До перерви на матчі збірних зіграно всього два тури і з того, що сталося, не все обов’язково визначатиме сезон кожної з команд. Проте варто зафіксувати ці перші висновки, аби простежити потім, як і що змінювалося упродовж насамеперед кількох тижнів до наступної паузи у чемпіонаті.
Леванте
Певні побоювання були ще до старту. Хосе Луїс Менділібар ніби й не ставав за один день поганим тренером, але попередня його робота в «Осасуні» залишила чимало запитань. Не зникли вони й після двох матчів нової команди баскського наставника. Чи це підопічні повільно засвоюють ідеї тренера, чи сам Менділібар ще не вирішив, як саме потрібно грати «Леванте»? Дивно, що завжди наче й добре відомо, як саме Менділібар будує гру своїх команд. Усі знають про високий пресинг, агресивність та непоступливість. Пам’ятають коронну фразу напередодні матчу на «Бернабеу», коли Менділібар очолював «Вальядолід»: «Навіть якщо це означатиме, що ми знову отримаємо сім, від своєї гри я не відмовлюся».
Луїс Менділібар
У чому ж тоді полягала проблема в «Осасуні» і що непокоїть у грі «Леванте» зараз? Певна розмитість цих самих «своїх» ідей. Нечіткість у формулюваннях, похапливий малюнок гри. Елементи пресингу застосовуються дещо хаотично й команда поки що нагадує старий шарабан на грудкуватому шляху.
Ельче
Минулого сезону на стадіоні «Мартінес Валеро» було забито найменше м’ячів у Прімері. Перший домашній матч нового чемпіонату налаштував на ту саму хвилю. І справді ніби є підстави думати, що голеади у матчах за участю «Ельче» будуть хіба що у виїзних поєдинках. Щоправда торік підопічні Франа Ескріба на чужих полях програли з великим рахунком всього чотири матчі. Два з них — «обов’язкові», з «Реалом» та «Барсою». Прискіпливість, з якою Ескріба працює над діями в захисті, залишає надію на те, що у цьому аспекті суттєвих провалів не станеться.
Тож збереження місця в еліті залежатиме від якості атакувальних дій на своєму стадіоні. А от з цим не все поки що гаразд. «Ельче» не вдалося знайти форварда, що «гарантував» би бодай 15 м’ячів за чемпіонат. З команди пішли атакувальні півзахисники (Хесус Хіль та Фідель Чавес, а ще минулого літа — Йорді Шуметра), чия манера гри визначала дії команди на флангах. «Ельче» дотримувався добре відпрацьованих ще у Сегунді ефективних зразків і на старті попереднього чемпіонату. Коли ж суперниками вдавалося блокувати фланги, Ескріба дещо скоригував гру команди. «Ельче» економніше витрачав сили навіть вдома. До того фірмові флангові атаки з великою кількістю діагональних передач низом від лінії воріт змінювали інші варіанти. Жоден із них «Ельче» не вдалося засвоїти ідеально, тож і забивала команда насилу. Ніколи більше двох разів ворота суперників не вразили, а вісім з дев’яти перемог здобули з мінімальним рахунком.
Кордоба
Перше і найглибше враження від двох матчів «Кордоби» (а відкривати сезон довелося на «Бернабеу») — вміння тримати удар. Гідно відіграли з «Реалом», зуміли відреагувати на потужний початок «Сельти». Найближчі матчі мають показати, скільки у цьому було стартової затятості. Якщо Альберт Феррер зумів зробити цю рису характеру визначальною у своїй команді, то «Кордоба» може стати поруч із «Райо».
Альберт Феррер
Після кадрових змін у міжсезоння потрібен час, аби налагодити гру в атаці. Хорошою підмогою мають бути оренди Феде Картабії, Борхи Гарсії (у сезоні 2011/12 цей вихованець «Райо» забив за «Кордобу» 17 м’ячів й подався до другої команди «Реалу») й, звичайно, повернення до рідного клубу Феде Віко, якому взагалі навряд чи варто було зриватися до «Андерлехту» минулого літа. Є сумніви щодо Хавенаара, але «Кордобі» з її скромним бюджетом перебирати харчами не доводиться.
