Представляємо західну область нашої держави – Рівненську.
Волинські вболівальники зі стажем вам скажуть, що у старі-добрі часи «хрестоносці» грали головне дербі не проти «Карпат», а проти «Вереса». Сьогодні рівненська команда всерйоз планує наступний сезон розпочати у першій лізі. А там, дай Бог, і вища буде не за горами.
З футболом рівненчани знайомі ще за польських часів. Тоді їхні команди (в основному військові польські та єврейські) виступали на першість Волинського воєводства, де їхніми головними опонентами були колективи з Луцька та Ковеля. Рік 1928-ий став знаменним для місцевої «пілки ножної». Саме тоді було утворено Волинський Окружний Союз Футболу. Нещодавно натрапив на інформацію, що рівненська «Гасмонея» на рідній землі подужала знаменитий віденський «Гакоах»! Хм, хтозна, можливо у складі австрійців перебував сам Бела Гутман.
До Другої світової на землях Рівненщини мешкало чимало національностей, у тому числі й чехи. Цікаво, що створена 2002-ого команда «Славія» повторює червоно-білі кольори чеської тезки. І, між іншим, за нашу «Славію» бігає президент клубу Горислав Літвінчук. Так що не «Олімпіком» єдиним.
А тепер пора порозмовляти про футболістів, які народилися у цьому регіоні.
Замок князів Острозьких у Дубно
Географічна довідка:
Площа та населення: 20 047 км. кв., 1,1 млн. осіб; межує з: Волинською, Житомирською, Львівською, Хмельницькою,Тернопільською областями, Республікою Білорусь; найбільші міста: Рівне, Кузнецовськ, Дубно, Костопіль, Здолбунів, Сарни, Острог, Березне, Радивилів, Дубровиця, Млинів; найбільші ріки: Прип’ять, Горинь, Случ, Стир, Льва, Ствига, Іква; загалом склалося враження, що Рівненщина – регіон історичних контрастів. Тут ви натрапите на старовинні міста, як Дубно, та на сучасні творіння архітектури на зразок АЕС, що зведена поблизу Кузнецовська. Ну а романтики вирушають до Клевані та протоптують стежку в тунелі закоханих.
Найвідоміші команди області:
ВКС «Галлерчик», Рівне; «Гасмонея», Рівне; «Сокіл», Рівне; «Погонь», Рівне; «Стрілець», Янова Долина (нині село Базальтове); «Локомотив», Рівне; «Верес», Рівне (дата утворення: 1957; попередні найменування: «Колгоспник», «Горинь», «Авангард»); «Торпедо», Рівне (незамінний чемпіон області 70-их); «Факел», смт. Оржів (роки існування: 70-ті – 1994; попередня назва: «Деревообробник»); «Ізотоп-РАЕС», Кузнецовськ (дата утворення: 1979); «Хімік», Рівне; «Случ», Березне (переможець Кубку України 1981 року на приз газети «Радянська Україна»); «Сокіл», Радивилів; «Горизонт», Костопіль (дата з’яви: 1981); «Кристал», Дубно; МФК «Кардинал», Рівне (рік утворення: 2000); ОДЕК, смт. Оржів (рік заснування: 2001); «Іква», Млинів; «Славія», Рівне (дата виникнення: 2002); «Волинь-Цемент», Здолбунів; «Маяк», Сарни; «Гоща-АМАКО», смт. Гоща
Аматорський чемпіонат України. "Рух" проти ОДЕКа. Біля м*яча Сашко Алієв
Віталій Косовський
Дата народження: 11.08.1973; місце народження: Острог; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 1990-91 – «Поділля» (Хмельницький), 1992-94 – «Нива» (Вінниця), 1994-03 – «Динамо», «Динамо-2» (Київ), 25 матчів та 2 голи; досягнення: чемпіон України (1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000), володар Кубка України (1996, 1998, 1999, 2000), півфіналіст ЛЧ (1999)
Віталій Косовський родом з українського Оксфорда. Більшість населення невеликого містечка Острог вже протягом багатьох років становлять саме студенти.
Футболу лівий півзахисник «Динамо» навчався на Хмельниччині. Впевнений ви не забули, як Віталій втретє проб’є Олівера Кана. На що «Баварія» відразу відповість двома голами… У наступному розіграші Ліги чемпіонів рівненчанин знову засмутить німецьку команду – на цей раз дістанеться «Байєру». Як тут теж не пригадати шалений та результативний поєдинок на користь «Динамо»?
