Це сталось ніби одного дня. Не вчора, звісно, але так нещодавно. Азар, Феллаїні, Вітсель, Куртуа, Компані та Вермален - о так, всі вони з однієї команди. А що найзаздрісніше, ними список далеко не вичерпується.
З таким списком талантів "Футбол24" просто зобов'язаний ознайомити свого читача ближче, та й просто акцентувати на наявності команди - гри, якої світові футбольні експерти напередодні відбору до Мундіалю-2014 чекали найбільше і в солодкому передчуття свята. Адже ця Бельгія здатна дарувати не лише результати, а й свято футболу - завдяки своїй розмаїтості і постійному розвитку кращих якостей гравців, що виступають на провідних ролях у топ-чемпіонатах планети.
Славні часи бельгійського футболу
Рік 1986-й. Тоді бельгійська дружина вдруге після срібла Євро-80 гучно заявила про себе світові - команда легендарних Енцо Шифо, Жан-Марі Пфаффа, Еріка Геретса, Яна Кулеманса. Насправді золоте покоління, якого так довго чекали, пройшовши не без допомоги суддів СРСР Лобановського, де грало 12 київських динамівців та троє дніпропетровців, майже завжди круту команду Іспанії, лише у півфіналі склало зброю перед Аргентиною Марадони. У підсумку в боротьбі за бронзу поступились ще й французам 2:4, що аж ніяк не применшує ціни досягнення.
Рік 2012-й. Збірна Бельгії вже давно так не ганьбилась. За період, в якому вона двічі не пройшла кваліфікацію на Мундіаль, "червоних дияволів" не боялись навіть у Азербайджані та Вірменії і могли спокійно відібрати очки. А до того ж, починаючи з 1982-го, були 6 поспіль чемпіонатів світу, на яких 4 рази проходили групу, плюс одного разу потужно здивували футбольну планету.
Нова і небезпідставна надія
І ось зовсім несподівано, здавалось би, від цих бельгійців хтось починає вимагати проходу на бразильський ЧС, ще й цілком серйозно дискутують на предмет шансів перемогти там. Група підібралась дуже непогана, але без грандів єврофутболу. Хорвати, серби - ось основні конкуренти. Уельс навіть з Бейлом і Алленом та Шотландія з її бойовитим духом - десь трошки позаду. Після трьох турів, попри прикру втрату очок вдома з головним опонентом, бельгійці вже лідирують. Я далекий від того, щоб віддавати їм путівку тут і тепер, хоча буду вкрай розчарований не побачити їх у Бразилії.
Але ж не дарма, їхній тренер 43-літній Марк Вільмотс, якого пам'ятаю ще за класною грою у кінці 90-х-початку нульових, говорить про спокій і що "ми нічого не досягнули поки". Не дарма не за роками зрілий Ромелу Лукаку каже: "Нам потрібно твердо стояти на землі. Називайте нас золотим поколінням, коли ми чогось досягнемо і покращимо досягнення Бельгії-84. Почекаймо кілька років". Це слова 19-річного нападника наразі "Вест Броміча", якого у неповнолітньому віці "Челсі" перехопив у "Андерлехта" за 22 мільйони євро (!). Принаймні ментально вони розуміють, що лише від блиску їхніх імен суперники не збираються віддавати їм перемогу, а їхній тренер постійно пильнує за не лише за ігровим станом - аби бува не відчули себе мегакрутими, яким можна пограти у стоячий і зневажливий до суперника футбол.
Бельгійці підкорюють АПЛ і не тільки
Із певною українською заздрістю, адже в нас поки виросли на гравця топ-чемпу лише Коноплянка та Ярмоленко, відзначаєш - Бельгія, 10-мільйонна країна, отримала команду на роки.
У воротах конкурують між собою два молодих і ранніх та один ветеран. Номер один - переможець Ліги Європи, Суперкубку Європи останнього сезону, голкіпер команди, що кинула виклик у Прімері самі Барселоні, Тібо Куртуа (20 років, Атлетіко). Одна насолода було спостерігати за його сейвами у попередньому сезоні, а скільки чистих матчів відпрацював орендований у Челсі гравець після приходу Дієго Сімеоне! У Бельгії забивають, а радше скажемо пропускають, достатньо багато, тим не менше Тібо й там діяв блискуче. Найбільш талановитий молодий голкіпер Європи, разом з Девідом Де Хеа, якого й замінив у Мадриді. Деякі фахівці називають Тібо другим Петром Чехом, і щось в тому таки є.
