"Футбол 24" називає головні складові успіху феноменальної команди Кріса Коулмена і пророкує їй вирішальну битву за європейську корону.
Почнемо з того, що подвиг Уельсу не варто порівнювати із ісландським дивом хоча б тому, що від "вікінгів" навіть приблизно не очікували такого прориву, тоді як валлійців все ж вносили до рангу "темних конячок", які можуть вистрелити. Вистрелили. Команда, яка вперше в історії пробилася у фінальну частину чемпіонату Європи, одразу опинилася у півфіналі і на цьому не збирається зупинятись. А що як… Уельс – чемпіон Європи! Просто уявіть на секундочку, вимовте вголос, посмакуйте. На цьому чемпіонаті Європи сталося стільки неймовірного, що дивуватися ще одній сенсації вже буде моветоном.
Чому начебто скромна команда зайшла так далеко? Хто - головні дійові особи? І, зрештою, чому вона повинна зіграти у фіналі?
Гарет Бейл
Найвідомішого представника збірної Уельсу знають в усьому світі. Гарет Бейл, на відміну від свого одноклубника Кріштіану Роналду, виглядає надзвичайно свіжим на цьому турнірі. Він відвантажив суперникам вже 3 голи, два із них – ефектними ударами зі штрафного. Бейл – в ударі. Хто зупинить такого Бейла? Сильний лідер, який веде за собою і здатний самотужки, на неймовірному класі, вирішити долю матчу – це привілей, а надто у вирішальних битвах. Цю команду сприймали як Гарета, а тоді вже всіх інших. З них жартували, мовляв, усі паси йтимуть на Бейла, а він там додумається, що робити із м’ячем. Але виявилося, що в Уельсу є не тільки вінгер із крейсерською швидкістю.
Команда
Є Аарон Ремзі. Є Робсон-Кану, який забив уже 2 м’ячі на турнірі. Є Джо Аллен і танцюючий фавн із дрімучою бородою Джо Ледлі. Обороною командує Ешлі Вільямс – капітан і герой битви проти бельгійців. Є ще добрий десяток менш відомих гравців, які добре знають свою справу. Абсолютно всі – вимуштрувані у чемпіонаті Англії - Прем’єр-ліга, Чемпіоншип. А це – знак якості. На відміну від тієї ж збірної Англії, де абсолютно всі гравці представляли АПЛ, у валлійців є Команда. Тут кожен знає свою роль, а механізм працює, як годинник. Мікроклімат там, усередині, просто фантастичний. Плюс – єдність із фанатами. "Дракони" заряджаються на бої від "найрідніших очей". Хто читав інтерв’ю із Денисом Босянком – зрозуміє.
Тренер
Крісу Коулмену – 46 років. У тренерській справі він "вариться" ще з 2003-го, коли після закінчення ігрової кар’єри одразу очолив "Фулхем". Тривалий час Коулмен працював без особливого успіху і поступово скотився від рівня англійської Прем’єр-ліги до бідної грецької "Лариси". Пропозиція від валлійської федерації була справжнім подарунком небес і Коулмен схопився за рятівну соломинку. До роботи із рідною збірною тренер приступив надзвичайно відповідально, хоча спершу не обійшлося без невдач.
Відбір до ЧС-2014 Уельс провалив, посівши передостанню сходинку своєї відбіркової групи. Але вже в наступному циклі Бейл і Ко взялися до справи серйозно. Чотири перемоги і лише дві нічиї – з такими показниками був пройдений екватор відбору. Уельс сенсаційно закріпився на першій сходинці і випереджав Бельгію та Боснію, а також Кіпр, Ізраїль та Андорру. Такий спурт у якийсь момент підняв команду Коулмена і у рейтингу ФІФА – на височезне 10-те місце. Зараз розуміємо, що такі успіхи "драконів" - не випадкові і не локальні. Тренер знайшов свою команду. Далі буде.
Суперники
До такого далекого проходу Уельсу доклалися, звичайно, ще й суперники цієї команди. "Дракони" наразі мають в активі 4 перемоги, в пасиві – 1 поразку. Не применшуючи досягнення Бейла і команди, варто все ж зазначити, що їм зустрічалися не найсильніші опоненти. Росія – абсолютно провальна, у чому з нею може позмагатися хіба що збірна України. Словаччина недалеко втекла, а Англія – єдина команда, що обіграла Уельс – програла боротьбу за перше місце в групі, нарвалася на Ісландію і з ганьбою поїхала додому.
У першому матчі плей-офф валлійцям протистояла Північна Ірландія – впертий колектив, але найслабший з усіх, хто пробився у 16-ку найкращих. Зрештою, Бельгія – команда зірок, але без чіткої тренерської ідеї. Розгромивши Угорщину, бельгійці переоцінили власні можливості, а відкривши рахунок у дебюті матчу з Уельсом, подумали, що справу зроблено. У підсумку – вітайте Уельс у півфіналі!
Півфінал
Уельс став першою британською збірною, яка, починаючи із 1996-го, пробилася у півфінал великого турніру. Тут їм протистоятиме Португалія – ще одна унікальна команда Євро, яка у жодному з п’яти зіграних матчів не здобула перемоги в основний час, зумівши роздратувати навіть людей із залізними нервами. Команди-антагоністи. Португалія домінуватиме, але при цьому нудитиме в атаці. Уельс гратиме від оборони, випрямляючись у блискавичні контратаки. А попереду у "драконів" з’явиться шанс – тил команди Фернанду Сантуша далекий від ідеалу.
Протистояння титанів – Роналду vs Бейл. Це головна вивіска майбутнього півфіналу. Форму обох лідерів атаки "Реала" навіть не хочеться порівнювати. Якщо Гарет грає солідно, натхненно і результативно, то Роналду забиває значно менше, ніж від нього очікували. До того ж хибить із вбивчих позицій. Лідери обох команд розуміють, що зокрема й від цього матчу залежатиме доля "Золотого м’яча". Той, хто виведе свою збірну у фінал, а потім підійме над головою чемпіонський кубок, зробить суттєву заявку на звання найкращого футболіста року.
Погодьтеся, що Уельс загалом і Бейл зокрема заслужили на цей успіх більше, ніж "європейські бразильці". Казка повинна тривати, а пиво - розливатися по захриплих горлянках. І ніякої мадери!