«Футбол 24» розповідає про команди, котрі несподівано виходили до фіналів другого за значущістю турніру.
Кубок ярмарків
Хоча УЄФА офіційно не визнає цей турнір за попередника Кубку УЄФА, однак свого часу ці змагання наробили немало галасу та за своєю вагою нічим не поступалися Лізі європейських чемпіонів. Навіть свого часу їх розглядали як рівнозначні турніри. Були тут і свої «монополісти», і свої сенсації.
У еру панування клубів з Південної Європи, зокрема з Іспанії, зміг вистрілити і Схід. Першопрохідцем стало «Динамо» Загреб. Проте слід зазначити, що команда зі столиці Хорватії брала участь у цьому турнірі від самого початку, але до сезону 1962/63 нічим особливим там не відзначалася.
Той сезон, що проводився у форматі «на виліт» з першого матчу, став справді для них тріумфальним, оскільки, окрім участі в фіналі, загребські динамівці на своєму шляху здолали багато сильних європейських команд. Спочатку жертвою став «Порту» (2:1; 0:0). Потім загребці пройшли «Юніон» з Брюсселя (2:1; 0:1) – зараз назва цього клубу мало що скаже сучасному поколінню футбольних вболівальників (3-й бельгійський дивізіон), проте до 70-х років XX ст. цей клуб гримів не тільки в Бельгії, але й у Європі: 11 разовий чемпіон країни (3-е місце після «Андерлехту» та «Брюгге»), 3-разовий переможець Coupe Ponthoz (1905, 1906, 1907) та тріумфатор Coupe Dupuich(1914) – як перший, так і другий були такою собі «Лігою чемпіонів початку XX ст.», також у сезоні 1958/60 доходив до півфіналу Кубку ярмарків. Потім у чвертьфіналі сухого місця не залишили від «Баварії» - після 1:4 на виїзді вирішили вдома відкатати суху нічийку. У півфіналі загребський клуб зустрівся з грізним на той момент «Ференцварошем», і знову з боями здобуті перемоги: 1:0 на виїзді та 2:1 дома. Потім був фінал і поразка від «Валенсії» з загальним рахунок 1:4 (1:2; 0:2).
Однак вже у сезоні 1966/67 загребський клуб зумів виправити цю помилку. Як і в попередні рази, турнір складався з матчів «на виліт». У першому ж матчі динамівці зустрілися зі «Спартаком», але не з «московським м’ясом»,а із чеського міста Брно. За сумою двох матчів у протистоянні було зафіксовано нічийні 2:2 (кожна з команд у себе вдома перемогла із рахунком 0:2), потім були екстра тайми та… монетка, яка і вивела далі загребське «Динамо». У наступному раунді знову був фарт – голи на виїзді дозволили пройти шотландський «Данфермлін Атлетік» (2:4 на виїзді та 2:0 вдома). У третьому раунді була вікторія над іншими динамівцями (0:1 на виїзді та домашні 0:0), однак вже румунськими з міста Пітешті – колись також грізний клуб, що зараз втратив професійний статус. У чвертьфіналі була вже більш впевнена за сумою двох матчів перемога над «Юве» - після виїздниз 2:2, вже в себе вдома хорвати розірвали італійців на шматочки – 3:0, причім перший гол забили вже на 4-й хвилині. У півфіналі знову талан допомагає східноєвропейцям – після 0:3 на виїзді від «Антрахта» вдома була перемога з аналогічним рахунком. Потім був екстра тайм та такий важливий гол з пенальті у виконанні Рудольфа Беліна. І вже у фіналі склав перед ними зброю «Лідс» (2:0; 0:0).
Були у фіналах Кубку ярмарків і угорські клуби. Але оскільки «Ференцварош» в ті роки в Європі знали та боялися всі, то їх участь у фіналах (1965, 1968) не була вже й такою несподіванкою. Отже поговоримо про інший клуб з Будапешту – «Уйпешт». В 1967 році команду під свою опіку взяв Лайош Бароті, а з його ім’ям якраз пов’язані найбільші успіхи команди: з 1969 по 1979 «Уйпешт» 9 разів виграв національну першість (7 з яких були підряд), також були фінал Кубку ярмарків і півфінал Кубку європейських чемпіонів.
