Сьогодні виповнюється 46 років з моменту старту луганської Зорі у фантастичному чемпіонському сезоні. 4 квітня 1972-го року луганці в першому турі чемпіонату сенсаційно на своєму полі здолали київське Динамо з рахунком 3:0. Це був яскравий старт чемпіонського сезону, який назавжди ввійшов в історію українського футболу.
Олександр Ткаченко
Подальша доля: Уродженець Харківщини провів 20 (!) сезонів за "Зорю" і є живою легендою клубу. Ткаченко, як і значна частина гравців золотої команди, згодом двічі виходив у фінал Кубка СРСР, однак кожного разу поступався. Наприкінці 70-х лише на два сезони переїхав у "Зеніт", однак таки повернувся до рідного клубу. Після завершення кар’єри багато років входив у тренерський штаб "Зорі" з невеликими перервами на роботу в Росії. До 2015-го працював у структурі луганського клубу, де відповідав за підготовку воротарів.
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Працює в Луганську у так званій державній установі "ЛНР" – Луганському навчально-виховному об'єднанні Спортивна академія "Зоря".
Михайло Форкаш
Подальша доля: Після золотого сезону провів у "Зорі" ще два сезони. Далі був військовий призов і дві армійські команди з Луцька і Москви та подальший переїзд у Німеччину у складі групи радянський військ. Там став граючим тренером "Нойштреліца" з одноіменного міста, де провів 9 років. Згодом перейшов на адміністративну роботу, певний період часу працював у Луганську, а в 1990-му повернувся у рідне Закарпаття. В останні роки життя навчав футболу дітей. Обставини смерті суперечливі – нібито впав на сходах у своєму під’їзді і сильно вдарився головою, після чого потрапив до лікарні, де за кілька днів помер.
Помер 30.09.2011 року в Ужгороді.
Олександр Журавльов
Подальша доля: Справжня легенда "Зорі". Провів 16 сезонів за луганську команду. Багато років тренував "Зорю", працював у ДЮСШ "Зоря". За всю кар’єру жодного разу не грав і не тренував за межами Луганської області.
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Виконує функції директора так званої державної установи "ЛНР" "Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу". У серпні 2017-го року отримав нагороду "Заслужений працівник фізичної культури "ЛНР".
Володимир Малигін
Подальша доля: Після тріумфу 1972-го провів у складі "Зорі" ще 10 сезонів. Завершував кар’єру на локальному рівні у складі "Соколу" (Ровеньки) та "Південсталі" (Єнакієве). Багато років працював у тренерському штабі "Зорі", виховав двох синів: Юрія (за його словами на початку війни "потрапив у полон української армії") і Олександра, які також були футболістами.
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Працює тренером з футболу у так званій державній установі "ЛНР" Луганському навчально-виховному об'єднанні Спортивна академія "Зоря". У серпні 2017-го отримав нагороду "Заслужений працівник фізичної культури "ЛНР". Грає у ветеранських матчах на окупованих територіях.
Микола Пінчук
Подальша доля: Народився у Краснодарському краї. Практично всю кар’єру, за виключенням стартових сезонів у Армавірі та Кемерові, провів у "Зорі". Майже 30 років працював у СДЮШОР "Зоря".
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Пенсіонер, бере участь у ветеранських матчах в Луганську.
Володимир Абрамов
Подальша доля: Гравець, який провів у "Зорі" 13 сезонів у 1978-му переїхав у "Крилья Совєтов", а згодом ще два сезони пограв за запорізький "Металург". У тренерській діяльності себе не знайшов (тренував на локальному рівні), працював на шахті, спробував себе у журналістиці та публіцистиці, описуючи історію "Зорі".
Помер 07.07.2017 року в Луганську.
Сергій Кузнєцов
Подальша доля: Наймолодший гравець чемпіонської команди. Один з чотирьох братів-футболістів Кузнєцових. Вихованець кримського футболу після шести років у "Зорі" переїхав у київське "Динамо", де відіграв чотири сезони. В столиці ще двічі виграв золото чемпіонату, а ще Кубок володарів кубків і Суперкубок УЄФА. Далі був "Зеніт" і ростовський СКА. Після футболу працював провідником у потязі.
Місце проживання: Київ.
Чим займається: Пенсіонер, грав за ветеранську збірну України та команду ветеранів "Динамо".
В’ячеслав Ізвеков
Подальша доля: Луганський період розділив виступи у Ленінграді. Незадовго після чемпіонства повернувся у майже рідне місто на Неві. Закінчував кар’єру у Південно-Сахалінську. Останні роки життя провів у Ленінграді, де працював водієм.
Помер 04.10.2004 року у Санкт-Петербурзі.
Валерій Колесниченко
Подальша доля: Уродженець Свердловська (з 2016 року – Довжанськ), що на Луганщині. Всього у складі "Зорі" провів 7 матчів і дуже скоро вирушив у Астрахань та Елісту. Там у друголігових "Волгарі" та "Уралані" відповідно завершував кар’єру.
Помер у 2017-му році в Довжанську.
