"Футбол 24" пояснює, чому нульова нічия на "Арені Львів" - це невдача для німецьких "гірників", а "Шахтарю" львівські нулі - ОК.
«Весняний» футбол «Шахтаря»
Одне з основних побоювань перед матчем із «Шальке» полягало в тому, що українські віце-чемпіони вже два з половиною місяці без «офіційної» ігрової практики. Жодні спаринги не замінять ігор в реальних бойових умовах, тоді як «Шальке» перед вильотом до Львова встиг провести чотири матчі в другому колі Бундесліги. Зіграли їх «кнаппен» з перемінним успіхом (2 перемоги, 2 поразки), але це справа десята. Головне, що вони вже намацали свої можливості після короткої зимової паузи і набрали певних кондицій. Різниця у фізичній готовності відчувалася упродовж всього матчу. У першому таймі «Шахтарю» ще вдавалося на рівних грати із гостями, а от після перерви донеччани підсіли, дозволивши «Шальке» домінувати на полі.
Гострий дефіцит Тейшейри
Можна тільки припускати, як би зіграла команда Луческу, якщо б на вістрі її атак маневрував найкращий бомбардир поточного сезону УПЛ Алекс Тейшейра. Думаю, усі погодяться, що було б значно більше шансів на перемогу – гольовий нюх Алекса, помножений на техніку і швидкість дозволив би регулярно розривати оборону «Шальке», звільняючи, до того ж, простір для Гладкого. Натомість Тейшейра зараз вивчає співвідношення курсу долара до китайського юаня, а проти німців на поле вийшов Віктор Коваленко.
В ефірі трансляції Коваленка назвали «дуже молодим і перспективним 20-річним футболістом», хоча його ровесник Лерой Сане вже не перший рік грає за «Шальке» у Бундеслізі, а вчора добряче повозив нашу оборону з правого краю атаки «кнаппен». Щодо Віктора, то в старанні йому, звісно, не відмовиш. Але за винятком небезпечного моменту, який він завершив трохи невлучним ударом у першому таймі, більше все ж запам’яталося його хвилювання, а звідси – скутість. Принаймні у першому матчі замінити Тейшейру не вдалося. Відхід бразильця таки спричинив серйозну пробоїну під Гладким, і навряд чи у Луческу знайдеться латка відповідного розміру та якості, щоб затулити місце, звідки тривожно дме.
До речі, відчулася й відсутність Фреда, який дискваліфікований і ще довго не зможе допомагати команді. Бразилець окрім руйнівних функцій полюбляв підключатися до атак. Натомість Степаненко і Малишев, покликаний замінити Фреда, спеціалізуються на оборонних функціях. Швидкому переходу в атаку це не сприяє.
Провальна атака
Не виправдав очікувань не лише Коваленко. «Крила» атак «Шахтаря» Тайсон та Марлос створювали мізерно мало гостроти поблизу воріт Фермана, тож Луческу зняв з гри обох ще задовго до фінального свистка. Найбільш вбивчі моменти розпечатати ворота «Шальке» мав Гладкий, але в обох випадках кіпер виявився на висоті. За невдалу гру в епізоді з другого тайму форварду перепало від Містера на післяматчевій прес-конференції:
«Якби Гладкий грав у дотик, а не обробляв м'яч, ми могли закінчити матч по-іншому».
Неймовірний П’ятов
Голкіпер «Шахтаря» - найкращий гравець матчу з-поміж обох клубів. Не було такого м’яча, з яким би він не впорався. У першому таймі гельзенкірхенці здебільшого спрямовували сферу йому в руки, але потім Андрій постав у всій красі, налаштувавшись на хвилю очевидного куражу. Апогею його гра сягнула на 74-ій хвилині, коли український кіпер зумів перевести на кутовий м’яч, який летів прямісінько в дев’ятку після крученого удару Беланда. Браво, маестро! Головне – не розгубити концентрацію перед матчем-відповіддю, який відбудеться вже через тижень. На «Фелтінс-Арені» роботи у П’ятова очікується ще більше.
Прорахунок Брайтенрайтера
На руку «Шахтарю» зіграло те, що наконечником атак німці обрали Чупо-Мотенга. Велетень нічим особливо небезпечним не запам’ятався. На відміну від Лероя Сане, який двічі опинявся на позиції центрфорварда і розстрілював ворота П’ятова впритул, залишаючись неприкритим. На наше щастя, головний тренер «Шальке» не додумався раніше випустити на поле «Мисливця» - не за головами, а за голами - Класа-Яна Хунтелаара, який нудьгував на лавці. Такі моменти, які були в Сане, він реалізовує «на раз».
Зате із Беланда у старті гер Андре вгадав на всі сто. Вчорашнього динамівця не потрібно зайвий раз мотивувати проти «Шахтаря». Юнес діяв «з вогником» і створив сам собі два вбивчі моменти – в обох випадках м’яч виносився практично з лінії воріт.
Їзда без Кучера
Через тиждень за «Шахтар» не зіграє Олександр Кучер. Шість хвилин під завісу матчу – дві жовті картки, вилучення, дискваліфікація. Такий прикрий логічний ряд. Додайте сюди незрозумілий пас у руки П’ятову, що призвів до валідольного вільного удару, яким не скористався «Шальке», а також інші огріхи у центральній зоні оборни – і ви отримаєте ще одного антигероя поєдинку.
Все вирішиться через шість днів
«Шахтар» знову не зумів обіграти в рідних стінах суперника з Німеччини, хоча таких спроб було вже п’ять. Якщо перемагали – то лише на виїзді. Як би там не було, нічия 0:0 залишає шанси команд на прохід в наступний раунд приблизно такими ж, якими вони були до стартового свистка у Львові. «Шахтарю» для підсумкового успіху достатньо забити на чужому полі і не програти. «Шальке» потрібна лише перемога – з будь-яким рахунком. Тому зараз ситуація надзвичайно інтригуюча – обидві сторони продовжують випромінювати оптимізм. Обмін компліментами - обов'язкова частина програми, хоча німці у глибині душі картають себе за нереалізовану перевагу. Все вирішиться наступного четверга. Дочекаймося.
Олег Бабій, Футбол 24