Блог Роберто Моралеса про шанси бразильських легіонерів донецького Шахтаря зіграти на чемпіонаті світу-2018 в Росії.
Настав час визначитися сеу Аденору Леонардо (справжні імена наставника) з заявкою на чемпіонат світу. Зараз він вже має всю потрібну інформацію на 99 відсотків. Традиційно корективи вноситимуть травми, але в усьому іншому вірогідність змін у переліку 23-х, котрий, певен, вже є в голові тренера, мікроскопічна.
Зокрема в таємних сховищах мозку Тіте є й відповіді по усім трьом гравцям Шахтаря, котрі останнім часом залучалися до лав "селесао". Подібно демонічному герою Стівена Кінга соціопату Брейді "Мерседесу" Гартсфілду ми не зможемо влізти в мозок поважного бразильця, ще й корегувати його розрахунки, тому спробуємо банальною логікою та фактажем розібратися зі складом Бразилії на чемпіонат світу.
Почнемо з тих, хто вважається, згідно з усіма наявними даними, залізними збірниками у Тіте.
Воротарі: Аліссон, Едерсон.
Захисники: Дані Алвес, Маркіньос, Міранда, Тьяго Сілва, Марсело.
Півзахисники: Касеміро, Ренато Аугусто, Пауліньо, Феліпе Коутінью, Фернандінью, Вілліан.
Нападники: Габріел Жезус, Неймар, Роберто Фірміно.
Усього 16 осіб, тож вільних місць лишилося 7, плюс корекція на травми, яку ніхто не в змозі передбачити.
Почнемо про кандидатів так само за ланками.
Серед воротарів вільне лише місце третього. На останні ігри їздив Нето Мурара з Валенсії. Заслужено і логічно. Та разом з тим якраз у цьому питанні Тіте може й сам не мати остаточного рішення. На останньому зборі перед оголошенням заявки він може взяти ще кількох кіперів і прямо на тренуваннях вже вирішити, хто з них краще за інших прямо зараз.
Це можливо тому, що третій воротар з високою вірогідністю суто віртуальна особа. Окрім Нето, на таку синекуру можуть претендувати Кассіо з Корінтіанс та Марсело Грое з Греміо.
На правому фланзі захисту, аби дублювати Алвеса, є два основні претенденти: Даніло з Манчестер Сіті та Фагнер з Корінтіанс. Перший потужніше, унівесальніше та глобально краще за конкурента. Сумніви Тіте можуть стосуватися ментальної стійкості гравця – в Мадриді невдоволенні трибуни просто з’їли його.
Фагнер ж особистий сентимент Тіте. Він підібрав гравця після невдалої поїздки до Європи і реабілітував кар’єру. Цей тренер-татусь ніколи не поставить "свого" гравця замість очевидно сильнішого, а от за певних сумнівів віддасть перевагу більш рідному. Як окремий варіант на випадок зливи травм є Рафінья з Баварії.
Серед центральних захисників ситуація з четвертим в заявці дуже заплутана. Найвірогідніше таким має стати Родріго Кайо з Сан-Паулу. Є ще Джемерсон з Монако або Жил з Шаньдун Лунен Тайшань. А от виклик на останні товарняки Педро Жеромеля виглядав дуже дивно і навіть комічно, ось кого ніяк не чекаю на чемпіонаті світу.
Є ще й Марлон, котрий прижився у Ніцці, є Данте з Марселя. Однак в їх бік Тіте, начебто, не дивився.
На лівому фланзі основним дублером неймовірного Марсело, після травми Феліпе Луїса, одноосібно має бути Алекс Сандро. Цього разу він мав ушкодження, саме тому і викликали Ісмаїлі.
Та все ж за захисником Шахтаря Тіте ретельно слідкував і бачив його наживо не раз. В особі Ісмаїлі він може мати цікавий варіант з гравцем класичної європейської формації, а не латералем. Тож шанс у нього з’явиться за травми гравця Ювентуса або самого Марсело.
Здається, Ісмаїлі таки виграв заочну конкуренцію у Жорже з Монако. Суто за класом і грою у цьому списку мали б також бути Алекс Теллес з Порту та Бруно Кортес з Греміо. Однак Тіте їх не брав до уваги, і буде дивно, якщо раптом змінить свою логіку.
Шанси Фреда на подорожі російськими нетрями дуже високі. Не забуваймо, що цей хлопець здавна викликався до збірної і на нього там давно чекають як на постійного гравця. Воно, мабуть, так і було, якби не дві паузи в кар’єрі, пов’язані з допінговими покараннями. Тепер ж, коли на Фреда чекає сам Пеп Гвардіола, збірна не може його не чекати.
Інші опорники у широкому списку кандидатів це Артур, який вже частково належить Барселоні, але потрапить до неї лише в січні 2019-го, та Фабіньо з Монако.
В списку кандидатів на позицію атакувального хава або крайнього напівфорварда присутні наш старий знайомий Джуліано з Фенербахче, Андерсон Таліска з Бешикташа (за ним полює Моурінью), Дуглас Коста.
Окремо до списку долучається Тайсон. Справа не в тому, що Тайсон поганий, але його місце навіть у широкому реєстрі кандидатів не є очевидним.
Проте, тут, як і у випадку з Фагнером працюють особисті сентименти Тіте. В Інтернасьйоналі, першому серйозному і успішному досвіді, Тайсон був серед відкриттів Тіте.
Гравця Шахтаря було перевірено вже кілька раз у "селесао", і побачене задовольнило керівника. Мабуть, він бачить більше та й, вочевидь, має значно більше інформації. Проте суто по грі Тайсон нічим ні хорошим, ні поганим не вирізнявся. І все ж його шанс існує. Передбачити вірогідність важко, бо це вже не аналіз гри, а прив’язка до особистих уподобань.
Про всяк випадок не варто забувати й про Дуду. Того самого, який колись зовсім не вистрілив у київському Динамо. Вже не перший рік він один з лідерів Палмейраса, а той у свою чергу постійно за аналогічний період, серед найкращих клубів Латинської Америки. Дуду конкурент на позицію крайка, тож може бути альтернативою Тайсону, Вілліану, Дугласу Кості.
Лише двоє лишаються справжніми кандидатами до збірної на позицію форварда. В чистому вигляді таке місце в основі лише одне, і воно має бути віддане Габріелу Жезусу. Той однак надто часто лікувався після переїзду в Англію.
Роберто Фірміно є дуже цікавим різновидом фальшивого центрфорварда. Справжнього бійця вістря він імітує ідеально, вміє боротися, володіє хорошим ударом, але головне його завдання відкривати зони, в які вриваються його партнери. Альтернативою йому може бути такий дядько як Вілліан Жозе, ситуативно фальшивий, а за потреби й справжній центрфорвард. З його фактурою добре діяти в разі навали на останніх хвилинах. Ну а довгий діагональний пас зліва у цього Вілліана просто шикарний.
Зовсім окремо лишається талановитий Луан, герой попереднього Копа Лібертадорес, гравець 2017-го року в Південній Америці. Його проблема у специфіці його природної позиції – він грає відтягнутого нападника по усій ширині атаки. Нічого подібного в збірній не використовувалося. Теоретично Луан може бути й класичним центром і дещо зміщуватися на фланг, але тут постає питання в його ефективності за нових обставин. У Тіте не буде такої архаїки, як в олімпійській збірній 2016-го, коли команда грала щось дуже схоже на стародавні 4-2-4.