"Футбол 24" надихнувся недільним махачем "гірників" та "динамівців" на створення символічного "Бійцівського клубу".
«Суть бійцівського клубу не в перемогах і поразках. Слова тут - порожній звук. Істеричні вигуки на невідомих мовах, як в церкві п'ятидесятників. Після бою проблем менше не ставало, але тобі на них було начхати. Кожен відчував, що відродився». (Fight Club, 1999).
Андрій Ярмоленко і Тарас Степаненко, Олександр Кучер і Сергій Рибалка, Олександр Шовковський і Ярослав Ракицький грають за різні клуби, проте одну команду. Головну команду. За місяць до старту Євро-2016 тривога холодною гадюкою вповзає у серце вболівальника. Лідери збірної пересварилися, чи встигнуть укласти перемир’я? Як показують приклади з історії, далеко не завжди внутрішні конфлікти закінчувалися потиском рук.
Алекс Фергюсон vs Девід Бекхем
Команда: МЮ
Рік: 2003
Найменш контактний інцидент із всіх, які тут викладені, проте за рівнем резонансу – топ із топів. Девід Бекхем був одним із улюбленців сера Алекса, а також належав до основоположних стовпів ігрової конструкції, яку вибудував тренер в МЮ. «Він мені був, наче син», - зворушено пригадує Фергі. «Він був кимось на зразок батька», - відгукується Бекс у відповідь. Деструктив у їх ідеальні стосунки внесла шалена Вікторія Адамс, яка підсадила Девіда на голку кайфу від популярності, здобутої не лише чесною працею на полі.
«Я почав відчувати, що він втрачений для нас. Його повністю поглинули журналісти і глянцеві журнали», - дратівливо каже САФ. Чаша терпіння шотландця переповнилася після лютневої поразки у Кубку Англії від «Арсенала» (0:2). До того ж, невдача спіткала перед рідними трибунами «Олд Траффорд». Фергі попрямував у роздягальню розчервонілий, немов стиглий помідор.
«Від мене до нього було близько трьох з половиною метрів. А між нами на підлозі валялася купа бутс, - Фергюсон пригадує інцидент, наче це трапилося вчора. - Девід вилаявся, я наблизився до нього і копнув бутсу. Вона полетіла в Бекхема і влучила йому трохи вище ока. Природно, що він схопився на ноги і кинувся в мій бік, але інші гравці зупинили Девіда. «Сядь, ти підвів свою команду. Можеш сперечатися, скільки тобі захочеться», - сказав я. Наступного дня я запросив його до себе в кабінет і показав йому відео з матчу. Але він все одно не прийняв мої аргументи. Він навіть не відповів мені!»
Влітку 2003-го Девід Бекхем перейшов у «Реал» за 35 мільйонів євро.
Джоуї Бартон vs Джеймі Тенді
Команда: «Ман Сіті»
Рік: 2004
Новорічна вечірка. Молода поросль манкуніанського клубу накачалася, як слід, шампанським, а дехто навіть віскі. Джеймі Тенді розкурив цигарку і в якийсь момент його «перемкнуло». Хлопчина потягнувся жариною до футболки Бартона, намагаючись пропалити там отвір, або й два. У Джоуї характер вже тоді відзначався крутістю. Майбутній капітан «Квінз Парк Рейнджерс» вхопив одноклубника, скрутив його в баранячий ріг і все ту ж цигарку, яка продовжувала тліти, запхнув йому в… око.
Скандал закінчився внутрішньоклубним розслідуванням і відчутним штрафом для обох гравців. Бартона позбавили 6-тижневої зарплати, Тенді – 2-тижневої. Серйозна травма таки коштувала Джеймі футбольної кар’єри. Кілька років тому з'явилася інформація, що він заробляє на життя миттям вікон. Ну а для Бартона у 2004-му пригоди лише розпочиналися…
Кірон Дайєр vs Лі Бойєр
Команда: «Ньюкасл»
Рік: 2005
«Сороки» на власному полі «горіли» блискучій у ті часи «Астон Віллі» - 0:3. В одному з моментів не витримали нерви у півзахисника «Ньюкасла» Лі Бойєра (у хлопця ще з часів «Лідса» була відповідна репутація) і він накинувся на партнера – Кірона Дайєра: «Ти чому, сучий сину, мені пас не віддав?!» Бойових «сорок» заледве вдалося розтягнути зусиллями Гарета Баррі та Алана Ширера. Рефері дочекався паузи і вилучив обох, залишивши «Ньюкасл» удев’ятьох.
Був злочин, буде і кара. Бойєр отримав 7-матчеву дискваліфікацію, а Дайєр зазнав травми, тому навіть без «бану» залишився осторонь футболу.
Дмитро Коркішко vs Франк Теміле
Команда: «Динамо-2»
Рік: 2013
Обмін ударами відбувся на тренуванні столичної команди. Першим, хто кинувся розбороняти опонентів, був Олександр Алієв, а за мить конфліктних чуваків розтягувала ледь не за ноги, вся команда. Про цей епізод, можливо, ніхто б не дізнався, але на тренування дуже вчасно для себе нагодилася знімальна група телеканалу «Футбол». Вже через день файтом смакували в усій Європі, а британські таблоїди не без іронії відзначали, що таким ударам, як у Коркішка і Теміле, міг би позаздрити Амір Хан.
