Сергій Тищенко – про резонансну колаборацію двох принципових історичних суперників.
Дуже радію, що одеський Чорноморець повернувся в УПЛ. Чемпіонат України без Одеси, Харкова, Запоріжжя, а і раніше Дніпра виглядав неповноцінно. Добре, що повертаються в еліту команди із великих міст. Це точно додає шарму протистоянням українського чемпіонату.
Тільки от зовсім не радісно від того, який Чорноморець гратиме у Прем'єр-лізі. Одесити орендували із Динамо 13 футболістів. Це гравці молодіжної команди, які виявилися непотрібними київському гранду після зникнення першості дублерів. Хтось поїхав до Одеси одразу, а хтось намагався довести свою профпридатність Мірчі Луческу на зборах. До компанії молодняка можуть додатися досвідченіші виконавці, які є зайвими у першій команді Динамо. Кадірі має "посилити" команду, щоправда, він півроку не грав. А там, можливо, ще Супряга приїде... Плюс – є гравці, які минулого сезону виступали за Олімпік – Беніто та Каргбо (коли відновиться від травми).
До Одеси вирушили не тільки футболісти, але й тренер. Юрій Мороз став новим керманичем "моряків". Його помічники по динамівському дублі також перейшли в Чорноморець. Олексій Антонов, який працював з командою у Першій лізі, став одним із асистентів головного тренера.
Для мене Одеса – це дуже футбольне місто зі своїми величезними традиціями. Ігор Бєланов, Леонід Буряк, Андрій Воронін – ці імена відомі кожному українському уболівальнику. Одесити завжди славилися своїми вміннями грати в атакувальний футбол. Це креативні, швидкі виконавці. Клімат регіону дозволяє займатися футболом майже увесь рік. Лише потрібен клуб, який налагодить систему, давши можливість цим талантам розвиватися.
Свого часу Михайло Плохотнюк став грізним голеадором першості U-19. На жаль, згодом у нього нічого не вийшло. Бека Вачіберадзе подавав великі сподівання у Шахтарі, але зміна клубу не пішла йому на користь. Він не зламався і повернувся до Одеси вже професіональним футболістом.
Чорноморець має жити своїм життям, розвивати гравців, будувати власну систему координат. Кампанія масштабних оренд – це не вихід із ситуації, а просто відсування проблем на майбутнє, коли вони обов'язково проявляться. Київський десант нічого не додасть клубу і місту в плані футболу, окрім зменшення фінансових витрат. Це лише призведе до повного ігнору улюбленого клубу місцевими уболівальниками. Зайвий раз нагадаю: Динамо та Чорноморець ніколи не були друзями. Це – принципові суперники. Не можна ламати все через коліно. Це вбиває футбол. Чорноморець – окремий клуб. Масштабна орендизація точно не йде йому на користь.
Величезний внесок у розвиток клубу та повернення в УПЛ зробив Сергій Іванович Ковалець. Розкрився власний вихованець Максим Брагару, який навіть отримав виклик у молодіжну збірну України. Була своя молодь, запрошували досвідчених гравців. Команда мала свій стиль, своє бачення футболу. Потім Ковальця замінив Олексій Антонов, на той момент 34-річний спеціаліст. Я ніколи не належав до прихильників футбольного таланту Олексія, але було приємно, що молодий тренер отримав роботу і в нього щось вдається. Саме Антонов зробив останній та найважливіший крок до виходу в УПЛ.
Масові оренди молодих динамівців – крок у нікуди. Одеські вболівальники не готові їх прийняти і готують акції протесту. Якщо ще й результати команди не покращаться, то психологічно гравцям доведеться вкрай скрутно. У таких умовах прогресувати практично неможливо. Не варто забувати, що Одеса – головне курортне місто України. За рівнем життя воно відразу за Києвом, Львовом, Харковом та Дніпром. Тут вистачає своїх спокус, особливо у теплу пору року. Молодим гравцям із хорошою та стабільною зарплатою думати про футбол буде ой як непросто!
