"Футбол 24" розповідає про німецького пастора із сибірської глибинки. Після ЧС-2018 його життя перетворилося на кошмар.
Гельмуту Берінгеру – 58. Він – пастор баптистської церкви у містечку Тавда, Свердловська область, Росія. У Богом забуту провінцію громадянина Німеччини, вихідця із Швабії, занесло ще 25 років тому. У юності Берінгер вирішив присвятити своє життя служінню баптистським канонам, тож не оминав, а навіть шукав складні виклики. Після 4-річного студіювання богослів’я у Швейцарії настав час робити вибір.
"Я був готовий їхати на служіння куди завгодно. Навіть в Індонезію, де є ціле місто прямо на гігантському сміттєзвалищі, – розповідає Берінгер в інтерв’ю Znak.com. – Але якось мені прийшло видіння, що треба їхати в Росію. Так я зібрав речі, купив квиток в один кінець і приїхав сюди".
"Мессі та Роналду наср*ти на Україну – вони їдуть заробляти гроші". Художник – проти ЧС у Росії
Виявилося – неспроста. У совєтські часи Тавду населяли кілька десятків баптистів, які були нащадками військовополонених німців із фронтів Другої світової. Прибувши у тайгу в 1994-му, Гельмут облаштував свій побут, а невдовзі одружився із росіянкою: "Мені тоді було 33 роки, і у мене тоді ще не було жінки. У моєму серці оселилася любов".
Дисциплінований і тямущий німець в реаліях російської деструктивної ментальності доволі швидко став на ноги. Розжився чималою земельною ділянкою, прикупив техніку, зайнявся сільським господарством. Молода сім’я втратила первістка, але згодом розродилася ще трьома дітьми. Все у них було добре, поки у Росії не розпочався чемпіонат світу з футболу…
*******
"Мені прислали 2 тисячі примірників брошури "Росія. Футбол: історія, факти і свідчення", – пригадує Гельмут у розмові зі Znak.com. – Гарне видання на дуже гарному папері, з хорошими ілюстраціями. Приблизно половина тексту про історію футболу і російські міста, які приймали чемпіонат світу. Друга частина – про Кака. Відомий футболіст, чемпіон світу, у брошурі він розповідає про те, як отримав важку травму і прийшов до Бога.
300 тисяч примірників цієї брошури Російський союз євангельських християн-баптистів видрукував для Росії, щоб тут безкоштовно її роздавати в різних містах. Я думав, що це буде для людей як невеличке свято, допоможе їм бути ближчими до чемпіонату. Купив собі шарф з емблемою FIFA, футболку, шапку вболівальника, сів на велосипед і поїхав роздавати книгу. Багато людей її охоче брали. Роздав 1800 книг".
У той фатальний день Берінгер "волонтерив" разом із 17-річною донькою. Біля них зупинився автомобіль, з якого вийшли двоє чоловіків. Один із них відрекомендувався помічником прокурора: "Граждане, пройдемте в прокуратуру. Немедленно".
"Мене завели в кабінет. Другий чоловік, як потім виявилося, з ФСБ. Сказали, що у мене проблеми – 30 червня в парку одну з брошур я дав 11-річній дівчинці. Сказали, що це означає, що я вів місіонерську діяльність серед неповнолітніх дітей. Але я не проповідував, нікого ні до чого не закликав, я просто роздавав брошури! У чому тут порушення закону? Ні, сказали мені, це порушення".
Слідчі стали навідуватися на богослужіння Берінгера. Йому "шили" "незаконний збір десятини", а також "вовлечение несовершеннолетних детей без согласия родителей". Він сплатив штраф 30 тисяч рублів, але цим інцидент не вичерпався – суди, прокуратура, паспортний стіл. "У травні мене викликають в паспортний стіл і кажуть, що мій вид на проживання, який я, як належить, продовжую кожні п'ять років, анульований. Хоча його термін був до 2021 року".
Свої апеляції Гельмут програв. З управління ФСБ Свердловської області прийшла довідка, що справа Берінгера – "державна таємниця". Фактично, пастора-фермера звинуватили у "спробі насильницьких змін основ конституційного ладу РФ і протидії Російській православній церкві".
*******
На диво, отетерілого німця не засадили на нари, а "всього лише" видворили з країни. Де-юре він має право повернутися через певний період, де-факто – шанси дорівнюють нулю. "Терорист", все-таки.
Гельмут змушений вирушати у світ за очі, покинувши напризволяще дружину, трьох дітей, рідну садибу, 2 машини, 3 трактори і земельну ділянку в 16 гектарів (ймовірно, саме на їхньому майну хтось зібрався нагріти руки).
Трагедія полягає ще й у тому, що найближчими роками пастор не зможе перевезти за кордон свою сім’ю. Старша донька навчається на першому курсі Тюменського університету, двоє молодших ще ходять у школу, а його теща місяцями лежить у лікарні – за нею потрібен догляд.
Спершу Гельмут Берінгер збирався у Киргизію – це не так далеко від дому, до того ж звичне йому російськомовне середовище. Але врешті зупинив свій вибір на Латвії, звідки значно ближче до історичної батьківщини. Плюс – власнику німецького паспорта буде неважно знайти роботу у європейській країні.
Він вже придбав квиток на літак. Шістнадцятого грудня в аеропорту Єкатеринбурга буде багато сліз – сім’я проводжатиме свого годувальника у невідомість. Все у найкращих традиціях тоталітарного режиму "совка". До речі, саме у Єкатеринбурзі живуть два українці – Ярослав Годзюр та Денис Кулаков, які виступають за футбольний клуб Урал. У цих хлопців – усе чудово.