Сергій Тищенко знайшов цікаве підсилення для проблемної позиції чемпіонів України.
Матчі національних збірних – це прекрасна можливість для селекції наших клубів, особливо для Динамо, яке потребує посилення та готове купувати. Так би мовити, можна побачити товар лицем. Відкрити для себе футболістів, про яких раніше не особливо знали чи слідкували. Тим паче, у наш не найпростіший час, коли знайти підсилення нелегко.
Схожий приклад в історії Динамо вже був. У відборі Євро-2020 національна команда грала проти Люксембурга. Українці двічі перемогли: дуже важкі три очки в гостях та мінімальна звитяга у Львові. Тоді Жерсон Родрігес добряче потоптав наш правий фланг, щоправда, наприкінці першої гри забив вирішальний автогол.
Я не впевнений, що Жерсона серйозно сприймали у Києві. Це "всього лише" гравець із Люксембурга. Але коли він показав себе на фоні наших, стало зрозуміло: може грати на високому рівні у чемпіонаті України. До речі, Карпати в цей період теж взяли двох гравців із Люксембурга, щоправда, вони себе проявили не так яскраво. Але тоді весь львівський клуб переживав жахливі часи.
Жерсон мав посилити атаку Динамо. Колишній тренер Олександр Хацкевич бачив у ньому вістря атаки. При Луческу люксембуржець розкрився, як фланговий гравець. Його участь у минулорічному чемпіонстві – значна. Міг би й далі розвиватися у Києві, якби не складний характер. Луческу може пробачити багато чого, але не проблеми з дисципліною.
Минулого тижня національна збірна України грала проти Боснії та Герцеговини. Суперник команди Петракова сподобався – фізично міцні хлопці, дисципліновані, з максимальною самовіддачею. При тому, що це не хорвати чи серби, де цінники на гравців відверто завищені, а майже всі вони виступають закордоном або ж мають інтерес від європейських клубів. У складі боснійців можна знайти цікавих персонажів, які посилили б Динамо.
Для Києва актуальною є позиція лівого центрального захисника. Денис Попов травмувався і не зіграє до кінця сезону. Правда, для нього ця позиція – не зовсім рідна, бо він – правоногий гравець. Ліворуч опинився через прогрес Іллі Забарного. Зараз Луческу тут використовує Шабанова та Сироту. Контракт першого чинний до кінця календарного року.
У Боснії на цій позиції нікого гідного немає. Цікавий 21-річнй Анель Ахмедходжіч із Мальме. Захисник із хорошою швидкістю, роботою з м’ячем, уміє діяти під пресингом та з високою лінією оборони. Звісно, що ціна на нього висока. Анель – другий за вартістю на Transfermarkt серед усіх боснійців. Тут питання не тільки в грошах, але й у тому, що на цій позиції в Динамо є Забарний. Думаю, що Ахмедходжіча ми скоро побачимо десь у провідних лігах. У нього є все, щоб стати дійсно якісним та дуже сильним оборонцем.
Влітку Динамо підписало трьох форвардів. Поки ніхто не зміг про себе заявити. Кияни у такій ситуації, що не можуть собі дозволити кожного трансферного вікна купувати новачків. Потрібно розвивати наявних виконавців. Колись у Яремчука не все виходило у Бельгії, але з часом він став зіркою. Я скептичний щодо Супряги та Кулача, а от Рамірес і Шкурін ще повинні себе показати. Тому наразі кандидатів на цю позицію не розглядатимемо.
А от в опорній зоні все значно цікавіше. Динамо неодноразово намагалося знайти опорника, але все марно. У системі команди теж поки не передбачається талановитого виконавця на цю позицію. Реальність така: капітан Сидорчук, якому у травні виповниться 31, під ним – Андрієвський та Шепелєв, які дуже нестабільні та схильні до пошкоджень. До капітана Динамо є чимало претензій (Суперкубок, Баварія), але найголовніше – потрібно думати про заміну через вік. Навряд чи Сергій вже прогресуватиме. Та й не факт, що він готовий ще довго грати на такому високому рівні.
Мені дуже сподобалися дії опорника боснійців – 24-річного Аміра Хаджіахметовіча. У матчі проти України боснійці провалювалися на флангах, а от середина поля виглядала доволі надійно. При тому, що вони постійно працювали – спочатку на оборону, а потім на атаку. Чорнової та бігової роботи виконано дуже багато. З трійки гравців середини поля весь матч провів тільки Амір. Під кінець зустрічі саме гості стали повними господарями середини поля.
У Хаджіахметовіча дуже хороша робота з м'ячем, фізичні кондиції, бійцівські якості. Він здатен пахати увесь матч. Добре почувається під пресингом, може віддати хороший пас. Але, в першу чергу, акцентує свою увагу на обороні. За манерою трохи схожий на Шепелєва, але фізично сильніший та стабільніший, набагато ефективніший при обороні.
З мінусів – антропометрія. Зріст Аміра – 179 см. Цього замало для боротьби на другому поверсі, яка є немаловажливою для оборонного півзахисника. Проте зріст, скажімо, Степаненка – приблизно такий самий. Отже, таки можна бути ефективним. Питання майстерності, кваліфікації, таланту, а не зросту.
Аміру тільки 24 роки. Це оптимальний вік для футболіста. Вже є певний досвід та вміння, які можна розвивати. Це не сирий гравець "на перспективу", а виконавець рівня національної команди, спроможний допомогти вже зараз, а з часом прогресувати і бути проданим за хороші гроші.
Хаджіахметовіч народився у Данії, але виховувався у Железнічарі. Сім'я повернулася на свою історичну батьківщину. У Боснії надовго не затримався і від 2016-го виступає у Туреччині за місцевий Коньяспор. Один із його одноклубників – колишній динамівець Артем Кравець.
Команда боснійця йде у середині турнірної таблиці, не претендуючи на високі місця. Типовий середняк, який може провести сезон сильніше, а може провалитися. Якщо гравець має амбіції рухатися вперед та розвиватися – потрібно вчасно задуматися над зміною клубу.
Коньяспор – найбільш боснійський клуб Туреччини та базова команда для Боснії і Герцеговини. У складі команди виступають відразу чотири боснійці – ще воротар Ібрахім Шехіч, захисник Марін Анічіч та хавбек Амар Рахмановіч. Не варто забувати, що Луческу не чужий для турецького футболу і прекрасно розуміє місцеві особливості. Авторитет Мірчі повинен посприяти трансферу боснійця.
П'ять років в одній команді – це трохи забагато. За цей час Хаджіахметовіч став її провідним гравцем, ним цікавляться турецькі гранди. Писали про інтерес від італійських середняків. Це – справжнє визнання, бо в Італії чудово розуміються на футболістах середини поля.
У липні Амір підписав новий контракт на чотири роки. Я б це не розцінював, як бажання Коньяспора втримати одного зі своїх лідерів, а скоріше як крок до потенційного трансферу. Хаджіахметовічу вже час виходити на новий левел. Чемпіонат Туреччини він переріс. Якщо не піде протягом року, може спіткати регрес. Клуб у цій ситуації хоче максимально заробити. Transfermarkt оцінює Аміра у 3 млн євро. Це хороший калим для Коньї та підйомна сума для Динамо.
Зоря близька до втрати головного активу: чи скористаються ситуацією Динамо та Шахтар?