З великого футболу чоловік піде в 30-річному віці. Здавалося грати ще й грати, але прокляті травми…
Син Косовського, Сергій, перебуває в системі «Динамо». Ех, яку розкішну «банку» він, граючи за збірну U-16, поклав французам минулого року. З центра поля! Рекомендуємо до перегляду.
Чемпіонат України 1993/94, «Торпедо» (Запоріжжя) – «Нива» (Вінниця) – 1:3
«Торпедо»: Ногін Олександр, Жигулін Спартак, Черкун Ігор (к), Бондаренко Юрій, Бурхан Кирило, Якименко Олексій (Полулях В’ячеслав, 46), Багмут Володимир, Гузенко Андрій, Заєць Олександр (Смірнов Денис, 46), Бондаренко Роман, Вєтров Олег
Тренер: Надеїн Ігор
«Нива»: Шуховцев Ігор, Гайдаржи Леонід (к), Сапронов Сергій, Соботюк Сергій, Тарасенко Віталій, Турчиненко Микола, Косовський Віталій, Механошин Олександр, Синіцин Андрій (Борисюк Андрій, 72), Нагорняк Сергій, Гайдук Олександр (Бровченко Віктор, 86)
Тренер: Школьніков Єфим
Голи: 0:1 – Косовський (37), 1:1 – Багмут (68, з пенальті), 1:2 – Косовський (75), 1:3 – Косовський (78, з пенальті)
Віталій Косовський проти одесита Дмитра Парфьонова. Матч ветеранів "Динамо" та "Спартака"
Сергій Долганський
Дата народження: 15.09.1974; місце народження: Здолбунів; позиція: воротар; кар’єра гравця: 1992, 1994-95 – «Верес» (Рівне), 1993-94 – «Металіст» (Харків), 1996-98 – «Чорноморець» (Одеса), 1999 – «Кривбас», «Кривбас-2» (Кривий Ріг), 2000 – ЦСКА-2 (Київ), 2000 – «Система-Борекс»(Боярка), 2001, 2003, 2005-13 – «Ворскла-2», «Ворскла» (Полтава), 2002 – «Шахтар», «Шахтар-2» (Донецьк), 2004 – «Металург» (Донецьк)
Сергій Долганський один з тих футболістів, які вперто очікують свого шансу. У «Кривбасі» рівненчанин «грів лавку», оскільки основним стражем воріт вважався Лавренцов Олександр. В «Шахтарі» йому заважали продемонструвати своє вміння Войцех Ковалевські та Дмитро Шутков. Сезон 2006/07 вже полтавчанин Долганський провів за спиною Андрія П’ятова. Коли Андрій потрапить до Донецька, де успішно конкуруватиме з Шустом, Сергій нарешті на кілька років поспіль стане голкіпером «Ворскли» №1.
Чемпіонат 1994/95, «Верес» – «Волинь» – 2:1
«Верес»: Долганський Сергій, Свистунов Олександр, Закотюк Микола, Танасюк Сергій, Богач Володимир, Ковтун Михайло, Любимов Олександр (Харьковщенко Ігор, 39), Новак Володимир, Самардак Богдан (к), Філімонов Денис (Шапоренко Руслан, 63), Паляниця Олександр (Демушкін Сергій, 85)
Тренер: Фоменко Михайло
«Волинь»: Марчук Володимир, Бенько Олег (Нікітін Руслан, 46), Круковець Сергій (к), Михайлів Євген, Сарнавський Ігор, Дикий Володимир, Заваляк Ігор, Богунов Сергій, Шевчук Віталій, Вовчук Любомир, Сошко Володимир (Комзюк Ярослав, 46; Бонецький Сергій, 70)
Тренер: Покора Роман
Голи: 1:0 – Філімонов (20), 1:1 – Дикий (23), 2:1 – Богач (69)
На 20-ій хвилині Самардак («Верес») не реалізував пенальті – воротар
Олег Шандрук
Дата народження: 30.01.1983; місце народження: смт. Смига; позиція: захисник; професійна кар’єра гравця: 2000, 2010, 2012-13 – «Волинь» (Луцьк), 2001-05 – «Шахтар-2», «Шахтар-3» (Донецьк), 2006-07 – «Арсенал» (Київ), 2007-10 – «Чорноморець» (Одеса), 2010-11 – «Севастополь»
Батько Олега, палкий вболівальник, назвав сина на честь Блохіна. Щоправда, Шандрук-менший обрав позицію не нападника, а захисника. Як і Віталій Косовський, герой блогу пізнавав футбол на Хмельниччині.
