"Футбол 24" називає кілька аргументів, які вказують на те, що сенсаційній перемозі у Прем’єр-лізі 2015/16 – таки бути.
Ты падал много раз, на теле сотни шрамов
Ты научился жить, превозмогая боль
Но вот пришёл твой час, иди вперёд, бей правой
Время побеждать, не упусти свой шанс
Brutto – Underdog
*******
У них не вірили, з них кепкували, на них ставили лише поодинокі відчайдухи. Але за плечима 29 турів, а вітрила «Лестера» продовжують бадьоро напинатися під попутним вітром. Головна сенсація чемпіонату впевнено очолює чемпіонські перегони. До фінішу – 9 вирішальних турів. Кожен із них буде для «лисиць» довжиною в життя. Але цей шлях варто вистраждати – чемпіонська корона того варта.
Посприяти успіху «Лестера» повинні п’ять причин.
Гандикап і проблеми суперників
Кілька разів переслідувачі впритул наближалися до «Лестера», але щоразу їм бракувало сил, щоб втримати високий чемпіонський темп – «лисиці» знову йшли у відрив. Те ж спостерігаємо і зараз. Лідер спіткнувся поразкою від «Арсенала» і домашньою нічиєю з «Вест Бромвічем», проте синхронно, наче по команді, падали усі без винятку претенденти на титул. Тож зараз у «синіх» +5 над найближчим переслідувачем – «Тоттенхемом». «Арсенал» вони випереджають на 8 очок, а «Ман Сіті» - на всі 10.
Становище суперників «Лестера» ускладнюють різного роду проблеми. «Арсенал» бореться із психологічними комплексами команди, яка вже багато років якщо не третя, то четверта. Сім нічиїх і сім поразок за 29 турів – надто багато для клубу, що хоче стати чемпіоном.
У «Ман Сіті» близька до закінчення ціла епоха – після фінішу сезону стане безробітним головний тренер Мануель Пеллегріні, а на його місце прийде Пеп Гвардіола. Іспанець почне ліпити нову команду і багатьом виконавцям із теперішнього складу там не знайдеться місця. З часу, коли про це стало відомо офіційно, «містяни» зіграли 5 поєдинків чемпіонату, у яких програли аж тричі. Значно більше значення для «Сіті» має Ліга чемпіонів, де манчестерці близькі до історичного виходу у чвертьфінал, а там можна спробувати замахнутися на титул – шейхи вже кілька років марять головним єврокубком.
Щодо «шпор», то молодій команді такого ж молодого тренера іноді бракує елементарного досвіду і витримки, щоб вигравати ключові матчі.
Психологія
Клаудіо Раньєрі дуже вміло диригує емоційним станом своїх підопічних. До січня він всіма способами гасив балачки про те, що «Лестер» претендує на путівку в ЛЧ, або й чемпіонство, хоча його хлопці утримували лідерство. «Лестер» виконав завдання на сезон. Всім шампанського!» - відреагував аленаторе на січневу нічию із «Борнмутом», коли його команда набрала 40 очок. Жодної паніки після невдач, ані грама ейфорії після перемог. «Для «Лестера» кожен матч рівноцінний фіналу», - запевняє Раньєрі.
Не лише правильні акценти сприяють тривалому успіху «лисиць», а й відсутність серйозної відповідальності, яка жахливим пресом тисне на грандів – «Ман Сіті» та «Арсенал». Коли «Челсі» провалив старт чемпіонату і випав із числа навіть гіпотетичних претендентів на трон, а МЮ і «Ліверпуль» вкотре виявилися нездатними нав’язати реальну боротьбу, на «канонірів» і «містян» навантаження зросло ще дуже. Бути фаворитом – це завжди до біса відповідально. Тоді як андердогу за невдачу ніхто й слова поганого не скаже. Станом на зараз, звісно, це вже не зовсім так. Якщо «Лестер» програє чемпіонський забіг в останніх турах – розчарування і жорстокої критики вистачатиме. Але коли закладався базовий очковий запас, «лисиці» пурхали, немов метелики – без емоційного навантаження грали у своє задоволення і здобували результат.
Гравці
Ху із ху в актуальному складі «Лестера» ми вже розповідали у спеціальному матеріалі. Проте не можна не відзначити ще раз внесок кількох гравців у командний успіх. Насамперед, це ударний дует Джеймі Варді і Ріяда Мареза. Обоє грали у «Лестері» ще при попередньому наставникові Найджелі Пірсону, але такою продуктивністю, як у сезоні 2015/16, не вражали. Тепер у них 34 голи на двох, а це більше, ніж у восьми клубів Прем’єр-ліги. Марез – технічний і хитрий вінгер, який не лише забиває, а й багато асистує. Варді – більш прямолінійний, зате невблаганний у завершальній стадії атаки.
У центрі поля задуми суперників із насолодою руйнують знавці цієї справи – Дрінквотер і Н’Голо Канте, який з’явився у команді вже з приходом Клаудіо Раньєрі. Зараз француз малійського походження потрапив у лазарет, але його ушкодження виявилося несерйозним. У вирішальних і заключних битвах сезону він повинен добряче прислужитися команді.
