В інтерв'ю "Футболу 24" український коментатор встановив діагноз кризи київського "Динамо", назвав критерії, за якими потрібно обрати наступника Блохіна, висловив подив щодо рішень ФФУ.
Дмитро Джулай працює і мешкає у Дубліні - за сотні кілометрів від рідної домівки. Відстань лише підсилює у коментатора ретельне відстежування всього, що відбувається в Україні, особливо - у політиці та футболі. Основною темою нашої розмови стали пошук причин тієї розрухи, в якій погрузло київське "Динамо", а також кандидатури майбутнього керманича столичного клубу. Ми зачепили український футбол загалом - Прем'єр-лігу, національну збірну, ФФУ. Періодично в нашу розмову безцеремонно втручався "сморід ліліпутінської параші", як вдало висловився Дмитро.
Суркіс
- Дмитре, після відставки Блохіна ви написали у Твіттері, що його тренерство і сьогоднішня гра команди - не причина, а наслідок кризи в клубі. Які конкретно елементи кризи можете виділити? В чому проблема?
- Причина та сама, що й у 2004-му, коли був звільнений Михайличенко після однієї лише поразки від "Трабзонспора". Імпульсивна, непродумана політика президента клубу. Ми чуємо від нього регулярно, що він вкладає таку-то суму на рік, і він приймає рішення. Наслідки цих рішень ми бачимо вже не один рік - це почалося не вчора, не позавчора. Може хоч колись прийде розуміння, що треба приймати зважені рішення на підставі аналізу, а не дитячих уподобань.
- Імпульсивність? Гаразд. Але можливо справа ще й у клубному господарстві, яке - багато про це говорять - не відповідає сучасним реаліям футболу?
- В принципі, одне з іншого випливає. Син Юри Єнакієвського в "дублі" - це теж симптом. Теоретично можна розділити: є команда, є клуб. В команду вкладають стільки-то грошей, і хотілося б, щоб відчувався результат. До речі, за останні два роки самі уболівальники "Динамо" писали, створювали різні об'єднання (в одного навіть є свій сайт). Вони намагаються висловлювати свою точку зору щодо політики клубу.
- У попередньому нашому інтерв'ю ви стверджували, що серед вболівальників "Динамо" є достатньо людей, які здатні провести у клубі зміни на краще...
- Я не знаю, скільки саме. Але є люди, з якими я знайомий не один рік, що створили громадське об'єднання "Друзі Динамо". Зрозуміло, що в останні місяці ця робота зовсім не на першому місці, бо сморід з ліліпутінської параші заважає вільно дихати не лише вболівальникам "Динамо", але й уболівальникам усіх клубів. Це, зокрема, підкреслює і перемир'я між фанатами, і музичні твори, особливо від харківських ультрас. Коли все нормалізується, хотілося б, щоб не тільки ці люди, але й інші активніше висловлювали свою позицію щодо життя команди. Може бути приємно сприймати клуб, як свою іграшку, але це клуб, який у серцях багатьох людей. Гратися з цими серцями ніхто права не давав.
- Мені цікаво, як конкретно повинні діяти ці ініціативні люди? Я так розумію, що мають бути акції протесту і за межами стадіону?
- Це вже організаційне запитання до самих утворень. Вони мають вирішувати: ми працюємо так і так. Свого часу певний діалог між ультрас і президентом клубу розпочався після банерів у Тирасполі. Ви ж пам'ятаєте цей "шедевральний" матч? Ми досі іноді чуємо, мовляв, шкода, що Газзаєв пішов, треба було терпіти. От ми дотерпілися до Тирасполя. Тому "спасибі". А далі хочеться сказати щось таке не дуже... Тож саме після цих банерів був діалог - щось виходило, щось ні, але він був. Вимоги ж не якісь там захмарні, недосяжні. Йдеться лише про ефективність роботи менеджменту, аналіз інформації, аналіз ситуації на тренерському ринку.
Блохін
- Якщо відкинути фактор Ігоря Суркіса. В чому полягають причини невдачі Блохіна? Адже він провалив чемпіонат, маючи під рукою достатньо коштовних виконавців...
