УКР РУС

Анонс 16 туру Прімери. Під знаком El Clasico

10 грудня 2011 Читать на русском

Все найцікавіше відбудеться вже в суботу, тоді як неділя відведена для згадування і обсмоктування подробиць класичного суботнього блюда екстракласу на «Бернабеу».

Дербі двох найкращих команд планети. Космічні суми гравців (понад мільярд доларів сумарної трансферної вартості). Чергову серію цього блокбастера, найкращого світового серіалу, за яким можна навічно закріплювати всі оскари і престижні нагороди, чекають більше і потужніше, ніж всі нові серії найпопулярніших світових серіалів разом узятих, більше, ніж нові випуски айфонів і айпадів часів Джобса.

Це схоже на гіпнотичний стан трансу, але про «Барсу» та «Реал» говорять навіть ті, кого футбол жодним боком не зачіпає. Два найкращі тренери останніх трьох років, два найкращих без приблизної конкуренції гравці планети останніх кількох років. Два найкращі воротарі збірної, яка ставала чемпіоном світу та Європи за останні 4 роки. Все це виллється або у велике розчарування - перегоріти можемо й ми з вами, шановні глядачі, перегоріти від своїх очікувань і нав’язливих думок про Класіко як про Видовище. Або у безмежний екстаз від Гри! Уявляєте - якісь 5:4 на користь однієї з команд. Повний тріумф атаки над обороною. Наївно очікувати цього, але ж буває, чому б і ні?

І все ж, видається, команди дуже обережно підходитимуть до очного протистояння – адже цього разу жодна з них не має видимої переваги, щоб отак взяти і сказати, ці мають перемагати абсолютно точно! Вони самі не дуже усвідомлюють, чого можна очікувати від суперника саме в очному поєдинку, на що дозволить опонент і які аргументи наводитиме для вирішення суперечки. Але, будьте певні, після стартової пристрілки, обміну укольчиками почнеться справжня бійка, бійка без агресії для агресії, а бійка індивідуальностей, керованих харизматичними особистостями-тренерами. Бійка, спрямована на вибиття суперника із сідла, де всього себе віддасть кожна зірка футбольного небосхилу, де за 90 хвилин вирішиться, хто матиме колосальну психологічну перевагу перед продовженням боротьби за 2 найвагоміші титули – в Прімері та ЛЧ. Навіть у разі нічиєї цю перевагу можна буде відчути, прожити, якщо не станемо свідками повної рівноваги.

Якщо визначати приблизного фаворита Класіко, то ним може бути лише мадридський «Реал» - команда на найбільш потужній ході за останнє навіть десятиліття. У команді відлагоджені цього сезону ті деталі, які гальмували процес минулоріч і дозволили барсикам познущатися вдома 5:0. Пресинг, зразковий контроль м’яча, домінування на полі, взяте у кращих вчителів цієї справи – самих же барселонців. А ще видатна форма Роналду та ді Марії, відмінна зіграність атакувальної та захисної лінії, стабільність складу, сильна опорна вісь. До речі, про останню – одною з небагатьох загадок є те, хто стане третім центрхавом після Хаві Алонсо та Хедіри. Чи це буде явно більш зорієнтований на захист Діарра, котрий Ласс, чи абсолютно атакувальний, четвертий номер атак Мадриду у матчах зі слабшими суперниками – Озіл. Не забути б про коентрау, який вписався у гру як надзвичайно корисний і працьовитий командний півзахисник центральної вісі. Обидві ж масові іспанські газети подають склад із Лассом у центрі поля. Та чи прислухається Моурінью?

Якщо говорити про тренерську кар’єру Жозе, то його завжди вирізняла помітна обережність. Ось у попередніх матчах з «Барсою» вона виливалась в зосередженості на оборонних діях, щоб не дати життя каталонським ідеологам атаки, не дати дихнути жодному гравцеві. Але з різних причин така тактика провалювалась, та й відверто не був «Реал» спроможний давати відсіч протягом усіх 90-та хвилин «синьо-гранатовим». Цього сезону в Моурінью з’явилась розкіш вибору – він з однаковим правом на життя може вибрати як захисну, так і агресивну модель ведення бою. Що, гадаю, і демонструватиме на полі, адже «Барса» в будь-якому стані це не хлопчики, яким можна вкинути, скільки захочеш.

Єдине, що тривожить її фанів. Це виїзна форма команди. І мова йде не про колір, чистоту і вагу футболок, а саме про гру команди. Дехто схильний вважати, що всі ці пробуксовки пов’язані з відсутністю мотивації, якою вдома надихають сповна трибуни на усякі расінги з осасунами. І матч ЛЧ на «Сан-Сіро» з «Міланом» це підтверджує. Але була і «Валенсія», яка зім’яла (хоч і в одному таймі) суперника так, як це з нею зробив Мадрид на тій же «Местальї». «Кажани» показали, що «Барса» теж буває безпорадною при методичному натиску суперника, коли тому в атаці йде швидка комбінаційна гра. Але є й інший бік – будь-яка найменша помилка миттєво карається і навіть за поганої гри, за переваги опонента каталонці здатні завдяки зусиллям одного-трьох гравців вирішити долю кількох епізодів, кардинально помінявши підсумкові цифри на табло. Отака-от підступна команда, яка витискає із захисних гравців всі соки, а все одно долає їх редути.