Його найближчий переслідувач Сімон Міньйоле (24) витіснив конкурентів з рамки Сандерленду - далеко не останньої команди англійської Прем'єр-ліги. На третьому місці, передусім за віком Жан-Франсуа Жійє - кіпер Торіно. Коли Жійє грав за "Барі", трапилась щаслива можливість глянути кілька його матчів - дуже класний голкіпер, за чиєю стіною італійці не раз могли авантюрніше діяти в атаці, що й приносило неодмінно плоди.
Оборона - і тут є чим пишатись. Це не жарт, панове, - два капітани англійських гігантів складають пару в центрі захисту. Томас Вермален (26, Арсенал, бронзовий призер останньої АПЛ, віце-капітан збірної) і Венсан Компані (26, чемпіон з Ман Сіті, основний капітан і у збірній, автор вирішального голу у дербі з МЮ, гравець сезону в Англії). А ось які паси здатен роздавати цей Венсан, що вже провів за збірну 50 матчів. Саме Компані є духовним лідером "городян" і поза полем - він відповідальний за позитивну атмосферу і швидке вирішення конфліктів. Попри все один з найкращих центрбеків світу поки майже нічого не досягнув - адже він у великому футболі з 17-ти років демонструє зрілий і нестандартний футбол. Тож вихід на ЧС-2014 і успішний виступ там - одна з його найбільших мрій, адже ті, хто засвітився на такому турнірі, надійно вписують своє ім'я в історію світового футболу.
Вермален теж далеко не простий. Один з найкращих за останній період вихідців футбольної школи "Аякса", дебютував за амстердамців у великій грі далекого 2004-го, орієнтовно на рік пізніше за Компані. Томас, скажу я вам, просто звір, супервольова людина у захисті "канонірів", що полюбляють атакувати великими силами і потребують надійних тилів. Може, тому й отримав прізвисько Вермінатор. Арсенал з Вермаленом і без нього - це як дві великих і чотири маленьких різниці. Томас коштував Венгеру 12 мільйонів євро і заступив на посту самого Вільяма Галласа - також не останнього центрбека АПЛ. Вермален - ідеальний при верхових подачах як "вдома", так і при наступі, бельгієць може спокійно прикрити лівий фланг оборони, де попервах частенько й виступав.
А ще Томас Вермален неабиякий джентльмен. Ось погляньте, як делікатно він поводиться з тендітною асистенткою головного арбітра:
Яна Вертонгена (25, Тоттенхем), ще одного "продукта" школи Аякса, цього міжсезоння хотіли ледь не усі топ-клуби Європи. Проте дістався він Андре Віллаш-Боашу за понад 10 мільйонів фунтів. Ян не лише надійний позаду, а й здатен почати атаку на власній половині поля і завершити її влучним ударом ногою у карному суперника. Після відходу Вермалена і Хейтінги став основоположним гравцем оборони Аякса, а в останньому сезоні у складі команди Франка де Бура став її капітаном. Вертонгену дісталось звання найкращого гравця першості Нідерландів на прощання з Аяксом. Ян вже встиг двічі забити за Тоттенхем на старті нового сезону і міцно застовпив за собою місце на лівому фланзі в основі, хоча для нього не становить труднощів закрити позицію і в центрі захисту. Саме він відкрив рахунок у грі з МЮ, який на його полі "шпори" здолали вперше за 23 роки. Що тут багато розписувати, сама Барса "веде" Вертонгена вже тривалий час, і за кілька років, у разі постійного прогресу, бельгієць саме там і опиниться.
На протилежному фланзі конкурують Гійом Жійє (номінально півзахисник, може зіграти і в обороні, 28, Андерлехт) і Тобі Альдервейрельд (23, все той же Аякс, основний правий бек збірної). А в центрі не забуваймо ще й про ветерана Даніеля ван Бюйтена (34, Баварія), для якого це точно останній шанс знову відчути дух Мундіалю (як у 2002-му, де він пограв з нинішнім тренером Вльмотсом) і бодай побувати у заявці збірної Бельгії на великому турнірі.