Альмерія
Попелюшка перших турів минулого чемпіонату, що так і не стала принцесою. Мало хто грав тоді так натхненно й точно ніхто не пропускав стільки на останніх хвилинах. Втрати на старті сезону спричинили психологічний дискомфорт. Сумніви в ефективності обраного стилю супроводжували команду у багатьох наступних матчах. Вдалий календар на фініші сезону дозволив втриматися у Прімері, але цього разу потрібен був хороший початок, щоб не лише повернутися до своєї гри, а й переконати себе самих у її правильності. Потрібно, потрібно, потрібно. І пропустили на 103-й хвилині. Навряд чи є зараз у Іспанії тренер, що мучився б питанням «Чому?» так само, як Франсіско. «Альмерія» не збиралася «жебракувати» в еліті, одразу заявила про себе продуманою грою. Винагорода? Репутація команди, що пропускала б у компенсований час навіть якби матчі тривали десять хвилин. Якщо «Альмерія» швидко не знайде ліки від цієї хвороби, мучитися знову доведеться аж до останніх турів.
Еспаньйол
Той самий гол на 103-й хвилині «Альмерії» забив капітан барселонців Серхіо Гарсія. До вилучення Арбійї «Еспаньйол» залишав дуже приємне враження, завдяки мобільній, впевненій грі. Щоправда зовсім інакше «Еспаньйол» виглядав вдома проти «Севільї». Разом із суперником підопічні тренера-новачка занадто захопилися «боротьбою» у центрі на поля, але на відміну від нього пізно схаменулися.
Капітан "Еспаньола" Серхіо Гарсія
Облога воріт гостей у останні півгодини пройшла досить шаблонно й невибагливо. Якось забити можна було б і так. Але у першому турі «Еспаньйол» не був схожий на команду, що гратиме «якось». Тож від найближчих поєдинків чекаєш «роз’яснень». До того ж три з наступних п’яти матчів команда проведе на своєму полі.
Депортиво
Недобуд. Є над чим працювати і в атаці, і в захисті. Віктор Фернандес повертається до Прімери після шестирічної перерви й від того, наскільки швидко він втягнеться у колись такий знайомий йому світ, залежатиме якщо не доля команди (хоча і це можливо), то принаймні доля самого тренера. У першому турі «Депор» непогано починав у Гранаді, особливо у роботі без м’яча, та нічого не зумів протиставити значно зібранішому супернику по перерві. Схожа історія трапилася і з «Райо». Поки вдавалося перекривати Трасорраса, галісійці почувалися досить впевнено. Варто ж було десятці «Райо» вислизнути з-під опіки гра пішла зовсім інакше. Подібні перепади можуть бути нормальним явищем стартових турів, але так само здавалося і два роки тому. Тоді Хосе Луїс Ольтра протримався до сімнадцятого туру й виправити ситуацію не зуміли ані Домінгуш, ані, попри справді героїчні зусилля, Фернандо Васкес.
Райо
Інтернет-гістерички та «справжні панікери» верещали: «Нас зливають». Запевняли, що треба відмовитися від «самозгубного» стилю гри. На щастя, мало хто з цієї публіки вболівав за «Райо» чи, щобільше, ходив на «Вальєкас». І команду Пако Хемеса зрештою прорвало. Інакше бути й не могло. Усі закладені цим тренером ідеї настільки органічні для «Райо», що виліт мадридців з Прімери був би найбільшою несправедливістю сезону.
