УКР РУС

Дискусійний клуб. Наші в єврокубках - місія складна, але здійсненна

14 лютого 2013 Читать на русском

Журналісти "Футболу 24" навели аргументи "за" і "проти" виходу "Шахтаря" у чвертьфінал Ліги чемпіонів, а також потрапляння "Металіста", "Динамо" та "Дніпра" в 1/8 фіналу Ліги Європи.

Наближення єврокубків у нашій редакції завжди очікується з особливим піднесенням. Надто ж тепер, коли маємо в двох найпрестижніших клубних турнірах Старого світу одразу чотири українські "мушкети". Коли ж дійшло до внутрішньоредакційного обговорення шансів наших клубів, думки категорично розділилися, породивши запеклу дискусію. Нам залишалося лише увімкнути диктофон, щоб донести контраверсійні ідеї до читачів "Футболу 24".

О. Бабій: Рекордна кількість українських клубів пробилася в єврокубкову весну, проте жоден з наших флагманів не є очевидним фаворитом у своїй дуелі, тож квитки в наступний раунд ЛЧ та ЛЄ замовляти поки що зарано. Особисто в мене найменше сумнівів викликає хіба що "Дніпро". В команди Рамоса об'єктивно найслабший суперник, до того ж апетит, з яким дніпряни перемелювали кісточки суперникам в осінній частині Ліги Європи, мав би знову сприяти успіхам цієї української команди. А ось щодо шансів "Динамо", "Шахтаря" і "Металіста" є конкретні запитання. Тут можна і потрібно дискутувати.

А. Думич: “Шахтар” у групі довів, що може на рівні грати з найкращими командами Європи. Звичайно, група в “Борусії” також була не з найлегших, але не будемо забувати, що “Реал” переживав тоді не найкращі часи, через що зараз посідає у Прімері лише третю сходинку. Суперник же донеччан - “Ювентус”, вже другий рік поспіль є єдиним флагманом футболу італійського. Ну а щодо “Челсі” та “Ман Сіті”, то ці команди приблизно рівні, проте “містяни” вирізняються своєю нестабільністю. Якщо ж все-таки забути про груповий етап, то тоді на користь донеччан той фактор, що підопічні Кльопа зазнали у чемпіонаті розгромного фіаско, тож до протистояння із “гірниками” підійдуть не в найкращому психологічному настрої.

За “Дніпро” згоден - жодних проблем у них в протистоянні з “Базелем” не виникне. Щодо “Металіста”, то з неабияким досвідом виступів в Лізі
Європи здолати шістнадцяту команду АПЛ для команди Маркевича проблемою не має стати. Найбільше побоювання викликає протистояння “Динамо” - “Бордо”, але тут дуже великим плюсом для киян є те, що в “Динамо” набагато більше, аніж у опонентів, гравців, які мають великий досвід виступу у єврокубках.

О. Бабій: Порівнювати силу суперників, яких "Шахтар" і "Борусія" пройшли в груповому турнірі - справа невдячна. Значно вартісніший, як на мене, аргумент - це наявність ігрової практики. "Борусія" ось вже місяць виступає в другому колі Бундесліги, де встигла обіграти "Байєр", "Нюрнберг" та "Вердер", причому, двох останніх - в одні ворота. При всій повазі до "Відзева", "П'яста" чи "Одд Гренланна", з якими донеччани грали спаринги, це значно серйозніші суперники. Та й що таке спаринг? Товариський матч ніколи не дасть достовірної відповіді, яким є реальний рівень команди. До того ж, давайте не забувати про відхід Вілліана.

Фіаско від "Гамбурга" можна розцінювати, як завгодно. Скоріш за все, тут три аспекти, головний з яких - гра в чисельній меншості. По-друге, "Баварія" - без п'яти хвилин є чемпіоном, тож мотивація команди Кльоппа на Бундеслігу вже не захмарна. Ну й по-третє - банальна економія сил перед поїздкою в далекий Донецьк. Зате Ліга чемпіонів для "чорно-жовтих" - це щось нове, щось, що стимулює грати на максимумі. Всі деталі дортмундської машини досі працюють злагоджено, а "Сигнал Ідуна Парк" зі своїми мегааншлагами здатна зумовити тремтіння в колінах будь-якого суперника.

А. Думич: За чемпіонат “Шахтар” також може не хвилюватися, але він все одно не втрачає мотивації і продовжує перемагати. Впевнений, з оновленням УПЛ “гірники” навіть не подумають розслабитися в жодному з матчів. Можливо, їх суперники у товариських матчах і не були грандами, але Містер намагається прищепити команді відчуття переможців, саме тому “гірники” й перемогли в усіх товариських турнірах. Отож перед настільки важливим матчем гравці “Шахтаря” не забувають про постійну концентрацію на полі, що дуже важливо.

