"Футбол 24" розповідає про принципове суперництво між "Сельтою" та "Депортіво".
Галісія – особливий іспанський регіон, який ще з давніх часів відзначався неприступністю для ворогів. Зважаючи на географічне положення, її вважали "краєм світу", куди не міг сягнути жоден завойовник Європи, а місцеве населення завжди мало гарячий волелюбний характер. Прийшов час – і це відобразилося на футболі. Жодне інше регіональне іспанське дербі не може похвалитися таким градусом фанатського протистояння.
Зародження протистояння
На початку ХХ століття у двох найбільших містах Галісії були створені футбольні клуби: в Ла-Коруньї на світ з’явився "Депортіво", а у Віго – "Сельта". Їм відразу ж передалося суперництво міст, бажання бути найкращими в регіоні. Вболівальники з перших років не соромилися образливих слів на адресу конкурента та не втрачали можливості нашкодити один одному.
Фани "Сельти" з надписами "АнтиДепор"
У 1928 році формувався склад учасників першого чемпіонату Іспанії, і "селестес" претендували на потрапляння туди. "Депор" наполегливо протестував проти цього, через що ворожнеча розпалилася ще більше. У підсумку "Сельта" не отримала місця у вищому дивізіоні та приєдналася до ворогів у Сегунді. Прімера прийняла дебют дербі гальєго лише в 1941 році. Надалі команди виступали з перемінним успіхом, курсуючи між дивізіонами, однак їхня битва ніколи не втрачала напругу, якими б не були статус змагання та стан суперників.
Розквіт і європейська слава
Галісійське дербі по-справжньому привернуло до себе увагу в 90-х роках, коли і "Депортіво", і "Сельта" були на підйомі. До історичних протиріч додалася спортивна складова. Команди з північного заходу Іспанії стали серйозними бойовими одиницями та проявляли турнірні амбіції. Цілком очікувано, що це призвело до посилення вболівальницьких антипатій, наслідком яких стали регулярні жорстокі зіткнення.
Знайомий нам Лукас Перес святкує гол у ворота "кельтів"
Втім, смертельний випадок трапився під час бійки саппортерів "Депора" з представниками іншої галісійської команди – "Компостели", яка базується в столиці автономії. Сутичка стала фатальною для вболівальника "святих" Мануеля Ріоса. Після цього інциденту будь-кому з атрибутикою "біло-синіх" суворо не рекомендується відвідувати Сантьяго-де-Компостелу, оскільки місцеві фани заприсяглись відомстити за свого однодумця. Деякі туристи не прислухалися до порад, тому в наступних роках були зафіксовані напади на людей у формі "бланкіазулес".
Наразі матчі "Сельти" і "Депортіво" не надто приваблюють нейтральних глядачів якістю футболу, але спостерігати за дійством ворогуючих таборів на трибунах – неабияке задоволення. "Золоті часи" в історії цих клубів приходять і відходять, а суперництво за першість у Галісії зберігається численні десятиліття.
Історичні поєдинки дербі
"Сельта" – "Депортіво" – 2:1 (19.02.1928) – перший матч в історії відбувся в рамках Кубка Іспанії. Перемога в домашній грі та нічия на виїзді принесли "кельтам" успіх.
"Депортіво" – "Сельта" – 7:2 (15.01.1933) – найбільша вікторія в чемпіонаті на рахунку колективу з Ла-Коруньї.
"Сельта" – "Депортіво" – 8:0 (27.04.1941) – гостра відповідь у національному кубку через 8 років від "селестес".
Кубкова битва в Ла-Коруньї
"Депортіво" – "Сельта" – 1:0 (18.12.1999) – унікальне очне протистояння, до якого суперники вперше і востаннє підходили лідерами Прімери. "Депор" переміг у цьому матчі та в чемпіонаті загалом.
Цікаві факти
– Горан Джоровіч – єдиний футболіст, який здійснив прямий перехід з одного клубу в інший. За свій трансфер з "Сельти" в "Депортіво" югославець розплатився жахливим ставленням вболівальників з обох сторін.
– Лідеру "селестес" на зламі тисячоліть Олександру Мостовому хотіли поставити пам'ятник у Віго, однак після заяв ультрас "Депора" про їхні варварські наміри спорудження скасували.
– У 2009 році обидва клуби поклали око на бразильського гравця Лулінью. Боротьба за нього тривала довго та з інтригами, але хавбек не дістався жодному з них.
"Ель Класіко". Ворожнеча, яка розділила футбольний світ на дві частини