Повернення Юрія Вернидуба в український футбол – це ще одна причина дивитися українську Прем'єр-лігу. Особливий наставник для амбітного новачка – ідеальна комбінація.
Тренерський склад УПЛ цього сезону – один з найцікавіших за останнє десятиліття. Тут і досвідчений Мірча Луческу, і харизматичний Віктор Скрипник, і непередбачуваний ван Леувен. Глобальний виклик також постав перед Ігорем Йовічевічем. У Львові працюватимуть два білоруські наставники, які зазвичай отримували хорошу пресу – Олег Дулуб та Леонід Кучук.
Parimatch Ukraine докладає зусиль, щоби футбол в нашій країні рухався вперед, навіть у таких важких умовах. Компанія продовжує підтримку клубів УПЛ й планує з Шахтарем, Дніпром-1, Чорноморцем та Львовом реалізацію важливих проектів.
Крім того, бренд продовжує підтримку Збройних Сил України. Допомога Parimatch Ukraine ЗСУ та українцям вже сягнула майже 300 мільйонів гривень. Компанія буде продовжувати допомагати виборювати перемогу вільної нації.
В обоймі цьогорічної Прем'єр-ліги також і self-made тренери: Юрій Гура, Сергій Лавриненко та Юрій Вірт. Цікаво, яким буде перший серйозний досвід у молодого Олександра Кучера та чи впорається із непростим завданням зберегти Минай в еліті Володимир Шаран. А вишенькою на торті цього тренерського різноманіття стало повернення додому Романа Григорчука та Юрія Вернидуба. Камбек "людини, яка перемогла Реал" взагалі виявився красивою історією, гідною екранізації.
І словом, і ділом
У той час, поки хтось намагається виїхати з України в безпечне місце, ти повертаєшся туди, покидаючи при цьому свою роботу. Вчинок Юрія Вернидуба був одним із найяскравіших моментів українського воєнного футболу.
Вернидуб на тренуванні / фото ФК Кривбас
Власне, Юрій Миколайович ніколи не приховував свого патріотизму і ще задовго до 24 лютого окреслив прості істини: Росія – агресор, а футбол – не поза політикою. Просто саме у той момент, коли країна потребувала вольових та сміливих дій, Вернидуб повернувся і вступив у лави ЗСУ. Символізм та значення цього вчинку складно переоцінити. Вже без головного тренера Шериф за інерцією та накатом здобув чергові золоті нагороди у молдовській першості.
Безперечно, Юрій Вернидуб не має надзвичайних армійських навичок. Очевидно, він не є найбільш вправним українським воїном. Проте уявіть на хвилинку, що поруч із вами в казармі перебуває людина, за тріумфом якої на "Сантьяго Бернабеу" ви ще недавно спостерігали по телевізору. Як мінімум, це можливість відволіктися від усіх жахіть війни та цінний моральний аспект.
Юрій Вернидуб / ФК Кривбас
Новий виклик
Перемога над найкращим клубом Європи за штурвалом тираспольського Шерифа – безумовно, видатний рядок у тренерському резюме. Однак усі ми знаємо Юрія Вернидуба як максималіста. Разом із Шерифом він виграв у Молдові все, що тільки можна, і вивів тираспольців на максимально високий рівень за усі 26 років існування клубу. Це означає, що настав час рухатися далі.
Важко прогнозувати, як би розвивалася тренерська кар'єра Вернидуба, якби не російське повномасштабне вторгнення. Проте крок угору напрошувався, і український наставник повинен був його зробити.
Кривбас – молодий та амбітний проект, який має давню історію. Криворіжці входять до десятки українських клубів за значимістю своїх досягнень: дві бронзи та фінал Кубку України. Відтоді минуло 20 років, утім Вернидуб, схоже, отримав абсолютну довіру та карт-бланш від керівництва. У таких умовах працювати на результат відчутно легше. Чому б не повторити успіх Кривбасу кінця 90-х?
Перебудова
Офіційно Юрій Вернидуб став головним тренером Кривбасу наприкінці червня. За два місяці новий керманич встиг кардинально змінити склад. Більшість футболістів, які минулого сезону здобували путівку в УПЛ, залишили Кривий Ріг (загалом клуб оголосив про відхід 18 виконавців). З одного боку, це великий ризик. Новий тренерський штаб заганяє себе у ситуацію, коли часу на побудову команди немає, а вимогу давати результат відтерміновувати не збираються.
Натомість позитив таких кардинальних змін – Вернидуб чітко усвідомлює свої дії і вибудовує каркас майбутнього Кривбасу на свій манір. До того ж кілька новачків є добре знайомими для Юрія Миколайовича (сина Віталія Вернидуба він тренував у Зорі, як і Дмитра Хомченовського та Євгена Опанасенка). А вхідні трансфери Банади, Сарнавського та Якімця однозначно є якісним підсиленням.
Та цього літа Кривбас підписував не лише хлопців з досвідом. Юрій Вернидуб матиме нагоду попрацювати над розвитком молоді. Особливо цікаво, як проявлять себе у Кривбасі талант із Динамо 19-річний Назар Волошин та 21-річний Владислав Семотюк із Прикарпаття.
Провалена прем'єра
Перший тур УПЛ запам'ятався, скоріше, скандалами, ніж змістовною грою. Зі знаком "мінус" проявив себе і Юрій Вернидуб. Справа не лише у тому, що його Кривбас стартував із поразки Колосу (0:1). Робити далекоглядні висновки на основі одного матчу – річ невдячна. Засмутило інше.
Радість футболістів Колоса / фото ФК Колос
Вернидуб дуже болісно реагував ледь не на кожен свисток головного арбітра і неодноразово вступав у словесні перепалки. Все завершилося очікувано і справедливо – Юрій Миколайович за надмірні емоції побачив перед собою червону картку і змушений був покинути технічну зону. Хай там як, головне зробити правильні висновки з цієї історії та рухатися далі.