Довгий час хлопець «маринувався» у дублі «гірників», після чого його запросили до «Арсеналу» та «Чорноморця». Погравши в Одесі, Олег вдруге опинився на Волині. В першому турі сезону 2010/11 «хрестоносці» приймали «Ворсклу». Полтавчани, виявившись не надто чемними гостями, взяли та й розгромили «Волинь» – 0:4. Вже на 28-ій хвилині Кварцяний зняв капітана. «Лісовой, ти больше нє капітан!» (с.), і у наступному матчі пов’язку одягне новачок Владислав Ващук. Після матчу на гравців очікуватиме серйозний розбір польотів від тренера. Олег вирішить змінити луцьку прописку на севастопольську. Між іншим, після того злощасного розгрому не один футболіст «Волині» позбудеться голови. Пригадуєте іншу крилату фразу ВВК: «Я йому кажу ти конюх, а не Женюх»?
Після третього приходу Олега до Луцька автору цих рядків вдалося з ним зустрітися для інтерв’ю. Захисник справив враження обізнаного і приємного співрозмовника. Недарма він закінчив школу із срібною медаллю. До слова, з невеликої Смиги також родом співачка та політик Оксана Білозір.
Закінчивши заробляти на життя футболом професійно, Шандрук «засвітися» у чемпіонаті Рівненщини. Бігав за ФК «Малинськ». Якщо не помиляюся, то сьогодні Олег на пару з творцем сенсаційної перемоги «Львова» над «Шахтарем», Вадимом Панасом, захищають кольори кита аматорського футболу області – оржевсього ОДЕКа.
Чемпіонат України 2009/10, «Чорноморець» – «Карпати» – 1:1
«Чорноморець»: Руденко Віталій (к), Бондаренко Володимир, Левіга Руслан (Пінедо Густаво, 75), Белецький Максим, Ващук Владислав, Якименко Олександр (Балашов Віталій, 64), Діденко Анатолій, Ребенок Павло, Васкес Себастьян, Бідний Єгор (Шандрук Олег, 37), Гришко Дмитро
Запасні: Ширяев Євген, Райчевіч Мірко, Васін Денис, Бабич Олександр
Тренер: Баль Андрій
«Карпати»: Тлумак Андрій (к), Тубіч Неманья, Годвін Самсон, Батіста Вільям (Зеньов Сергій, 71), Тарасенко Євген, Федецький Артем, Кожанов Денис (Гурулі Александр, 87), Ощипко Ігор, Кузнєцов Сергій, Голодюк Олег (Ткачук Андрій, 90+2), Худоб'як Ігор
Запасні: Мартищук Юрій, Лазаревскі Владе, Мілошевич Іван, Кашчелан Младен
Тренер: Кононов Олег
Голи: 0:1 – Федецький (78), 1:1 – Шандрук (79)
Володимир Гоменюк
Дата народження: 19.07.1985; місце народження: с. Бокійма Млинівського району; позиція: нападник; кар’єра гравця: 2003-04 – «Іква» (Млинів), 2004-08 – «Таврія» (Сімферополь), 2009-10 – «Дніпро» (Дніпропетровськ), 2011-14 – «Арсенал» (Київ), 2014 – «Металіст» (Харків), з 2015 – «Сталь» (Дніпродзержинськ), 8 матчів за збірну України
Володимир Гоменюк, він же відомий як кримський Руні. Але, як на мій скромний погляд, Володимир хіба тільки зовні схожий на англійського Шрека. По-справжньому «зоряним» часом для рівненчанина виявиться сезон 2007/08, коли той «наколотить» 14 голів. Наступний сезон кримчани, дякуючи п’ятій сходинці, розпочнуть в Кубку Інтертото. Божевільно-інфарктна видалася серія післяматчевих пенальті з «Ренном»! Щоправда, не на нашу користь – 9:10…
Здавалося би, нападник переходив до «Дніпра» Володимира Безсонова на піку своєї форми. Однак два сезони з Гоменюком дніпропетровці фінішували 4-ми! Довелося Руні віддавати в оренду «Арсеналу». Київському. Нині Володимир знаходиться під керівництвом Володимира Мазяра.
