Шахтар завершив виступи у Лізі чемпіонів, подарувавши вболівальникам повну гаму емоцій. "Футбол 24" підводить підсумки донецького походу за єврокубками та визначає його позитивні і негативні особливості.
Донеччани програли Ромі за правилом виїзного голу. Так і хочеться проклинати цю дурнувату практику УЄФА, але нічого не вдієш – римляни змогли втриматися на дистанції, тому нам залишається лише підводити підсумки єврокампанії "гірників". Позаяк моментів, про які не хотілось би згадувати, не так і багато, то і почнемо із втішного.
Шахтар заслуговував більшого
Якщо бути чесним, то Шахтарю в 1/4 фіналу навряд чи щось світило – навіть "прохідні" Ліверпуль та Севілья зараз виглядають неймовірно грізно. Однак, щодо Роми запитання виникають ще більші: підопічні Ді Франческо ледь не вилетіли в протистоянні з командою, яка тільки недавно вкотилась у дуже слабкий чемпіонат і яка коштує втричі дешевше.
"Такий вчинок не прикрашає Феррейру". Мирон Маркевич – про виліт Шахтаря із Ліги чемпіонів
Рома виносила у цьому розіграші Челсі та Атлетіко, однак навіть восени проявляла свою мінливість та здатність вимкнутись у найвідповідальніший момент. Наприкінці зими "вовки" взагалі впали в кризу: в чотирьох з останніх п’яти матчів вони обов’язково програвали по тайму.
Шахтар важко назвати чвертьфіналістом за складом, а Рому – за грою. Саме тому поразка римлянам настільки болюча.
Шахтар брав те, що мав брати
Групові етапи для наших клубів, здебільшого, починаються з розмірковувань, як саме топ А має втрачати очки у матчі проти топа Б, щоб нам пощастило вскочити замість когось із них у плей-офф. Із Шахтарем все було зрозуміло відразу: вихід із групи треба пробивати лобом, за будь-яких обставин набираючи з Наполі чотири очки.
"Гірники" перемогли всюди, де були забов’язані це робити. Винятком став матч у Неаполі, поразка в якому поставила перед Шахтарем завдання перемогти Манчестер Сіті – і вона була виконана! Це – неабиякий вияв класу команди; той же супердорогий Наполі у паралельній зустрічі програв набагато слабшому Фейєнорду, хоча у випадку невдачі Шахтаря міг спокійно заходити в 1/8 фіналу.
Вийшла досить нетипова історія для українських клубів, яким властиві крайнощі на кшталт "винести Більбао і Герту, але згоріти ноунеймовим шведам" або "накидати Реалу три й вилетіти від Плзені". Шахтар своїм стабільним підтвердженням власної переваги награв грізне реноме, що може гарно позначитися літній на трансферній кампанії.
Марлос провів найкращий сезон у кар’єрі
Ніколи бразило-українець не був настільки важливим для команди, як у цьому сезоні. Марлос взяв участь у 8 з 11 голів у Лізі чемпіонів, сам забив двічі та стільки ж разів асистував партнерам. На статистичному порталі Whoscored середня оцінка Марлоса за матч ЛЧ становить 7,31 – це найвищий показник у Шахтарі.
Дуже характерною є xG-карта домашньої та виїзної зустрічей проти Роми. Римляни намагалися максимально щільно грати з Марлосом, через що Шахтар постійно скочувався вліво, звужуючи сектор атаки. У Харкові "вовки" заснули посеред другого тайму, надавши Марлосу можливість нанести удар впритул (о, Аліссон!) та заробити переможний штрафний. У Римі цього не повторилося – Марлос залишився без підтримки та без ударів, а Шахтар вилетів з Ліги чемпіонів.
Ця карта також яскраво демонструє, що Шахтар не залежить від одного Марлоса – у "гірників" відверто перевантажений лівий фланг, однак без бразило-українця не працюватиме правий. Саме він забезпечує "помаранчево-чорним" ширину атаки, і без нього, як показав римський досвід, все працює зовсім не так, як того хотілось би.
Для Шахтаря ця єврокубкова кампанія може бути позначена жирним плюсом. Команда вийшла з групи смерті, розбила лідерів першостей Англії та Італії. Легіонери привернули до себе увагу топ-клубів, а менеджмент – підняв на них цінник. Однак, поруч із жирним плюсом, не можна не виділити кілька істотних мінусів.
Оборона Шахтаря систематично втрачала концентрацію
Захисники "гірників" систематично плужили. У римському матчі, наприклад, центрбек рівня чвертьфіналу Ліги чемпіонів ну просто не міг дозволити собі програвати ривки з такою форою та отримувати потім червону картку.