Півзахист. Тут ціла поезія висококласних гравців. Маруан Феллаїні (24, лідер Евертона, встиг насолити у цьому сезоні МЮ, вигравши майже всі верхові дуелі в суперників). Суперіндивідуальність, яка проявляється не лише у немислимій для пострадянської людини екстравагантній зачісці, а й дивовижній техніці, фізичній міці і витривалості, однаково потужній і елегантній грі як головою, так обома ногами. Вихованець однієї з найкращих шкіл бельгійського футболу - льєжського Стандарту, який ще так трохи і виросте повноцінним конкурентом школі Аякса. У боротьбі за Маруана Евертон Девіда Мойєса випередив Реал, МЮ і Баварію. На ту пору це був найдорожчий трансфер в історії "ірисок" - 15 мільйонів фунтів, несусвітня сума для команди з Ліверпуля. Феллаїні, бельгієць з марокканським корінням, став опорою поступового сходження Евертона наверх. Навколо нього чималою мірою будується нинішня гра поки четвертої команди АПЛ.
Якщо хтось із грандів захоче роздобути Маруана, він повинен підготувати солідну суму - щонайменше 30 мільйонів євро. Це не така вже й значна сума за найкращого центрального півзахисника АПЛ у грі на другому поверсі (не дивно, адже його висота 194 см), що за 5 років встиг зіграти 145 матчів і забити 23 голи за "Евертон". Нещодавно Феллаїні підписав новий контракт на 5 років, але якщо "Евертон" не зможе принаймні заграти в Лізі чемпіонів, а бельгієць і надалі прогресуватиме, не виключено, що йому доведеться шукати більш перспективний клуб.
Бонус. Ви фінт імені Зідана, яким суперника позбавили м'яча, у виконанні Феллаїні бачили?
Аксель Вітсель (23, Зеніт) у міжсезоння сенсаційно перебрався з Бенфіки до Росії за не менш приголомшливу суму - 40 мільйонів євро. Ще одна перлина, що походить зі "Стандарда". На початку кар'єри його ім'я асоціювалось з жахливими грубощами, через які, зокрема, на рік вилетів польський захисник "Андерлехта" Марцін Васілевскі. Але Аксель виправився, не позбувшись безкомпромісності у боротьбі за центр поля, почав діяти значно акуратніше і більш різнопланово. У 2011-му він перейшов на "Ештадіу да Луш", де провів лише сезон. Цього літа Вітсель став одним з найласіших трансферних шматочків, який у підсумку дістався тому, хто здатен викласти божевільну суму навіть за найталановитішого опорника. Прихід бельгійця довів до безумства лідера пітерців Ігоря Денісова, який повстав проти високої зарплати новачка та конкурента за позицію на полі. Акселю ж хоч би що - він продовжує вигризати довірену зону на полі, а також здатен креативити на флангах атак своєї команди.
Вітсель, чий батько корінням походить з карибської Мартиніки, може зіграти практично на будь-якій позиції середини поля, а універсалізм в сучасному футболі все ще ціниться дуже і дуже високо. Крім того, він здатен не лише відбирати, а я влучно стріляти, хоча в останні роки більше підносить снаряди, адже в Стандарді забив аж 45 голів за понад 200 матчів.
У міжсезонні ще за Бенфіку Вітсель провернув черговий феноменальний фінт в активі бельгійських гравців. Дивимось і насолоджуємось
Тоттенхем виклав за Муссу Дембеле (25 років, ДЕМБЕлий хлопчина), який починав нападником, а тепер не дає суперникам спокійно почуватись в центрі поля, 19 мільйонів євро. Фулхем не міг відмовитись від таких грошей, хоча саме у складі "котеджерів" бельгієць розпочинав сезон. Це потужний і швидкий хавбек, який стає у пригоді на кожному клаптику поля і здатен відпрацьовувати по всьому периметру. Його називають одним із найбільш недооцінених півзахисників світу. І коли бачиш нарізку дій Дембеле проти Астон Вілли, розумієш, що це не прості аванси.