- Для мене особисто, як для вболівальника команди "Динамо", Олег Володимирович Блохін залишався, залишається і залишатиметься одним з найкращих футболістів в історії клубу. Його голи я пам'ятатиму завжди, і навіть ті пенальті, які він у Воронежі та Баку не забивав, коли до 200-го голу підійшов у чемпіонаті Союзу. Це частина історії мого покоління, і це окрема тема. Але ми говоримо про інше. Особисто я не вірив, що ми будемо навіть третіми, як би це песимістично не лунало. Невідповідність кваліфікації саме тренерської до завдань, які стоять перед конкретною командою, у якої є конкретні суперники, які за ці ж півтора року на місці не стояли.
Потрібно говорити про те, щоб зараз знову не призначити людину, керуючись емоціями. Бо якраз в останні десять років іноді був емоційний шантаж: "А ось, він же наш, він - динамівський, давайте його підтримаємо". Підтримувати треба того, хто довів у інших командах - в другій лізі, першій, десь за кордоном - що він може тренувати. А підтримувати тільки тому, що він динамівець - це, вибачте, схоже на пересмикування певне. Не хочеться, щоб це зараз знову перейшло на таку стадію: "Якщо ти не підтримуєш динамівця, то ти проти клубу". Я зараз кажу без конкретних прізвищ, того ж таки Реброва, наприклад.
- Закінчуючи тему Блохіна хотілося б, щоб ви дали оцінку його тренерському потенціалу. Це вже не перший клуб, де у нього прикрий фініш...
- Результати - це найкраща оцінка. Є різні обставини і різні умови, але ми зараз говоримо про команду, в яку прийшли дуже хороші виконавці. І якщо Тремулінас їде грати в "Сент-Етьєн", це теж оцінка роботи. Є результат, а тому зараз переходити на інтернетівські терміни сенсу вже немає.
Вальверде, Регекампф, Ребров
- Зараз серед кандидатів на посаду головного тренера називають багатьох фахівців - їх прізвища ви знаєте: від Григорчука і до Бєрдиєва...
Мені страшно від цих списків. Я пригадую, коли в "Ліверпуль" приходив Роджерс, а йшов Далгліш, в британській пресі теж з'являлися списки. "Джерело в клубі нам повідомило"... Так от в одному списку були Гвардіола і Капелло. На яких підставах ці списки? Ми ж не знаємо, можемо спиратися тільки на інформацію, яка є в інтернеті. Румуни дають свій список, хтось ще дає. Бєрдиєва називають... Дивитися лише в один бік, у якийсь незрозумілий чемпіонат, коли світ такий великий. Коли останніми місяцями ми намагаємося розвернути вектор і позбутися того смороду, про який я вже згадував.
Футбол розвивається не тільки грошима, які можна "вбахати" в клуб. Пригадуєте наше попереднє інтерв'ю? Добре, Сампаолі - у нього попереду чемпіонат світу. Вальверде. Ми знаємо, що таке "Атлетик": навіть якщо дуже захотіти придбати гравця у цю команду, коло кандидатів досить-таки обмежене. Зараз у команди 62 очки. Вочевидь, набере вона більше, ніж 65. Стільки ж "Атлетик" набирав у 1998 році, коли він посів друге місце слідом за "Барселоною" і потім грав у Лізі чемпіонів. Зараз цього недостатньо, бо інша реальність в чемпіонаті Іспанії, проте команда претендує на четверте місце, що дає право грати в кваліфікації Ліги чемпіонів. Це називається ре-зуль-тат. Нещодавно вилетів Мікель Ріко - один з двох опорників. Проти "Малаги" вийшов Ерік Моран - вдруге за сезон у стартовому складі, і зробив все те, що робив би Мікель Ріко. Він реально замінив людину - обсяг роботи той же, інтенсивність, передачі. З його пасу розпочалася контратака, після якої "Атлетик" забив другий м'яч. Це все теж робота тренера.
Згадують Регекампфа. Коли я подивився Бухарестське дербі на початку цього сезону, то одразу написав повідомлення колезі Шахову: "А якщо б Регекампфа нам?" Є помітною побудова гри команди, її прогрес у порівнянні з попередніми тренерами. Я не кажу, що це панацея. Можу назвати багатьох бразильських тренерів, які по-різному вибудовують гру команди, але вони всі є на ринку. Можна згадати роботу Жорже Жезуша у «Бенфіці», Ґуставо Матосаса у мексиканському «Леоні», Антоніо Мохаммеда у «Тихуані», а зараз у «Америці». І якщо Петреску справді хтось пропонував 3,5 мільйони євро, тоді, мабуть, краще віддати ці гроші комусь іншому.