Анатолій Шульженко
Подальша доля: Найстарший гравець чемпіонської команди, перший гравець "Зорі", який зіграв за збірну СРСР. Корінний луганець майже всю кар’єру провів у "Зорі", проте закінчував у сімферопольській "Таврії" та кіровоградській "Зірці". Згодом виступав на любительському рівні. Кажуть, наприкінці кар’єри здійснив героїчний вчинок – витягнув з машини, що палає двох хлопчаків. Багато років працював на шахті. Пішов зі світу у 52-річному віці.
Помер 08.07.1997 року в Луганську.
Віктор Кузнєцов
Подальша доля: Старший брат Віктора Кузнєцова. Розпочав кар’єру у сімферопольській "Таврії", після чого певний період часу провів у дублі київського "Динамо". Потім були 13 сезонів у "Зорі" і переїзд у ростовський СКА, де Кузнєцов виграв Кубок СРСР у 1981-му році. На початку 90-х працював у структурі луганського клубу, а також "Таврії", "Кривбасі" та "Азовці".
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Пенсіонер, бере участь у ветеранських матчах.
Сергій Васєнін
Подальша доля: Ще кілька сезонів виступав у "Зорі", після чого повернувся у рідний Калінінград, де закінчував виступи у місцевій "Балтиці". Працював головним тренером цієї команди, навчав дітей.
Місце проживання: Калінінград.
Чим займається: Пенсіонер, кілька років тому у пресі зізнавався, що доглядає з дружиною паралізованого сина.
Анатолій Куксов
Подальша доля: Віддав "Зорі" усі майже два десятки років кар’єри футболіста. Вигравав бронзову медаль Олімпіади-1972. Згодом працював головним тренером луганської команди, нетривалий час очолював запорізький "Металург", маріупольський "Азовець" та кілька клубів з Луганщини. Внук Куксова, Дмитро Філіппов, грає за збірну Греції з волейболу, вважається одним з провідних місцевих волейболістів. Зараз виступає в Румунії.
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Пенсіонер, очолював так звану збірну "ЛНР" (1 матч). Зараз відійшов від футбольних справ.
Сергій Морозов
Подальша доля: Один з наймолодших гравців чемпіонського складу. Провів у Луганську ще один сезон, після чого був мобілізований і переїхав у Москву, де став гравцем ЦСКА. Через непорозуміння з керівництвом клубу закінчив кар’єру у 27-річному віці. Далі було навчання у ВШТ і робота у десятку команд Росії та України, групі радянських військ в Німеччині, а ще Китаї та Туркменістані. Головне досягнення, як тренера – вихід у фінал Кубка України у сезоні 1995-1996 років з вінницькою "Нивою".
Місце проживання: Київ.
Чим займається: Протягом останніх десяти років працює експертом та аналітиком на каналі "Футбол".
Валерій Копій
Подальша доля: Провів у Луганську лише два сезони, першим з яких був чемпіонський, перебравшись туди з Житомира. Далі переїхав у рідний Ленінград, де після п’яти років у місцевих командах завершив кар’єру футболіста.
Місце проживання: Санкт-Петербург.
Чим займається: У пресі 70-річний чемпіон з’являється рідко, одна з останніх згадок про нього – участь у ветеранських матчах "Зеніта".
Володимир Онищенко
Подальша доля: Став гравцем "Зорі" завдяки товаришу В’ячеславу Семенову. Провів у Луганську ще один сезон, а тоді повернувся в "Динамо", де раніше не мав достатньої ігрової практики. У 1975-му оформив дубль у переможному для "Динамо" фінальному матчі Кубка володарів кубків. Разом з киянами ще тричі ставав чемпіоном СРСР, виграв безліч командних і особистих нагород (наприклад, срібло Чемпіонату Європи, бронзу Олімпіади). Після завершення кар’єри працював тренером, зокрема в "Динамо-2", донецькому "Металурзі", молодіжній збірній України, а донедавна допомагав Михайлові Фоменку в головній команді країни.
Місце проживання: Київ.
Чим займається: Пенсіонер, періодично відвідує матчі "Динамо" та "Зорі".
В’ячеслав Семенов
Подальша доля: Незважаючи на міф про те, що "Динамо" "розібрало" чемпіонську "Зорю" на деталі, Семенов виявився єдиним футболістом, який переїхав з Луганська до Києва відразу після чемпіонства (незадовго до цього здобув бронзову медаль на Олімпіаді в Мюнхені). Вибір гравця був очевидним – він отримав другу нагоду закріпитися у команді, яка його виховала. Однак в рідному "Динамо" не склалося. Спочатку В’ячеслав не міг знайти своєї гри, потім дуже серйозно травмувався і отримав дискваліфікацію. Рішення перейти в "Дніпро" виявилося помилковим, тому через чотири роки після чемпіонства Семенов повернувся у "Зорю", де провів ще три сезони. Завершував кар’єру футболіста і за сумісництвом починав тренерський шлях у київському СКА.
Місце проживання: Київ.
Чим займається: Працює протягом трьох останніх років дитячим тренером в ДЮСШ-1. Загалом же останні 37 років навчає футболу дітей.