Перед воротами тил цементує монументальна пара оборонців-важкоатлетів Роберта Хута і Веса Моргана. Їм на двох - 63 роки, а це - неоціненний досвід. Хут ще й до атаки під час стандартів вдало долучається. Три його голи у ворота «Тоттенхема» і «Ман Сіті» принесли «Лестеру» 6 очок.
Ну а на «брамі» стоїть Каспер Шмейхель, син того самого Петера Шмейхеля – культового голкіпера МЮ. У цьому сезоні Шмайкс-молодший як ніколи схожий на свого батька – грає впевнено, солідно і здійснив не один десяток ефектних сейвів. Понад десяток гравців нарешті зійшлися у потрібний час і в потрібному місці, щоб сформувати Команду. Чемпіонську? Чекати відповідь залишилося недовго.
Досвід Раньєрі
Клаудіо Раньєрі – 64 роки. За свою тривалу 30-річну кар’єру італійський спеціаліст жодного разу не виграв національний чемпіонат, хоча тричі був близький до цього, здобувши «срібло» із «Челсі», «Ромою» та «Монако». Він працював із такими великими клубами, як «Ювентус», «Валенсія», «Фіорентина», «Інтер» - все повз касу. Шанс, подарований йому долею у «Лестері», може бути останнім у кар’єрі – Раньєрі це усвідомлює, а тому застосовує зараз увесь свій чималий багаж знань.
Італійські тренери – чудові тактики, тому не дивуйтеся, що команда, складена із багатьох начебто посередніх гравців, дає такий високий результат. Мотивація вигідно вирізняє сеньйора Клаудіо з-поміж колег-опонентів. Пеллегріні її вже давно втратив і, схоже, змирився із своєю участю. Венгер за 19 років роботи в одному клубі втратив відчуття реальності. А Почеттіно ще молодий, у нього все попереду. Інша справа – Раньєрі, який «вже з ярмарку».
Календар
Повернімося від пафосних фраз до сухого прагматичного розрахунку і фактів. Для цього розкриємо графік матчів, що залишилися. Отож…
«Лестер»
«Ньюкасл» (вдома), «Крістал Пелас» (виїзд), «Саутгемптон» (вдома), «Сандерленд» (виїзд), «Вест Хем» (вдома), «Суонсі» (вдома), МЮ (виїзд), «Евертон» (вдома), «Челсі» (виїзд)
«Тоттенхем»
«Астон Вілла» (виїзд), «Борнмут» (вдома), «Ліверпуль» (виїзд), МЮ (вдома), «Сток Сіті» (виїзд), «Вест Бромвіч» (вдома), «Челсі» (виїзд), «Саутгемптон» (вдома), «Ньюкасл» (виїзд)
«Арсенал»
«Вест Бромвіч» (вдома), «Евертон» (виїзд), «Уотфорд» (вдома), «Вест Хем» (виїзд), «Крістал Пелас» (вдома), «Сандерленд» (виїзд), «Норвіч» (вдома), «Ман Сіті» (виїзд), «Астон Вілла» (вдома)
«Ман Сіті»
«Норвіч» (виїзд), МЮ (вдома), «Борнмут» (виїзд), «Вест Бромвіч» (вдома), «Челсі» (виїзд), «Сток Сіті» (вдома), «Саутгемптон» (виїзд), «Арсенал» (вдома), «Суонсі» (виїзд)
Якщо проаналізувати календар, дійдемо висновку, що найбільш несолодко буде «Тоттенхему». На «шпори» очікує три дуже складні виїзди до «Ліверпуля», «Стока», «Челсі» і, ймовірно, «Ньюкасла», який в останньому турі може битися за елітну прописку на наступний сезон. Прийом «Сотона», МЮ і ВБА теж не обіцяє солодкого життя і максимальної кількості очок в кишені. Додайте сюди потребу виступати на ще одному фронті – у Лізі Європи, де ставки зараз дуже високі і здаватися просто так «шпори» не стануть…
У «Ман Сіті» календар значно комфортніший, але пройти дистанцію без втрат не вдасться – це 100 відсотків. Врахуйте при цьому, що «містянам» потрібно відігравати 10-очкове відставання, а також виступати у Лізі чемпіонів. Надто багато «але».
За таких умов головним опонентом «Лестера» може стати «Арсенал». «Каноніри» найближчим часом оформлять офіційне прощання з Лігою чемпіонів, тож зможуть повністю зосередитися на погоні за «лисицями». Календар доволі сприятливий, за винятком двох-трьох матчів. Тільки от, можливо, надто багато було втрачено раніше… З восьмиочковим дефіцитом не можна не рахуватися.
Словом, все в руках, ногах, головах і серцях самих футболістів «Лестера». У їх графіку особливо чітко виділяється дуже непростий фініш - з МЮ і «Челсі» на виїзді. Але якщо вдасться ідеально пройти відрізок у березні-квітні, доля чемпіонського титулу може вирішитися достроково.
Востаннє сенсаційним чемпіоном Англії був «Блекберн» у сезоні 1994/95. З того часу трон розділяли між собою лише чотири клуби – МЮ, «Арсенал», «Челсі» і «Ман Сіті». Не зважаючи на всю повагу до чотирьох китів Прем'єр-ліги - набридло, приїлося. Душі естетів вимагають вишуканого дива.
Олег Бабій, Футбол 24
Кращий, ніж Бест, швидший, ніж Мессі. Хто такий Маркус Решфорд?