Юрій Мороз запам'ятався тим, що сформував одну з найбільш цікавих юнацьких команд Динамо (покоління гравців 1998-99 років народження). Ця "банда" в Юнацькій Лізі УЄФА навела галасу у сезоні 2016/17. Двічі був боляче битий Наполі, дісталося Бенфіці та Бешикташу. Шкода, що зимова підготовка до плей-офф проти Аякса виявилася неправильною. Гравці працювали разом тільки останні два тижні перед матчем. Бог із ним, результатом! Але сьогодні Шапаренко та Миколенко – гравці основи клубу та збірної. Попов постійно має практику у першій команді та стукає у націоналку. Тимчик та Лєднєв – гравці ротації. Дубінчак, Алібеков, Булеца та Русин грають в УПЛ на правах оренди, а Калюжний – вже повноцінний футболіст Олександрії.
Сенсаційне Динамо-2016, яке вибило Бенфіку і Наполі: зірки Юнацької Ліги УЄФА – де вони зараз?
Той сезон був піком для Мороза. Здавалося, що він зможе працювати з першою командою не менш успішно і проведе зміну поколінь. Наступний сезон, вже у ролі тренера молодіжної команди, теж був цікавим. А далі все зупинилося. Складається враження, що Юрій Леонтійович просто пересидів у молодіжній команді, не зробивши вчасного наступного кроку у своєму розвитку. Якби не запрошення в Одесу, то киянам варто було б серйозно задуматися над зміною тренера U-21 (якби ця команда надалі існувала). Молодіжка не виконувала головного завдання – підготовки гравців для першої команди. Шапаренко, Забарний, Сирота – це більше робота Луческу. А от з молодими власними вихованцями атакувальної лінії – проблеми, ніхто себе не зарекомендував, хоча тому ж Ванату чи Вікентію Волошину видавали величезні аванси.
Якщо сьогодні порівнювати Мороза та Антонова, то я не дуже впевнений, що перевага буде за колишнім тренером динамівської молодіжки. В екс-нападника Чорноморця перспективи точно виглядають більшими. Чорноморець – клуб не амбіцій чи завдань, а, скоріше, розвитку.
Така ж ситуація з футболістами. Поїхали ті, хто майже не мав перспектив у першій команді. Принаймні, за час роботи Луческу. На позиції воротаря у Динамо є Бущан, Бойко та Нещерет. На зборах працював молодий Моргун. Які перспективи можуть бути у вже 23-річного Кучерука? Або правий фланг оборони – Кендзьора, Караваєв та Тимчик. На щось сподіватися Скорку у найближчі три роки буде важко. На місце форварда взяли 21-річного Шкуріна та на рік старшого Раміреса. Не знаю, скільки потрібно забити 20-річному Ванату, щоб повернутися в Динамо і мати свої шанси. При тому, що Влад працював із першою командою вже на двох зборах. Отже, у ньому перспективи не бачать. Як і в Цітаішвілі. Виходить так, що Чорноморець – це можливість чергового шансу для динамівців, які туди поїхали.
Чому б не повчитися на чужих помилках? Після виходу у фінал Юнацької Ліги УЄФА та роботи з дублем Шахтаря Валерій Кривенцов став тренером Маріуполя. Нічим хорошим це не завершилося та й сам тренер втратив свої перспективи. Зміг самоствердитися лише тоді, коли пішов на "вільні хліби". Вивів Металіст 1925 в УПЛ. Його команда самобутня та виражає тренерське бачення футболу.
Не секрет, що Шахтар та Маріуполь дуже близькі між собою. Молоді гравці "гірників" проходять обкатку та набираються досвіду дорослого футболу у Маріуполі. За стільки років тісної співпраці скільки талантів стали футболістами першої команди Шахтаря? Зараз тільки один – Віктор Корнієнко. При тому, Трубін та Матвієнко грають у першій команді без оренд. Місце Корнієнка у першій команді "гірників" – не завдяки величезному власному прогресу, а через проблеми Ісмаїлі та питання ліміту, коли потрібно "нашкребти" чотирьох українців у стартовому складі (через вік і травми Кривцов, Коноплянка, Марлос, Мораєс здали).