Однак спочатку був «Ярмарок», про що зараз і йтиме мова. У першому ж раунді була технічна перемога над «Люксембургом». Однак угорці «не зловили зірочку» та у другому раунді просто-таки з'їли грецький «Аріс» із загальним рахунком 11:2 - після поразки 1:2 на виїзді була мегавпевнена перемога вдома із рахунком 9:1. У наступному раунді з боями пройшли польську «Легію» (0:1 та 2:2), однак вже у чвертьфіналі знову впевнено здолали свого суперника – на цей раз «Лідс» (виїзні 0:1 та домашні 2:0). Після «Лідсу» і турки не страшні - набравши обертів, Будапешт у півфіналі знову розбиває свого суперника, тепер вже із загальним рахунком 8:1 – по чотири голи в обох матчах, але у себе вдома «Гьозтепе» все ж спромігся на гол. У фіналі ж угорці нічого не змогли протиставити «Ньюкаслу» та програли із загальним рахунком 6:2 (3:0, 3:2). Попри невдалий фінал, вийшов досить симпатичний виступ в єврокубковому турнірі.
Кубок УЄФА
В 1971 році УЄФА створив новий турнір, котрий завжди закарбується в пам’яті українських вболівальників. Траплялося в цьому турнірі і багато несподіванок. Щоправда ще до кінця 90-х до нього серйозно ставилися як гранди, так і команди другого ешелону з провідних європейських чемпіонатів, однак вже в «нульових» цей турнір перетворився на фарс і перемогти в ньому могла будь-яка команда, але від цього вага від здобуття європейського трофею меншою не стає.
Першою несподіванкою в Кубку УЄФА можна вважати прохід до фіналу «Твенте». Створено цей клуб було в 1965 році шляхом злиття двох інших команд: «Енсхеде» та «Енсхеде Бойз». І одразу команда почала відзначатися успішними виступами. Вже за 4 роки після свого створення «тюккери» здобувають бронзу. В 1972-му та 73-му роках знову повторюють цей успіх. А в сезоні 1973/74 борються за чемпіонство з «Фейеноордом», однак у підсумку посідають друге місце, що давало їм право виступати Кубку УЄФА. Той єврокубковий сезон для голландців видався надто успішним, оскільки вони зуміли дійти до фіналу. Але про все по порядку.
Знову ж таки турнір повністю складався за матчів на «виліт». Спочатку «Твенте» лише завдяки голу на виїзді пройшов «Іпсвіч» (виїзд – 2:2, вдома – 1:1). Потім була впевнена звитяга над вже неіснуючим «Моленбеком» (2:1, 1:0). Далі дуже цікавими матчі видалися у третьому раунді – спочатку празька «Дукла» здавалось б впевнено перемагає у себе вдома (3:1), однак на виїзді зазнає нищівної поразки із рахунком 0:5. Після такої голеади голландці проходять непоступливий (0:1 на виїзді та 2:0 вдома) боснійський «Вележ», котрий в попередньому сезоні здобув срібло Чемпіонату Югославії. Щодо півфіналу, то там була позбавлена цноти «Стара Синьора» (3:1, 1:0). А вже у фіналі після виїзних «бубличків» була болюча домашня поразка від менхенгладбахської «Борусії» із рахунком 1:5.
Поки той сезон вважається найуспішнішим в історії голландського клубу. Після тієї болючої поразки у фіналі «тюккери» довго не могли оговтатися – з кожним сезон були все гірші виступи, а потім і взагалі виліт в перший дивізіон. Лише в 90-х почали прослідковуватись певні успіхи та часті участі в єврокубках, однак «Твенте» зупинявся на досить ранніх етапах.