Є "Майнц", де працює Томас Тухель. Працює після Клоппа і має теж багато схвальних відгуків. Я тут не можу говорити детально, бо мені бракує часу, щоб стежити за Бундеслігою. Але Тухеля згадують постійно ті, хто стежить за Бундеслігою, це таки про щось говорить. Списки - це добре, якщо їх складають не сторонні люди в інтернеті, а працівники клубу, аналізуючи інформацію детально, ретельно, а не по дзвінках якихось знайомих, які розповідають про своїх "великих" клієнтів, про те, як вони все можуть зробити за "невеличку" суму в 3,5 мільйони євро.
- Чого ви очікуєте від Сергія Реброва? У нього такий коротенький, але важливий період...
- От власне - коротенький. Є ці матчі, які залишаються до кінця сезону, і все. Я нічого зараз не очікую конкретно від тренера і команди. Так, є Кубок України - можна виграти трофей. Але я очікую пошуку тренера, який би почав піднімати команду. Бо ми вже чуємо від фрази "З Блохіним ми нижче другого місця не опустимося" до слів: "Нам би в п'ятірці залишитися" - від однієї і тієї самої людини. Роботи - дуже багато, тож потрібна людина з певним досвідом. Це не те, щоб проти Реброва. Але не треба знову влаштовувати цей емоційний шантаж. Хтось може сказати: "А, можливо, він наш Гвардіола". Гвардіола вивів другу команду з Сегунди В у Сегунду перед тим, як йому довірили першу. Тому я не хочу займатися ура-патріотизмом і казати: "Обов'язково у нього все буде". Після стількох років невдач вже мабуть втрачено можливість для подібних оптимістичних настроїв. Нам потрібно шукати тре-не-ра, який зможе повернути команду на той рівень, на якому має бути київське "Динамо".
Настільний футбол
- Український чемпіонат, незважаючи на революцію в країні, ще не позбувся "настільного футболу". "Дніпро" програв "Чорноморцеві", гравців якого фінансово стимулював "Шахтар". Це не заборонено, але...
- Це є не тільки в чемпіонаті України. Краще фінансувати іншу команду, ніж фінансувати суперника чи суддів, що теж трапляється, і не тільки в нашому чемпіонаті. Ті, хто відбирали свого часу очки в "Шахтаря" чи "Динамо", отримували певні суми.
- Я хотів запитати про арбітрів. Після матчу Євген Коноплянка розповів: судді навіть не приховували, що гноблять "Дніпро". Як бути з подібними ситуаціями?
- Потрібно розуміти, що за місяць-два ані в країні, ані в футболі нічого не зміниться. Це тривалий процес, і він лише починається. Можливо, настане час, коли самі уболівальники абсолютно всіх команд вимагатимуть, щоб цього "настільного футболу" в нашому чемпіонаті не було. Якщо раніше нічого не було дивного в тому, що у судах сиділи кірєєви, а по полю бігали - там будь-яке прізвище підставляйте - то зараз суди ще не зовсім очистили від кірєєвих, і на футбольні поля ті самі люди виходять. Це зміна, яка не за день, не за два відбудеться. Але важливо, що з'являються передумови для цього.
Перемир'я між ультрас. Можна по-різному сприймати всі ці "війни" між різними угрупованнями різних клубів. Але потрібно також пам'ятати, що понад десять років організоване злочинне угруповання «партія регіонів» працювало на розкол країни. На футбольному телебаченні була пропагандиська гілка цієї роботи у вигляді програми "Поющие в срновнике". Ці люди отруювали стосунки не лише між вболівальниками клубів. Зараз ми бачимо, що попри це ультрас різних клубів об'єднуються проти справжнього ворога. Єдиного нашого ворога, якщо дивитися в історію. Ось цей могутній потенціал є у нації, в держави, незалежно від того, хто там за кого вболіває, і хто якою мовою на стадіоні говорить. Тож є надія, що ці зрушення матимуть вплив і на футбол.