Еден Азар є найголовнішою зіркою національної збірної. Це бельгійський Шева або Роналду, гравець, який на фоні навіть дуже непересічних партнерів, виділяється лідерськими якостями та неординарними діями в атаці. Перейшов за понад 40 мільйонів до Челсі з Лілля і вже в першому сезоні серйозно підняв команду наверх і за результатами, і за грою. Гравець з когорти тих, які визначають різницю, на яких покладають найбільші сподівання у важких обставинах. І це у 21 рік! Лівий край нападу - повністю підвладний йому, тим не менше Азар і забиває вдосталь, хоча у Челсі поки більше асистує(4 гольові в АПЛ на старті сезону). Може зіграти і відтягнутого нападника. У складі Лілля дебютував у 16 років! Фізична сила, дивовижна техніка, здатність обходити на швидкості опонентів, як нерухомих, - все це вирізняло Едена у французькій Лізі 1, де безліч чорнових робітників і обмаль чарівників м'яча. Усе це нікуди не зникло в англійському чемпі, що в рази важчий і класніший за попередній, в якому виблискував бельгійська "десятка". Привів скромний Лілль до чемпіонства, а в останньому сезоні допоміг знекровленим продажами провідних гравців "догам" пробитись до ЛЧ - 20 голів і 15 асистів, вдумайтесь у ці шалені для Франції цифри.
Щоправда у збірній Еден Азар як Мессі донедавна. Аргентинець також сяяв у клубі, і ніяковів у збірній, втрачаючи всю свою магію. Але цьогоріч Лео вдалось і на лінії збірної значно поправити ефективність, тож чому б гравцю Челсі не повторити цього. Поки Азара більше критикували ,ніж хвалили за матчі у футболці національної збірної. Але вже цього відбіркового циклу він починаю потроху налагоджувати ігрові зв'язки з партнерами і все частіше брати на себе ініціативу. Пора, Еден, пора. Не раз, мабуть, Азар чув ці слова і від тренера бельгійців Марка Вілмотса, якому остогидло бувати на великих форумах лише в ролі експерта, а не учасника бойових дій. Тим паче, група цілком прохідна з розряду - якщо не зараз, то коли.
У півзахисті не завжди знаходиться місце таким класним гравцям, як Стівен Дефур (24, Порту, також екс-Стандард, в якому, здається, дещо пересидів), ветеран Тіммі Сімонс (35, Нюрнберг, значення таких гравців важко переоцінити у молодій перспективній команді, другий діючий гравець-учасник ЧС-2002), вінгер Твенте Насер Шадлі (23), який поволі замахується на більший клуб і росте як футболіст стабільно і невпинно. Майже не отримує свого часу Раджа Найнголлан, опорник Кальярі, за яким ганявся той же Зеніт та інші пристойні команди, але у 24-річного лідера середини поля сардинців все ще попереду.
Дефур все частіше виходить у склад Порту, а саме ця команда найближчі два матчі протистоятиме київському Динамо в ЛЧ, тож невдовзі можемо отримати змогу поспостерігати за талановитим атакувальним півзахисником наочно.
А ще Кевін де Брюйне (21 років), лівий півзахисник, відданий тим же Челсі в оренду Вердеру. За бременців бельгієць вже встиг назабивати і навіддавати пасів. На фланзі атаки за конкурента у єврокубках нашого Дніпра бігає Дріс Мертенс (25. ПСВ), що в останні роки помітно почав прогресувати, хоча й пізно "стартував". Тобто вибір навіть у разі травм колосальний, тож знову хочеться тихенько позаздрити "червоним дияволам".
Бельгійцям бракує зіркового центрального нападника - такий, щоб гарантовано забивав свої голи. У ролі дев'ятки пробують почергово Кевіна Міральяса (Евертон, 25, найкращий гравець грецької ліги попереднього сезону, 6 голів у збірній), Крістіан Бентеке (21, Астон Вілла, самого Даррена Бента витіснив з основі, 2 голи у збірній), а також Єлле Воссена (23, поки ще Генк, 2 голи у збірній).
Окремо можна згадати про Ромелу Лукаку (19, ВБА - в оренді з Челсі, 3 голи у національній команді). Після переходу з Андерлехта за шалені гроші бельгійський вундеркінд пережив нелегкий період - Віллаш-Боаш не дуже йому довіряв, а для молодого хлопця це дуже важливо. Тепер у лавах ВБА Ромелу пробує відновити віру у свій надзвичайний потенціал, і це цілком йому до снаги.
Отак ось галопами по Європах ми поговорили про основних дійових осіб збірної Бельгії. У другій частині постараємось детальніше розібрати причини такого сходження талантів на один квадратний метр саме на території однієї з країн Бенілюксу, не лише аргументи за, а й негативні моменти та сумніви у перспективах цієї команди, неймовірні цифри, які можуть слугувати за зразок для українських клубів та дамо ще кілька приємних оку відеобонусів. Не проґавте!
Далі буде
Тарас Котів, Футбол24