Юрій Єлісєєв
Подальша доля: Бронзовий призер Олімпіади-1972 провів майже десяток років у "Зорі", згодом переїхав у "Крилья Совєтов". Після двох сезонів в Самарі вирушив у Німеччину в складі групи радянських військ. Після повернення додому працював у "Зорі" у статусі головного тренера, входив у тренерський штаб команди. Багато років віддав Луганському спортінтернату, доклався до становлення Дениса Гармаша.
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Пенсіонер, бере участь у ветеранських матчах в Луганську.
Володимир Старков
Подальша доля: Уродженець Уфи приїхав у Луганськ в статусі чемпіона СРСР (щоправда, за ЦСКА-1970 зіграв лише 3 поєдинки). Провів у "Зорі" три сезони. У наступному році після чемпіонства вирушив у Сєверодонецьк, а згодом перебрався у Казахстан. Завершував кар’єру футболіста в Луцьку та на Донбасі. У вересні 1979-го року при перетині радянсько-польського кордону у складі луцького "Торпедо" при митному огляді у Старкова було знайдено 500 доларів. Футболіста заарештували, у радянському футболі здійнявся скандал. Отримав три роки умовного ув'язнення. Детально про цю подію було написано у газеті "Радянська Волинь" у статті "Долари у футбольній гетрі". Згодом повернувся у Луганськ, де на початку 90-х на Старкова було здійснено напад. Екс-футболіст отримав черепно-мозкову травму, тривалий час лікувався.
Помер 11.03.2013 року в Луганську.
Володимир Бєлоусов
Подальша доля: У його житті було лише дві команди: рідний тульський "Арсенал" і луганська "Зоря". Після чемпіонства Бєлоусов провів ще кілька сезонів у Луганську, де став основним нападником, однак завершувати кар’єру футболіста вирішив у рідній Тулі. Там же тренував дітей і працював у місцевому "Арсеналі". Крім того, був ще невеликий період у Німеччині, куди Володимир поїхав разом з Михайлом Форкашем. Помер на робочому місці незадовго до свого 60-річчя.
Помер 16.02.2007 року в Тулі.
Герман Зонін
Подальша доля: Творець фантастичного досягнення залишив чемпіонську "Зорю" дуже швидко і у 1973-му переїхав у майже рідний для нього Ленінград, де успішно працював із "Зенітом". Далі були ростовський СКА і тбіліське "Динамо", а також консультантська робота на початку 90-их у кількох нижчолігових російських клубах.
Місце проживання: Санкт-Петербург.
Чим займається: Поважному пенсіонеру у вересні виповниться 92. Герман Семенович активною слідкує за виступами нинішньої "Зорі".
Валерій Галустов
Подальша доля: Багато років провів у "Зорі" в якості футболіста, а потім і тренера. В золотому сезоні виконував функції начальника команди. Понад два десятки років працював завучем СДЮСШОР "Україна" в Луганську. У 2014-му році пішов на пенсію.
Помер 18.05.2017 року в Луганську.
Владислав Глухарєв
Подальша доля: Уродженець Дніпропетровська грав за "Зорю" наприкінці 60-их, а згодом перейшов на тренерську діяльність. У 1977-му залишив Луганськ заради роботи в "Кривбасі". У Кривому Розі та згодом Самарі відпрацював два сезони і знову повернувся в Луганськ. Працював у структурі провідного клубу міста, виховував підростаюче покоління у місцевій ДЮСШ (доклався до становлення Юрія Дудника та Сергія Сємака).
Місце проживання: Луганськ.
Чим займається: Працює тренером так званого Державного бюджетного освітнього закладу середньої професійної освіти "ЛНР" "Луганське вище училище фізичної культури".
Воротарі
1. Олександр ТКАЧЕНКО (19 матчів),
2. Михайло ФОРКАШ (15)
Захисники
3. Олександр ЖУРАВЛЬОВ (28, забив 3 голи)
4. Володимир МАЛИГІН (28)
5. Микола ПІНЧУК (24)
6. Володимир АБРАМОВ (23)
7. Сергій КУЗНЄЦОВ (26–2)
8. В’ячеслав ІЗВЕКОВ (7)
9. Валерій КОЛЕСНИЧЕНКО (3)
10. Анатолій ШУЛЬЖЕНКО (3)
Півзахисники
11. Віктор КУЗНЄЦОВ (30–7)
12. Юрій ВАСЕНІН (27–3)
13. Анатолій КУКСОВ (25–7)
14. Сергій МОРОЗОВ (15)
15. Валерій КОПІЙ (10)
Нападники
16. Володимир ОНИЩЕНКО (27–10)
17. В’ячеслав СЕМЕНОВ (27–7)
18. Юрій ЄЛІСЄЄВ (23–9)
19. Володимир СТАРКОВ (15–3)
20. Володимир БЄЛОУСОВ (4)
Старший тренер – Герман ЗОНІН, тренери – Валерій ГАЛУСТОВ, Владислав ГЛУХАРЄВ.
"Динамо"-1999, якого боялася Європа. Золотий склад Лобановського – де вони зараз