Ну а щодо того, що в “Борусії” всі деталі працюють злагоджено, є певні сумніви. Навіть не братимемо до уваги травму Гроскройца, а просто
зважимо на не зовсім адекватну поведінку Левандовскі, за що він отримав червону картку. Цей вчинок узагалі важко пояснити. Ну і Вандерфеллер — явно не найсильніший воротар Бундесліги. Зважаючи на майже завжди меганадійного П'ятова і те, що голкіпер - “півкоманди”, то це ще один неабиякий плюс команди Луческу.

Ю. Басенко: За П'ятова я б не був настільки впевненим. Андрій і справді стабільний голкіпер, на даний момент найкращий серед українських. Але й "ляпи" у нього трапляються теж стабільно. Колись і від "Барселони" зловив "метелика", що коштувало його команді участі у плей-офф раунді Ліги чемпіонів. Пропущений гол зі стандарту через повну вину П'ятова у фіналі Кубку УЄФА також довго пам'ятали б, якби його партнери, що називається, не підстрахували свого голкіпера. Ну, а якби не "дива" Андрія на "Стемфорд Брідж", то, мабуть, сьогодні не "Ювентус" грав би із "Селтіком", а "Шахтар".

Я б сконцентрував увагу на іншому. На нас, панове, очікує надзвичайно цікаве протистояння. Бо що може бути цікавішим, ніж зустріч двох хороших команд, які сповідують різні стилі гри? Лише те, що в цьому матчі зійдуться саме такі команди, але які, до того ж, намагаються не підлаштовуватися під суперника, ким би він не був, а навпаки, нав'язувати йому свій футбол. Це направду має бути цікаво та інтригуюче.

О. Бабій: "Металіст"... Ще місяць тому сумнівів в успіху харківської команди практично не було. "Ньюкасл" у внутрішній першості сипався - ні гри, ні результату. Прихід блискучого тріо Дебюші, Гуффран, Сіссоко вмить докорінно змінив ситуацію. Перемога над "Челсі" була дуже показовою - команда Пардью продемонструвала окрім вміння ще й характер. І навіть у поразці від "Тоттенхема" був позитив - "Ньюкасл" перекрив господарям поля кисень, вдавався до вдалого пресингу, і якби не феноменальний Бейл, результат був би іншим. Словом, "сороки" змінилися в кращу для себе сторону. І з цим Маркевичу належить рахуватися.

А. Думич: От-от. Матч із "Тоттенхемом", по-перше, неабияк вимучив гравців "сорок", а по-друге показав, що у "Ньюкасла" далеко не найнадійніша оборона. Про це також свідчать 46 пропущених голів у 26 матчах. І нехай харків’яни продали Тайсона, але залишились Крістальдо, Вілліан, Марлос, Соса, Шав’єр, а в техніці цих хлопців сумніватися не доводиться. Та й оборона – також одна із найсильніших в Україні. Та й не лише. Вийти з групи, у якій є такий суперник, як "Байєр", з першого місця і пропустити за шість поєдинків лише три голи – погодься, вражаючий результат.

А тепер про суперників. Нехай більшість із них у товариських матчах були і не з найсильніших, але це дозволило Мирону Богдановичу награвати певні схеми, при цьому не надто виснажуючи футболістів. Але не забуваймо, що було також протистояння із ЦСКА, де команда не просто перемогла іменитого суперника 4:2, а й зробила це програючи по ходу зустрічі у два м’ячі. Тож вважаю, що до протистояння із англійцями гравці "Металіста" більш, ніж готові.

Ю. Басенко: Не забувайте, шановні колеги, що англійські клуби ніколи не сприймають такий турнір, як Ліга Європи серйозно. Якщо ще точніше, то вони його взагалі ніяк не сприймають. Для них цей турнір йде на останньому за престижністю місці після власної Прем'єр-ліги, Ліги чемпіонів, Кубку Ліги та Кубку Англії. "Ньюкасл" зараз перебуває над прірвою, і виліт з Прем'єр-ліги - це найгірше, що може статися з клубом. Алану Пардью в настільки складній ситуації доведеться чимось жертвувати, і думаю, це буде Ліга Європи. Там "сороки" гратимуть максимум напіврезервним складом, і то не більше, ніж у півсили.

