Про футболістка, який зачарував Серію А після півтора року мук
У клубі Клаудіо Лотіто, де підписання нового контракту з футболістом нерідко перетворюється у мильну оперу, зі сценарію якого не виключається навіть звернення до суду для передчасного розірвання контракту, домовленість з Феліпе Андерсоном була досягнута досить швидко і без зволікань: договір продовжено до 2020 року з підвищенням зарплатні від 800 тисяч до 1,3 мільйонів євро. Просто потенціал 21-річного бразильця перетворитися у зірку світового рівня очевидний усім, а «Лаціо» тепер, навіть якщо доведеться з ним розлучитися, забезпечив собі максимально можливу компенсацію. Уже клуби англійської прем’єр ліги починають насідати: скаутів на «Олімпіко» надсилають і навіть на офіційних сторінках, як наприклад «Манчестер Сіті», закликають вболівальників звернути на цього бразильця увагу. Готові розлучитися з 40 мільйонами!
Хіба можна зараз уявити, що ще влітку минулорічна інвестиція у 8 чи 8,5 мільйонів (є різні дані) – достатньо значна для Лотіто – здавалася марнотратством? Зараз Антоніо Карлосу Заго легко розповідати, що «Рома» могла забрати Андерсона, коли тому було 18 років і він навіть не виходив в основі «Сантоса». Немає ніяких гарантій: достатньо глянути на Ітурбе, який навіть встиг заграти у Серії А у «Вероні», а у Римі ніяк не складається. Поки що? Повернемося до Андерсона. У свій перший сезон за «Лаціо» його гру можна охарактеризувати як «багато галасу – і нічого» (усього 13 матчів), а найбільш пам’ятний момент – це, мабуть, незабитий пенальті у ворота «Лудогорця», після чого «б’янкочелесті» вилетіли з Ліги Європи. Думали, що бразильцю не адаптуватися у кальчо, що його потрібно відправити в оренду, щоб набирався досвіду, чи взагалі відправляти подалі, бо то є «pippa» – так називають в Італії бездарних футболістів. Або навіть здібних, але нездатних пристосувати свої таланти до реальності, до розуміння командного характеру гри у футбол, що теж, на жаль, не рідкість.
Взагалі, історія Андерсона – стереотипно бразильська: бідне дитинство у родині двірника та домогосподарки, футбол як єдиний шанс на краще життя та віра в Ісуса Христа. Хлопець розпочинав у школі рідного міста «Санта-Марії», а в 2007 році йому пощастило – якийсь бізнесмен розгледів його талант та порадив «Сантосу». У 14 років Феліпе прийшов у іменитий клуб, а у 17 уже забивав перші голи, виступаючи разом з Неймаром та Гансо. Тут також виникла складність – теперішню зірку «Барселони» почали звеличувати відразу, а його партнерам діставалися лише ролі другого плану. До честі Неймара треба відзначити, що тоді, як і тепер, він підтримував і захищав друга, стверджуючи, що він крутий гравець, навіть коли у нього переставали вірити. Моменти, які підтверджували ці слова у Бразилії траплялися, що і змушувало європейські клуби у пошуках зірок задуматися. Ось, наприклад, матч між «Сантосом» та «Фігейренсе»: вражає, звичайно, не гол, бо він простий, а прохід поміж трьох опонентів та ідеальна передача на партнера, виконана з піднятою головою.
«Лаціо» виявився найспритнішим серед зацікавлених, а, можливо, єдиним, справді, налаштованим серйозно. Трансфер однак не пройшов безпроблемно, оскільки контракт належав не лише клубу, а й інвестиційному фонду Doyen Sports, який хотів якомога більше грошей. Лотіто навіть звертався у ФІФА, звинувачуючи фонд, котрий не відпускав футболіста, у рабовласництві. Після того усе ж дійшли згоди, але зрозуміло, що після таких складних перемовин від Андерсона хотіли всього і відразу – тому розчарування було відчутним. А диво, хоч і забарилося, але прийшло: кубковий матч у грудні проти «Варезе», у якому Феліпе не злякав свист трибун, потім травма Кандреви додалася, звільнивши місце у основному складі… І відбувся прорив – момент, коли усі креативні здібності та непередбачуваність дій бразильця матеріалізувалися у результат, тобто у показники, які можна виміряти: голи (9), ассісти (7), оцінки (6,58 у Gazzetta dello Sport, вища лише у Тевеса – 6,75, але у березні конкурентів немає – 7,5), турнірні позиції. У дербі Феліпе також засвітив своє ім’я на табло – а це своєрідний пропуск у римський пантеон.
Після цього матчу тренер суперників Сініша Міхайлович стверджував, що проти них вийшов Кріштіану Роналду :)
Враховуючи минулі труднощі з адаптацією, невміння упоратися з тиском чужих сподівань, багато говорилось про психологічну вразливість Андерсона. Перевірки на міцність довго чекати не довелось: травма на піку злету та сімейна трагедія – арешт батька за подвійне вбивство (на автомобілі збив колишнього бойфренда дружини, котрий втікав від нього на мотоциклі, а також розтрощив стіну будинку і переїхав жінку, що спала у себе вдома). Бразилець, однак, не зламався – швидко повернувся на поле і майже відразу своїми магічними дотиками почав особисто визначати долю поєдинків на користь «Лаціо». І продовжувати отримувати компліменти як від тренерів обіграних суперників, так і від спортивних оглядачів: «Цього хлопця не спинити!»
Якщо відкинути сентименти і взятися за цифри, то згідно ресурсу whoscored.com, який визначає характеристики футболіста, базуючись на статистиці, сильні сторони Андерсона – дальні удари, передачі у розріз, результативні передачі та дриблінг. А слабкість – одна, і це гра на другому поверсі. І що б ви думали? У останньому турі перед паузою для збірних Феліпе показав, що чудово вміє вистрибувати і забивати головою. А що таке трапляється нечасто – дуже логічно, адже бразилець зазвичай просто не може знаходитися у штрафному майданчику, очікуючи навісної передачі – бо саме він їх віддає! Любить створювати не менше, ніж реалізовувати.
А також виконувати обов'язки перукаря :) та нянчитися з дітлахами... Усе інше шукайте в Instagram.