Наступного сезону вистрілив ще один клуб з Бенілюксу – на цей раз нещодавня жертва «Дніпра» в чвертьфіналі цьогорічної Ліги Європи. У середині 70-х років «Брюгге» очолює Ернст Хаппель. Під його орудою клуб здобуває чемпіонство тричі поспіль (1975/76; 1976/77; 1977/78) та проводить найуспішніші свої матчі в євро убках – фінали Кубку УЄФА та за рік Кубку Чемпіонів, в яких двічі поступався «Ліверпулю». Але зараз більш докладно про другий за значущістю трофей.
Кубок УЄФА сезону 1975/76 проводився за звичним форматом, тобто «на виліт». Почав «Брюгге» свій шлях протистоянням з «Ліоном», якому на виїзді програв із рахунком 3:4, однак вже вдома була повна реабілітація – 3:0. Щось схоже трапилося і з наступним суперником. Спочатку «Іпсвіч» вдома поклав бельгійцям три сухі м’ячі, однак на виїзді бельгійці відповіли чотирма. У наступному раунді вже не змогла нічого їм протиставити «Рома» - по 0:1 в обох матчах. Наступним суперником вже у чвертьфіналі був знову італійський клуб. На цей раз «Мілан» трохи побрикався з майже «Чорноморцем» та міг навіть проходити далі, але після виїзної поразки із рахунком 0:2 вдома «міланісти» вже на 65 хвилині відновили паритет, однак за 10 хвилин пропускають той злощасний гол від Дірка Сандерса, що виводить бельгійців до півфіналу. В ½ фіналу турніру суперником був «Гамбург» (1:1; 1:0). В принципі можна сказати, що бельгійцям пощастило із суперником, оскільки інша пара являла собою протистояння між «Барсою» та «Ліверпулем». Але якби там не було, бельгійці дійшли до фіналу, в якому їм зовсім трішечки не пощастило. У першому матчі «чорно-сині» вже на 12 хвилині вели 2:0, однак у другому таймі за 5 хвилин пропустили тричі. Вдома ж розкатали з мерсисайдцями нічийку 1:1.
В сезоні 1977/78 в Кубку УЄФА вистрілила «Бастія». Скромний французький клуб особливими успіхами як в себе вдома (1972 р – фіналіст Кубку Франції) та і в Європі до цього не відзначався. Однак другий вихід в єврокубки видався досить вдалим. Першим від «Бастії» постраждав лісабонський «Спортінг» (3:2 та 2:1), потім зброю склав «Ньюкасл» (2:1; 3:1), а вже в третьому раунді корсиканці цього разу менш впевнено, але таки проходять «Торіно» (2:1; 3:2). Чвертьфінальні протистояння відзначилися хокейними рахунками – спочатку французи у себе вдома перемогли колись потужний «Карл Цейсс» зі Східної Німеччини із рахунком 7:2, однак на виїзді зазнали менш прикрої поразки - 2:4. У півфіналі лише гол на виїзді дозволив пройти «Грассхоппер» (виїзд – 2:3, вдома 1:0). До слова, в другому півфіналі ПСВ пройшов «Барсу». Отож, у фіналі зустрілися голландці з французами: перша гра завершилася сухою нічиєю, а вже в Нідерландах перемогу святкував цьогорічний чемпіон Ередивізії.
Наступного сезону несподіванкою стала команда зі Східної Європи – югославська «Црвена Звезда». Тоді югослави вважалися грізним суперником для багатьох, однак за 12 років про них говоритиме та боятиметься вся Європа (здобудуть Кубок європейських чемпіонів). Але зараз повернемося у кінець 70-х та розглянемо Кубок УЄФА сезону 1978/79.
А старт, як потім виявилося в успішному євротурнірі, видався досить нервовим – 6:6 за сумою двох матчів та завдяки лише голу на виїзді подолано берлінське «Динамо». До слова, тоді на виїзді «червонозоряні» програли із рахунком 5:2, однак вже вдома був розгром 4:1. У наступному раунді більш спокійно пройшли хіхонський «Спортінг» - після перемоги в один м’яч на виїзді було 1:1 вдома. В третьому раунді белградцям протистояв «Арсенал», і знову повторення сценарію попереднього раунду, однак на це раз 1:0 було вдома. Аналогічно ж перемогли ще одну англійську тім у чвертьфіналі – нічого югославам не зміг протиставити «Вест Бром». У півфіналі були німці та лише виїзний гол допоміг пройти «Герту» (1:0; 1:2). Щастило тоді югославам двічі поспіль зустрічатися з командою з однією країни. Перемігши «Дуйсбург» у другому матчі в рамках півфіналів, гладбахська «Борусія» стала суперником героїв нашої розповіді. Після 1:1 вдома на виїзді ЦЗ програла із рахунком 0:1, причому гол пропустила з пенальті. Дуже болюча поразка, однак югослави продемонстрували дуже яскраву гру.
