«Футбол 24» розмірковує про перспективи «українського десанту» в найбагатшому клубі Азербайджану – країни, яка заради підйому національного футболу не скупилася, запрошуючи такі імена, як Берті Фогтс, Тоні Адамс чи Юрій Сьомін, однак до цих пір не має чим похвалитися на міжнародній арені.
Азербайджан – у всіх на вустах. У світі спорту ця країна зробила для власного просування не менше, ніж Катар чи ОАЕ, чиї бренди рекламуються на футболках провідних клубів світу. Більше того: до Європейських спортивних ігор, котрі приймала цього літа країна, спеціальне послання записали зірки мадридського «Атлетико» – клубу, який багато в чому завдячує своїми останніми успіхами щедрості азербайджанських спонсорів.
Тож коли «Дніпро» у Варшаві змагався з «Севільєю» за перемогу в Лізі Європи, реакція азербайджанців була скоріше з розряду «на їхньому місці могли бути ми». І справа тут не тільки в скандальному суддівському рішенні, завдяки якому дніпряни випередили у своїй групі «Карабах». Просто за рівнем інвестицій у футбол Азербайджан в останні роки стрімко почав наближатися до України (а нині – й випереджати нас), тож у найближчому майбутньому розраховує на щось більше, ніж вихід в груповий етап ЛЄ.
Традиційно в Азербайджані українців було небагато, але це були знакові футболісти. Достатньо згадати вихованців південноукраїнського футболу Левіна та Чертоганова, яких азербайджанці натуралізували і кілька років досить успішно використовували в своїй збірній. Грали тут і такі авторитетні наші футболісти, як Старостяк, Скаченко, Мазяр, Кирюхін, Гунчак, Черняк і багато інших.
Але не буде перебільшенням сказати, що таких якісних і статусних українських легіонерів, як зараз, Азербайджан ще не мав. Завдяки проблемам «Чорноморця» та узагальненому зменшенню зарплат у нашому чемпіонаті «Габала» провела «оптову закупку», посилившись низкою гравців з української Прем’єр-ліги.
Разом з Безотосним, Гаєм, Левіним та Фоміним під керівництвом Григорчука та його українських асистентів «Габала» завоювала третє місце. Проте бронзові медалі тут сприйняли не як успіх, а як закономірність і навіть недопрацювання. Після переходу ще двох наших легіонерів – оборонця Вернидуба (екс-«Зоря») та форварда Антонова (екс-«Актобе») тут чекають від команди, як мінімум, виходу в групу ЛЄ, як «Карабах» та «Нефтчі», а як максимум – повторення минулосезонного шляху «Дніпра».
І поразка від тбіліського «Динамо» в стартовому матчі єврокубків лише додала скепсису місцевим фахівцям і вболівальникам.
Спеціально для «Футболу 24» своєю думкою стосовно роботи Григорчука й його команди поділився Ельсевер Пашаєв, відомий азербайджанський спортивний журналіст і голова "Молоді об’єднаної діаспори азербайджанців України". На його думку, на сприйнятті команди Григорчука багато в чому відбився й негативний досвід роботи азербайджанців з попередніми іноземними фахівцями:
«Його критика була невипадковою – «Габала» погано стартувала, до того ж, у Азербайджані іноземні спеціалісти чомусь не можуть як слід показати себе, незважаючи на те, що їм довіряють і платять добре. У нас більше всього успіхів добивалися саме місцеві спеціалісти – «Нефтчі» востаннє ставав чемпіоном і вперше в груповий турнір Ліги Європи саме з місцевими спеціалістами. В останні роки Гурбан Гурбанов з «Карабахом» дає чудові результати. Плюс Берті Фогтс на чолі збірної радше розчарував. Тому Григорчук потрапив під гарячу руку, і коли він погано стартував – його довго терпіти не стали й відразу почали критикувати».
Щодо стилю «Габали» при українському тренерському штабі, Пашаєв вважає його більш притаманним північноєвропейському футболу, аніж кавказькому, південному:
«Загалом про Григорчука скажу так: він, звісно, спеціаліст затребуваний і молодий, перспективний, але особисто моя думка – його стиль гри не зовсім підходить нам, кавказцям. Ми любимо стиль «Карабаха», і нашим футболістам це більше підходить, щоб краще розкритися. Тож Григорчук – типовий представник прагматичного футболу України, і його філософія більше пасує північним країнам, а нашому – не зовсім. Те саме було з «Інтером» часів Конькова».
На думку Ельсевера, на фоні проблем конкурентів «Габала» Григорчука у виграшному положенні:
«Григорчуку пощастило, що в кінці сезону «Нефтчі», «Інтер», «Сімург» та «АЗАЛ» 3-4 місяці не виплачували гравцям зарплати. Почалися серйозні фінансові проблеми у конкурентів. Зараз «Габала» за фінансами абсолютно найкращий клуб країни. Навіть «Карабах» скоротив бюджет, а «Габала», судячи з останніх придбань, навіть збільшила».
На наступний сезон «Габала» точно буде боротися за чемпіонство, адже у неї буде найкращий склад в історії, вважає Пашаєв:
«Команда Григорчука пристойно посилилася – Антонов, Зеньов, Вернидуб є чудовими футболістами, я добре знаю їх рівень. Безумовно, «Габала» набрала найкращий склад у своїй історії. Ця команда повинна боротися за вихід у груповий етап Ліги Європи та за чемпіонство. Але все ж мій прогноз – вони будуть другими в Азербайджані, конкуруючи з тим же «Карабахом». Багатьом тут не подобається, що Григорчук бере всіх легіонерів у свого агента – в Україні преса на такі речі закриває очі, а в Азербайджані про це вже пишуть дуже критично».
Артур Валерко