У тодішнього наставника «Динамо-2» Андрія Гусіна не залишалося іншого вибору, аніж підіграти журналістам: «Бачили фільми з Джекі Чаном? У нас схоже було. Ми граємо, забиваємо разом і репетируємо разом ці номери. Я вам навіть можу фільми за участю нашої команди показати - будете здивовані».
Брюс Гроббелар vs Стів Макманаман
Команда: «Ліверпуль»
Рік: 1993
У Мерсисайдському дербі досвідчений голкіпер «Ліверпуля» пропустив після подачі кутового. Крайнім виявився «салага» Стів Макманаман, якому Гроббелар виклав у вухо все, що наболіло. Молодий спробував, було, дати відпір, але одразу ж отримав «котячими» лапами голкіпера по фізіономії.
«Насправді, винен був інший гравець, але Макманаман виявився ближче, тому довелося схопити «за шкірку» його. А ще той хлопець, який помилився, темношкірий, і якби я наїхав на нього, то на наступний ранок мене б проголосили расистом». У Брюса завжди було прекрасне почуття гумору.
Фредді Юнгберг vs Олаф Мьольберг
Команда: збірна Швеції
Рік: 2002
Скандинавська команда планомірно готувалася до старту Мундіалю в Азії. Неспішна робота на тренуваннях, обережні двосторонки. І тут Мьольберг наче з ланцюга зірвався: жорсткий підкат проти Юнгберга. Фредді підірвався і одразу ж зробив спробу вчепитися у горлянку свого кривдника. Від екзекуції Олафа врятували інші партнери.
Маріо Балотеллі vs Роберто Манчіні
Команда: «Манчестер Сіті»
Рік: 2013
У стосунках між Балотеллі та Манчіні був період, близький до ідеального. Тоді Маріо трохи взявся за голову, став регулярно забивати, зокрема, із неймовірною холоднокровністю реалізовував пенальті. Але потім знову почав пороти дурниці, став неконтрольованим. Свавільність темношкірого італійця регулярно виводила наставника команди із рівноваги. Море вийшло із берегів у січні 2013-го, коли Роберто вирішив достукатися до цієї ходячої «башти» силовими методами.
Не вдалося. Вже влітку Бало перейшов у «Мілан».
Олександр Алієв vs Родріго
Команда: «Динамо»
Рік: 2005
Грали дублюючі склади «Динамо» і «Ворскли». Кияни на останніх хвилинах матчу здобули право на штрафний удар. Алієв схопив м’яч і готувався пробити. Такі ж наміри були і у Родріго, бразильського легіонера, якому, за словами Максима Шацьких, у команді дали прізвисько «Че Гевара». Побачивши, що партнер його ошукав, варяг вдарив Алієва по ногах і пішов відпочивати трохи раніше – червона картка.
Роша Батіста vs Сергій Кузнєцов
Команда: «Карпати»
Рік: 2010
Діло було на тренувальних зборах. Обидва центрфорварди з’ясували стосунки, щоправда, це більше нагадувало гру в одні ворота. Бразилець зненацька взяв одесита Кузнєцова «на Одесу» (тобто, вдарив головою). У підсумку – перелом носа і пошкодження двох зубів. Сергій ще довго зализував рани. Причина конфлікту залишилася невідомою.
Златан Ібрагімовіч vs Огучі Оньєву
Команда: «Мілан»
Рік: 2010
У Златана – 195 сантиметрів зросту, бойова вага – 95 кілограмів. В Огучі, американського центрбека, 193 сантиметри і 92 кілограми. Усі, хто в той день стали свідками епічного двобою, могли спершу помилково подумати, що це зіткнулися два БілАЗи. Ось як це описує Ібра. Довіримося його експертній думці, відчуттям і емоціям.
«Оньєву нагадував боксера-важкоатлета, - пригадує Ібрагімовіч. - Він важив як 15 великих каменів, але йому було не впоратися зі мною. Він звинуватив мене в брудних розмовах за спиною, але це було не так. Люди часто обговорювали мене. Я наслухався лайна за багато років. Про національність, свою матір. Я завжди відповідав діями, а не словами.
Я сказав Оньєву, що нічого не говорив, а він приклав палець до моїх губ. Для мене це був червоний колір. Я не сказав ні слова тоді. Наступного разу на тренуванні Оньєву отримав м'яч а я кинувся на нього і виставив шипи - найгірший тип атаки. Він побачив мене і відскочив убік. Тоді ми обоє впали на землю, а я зрозумів, що промахнувся. Потім я встав і відчув удар в плече. Не дуже хороша ідея, Огучі Оньєву.
Я вдарив його і ми налетіли один на одного. Ми хотіли рвати на частини. Це було жорстоко. Ми перекочувалися і билися колінами. Це було схоже на життя і смерть. Далі відбулася дивовижа. Оньєву заплакав і почав молитися Богу. Це нагадувало провокацію, тому викликало в мені ще більшу лють. Нас зупинили товариші по команді. Думаю, що вони вчинили правильно. Потім я відчув, що в мене болять груди. Я перевірився у лікарів і дізнався, що зламав у бійці ребро».
P.S. Відомих сутичок між, здавалося б, однодумцями, значно більше. Це означає, що ми неодноразово повертатимемося до теми розбірок по один бік барикади. "Бійцівський клуб" розширюватиметься.
"Схопи його за яйця і стисни, як слід". Топ-13 найкрутіших вчинків "психа" Вінні Джонса