Чемпіонат України 2007/08, «Таврія» – «Шахтар» – 3:2
«Таврія»: Дикань Андрій, Бойко Андрій, Добре Лучіан, Назаров Дмитро, Йокшас Андріус, Галюза Ілля, Голайдо Денис, Маркович Слободан, Любеновіч Желько (Ковпак Олександр, 90+3), Хайдучек Павел, Гоменюк Володимир (к) (Ідахор Лакі, 90+4)
Запасні: Тодіч Саша, Лінєв Євген, Стоян Денис, Ковальчук Кирило, Артеменко Олександр
Тренер: Михайло Фоменко
«Шахтар»: Шуст Богдан, Срна Даріо (к), Чигринський Дмитро, Кучер Олександр, Рац Разван, Хюбшман Томаш, Гай Олексій (Ілсон Перейра Діас, 79), Роша Фернандо Луїс, да Сильва Жадсон (Вілліан Боргес, 61), Гладкий Олександр, Брандао Лемос (Луїс Адріано, 65)
Запасні: П’ятов Андрій, Дуляй Ігор, Левандовські Маріуш, Єзерський Володимир
Тренер: Мірча Луческу
Голи: 1:0 – Гоменюк (15), 2:0 – Хайдучек (21), 2:1 – Брандао (42), 3:1 – Гоменюк (57), 3:2 - Роша Фернандо (68)
Вилучення: Роша Фернандо (86, дві ЖК)
Олег Голодюк
Дата народження: 02.01.1988; місце народження: с. Собіщиці Володимирецького району; позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 3 2005 – «Карпати-2», «Карпати» (Львів)
Уявити «Карпати» без Олега Голодюка – це те само, що уявити Париж без творіння Густава Ейфеля.
Перші свої буцання по м’ячу Олег робив в кузнецовському «Ізотопі». Можна впевнено заявити, що сьогоднішній лідер «Карпат» «втащив» молодіжну збірну України на Євро-2011. Підопічні Павла Яковенка втрапили у відбіркову групу разом з бельгійцями та французами. Якось наші хлопці поїхали грати проти невеличкої країни з Бенілюксу. За бельгійців бігали такі собі персонажі як: Міньоле, Альдервейрельд, Вітсель, Лукаку, Бентеке. І що ви собі думаєте? Україна перемогла – 2:0. Обидва м’ячі провів Голодюк! Таким чином «синьо-жовті» з 16-ма балами посіли перше місце. «Галли» та бельгійці з 15-ма опинилися позаду. Та навіть після такого тріумфу, аби поїхати на фінальну частину до Данії, потрібно було пройти стикові матчі. З чим Павло Яковенко і його парубки справилися, здолавши нідерландських «тюльпанів». І нехай у фінальній групі українці посядуть останнє місце, залишити за бортом турніру такі маститі збірні є успіхом!
Ну а львівські фанати не забудуть фантастичну зустріч «Карпат» проти дортмундської «Боруссії». Один з голів господарів провів… Так-так, це був Олег Голодюк.
Чемпіонат України 2009/10, «Кривбас» – «Карпати» – 1:2
«Кривбас»: Кернозенко В’ячеслав, Сердюк В’ячеслав, Допілка Олег (Мелащенко Олександр, 84), Каракевич Роман, Карпенко Сергій, Бюлюкбаши Доріан (Івашкевічус Кестутіс, 78), Булку Ервін (Богомазов Андрій, 82), Бартуловіч Младен, Жданов Олександр, Опря Анатолій, Максимов Олександр (к)
Запасні: Хіді Іслі, Комарницький Віталій, Аголі Ансі, Штурко Юрій
Тренер: Олег Таран
«Карпати»: Тлумак Андрій (к), Мілошевич Іван, Годвін Самсон, Тубіч Неманья, Худоб'як Ігор (Кополовець Михайло, 89), Кожанов Денис (Батиста Вільям, 55), Федецький Артем, Ощипко Ігор, Кузнецов Сергій, Ткачук Андрій (Гурулі Александр, 73), Голодюк Олег
Запасні: Новак Андрій, Тарасенко Євген, Зеньов Сергій, Петровський Тарас
Тренер: Кононов Олег
Голи: 0:1 – Голодюк (6), 1:1 – Бартуловіч (27, з пенальті), 1:2 – Кузнецов (81)
Україна проти Бельгії. "Зеніт" проти "Карпат". Голодюк проти Вітселя
Андрій Тотовицький
Дата народження: 20.01.1993; місце народження: Сарни (дитиною мешкав у селі Кричильськ); позиція: півзахисник; кар’єра гравця: 2010-12 – «Шахтар-3» (Донецьк), 2013-14 – «Іллічівець» (Маріуполь), з 2015 – «Зоря» (Луганськ)
Андрій Тотовицький міг по праву вважатися вихованцем «Динамо». Саме в столиці він пізнавав футбольну науку, але вирішив для подальшої кар’єри обрати Донецьк. Як і більшість молодих виконавців, що не проходили в основний склад «Шахтаря», Андрій опинився в Маріуполі. До «Зорі» він переходив разом з одноклубником Ігорем Калініним. Наразі Тотовицького рідко можна побачити в дії за основку «чорно-білих». Та конкуренція в «зоряному» півзахисті, серед яких чимало молоді, повинна піти лише на користь українському футболу.