Голландський АЗ і зараз не вважається грандом голландського футболу, однак в його історії були дві яскраві плями, Одна з яких ще триває й досі, а інша була у далеких 80-х. В 1978 році фермери здобувають свій перший трофей – Кубок Нідерландів, а вже у 81-му команді підкорився «золотий дубль». У тому ж сезоні починається європейська історія АЗ – фінал Кубку УЄФА. Але для цього голландці подолали досить нелегкий шлях. Спочатку були розтрощені «Ред Бойз Діфферданж» із загальним рахунком 10:0, у наступному раунді голландським сиром посмакувало «Левські» (загальний рахунок 6:1, однак спершу в Софії була нічия 1:1), ще один розгром за сумою двох матчів (7:2) мав і в третьому раунді – цього разу раз жертвою стали «Раднічки» з Нішу, причому майже повторився сценарій попереднього раунду, але вже на виїзді було 2:2. В чвертьфіналі було подолано «Локерен» (2:0; 0:1), а в ½ голландці з боями пройшли «Сошо» - 1:1 на виїзді та 2:3 вдома. У фіналі АЗ протистояв «Іпсвіч». Голландці лишилися за два кроки від трофею, оскільки після виїзної поразки із рахунком 0:3, вдома не змогли досягти потрібної різниці – 4:2.
Останній суттєвий успіх угорців на європейські арені мав місце в сезоні 1984/85. Тоді «Відеотон» ніхто серйозно як у місцевому чемпіонаті, так і на європейській арені не розглядав, однак заради справедливості слід зазначити що до тріумфу в Європі клуб вже брав срібні нагороди угорської першості (1975/76) та досягав фіналу Кубку (1982).
Можливо це і зіграло злий жарт із суперниками команди із Секешфегервару. Спочатку угорці пройшли досить міцну «Дуклу» (1:0; 0:0), потім була впевнена перемога на виїзді над ПСЖ - 4:2 та більш скромніша домашня – 1:0. В третьому раунді п’ять м’ячів побувало у воротах «Партизану», натомість нулик у графі пропущених. Однак на виїзді юги трохи реабілітувалися (0:2), але далі все рівно проходить угорська команда. У чвертьфіналі була справжня битва з МЮ – після 1:0 в обох матчах серія пенальті (5:4) вивела угорців далі.
Далі був над емоційний півфінал із «Железнічаром» - після 3:1 вдома на виїзді угорці пропустили двічі, натомість забили одного разу. А вже у фіналі хоч і перемогли на виїзді грізний «Реал» із рахунком 1:0, однак до цього вдома зазнали нищівної поразки 0:3.
Однак невдачу у фіналі «Казино» змогло підсолодити перемогою в домашньому чемпіонаті та виходом в ЛЧ в наступному сезоні, де вони дійшли до групового раунду.
Сезон 1999/2000 дуже добре пам’ятають українці, зокрема львів’яни, оскільки після бронзи та сезоном пізніше фіналу Кубка «леви» нарешті стартували в Кубку УЄФА. Однак цей сезон ще більше пам’ятатимуть турки, оскільки їх команда вперше виборола європейський трофей. До слова турецькі команди завжди цінувалися в Європі, однак далеко в євротурнірах зайти не могли. Спромігся на такий подвиг «Галатасарай», і ще в якому фіналі переміг.
Однак починав свій єврокубковий шлях в тому сезоні «Галатарсарай» з Ліги чемпіонів, де зумів потрапити до групового раунду. А там туркам не вистачило лише одного пункту, щоб зрівнятися з другою «Гертою», причому різниця м’ячів у команд була однаковою. До слова, перше місце в цій групі зайняло «Челсі» (11 очок), а останнє «Мілан» (6).