Минулого сезону в команді Остапа Маркевича проявили себе ряд гравців – Артем Бондаренко, Данило Сікан та Олег Очеретько. Перших двох залишили в ролі глибоких запасних, враховуючи проблему ліміту. На місці Сікана – його одноліток Траоре. Є досвідчений Дентінью. Наш талановитий нападник має статус лише третього і навряд чи зможе розраховувати хоч на якийсь ігровий час. У Бондаренка серед конкурентів – Майкон, Алан Патрік, Судаков. Тож одні з найталановитіших гравців України свого віку ризикують залишитися без ігрової практики на першу частину сезону! Очеретька взагалі відправили назад у Маріуполь.
Скільки Шахтар заробив завдяки виступам молодих вихованців у Маріуполі? 1,5 млн за Зубкова плюс певний відсоток від подальшого продажу. Тут головними були а) бажання та сила волі Зубкова реалізувати себе у футболі; б) робота колишнього наставника Ференцвароша Сергія Реброва. За Піхальонка отримали 300 тисяч євро. Все? Навіть до двох мільйонів євро не дотягнули. Цих грошей не вистачить навіть для одного сезону перебування Маріуполя в УПЛ.
У футбольному світі практика великої кількості орендованих гравців не працює. Молоді виконавці не розвиваються, вони втрачають час. Я розумію, коли гравця відправляють в іншу систему, як свого часу було з Маліновським чи Лєднєвим у Зорі. Натомість тут – нічого нового. Що Мороз може дати футболістам, з якими працює останні 2-3 роки?
Не дивно, що вчорашні лідери Маріуполя – Сікан, Очеретько, Бондаренко – не змогли проявити себе на зборах Шахтаря при Де Дзербі. Їм потрібен час на адаптацію до колективу та розуміння, що треба конкурувати. Кожного з них може врятувати тільки питання ліміту для Шахтаря. Італійський тренер приїхав в Україну за трофеями і можливістю показати себе, а не панькатися із молодими.
Юнацька збірна України перемогла на молодіжному чемпіонаті світу у Польщі. Скільки гравців тієї команди поїхали на Євро-2020 та мають перспективи у національній збірній? Формально на Євро був тільки Попов, але захисник Динамо не грав. Думаю, можна назвати ще Миколенка, який пропустив фінальну частину через травму. Петраков показав потенціал цих футболістів. Але довгострокові та стабільні контракти з нашими грандами не дозволяють розвиватися. Це також стосується і Луніна з Реалом. Фактично, ми вже втрачаємо доволі цікаве покоління гравців.
Створення фарм-клубів не йде на користь українському футболу. Це просто вбиває таланти та не дає їм можливості розвиватися. Лідери збірної України – Яремчук, Маліновський, Зінченко – це гравці, які змогли вийти із системи. До них ще можна додати Харатіна. Усі четверо не були потрібними Динамо та Шахтарю повною мірою, тому зважилися на перезавантаження власної кар’єри. Національна команда тільки виграла від такого рішення.
Звичайно, є протилежні випадки, коли гравці губилися. Але суть така: якщо ті чи інші футболісти вам не потрібні, треба їх відпускати, давати шанс на реалізацію, а не робити заручниками ситуації і власними рабами. Динамо за Яремчука отримало 2 мільйони євро та ще доотримає 30 відсотків від подальшого продажу. Також це плюс для репутації власної школи. Аналогічно й Шахтар має репутаційні зиски від виступів Зінченка і Маліновського. Якби ці футболісти пішли шляхом оренд у сподіванні на ще один шанс, навряд чи досягли б таких вершин.