Федерація футболу України затіяла ризиковану гру, за яку можемо поплатитися на Євро-2016.
У Європі - тиждень збірних. Усі найкращі гравці роз'їхалися по таборах рідних національних команд. В Україні очікували на п'ятьох легіонерів із російського чемпіонату, але зненацька змінили свою думку. Найбільш некрасиво вийшло із Зінченком і Жураховським, які прибули у табір U-21, а потім змушені були робити розворот на 180 градусів. Офіційна версія - у хлопців застуда. Неофіційна і, як на мене, більш правдива, - тут суто політичний мотив.
За інформацією російського "Спорт-Експресу" усе ще печальніше: наших заробітчан у ФФУ попередили, що їм загрожує "вовчий білет". Тобто, не викликатимуть під кольори двоколору й надалі.
З цього приводу є різні думки. Більшість вболівальників (судячи з коментарів у соцмережах) - гаряче вітають такий крок Федерації. Як і колега Олександр Гапоненко. Їх можна зрозуміти. Але, даруйте, у нас що, "всі грають у Серії А та Ла Лізі"? Дозволю собі непопулярну і практично крамольну в наших реаліях думку: від гравців із чемпіонату Росії відмовлятися не варто. Тим більше - напередодні старту чемпіонату Європи.
У нас давно і впритул не помічають Марко Девіча, хоча з форвардами - біда. Так-сяк свою роботу в атаці виконував Євген Селезньов. А тепер ще й без нього. Визнаю: Женя зарвався. Своїм нахабним тоном і виправданнями про "годування сім'ї" він лише підлив олії у вогонь. Але чому за його позицію повинен розплачуватися Олександр Зінченко? Зінченко, яким захоплюються в РПЛ. Зінченко, який, не зважаючи на свій молодий вік, вже є одним з лідерів свого клубу? Зінченко, якому приписують інтерес із боку дортмунської "Борусії" і "Роми"? Врешті, Зінченко, якого в авральному порядку заявляли минулого року, щоб не втратити його для національної команди.
У нас що, минулого року не було війни?! Тоді, отже, був потрібен, а тепер ні? А якщо хлопець таки перейде в якийсь із західноєвропейських клубів? Знову стане потрібним? Не соромно буде йому в очі дивитись після такого фортеля?
Чому у 2015-му, вже після Іловайська і Дебальцевого, викликали "росіян", і ні в кого це не зумовлювало блювотного рефлексу, а все так різко змінилося? Чому Федерація, коли піднявся галас, робить хорошу міну при поганій грі? Чому, зрештою, якщо ви такі принципові, не попередити футболістів, які розвернулися в бік російської ліги, одразу? Провести з ними профілактичну бесіду. Мовляв, обирайте: або клуб, або збірна. Так було б, принаймні, чесно.
Шановні, ми з вами загралися у політичний популізм остаточно. І цим надзвичайно схожі на наших ворогів по отой бік барикади. Тільки прикриваємося іншим прапором. Ви справді вважаєте, що отримавши бан, ці хлопці стануть більше любити рідну землю?
Якщо згадані вище Селезньов і Зінченко не поїдуть на Євро, збірна України від цього лише втратить. Яка користь від такого патріотизму? Чи не патріотичніше - дбати, щоб національна команда була якомога боєздатнішою?
Зрада чи перемога - вирішувати кожному для себе. Я вже вирішив. І все ще сподіваюся, що у таборі збірної України здоровий глузд візьме гору над популізмом.
"Нам потрібні не чорні списки, а світлі списки талановитих людей" (с) Олексій Горбунов.