Чемпіонат України 2013/14, «Говерла» – «Іллічівець» – 1:2
«Говерла»: Надь Олександр (к), Орос Крістіан (Дандеа Александру, 84), Балафас Сотіріос, Буяльський Віталій, Люлька Сергій, Нікулає Маріус (Трухін Дмитро, 60), Акакпо Серж, Хомін Андрій, Шацьких Максим, Фещук Максим (Степанюк Руслан, 74), Шарпар В’ячеслав
Запасні: Шевченко Олексій, Вечурко Микола, Перейра Фернандо, Арзе Камачо
Тренер: Грозний В’ячеслав
«Іллічівець»: Гальчук Євген, Довгий Олексій, Тотовицький Андрій (Мандзюк Олександр, 66), Чурко В’ячеслав, Гречишчкін Дмитро, Іщенко Микола (к), Кулач Владислав, Ордець Іван, Бутко Богдан, Цюпа Іван (Путівцев Артем, 90+1), Таргамадзе Давид (Мішнєв Дмитро, 86)
Запасні: Хоменко Ярослав, Полянський Олексій, Шевчук Сергій, Яворський Сергій
Тренер: Микола Павлов
Голи: 0:1 – Тотовицький (65), 0:2 – Ордець (67), 1:2 – Трухін (90+3)
Віталій Приндета
Дата народження: 02.02; місце народження: Дубно; позиція: захисник; кар’єра гравця: «Волинь» (Луцьк); досягнення: срібний призер першої ліги (2010)
Знаю чимало волинян, які вважають, що височенний оборонець лучан народився на теренах їхньої області. Однак це не так – рідним містом для Приндети, як і для екс-«хрестоносця» Павла Чорномаза, є древнє Дубно. Мабуть така думка склалася тому, що Віталик юнаком тривалий час виступав за володимиро-волинський «БРВ-ВІК». За плечима Приндети понад кілька десятків матчів за юніорську і молодіжну збірну України. На жаль, стабільно грати за головний склад «хрестоносців» Віталику заважають травми…
Чемпіонат України 2010/11, «Волинь» – «Металіст» – 1:4
«Волинь»: Ндойє Ісса, Сімінін Сергій (Карасюк Роман, 62), Ізворану Сільвіу, Годований Роман, Максимюк Роман, Карковський Богдан (Герасим’юк Олег, 23), Бутко Богдан, Пищур Олександр (к), Приндета Віталій (Пічкур Євген, 46), Павлов Євген, Лопес Рамон
Запасні: Неділько Віталій, Бута Корнел, Костюченко Максим, Парасків Сорін
Тренер: Кварцяний Віталій
«Металіст»: Дишленкович Володимир, Папа Гуйє, Березовчук Андрій, Романчук Олександр, Вільягра Крістіан, Ткачов Сергій (Шарпар В’ячеслав, 60), Де Ласерда Едмар (к), Крістальдо Джонатан, Олійник Денис, Хав’єр Клейтон, Барселос Тайсон
Запасні: Старцев Максим, Шелаєв Олег, Штетіна Лукаш, Воробей Андрій, Будник Євген, Обрадовіч Мілан
Тренер: Мирон Маркевич
Голи: 0:1 – Крістальдо (10), 0:2 – Крістальдо (20), 1:2 – Приндета (43), 1:3 – Тайсон (81), 1:4 – Крістальдо (87)