Отже стартували турки в Кубку УЄФА з четвертого раунду. Тоді вони пройшли дортмундську «Борусію» - на виїзді 2:0 та 0:0 вдома. Наступним суперником, але вже у чвертьфіналі стала «Мальорка», яку ГС розтрощив на виїзді із рахунком 4:1 та довершив справу вдома – 2:1. У півфіналі випав «Лідс» Девіда О’Лірі – ще одна яскрава команда межі 90-х та «нульових». Тоді цей півфінал відзначився масовими сутичками та смертями серед фанатів «Лідса». Однак повернемося до футболу. У півфінальній дуелі турки тріумфували дома із рахунком 2:0, а на виїзді вже звели матч внічию 2:2.
І нарешті фінал, що відбувався на «Паркені». Тоді в Стамбулі зібралася прекрасна банда, починаючи від Фатіха Теріма та завершуючи вістрям Хаканом Шюкюром. Диригентом атак «левів» тоді був неперевершений Георгі Хаджі. Щоправда і лондонці тоді могли пишатися своїм складом: Анрі, Овермарс, Бергкамп, Адамс – що не гравець, то зірка. До слова, перебував в заявці на той матч і наш Олег Лужний.
Як і «Галатасарай», так і «Арсенал» вийшов в КУЄФА після невдачі в ЛЧ. Матч тоді завершився нуликами як в основний, так і в екстратаймах, і все вирішила серія пенальті – 4:1 на користь турків.
Наступного сезону до фіналу вийшов скромний баскський клуб з Алави, що справді стало справжньою несподіванкою. «Алавес» ніколи не відзначався серйозними успіхами навіть на домашній арені, лише були звитяги в нижчих дивізіонах. Однак того року вони вистрілили. Все почалося для басків з першого раунду змагань, в якому після гостьових 0:0 здолали вдома турецький «Газіантеспор» із рахунком 4:3. Далі була виїзна перемога над «Лільстромом» із рахунком 1:3 та домашні 2:2. В третьому раунді потрібно було зіграти з «Русенборгом» - 1:1 та 3:1. В четвертому раунді попався дуже серйозний «Інтер», якого баски після домашніх 3:3 на виїзді перемогли із рахунком 2:0. У чвертьфіналі пройшли «Райо» - 3:0 вдома та 1:2 на визді. З боями пройшовши такий шлях, іспанська команда видала справжню феєрію у піфіналі – 9:2 за сумою двох матчів здолали «Кайзерслутерн». І у фіналі на «Вестфалені» була дуель з «Ліверпулем», яка завершилася 4:4 в основний час, а вже у додатковий удар Гелі приніс мерсисайдцям цей трофей.
Наступні команди доходили до фіналів за останні 10 років та їх звитяги відомі майже кожному вболівальнику. Але кілька слів сказати про них треба. Спершу мова піде про «Міддлсбро» , який тоді прихистив дуже багато добротних футбольних «пенсіонерів». Отож спочатку англійці пройшли «Ксанті» в попередньому раунді, потім була перемога в групі з нашим «Дніпром», далі в 1/32 завдяки голу на виїзді пройшли «Штутгарт», в 1/16 знову гол на виїзді дозволяє пройти «Рому», у чвертьфіналі був битий «Базель» (0:2; 1:4), а в ½ «Стяуа» також із загальним рахунком 4:3. І вже у фіналі була дошкульна поразка від «Севільї». Щоправда в тому сезоні «Міддлсбро» в себе закохав багатьох вболівальників – неперевершена гра та футболісти,грою котрих ще кілька років тому насолоджувалася вся планета, а потім вони раптом зникли…
Були також несподівані перемоги ЦСКА, «Зеніта», «Шахтаря» та вихід у фінал противної «Браги». Отже «Дніпру» є з кого брати приклад, а успіхи деяких скромних команд, про котрі писалося вище, повинні їх в цьому надихнути.