Відзначитися голом на 94-й хвилині у ворота колишньої команди, за яку провів сім сезонів – таке трапляється нечасто. А що казати, якщо на це спромігся воротар?
Март Поом був послом Естонії у Європі. Крихітну країну, котра тільки здобула незалежність, публіка сприймала як невідоме утворення, що й надалі зберігає принизливий зв'язок з СРСР. Кремезний воротар став першим естонцем в англійській Прем’єр-лізі і не раз акцентував увагу на своєму походженні: "Будь ласка, поважайте нашу країну. Не називайте мене росіянином, я – естонець".
Март ідеально виконував просвітницьку роль у футбольному світі. Освічений, виважений, шкільний золотий медаліст зі світлою головою. Проте для того, щоб стати хорошим воротарем цього недостатньо.
Март Поом приходив у зал о 6:30 ранку. До того часу, поки там з’являлася уся команда, він індивідуально займався, а після загального заняття він все ще тренувався, – розповідав про партнера екс-гравець Дербі Каунті Адам Мюррей.
Незважаючи на успіхи у школі та навчання на економічному факультеті Талліннського технічного університету, Поом бачив себе у спорті. Дилема полягала тільки в одному – футбол чи баскетбол. Чудовий зріст (195 сантиметрів) начебто мав наблизити хлопця до баскетболу, однак він обрав футбол. Певною мірою то був вибір без вибору
Партнер проєкту – ліцензійний букмекер GGBET з найширшою лінією понад 70 видів спорту та дисциплін кіберспорту. Крім цього, компанія створює унікальний україномовний контент на YouTube, а також активно допомагає нашим захисникам з 93 ОМБр.
"Я був дитиною радянської епохи. Учотирьох – мама, тато, я і моя сестра Катрін – ми мешкали у двокімнатній квартирі у звичайній дев'ятиповерхівці. Діти мого часу мали погані умови, жодних варіантів та спокус, крім спорту. Мій футбольний тренер Роман Убаківі був вимогливим і я просто не наважувався сказати йому "ні". Щодня я приносив мамі свій брудний одяг, а їй доводилося відмивати грязюку і кров. Але жодного разу я не чув зауважень від неї, лише підтримку. Любов до роботи та порядку у мене від мами", – згадував Март.
Інша справа – батько. Стосунки з сином у нього не складалися. У спогадах Марта тато був освіченою людиною, яка не вміла боротися зі спокусами. Через проблеми з алкоголем Поом-старший пішов із сім’ї, а коли Марту виповнилося 23, батька не стало. Він так і не дочекався успіхів Марта в Англії.
Батько заявив, що я буду ніким. Я б ніколи не сказав цього своїм хлопцям. Але я пробачив татові ці слова. Оглядаючись назад, можливо, я вдячний йому за це. Хоча, коли дитину принижують і не вірять у неї – це великий удар. Мабуть, саме через те, що тато сказав, я зайшов так далеко, адже я таємно хотів показати йому, на що здатен, – казав Март.
Через переїзд з Естонії Поому довелося закинути навчання в університеті. Однак попереду відкривалися чималі перспективи. Спочатку фінський КуПС, потім швейцарський Віль, а тоді – Портсмут. Перший досвід у Британії був не дуже вдалим – кіперу не продовжили дію дозволу на роботу, тож він повернувся у рідну Флору. Зате 1997-го Март вдруге їде в Англію і підписує контракт з Дербі Каунті. Усю свою подальшу кар’єру він проведе на Туманному Альбіоні.
У Дербі в Поома все склалося добре з першого матчу. У дебютному поєдинку в АПЛ на Олд Траффорд проти Манчестер Юнайтед естонець двічі пропустив, але 12-та команда ліги перемогла лідера з рахунком 3:2. Проте після матчу усі тільки й говорили про іншого дебютанта – Пауло Ванчопе організував шедевр у ворота Петера Шмейхеля.