Добре, добре – цей епізод можна списати на клас Джеко, недостатній досвід Ордеця або невдалу скидку Фреда. Але на що списати ось цю картину філігранної взаємодії між Бутком та Пятовим у виїзному матчі проти Наполі?
Неможливо не відзначити катастрофічну гру захисників Шахтаря у своєму штрафному. "Гірникам" за весь груповий цикл поставили три пенальті – статистично це одне пенальті на два матчі, що вже немало. Однак, якщо прикинути, що ми не вболіваємо за Шахтар, та суворо оцінити всі контакти у штрафному майданчику Пятова, то таких пенальті назбиралося б не менше шести!
Гравці Шахтаря за всю єврокубкову кампанію назбирали дві червоні картки. Такі випадки – давня хвороба "помаранчево-чорних". Можна згадати, як все той же Ракицький на нервах був вилучений у матчі проти Порту, або червону картку Кучера вже на третій хвилині гри проти Баварії. Ця жага до червоного кольору дорого обходиться клубу, і з цим треба щось робити.
Систематична розконцентрація захисників затьмарює звичайні фейли оборони, коли, наприклад, нападники Фейєнорда вибігали з-поміж спин захисників та влітали по двоє в зону воротарського майданчика без жодного натяку на супровід. Це все виправляється тренуваннями – на відміну від постійних актів агресії у своїй штрафній та непорозумінь з кіпером.
Клас виконавців: чемпіонат України тягне Шахтар вниз
Шахтар впевнено довів Фейєнорду та Наполі свою здатність виносити такі колгоспи без особливих проблем, але гру проти вмотивованої основи топ-клубів Шахтар не витягнув. Класу "гірників" у Манчестері, Неаполі та проти Роми вистачило лише на один рівний тайм – інший проходив на швидкостях, з якими Шахтар не справлявся.
Проблема різниці в класі проявилася також у реалізації. Паулу Фонсека після матчу у Римі зазначив, що суперники використали один-єдиний момент. Заковика в тому, що у Шахтаря моменти були навіть перспективнішими – чого тільки коштує вихід віч-на-віч у виконанні Факундо Феррейри. Перші 45 хвилин матчу-відповіді 1/8 фіналу Рома була гіршою на порядок, і це яскраво демонструється показниками xG (коефіцієнт очікуваного голу). Але українці свої шанси не використали.
Чому так? Очевидно, проблема у відсутності реальної конкуренції в чемпіонаті. Феррейра вдома є без п’яти хвилин новим найкращим бомбардиром УПЛ в історії, а бразильці відверто нудьгують в чемпіонаті, створюючи собі проблеми через брак мотивації. Їм навіть немає де розбігатися – українські городи та глуха оборона вітчизняного андеграунду (який починається відразу за другим-третім місцем) не сприяють підвищенню швидкостей. У Європі час на прийняття рішення мінімальний, і саме туди вже давно навели свій погляд головні зірки Шахтаря.
На Шахтар чекає зміна поколінь
Ще за півдня до матчу проти Роми гендиректор Шахтаря відбивався від запитань журналістів щодо майбутнього Фреда та Бернарда. За чутками, аргентинець не збирається підписувати новий контракт з клубом, а бразилець вже досить офіційно був відправлений Палкіним в один із клубів Манчестера. Скаути Сампдорії, тим часом, вчора приїхали переглядати Тайсона. Також можна згадати про спробу Крістал Пелас купити Степаненка взимку.
Інтригуючим є запитання про майбутнє Паулу Фонсеки в Шахтарі. Наприкінці минулого року ходили активні чутки про інтерес Евертона, а сам тренер став вести дуже медійний стиль спілкування з оточенням – одягає маски, спілкується в соцмережах із вболівальниками тощо. Це обов’язково б оцінили в якомусь топ-чемпіонаті.
Влітку до офісу Шахтаря приїде дуже багато покупців із великими грошима. Між тим, навіть втрата одного Фреда відкине рівень команди на кілька кроків назад – без гравця такого калібру завдання виходу з груп смерті ризикують перетворитися на прості декларативні заяви. А далі ж обов’язково підуть нові продажі...
В принципі, Сергію Палкіну не звикати до такої ситуації. Проблема лише в тому, що просто так викинути 25 мільйонів євро на нового Бернарда в наш час буде важко навіть Шахтарю, а тому треба збирати нових перспективних гравців (і тренерів), давати їм час та терпіти.
То що ж було головним у цій єврокубковій кампанії? Головними були радощі та усмішки, подаровані командою Фонсеки українським вболівальникам. На фоні постійних скандалів та проблем у вітчизняному футболі цьогорічна кампанія Шахтаря у Лізі чемпіонів стала віддушиною, а для європейців – новим нагадуванням про те, що в Україні, не дивлячись ні на що, вміють дати прикурити грандам.
Михайло Юхименко, спеціально для Футбол 24