О. Бабій: І все ж особисто в мене найбільше побоювань викликають перспективи київського "Динамо". Блохін продовжує ліпити команду на свій лад, проте для результату потрібен час. До того ж, кияни зазвичай дуже важко входять у весняний цикл. У команді з'явилися два українці хорошого рівня - Безус і Селін. Це плюс. Мінус - незрозуміле придбання хорвата Віди і примарні, як на мене, можливості Цурікова та Сидорчука. А ще команді доведеться навчитись грати без Мілевського. Скільки б не критикували Артема, я тут схиляюся до думки Ігоря Циганика - Міля ще міг би стати у пригоді. Ну і втому Брауна Ідейє не можна скидати з рахунків - форвард приїде з Кубка Африки в ранзі чемпіона і, відповідно, з емоційним та фізичним виснаженням.

Тобто, меседж такий - головною загрозою для "Динамо" може стати саме "Динамо". "Бордо", звісно, теж не подарунок. Сьома команда Ліги 1, яка має дуже хороші шанси на те, щоб фінішувати в призовій трійці, - непростий суперник для сучасного "Динамо". Часи, коли кияни могли пройти такий бар'єр із заплющеними очима, безнадійно позаду.

Ю. Басенко: З тим, що кияни завжди важко входять - посперечаюся. Два роки тому, коли повернувся Сьомін, "Динамо" розргомило "Бешикташ", а потім впевнено перемогло й зірковий "Ман Сіті". І це був лютий - початок березня. А ось до протистояння із "Брагою" команда "здулася". Це яскраво свідчить про тодішнє форсування підготовки. Те, що "Динамо" важко входить - це вже на рівні міфів залишилося з тих часів, коли біля керма стояв Лобановський. Ось ВВЛ і справді намагався вивести команду на пік десь на середину сезону. Тепер усе інкаше.

А. Думич: Але як тут не врахувати того, що Ідейє став чемпіоном КАН. Це не може не викликати в нього емоційного піднесення. Та й за фіналом вочевидь стежили селекціонери багатьох ТОП-команд, а тепер Браун може довести свою суперпридатність на євроарені. Але це таке – наразі забудьмо про Брауна. Блохін то команду ліпить, а з придбаннями погоджуюсь лише щодо Віди – для мене також цілком незрозуміла покупка. Ну а щодо Селіна та Безуса, то ці гравці з багатьма партнерами сьогоднішніми знайомі завдяки матчам за збірну, так що з адаптацією проблем виникнути не повинно.

Хоча так, згоден, ця пара викликає найбільше побоювання, однак, зважаючи на те, що Олег Володимирович приділяв неабияку увагу "фізиці" на зборах і кардинального зміну складу не передбачається, ми повинні побачити "Динамо" у кращій формі, аніж восени. Тут, вважаю, боротьба буде важкою, але, зважаючи на те, що перша гра відбувається у Києві, і "Динамо" мала б підтримати велика кількість уболівальників, які вже скучили за великим футболом, ця підтримка також допоможе команді перед матчем-відповіддю створити собі гандикап в один, або й два м'ячі. А все тому, що "Бордо", який сповідує захисну манеру гри, навряд чи відважиться в гостях грати в атакувальний футбол.

О. Бабій: "Динамо" і атакувальний результативний футбол - поняття несумісні. Так вже склалося історично, що кияни успішніше грають на контратаках, а от коли суперник замикається у власному штрафному, виникають труднощі. І навряд чи за кілька місяців своєї роботи Блохін переламав цю неприємну фобію гри з позиції сили. Звідси й ще один "бич" для українського клубу - в "Бордо" друга за надійністю оборона в Лізі 1.

А. Думич: Аргументи, звичайно, вагомі. Але не можна стверджувати, що з Блохіним команда гратиме так, як і восени. Зрештою, як і навпаки. В таких випадках кажуть: "поживемо, побачимо".

Але забудьмо наразі про це. Поговорімо про інше. Не потрібно скидати з рахунків індивідуальної майстерності, якою зокрема неабияк володіють теперішні лідери киян Андрій Ярмоленко та Мігель Велозу. Та й Безус, в разі чого, може взяти гру на себе і сміливо піти одразу на кількох суперників, а у грі з такою командою, як "Бордо", це вагомий аргумент.

Ю. Басенко: Ось із "Динамо" все дуже просто. Якщо Блохін встиг прищепити команді залізну дисципліну, то кияни, якщо не буде якихось форс-мажорів, з високою долею ймовірності пройдуть "Бордо". Важко, не надто ефектно, але все ж пройдуть. Ось тут питання одне: чи встиг це зробити Блохін?

В коментарях Ви можете продовжити дискусію, доповнивши її власними аргументами!