- Яким вам бачиться формат наступного чемпіонату Прем'єр-ліги? Адже команди втрачаємо, а підійматися вгору бажання не має майже ніхто...
- Ще коли ми команди не втрачали, дуже часто йшлося про чотири кола, щоб було чотири матчі "Динамо" - "Шахтар", чотири матчі "Дніпро" - "Металіст", "Металіст" - "Шахтар", "Дніпро" - "Динамо"... Це не такий вже й поганий варіант. Не лише з точки зору економічної чи політичної, але й зі суто футбольної. Бо підтримувати штучно, мабуть, сенсу немає. Краще створювати умови для того, щоб в містах, в тому ж Кривому Розі знову з'явилася хороша команда. Ось про це треба говорити. Щоб паралельно із чемпіонатом, в якому буде менша кількість команд, йшла робота, спрямована на відродження клубів, які колись грали в вищій лізі. Як варіант на найближчі кілька сезонів - це можна розглядати. Потрібно аналізувати, відкинувши емоції. Адже чотири матчі "Динамо" - "Шахтар" - це краще, ніж один їх матч і три поєдинки з командами, які ледве збирають, щоб вийти на поле.
- Яка ваша думка щодо відтоку легіонерів? Вже ось була перша хвиля - з "Чорноморця". Наскільки цей відхід буде масовим, і чи піде на користь українському футболу?
- Все залежить від ситуації в країні. Не думаю, що зі Львова легіонери тікатимуть. Судячи з того, що Младен зробив у недавньому матчі, він нікуди тікати не збирається (Бартуловіч, віддавши гольовий пас на Зеньова у Сімферополі, продемонстрував свій синьо-жовтий щиток у знак підтримки єдиної України, - О.Б.). Також важливо, наскільки серйозно і рішуче будуть виконувати свою роботу ті, хто зараз протистоїть агресії чужої армії на нашій землі.
Збірна
- Не можу не запитати і про збірну України. Чи здивувало вас рішення ФФУ влаштувати нашій команді такі тривалі канікули?
- Незрозуміло, хто ці рішення приймав. Бо посилання на консультації з гравцями якось не дуже переконливо звучали. Особливо, коли це робить така шанована людина, як Михайло Іванович Фоменко, який з його-то досвідом гравця і тренера, мабуть, сам має подібні рішення приймати і лобіювати. Дивна ситуація. Можливо, вона пов'язана з тим, що зараз відбувається у федерації, коли усі звинувачують у чомусь один одного, намагаючись довести, що "ось я хороший, а всі інші - погані".
Зважаючи на те, що все чітко відомо - ми маємо суперників по кваліфікації чемпіонату Європи, є календар - було б непогано готуватися до цього. Тим паче, зараз дві команди напряму виходять. Хочеться бачити команду готовою до того, щоб боротися за прямий вихід на чемпіонат Європи.
- Зараз начебто заворушилися: ведуться розмови про спаринг з Португалією, Бразилією. Разом з тим звучать слова, що проти цих команд невигідно грати з фінансових міркувань. Чи доцільно рахувати гроші, коли йде мова про збірні такого класу?
- Із сильними суперниками завжди потрібно грати. Фінансові питання? Нам обіцяли провести аудит. Якщо ми побачимо, що у федерації значно більше грошей йде на зовсім інше, то тоді навіть смішно буде слухати такі заяви.
- Чимало вболівальників переконані, що й на новому комплекті форми федерація суттєво зекономила. Чи до вподоби вам оновлені шати головної команди?
- Я помітив, що "Динамо" (не знаю, якою мірою збірна) у фірми, яка нам виробляє форму, десь там на 250-му місці, після збірної Мадагаскару. Але, зрештою, це питання особистого смаку. Тут ще добре потрібно знати подробиці цих угод, хто затверджує і як проходить процес. Зрозуміло, що це не футболісти з тренерами вирішують. В інших країнах також таке трапляється: коли збірна представляє форму, виникають полярні точки зору. От як з Іспанією було нещодавно. Це не найголовніша з наших проблем.
Олег Бабій, Футбол 24
Twitter автора - @Gullit_87