Скучили за трансферною сагою імені лідера Шахтаря? Чемпіонат світу закінчився, тож Мудрик повертається!
Донецький Шахтар не приховує, що хоче отримати за свого найкращого гравця Михайла Мудрика великі гроші. Керівники клубу Даріо Срна і Сергій Палкін говорять про особливу пропозицію в районі 100 мільйонів євро та порівнюють Михайла із гравцями, за яких заплатили такі суми.
На перший погляд, ці фінансові запити виглядають завищеними, нереальними і більше схожі на піар. Але якщо проаналізувати, то вимоги Шахтаря – не висмоктані з пальця.
Борги
Шахтар під тренера Роберто Де Дзербі провів доволі активну та витратну трансферну кампанію. Влітку 2021 року до команди прийшли три футболісти – Траоре з Аякса, Марлон із Сассуоло та Педрінью з Бенфіки. Загальна сума витрат – 40 млн євро (10 + 18 + 12). Взимку з того ж Аякса підписали Нереса за 12 мільйонів. Виходить цілих 52 мільйони євро.
Шахтар ці гроші не платив одночасно, а брав гравців на виплату. Це нормальна практика для сьогодення, особливо для фінансового фейр-плей. Клуб підписує футболіста, а розраховується за нього протягом двох-чотирьох років.
Війна в Україні все змінила. Друга частина минулого сезону не відбулася. ФІФА дозволила іноземцям з УПЛ призупиняти контракти до літа 2023 року. Шахтар не тільки втратив майже всіх легіонерів, але й змушений платити гроші в рамках своїх зобов'язань. Бенфіці, Аяксу чи Сассуоло трохи байдуже, що в Україні війна, а фінансові можливості клубів різко впали. Вони хочуть отримати свої транші, бо ці кошти вкладені у бюджети. Я розумію, що якось вдалося вирішити питання із Бенфікою. Можливо, трансфер Нереса став оплатою чи частиною оплати за Педрінью, але однаково боргові зобов'язання є.
Генеральний директор Шахтаря Сергій Палкін влітку говорив, що борги клубу – 50 мільйонів євро. Нещодавно в коментарі виданню The Athletic назвав суму – 37 мільйонів. За пів року щось вже сплатили. Враховуючи окупацію Маріуполя та постійні удари по енергосистемі України, Рінату Ахметову зараз непросто щось інвестувати у клуб.
Також через положення УЄФА Шахтар фактично втратив можливість покрити свої борги завдяки продажу іноземців. Змогли продати всі права на Нереса, Додо, Фернандо, Маркоса Антоніо, але інші іноземці просто призупинили контракти. У Соломона і Тете угоди до кінця 2023 року. Тому отримати за них можна буде тільки символічні гроші в кращому випадку.
Ризики невиходу в ЛЧ
У поточному сезоні Шахтар відстає від лідера УПЛ CК Дніпро-1 на п'ять очок, маючи гру у запасі. Не знаю, що буде з Динамо весною, але "гірники" та дніпряни залишаються головними претендентами на титул.
Чемпіонство вже не дає прямої путівки до ЛЧ. Але однаково шлях чемпіонів у кваліфікації набагато простіший, ніж якщо виходити з другого місця. Одна справа – грати проти чемпіонів Угорщини, Болгарії, Швеції, Хорватії, Румунії, Польщі, а зовсім інша – проти другої-третьої команди Португалії, Нідерландів, Франції.
У першій частині сезону Мудрик означав для Шахтаря дуже багато. Це – лідер команди, навколо якого будується модель гри. Михайло на своїх індивідуальних якостях приносив результат Йовічевічу. Без цього відставання від СК Дніпро-1 було би більшим. Якщо хтось хоче купити Мудрика, повинен компенсувати Шахтарю можливий невихід в ЛЧ наступного сезону. Як мінімум тут мова йде про 30 млн євро.
Репутація Срни
Даріо отримав фактично повну владу у Шахтарі. Срна відмовився від багаторічної філософії, створеної ще Луческу (ставка на молодих бразильців), та почав робити щось своє. До Шахтаря прийшов тренер із провідного чемпіонату, були запрошені якісні легіонери. Тобто, клуб відмовився від філософії виховання і продажу бразильців на користь якості гри та результату.
Всі ці зміни влетіли у копієчку, про що я писав вище. Шахтар витратив на новачків понад 50 млн євро. Плюс – запрошення Де Дзербі та його помічників. Результату ми не побачили через війну. Шахтар тільки залишився винним гроші і втратив кількох якісних гравців – Ігнатенка та Піхальонка.
Для Срни зараз важливо показати, що він не тільки вміє витрачати гроші, але й здатен заробляти. Дуже вдалим вийшло запрошення Йовічевіча. Тепер належить продати Мудрика, щоб вирішити всі фінансові проблеми.
Заміна
Якщо Мудрик піде, доведеться брати нового гравця на цю позицію. Формально вінгерів вистачає – Зубков, Швед, Петряк. Але перші двоє схильні до травм, а Петряк розчарував у першій частині сезону, почав втрачати швидкість та різкість. Тут можуть зіграти Судаков чи Криськів, але в окремих матчах, а не постійно.
Якщо Шахтар хоче за Мудрика 100 мільйонів чи дорого його продасть, то, відповідно, потенційні продавці виставлятимуть такі ж завищені ціни для "гірників". Ми вже бачимо, що Рух хоче за Сапугу 7 мільйонів. В умовному Динамо Загреб теж сидять не дурні. За Маріна, замість реальних 1-2 мільйонів, вимагатимуть 10. Тому частину зароблених грошей доведеться витратити на нового футболіста.
Замість висновку
Шахтар винен 37 млн євро. Якщо клуб не вийде до ЛЧ, то втратить ще десь в районі 30 (якусь частину нівелює Ліга Європи). Плюс – з потенційного трансферу Мудрика потрібно брати нового гравця. Це, як мінімум, 5 мільйонів євро. Якщо це все сумувати, то вийде орієнтовно та сума, яка влаштує Шахтар при трансфері Мудрика. Приблизно 70 мільйонів євро. Чи хтось захоче стільки платити – питання відкрите.
Мудрик на роздоріжжі, Арсенал – далеко не єдиний, несподіваний варіант у Ла Лізі