Пако Хемес
Влітку Хемес зробив те, що й минулого та позаминулого року. Набрав нову команду. До цього він вже звик і від цього колись втомиться. Успіх означає, що усіх найкращих гравців у тебе заберуть. Успіх означає, що як тренер ти миттєво отримаєш новий виклик на тому ж місці роботи. Хемес звик виклики приймати і у теперішньому «Райо» вже є те, чого чекаєш від цього тренера. Результати будуть різними, розгромних поразок не уникнути. Незмінним залишатиметься бажання «Райо» бути собою, не підлаштовуватися під чужі забаганки та вимоги.
Малага
Гучні суддівські помилки, спочатку на користь «Малаги», потім на користь суперника трохи відсунули на другий план суто футбольний зміст. «Малага» краще, впевненіше, агресивніше діяла саме у програному на «Местальї» матчі. До вилучення Дардера її атаки були продуманішими, аніж наскакування «Валенсії». Натомість у першому турі гравцям команди Хаві Ґрасії знадобився час просто для того, щоб почати знаходити одне одного ближче до штрафного «Атлетика».
Для тренера цей сезон є шансом втілити усе, що не вдалося у «Осасуні». У розпорядженні Ґрасії зараз є кращий склад, аніж у Памплоні, а самій «Малазі» хочеться забути про переживання минулого сезону. Не йдеться, звичайно, про повернення часів Мануеля Пеллегріні, і ще потрібно зрозуміти, які саме тенденції стануть панівними у грі цього сезону. Поки що «Малага» показала лише ескізи своєї гри. Цікаві новачки команди — Луїс Альберто та Рікарду Орта підтвердили у перших двох турах, що здатні урізноманітнити атакувальні дії.
Хетафе
Упродовж минулого сезону «Хетафе» настільки занурився у апатію та зневіру, що порятунку, здавалося, не було. Космін Контра витягнув команду з самісінького дна, зробивши її у чомусь прямолінійнішою, але й більш агресивною. Найпримітніші риси цього стилю «Хетафе» зберігає і на старті нового сезону. Контра вимагає, щоб команда змагалася за будь-яких обставин, і у Віго саме так і було.
Космін Контра
Після повноцінної підготовки більшим має стати вплив на гру Жорже Самміра. До травми плеча дуже цікаво діяв у матчі з «Альмерією» Фреді Інестроса. Стара гвардія теж ще цілком здатна струсити це гнітюче відчуття непотрібності, що часто охоплює футболістів «Хетафе» на стадіоні, який вкрай рідко заповнюється навіть наполовину.
Ейбар
Люди далекі від іспанського футболу вже призначили «Ейбар» головним невдахою сезону, відправили його на двадцяте місце й попросили особливо не плутатися під ногами й не псувати враження від гри «грандів». І «Ейбар» за багатьма показниками справді є двадцятою командою Прімери. Із чим команда Ґаїски Ґарітано категорично не згодна, то це з принизливим ставленням до себе. «Прогнозистам» вона вже відсалютувала двома найкращими поки що голами сезону.
На перший погляд у «Ейбара» не так вже й багато за душею, але це не зовсім так. Команда відпрацювала кожен маневр у горні Сегунди, де пропустила лише 28 м’ячів. Для марафонського, виснажливого змагання у 42 тури це неймовірний показник. Сам «Ейбар», може, й небагато забиватиме і це може датися взнаки в еліті, але щоб забити у його ворота багатьом суперникам потрібно буде докласти значно більше зусиль, аніж здається.
Ще один важливий момент, який слід відзначити після перших матчів «Ейбара» у вищому світі. У команди значно більше віри у власні сили, аніж у будь-кого зі сторонніх спостерігачів. І ніхто краще за футболістів «Ейбара» не знає, що сили ці не є невичерпними, якщо порівнювати з «БарсаРеалом». Саме це і мотивує, і надихає команду, якій хочеться побажати спростувати усі такі логічні з точки зору обмежених «експертів» прогнози.
Другу частину тексту чекайте найближчим часом.
Дмитро Джулай