"Футбол 24" поставив п’ять актуальних запитань володарю Кубка УЄФА, який грав у "Дніпрі" упродовж 1997-2002 та 2005-2010 років і небайдужий до долі дніпровського клубу.
– Богдане, з "Дніпра" пішли практично всі ті, хто визначав обличчя команди, зокрема – головний тренер Мирон Маркевич. Розуміємо: навіть якщо це не повний крах клубу, то, принаймні, "Дніпро" ще довго не буде таким, до якого ми звикли. Як ви переживаєте цей складний момент?
– У принципі, це не така вже й сенсація у нашому футболі, що розпадається команда. Зрозуміло, що клуб із таким іменем – це взагалі печально. "Кривбас", "Таврія", "Арсенал" (Київ) – все розпалося. Навіть клуби з солідним бюджетом, які регулярно грали у єврокубках – "Металіст" і донецький "Металург" – розвалилися. То про що можна говорити?
Усе залежить від економіки. Що відбувається в державі – те й у футболі. Розумієте, мене вже не здивувати нічим. Все розвалюється. Я не знаю, куди далі котитиметься український футбол. Коли я у 2005-му прийшов у "Дніпро" із московського ЦСКА, чемпіонат України почав наздоганяти російську першість. Рівень зростав, приїжджали сильні гравці, укладалися хороші контракти. А зараз – "Динамо", Шахтар" і все…
– У "Дніпра" – колосальна заборгованість, але клубу, попри це, видали атестат на новий сезон в УПЛ. Вважаєте, це правильно?
– Всім можна, а "Дніпру" – ні? Та "Говерлу" ще 5 років тому варто було закрити. Федерацію також можна зрозуміти. Якщо ще й "Дніпро" викинуть, то хто взагалі гратиме у цьому чемпіонаті?
– Яким вам бачиться найреальніший варіант майбутнього для "Дніпра"?
– Читав, що Коломойський запевнив: "Дніпро" буде жити. Це вже добре. Напевно, гратимуть молоді хлопці, для яких це буде дуже хорошим шансом заявити про себе, "засвітитися". Тільки от незрозуміло, як клуб розпорядиться тим величезним боргом, що накопичився перед Рамосом, його помічниками, футболістами, персоналом… Лише одна людина знає відповідь на це запитання – Ігор Коломойський.
– Рік тому "Дніпро" грав у фіналі Ліги Європи, а зараз – на межі банкрутства. Хто винен?
– Та хто – керівництво, менеджмент. Але інші клуби ж якось шукають вихід із складних ситуацій. Та й футболісти могли б піти назустріч керівництву. Колись така ж ситуація була у "Кривбасі", де я грав. Ми були готові пристати на розумні пропозиції керівництва, отримувати хоча б якісь копійки, поступово. Чесно відпрацювали сезон до самого кінця, не грали у тоталізатор, сподівалися на щось. Але клуб взяв і збанкрутував. Прикро.
– У Шотландії свого часу на межі банкрутства опинився легендарний "Рейнджерс". Його перевели у четвертий дивізіон, а власника – Крейга Уайта – пожиттєво дискваліфікували із футболу. Можливо, таку практику варто перейняти Україні?
– Не знаю навіть. У них це працює, але не факт, що дало б результат у нас. В Україні поки що закони – неписані. Думали, що йдемо в Європу, а прийшли в ж*пу.