Поом був першим номером Дербі протягом шести сезонів у Прем’єр-лізі. Періодично естонський кіпер вилітав з обойми – йому добряче дошкуляли травми. За час професійних виступів Марту довелося 13 разів лягати під ніж. Попри таку травматичність, естонцем серйозно цікавився МЮ. Сер Алекс Фергюсон шукав дублера для Фаб'єна Бартеза і клуби навіть вели переговори, які, щоправда, успіху не мали.
2002-го Дербі вилетів з АПЛ, однак Поом залишився у команді. Лише фінансові проблеми змусили клуб розлучитися з воротарем – Март пішов на підвищення у Сандерленд. Утім команда Міка Маккарті вважалася безперечним аутсайдером і вилетіла у другий дивізіон. Невдовзі Поом та Дербі зустрілися у Чемпіоншипі.
Колишнього улюбленця тепло вітали на Прайд Парк Стедіум. Март пропустив на 90-й хвилині, а футболісти Дербі подумки святкували перемогу. Та на четвертій компенсованій хвилині Сандерленд заробив кутовий, а Поом побіг у чужий штрафний майданчик.
"Це був особливий момент, адже воротар не розраховує на забиті голи та ще й у ворота своєї колишньої команди. Ми програвали 0:1, заробили кутовий і я подивився на лавку Міка Маккарті – мені сказали йти в атаку. Я не святкував, а побіг прямо до своїх воріт. Це кумедно виглядало – я озирався, оскільки усі гравці переслідували мене, щоб відсвяткувати гол", – згадував Поом.
Незважаючи на втрачену перемогу, стадіон нагородив Марта оваціями. Це був знаковий епізод – вболівальники обидвох команд аплодували "Поомінатору". Саме таке прізвисько естонець отримав від коментаторів матчу, які були вражені потужним ударом Поома.
Після серії травм та ігрових спадів 33-річного Марта Поома підписав Арсенал. Арсен Венгер шукав третього кіпера, який зможе стати бекапом для Єнса Леманна та Мануеля Альмунії.
В АПЛ тур закриває зустріч українців – Мудрик проти Миколенка. Прогноз на матч від ліцензійного букмекера GGBET: Челсі переможе Евертон. Коефіцієнт на звитягу команди Михайла Мудрика – 1,75. Нічию оцінили в 4,16. У перемогу Миколенка і Ко вірять найменше – 4,6. Крім цього, букмекер GGBET очікує на результативний футбол – коефіцієнт на тотал менше 2,5 голів складає 2,57.За два роки в Арсеналі Март провів два поєдинки: в АПЛ з Портсмутом і в Кубку ліги з Евертоном. Естонець відіграв за лондонців 135 хвилин і при цьому не пропустив.
А ще формально він був частиною колективу Арсена Венгера, який вийшов у фінал Ліги чемпіонів. Март прилетів з командою у Париж, однак Венгер у ролі дублера обрав Альмунію, тож Поом не потрапив у заявку: "На 18-й хвилині матчу з Барселоною Леманна вилучили, він підійшов і сів зі мною на трибуні. Коли Альмунія вибігав на поле, у моїй голові промайнула думка: "Це міг бути я".
Навіть без участі у фіналі Ліги чемпіонів Март став футбольною легендою. "У 17 років я грав за талони на харчування, – розповідав Поом sport.postimees.ee. – У молодості я возив горілку до Фінляндії… Якби мене мотивували лише гроші, я б вдарив по столі в Дербі Каунті, коли Евертон, МЮ та Іпсвіч давали за мене чотири мільйони фунтів. Для мене футбол – це спосіб самореалізації. Жоден гравець не вартий того, щоб отримувати, скажімо, 100 000 фунтів стерлінгів на тиждень, яким суперталантом він би не був. Особливо, коли дивишся на те, що відбувається у світі навколо. Але життя буває несправедливим".