Щодо складів, то кілька «іксів» залишається, крім уже згаданого. Ігуаїн з 12-ма голами чи Бензема, абсолютно командний гравець, що так імпонують Моурінью? Знову ж таки фланг захисту – Арбелоа чи, може, Ласс? Тут з усією очевидністю вибираємо іспанця. А так усе відомо заздалегідь, Каранка навіть схему «Реалу» назвав – 4-3-3. Ніби хтось сумнівався, але ж деякі подають це майже як одкровення! От якби Гвардіола заявив – буду точно грати з трьома «дефенсорами», тоді так, сенсація. Але навряд. Можливо, по ходу матчу, у разі несприятливого його розвитку. Тому Дані Алвеш і Абідаль, Хаві, Іньєста та Бускетс. І ось у лінії атаки видніє знак запитання. Мессі – раз, Вілья – два. Стоп, а хто сказав, що Вілья? Може, якраз Сеск у ролі центру, а Санчіс на фланзі. Або й Педро з Куенкою. Ну припустимо, останній вийде на заміну. Іспанські газети подають Вілью та Санчіса. Але, думаю, без Фабрегаса з його фантастичною формою не обійдеться основа гостей. А третім стане Санчіс, який хоч і після травми, але виглядає потужніше за Давіда з Педро.

17 голів та 6 голових пасів – вони підійшли до Матчу на тих же позиціях. Роні та Лео. Щоправда, португалець аж 6 забитих має з пенальті, зате аргентинець зіграв на матч більше. Роналду ще не показував себе у всій красі в Класіко, тому зараз – найкраща пора доводити, що він здатний перемагати «Барсу», адже форма сприяє. Роналду, зрештою, цього сезону показав, що обігравати суперника можна без його голів, зате з активною участю в атаках. Кілька матчів поспіль він стабільно постачав партнерів гольовими, лише зрідка сумуючи за власними голами. Він вже не мусить брати м’яч на себе і доводити «Бернабеу» і всьому світові, що може самотужки, як той же Лев, робити результат. Він помітив і усвідомив, що має гідних партнерів, які так само готові віддати в будь-яку мить заради загального успіху. Це і є одним з найвагоміших досягнень Моура по зміцненню командною гри.

У «Реалу» є тепер команда. Тому це Класіко буде найважчим для Пепа за всі чотири сезони протистоянь у Прімері та й інших турнірах. Тут хотілось б винести за дужки Суперкубок, який не має такого принципового значення, як гра в Прімері. Навіть Ліга чемпіонів – не показова. Саме чемпіонатна битва найважливіша. А тут за роки наставника Гвардіоли «Барса» аж один раз в 6-ти матчах зіграла внічию, вигравши все решта. Востаннє «Реал» перемагав якраз на «Бернабеу» у травні 2008-го, причому розгромно – 4:1. А ось «Барса» встигла двічі жорстоко принизити мадридців – 2:6 на виїзді у 2009 і 5:0 рік тому у себе на «Камп Ноу».


«Реал» відчуває, що може і мусить перемогти та нарешті помститись за минулорічний результат. Тому Моурінью дещо обережно висловлювався, що добре, коли у команди буде перед матчем з «Барсою» право на помилку. Не тому, що не вірить у своїх підопічних (такого просто не буває), а тому, що цей психологічний прес, який може зіграти на руку каталонцям, треба якось зменшувати. Звісно ,будь-який результат, крім перемоги, сприймуть у Мадриді зі значним розчаруванням, позаяк виграти в Каталонії буде на порядок складніше. Це, зрештою, може позначитись на психології команди. Адже саме зараз вона як ніколи повірила у свої сили, у свою перевагу над «Барселоною». Та якщо результат очної зустрічі залишиться тим же, що у попередні роки, розчаруванню не буде меж. Навіть потенційне чемпіонство не буде таким солодким без особистого тріумфу над «синьо-гранатовими». Тому просто вмикайте телевізор та слідкуйте на нашому сайті за всім найцікавішим у матчі кращих команд планетного масштабу – 10.12.11, з 22.55.

Раз ми вже в 16-му турі, то згадаємо дуже коротко про решту цікавих матчів. У суботу в іспанській першості відбудеться два важливих матчі, що стануть закускою до дербі. «Леванте», знищений на «Камп Ноу», прийматиме «Севілью». Два очки відділяють андалусійців від місця у зоні ЛЧ. Це означає, що у разі перемоги над «синьо-гранатовими» класу Б команда Марселіно підніметься на таку бажану сходинку, остаточно посунувши валенсійців з вершини. Однак ті не збираються так легко здавати позиції. Не можна забути про фактор Аруни Коне, форварда, який 4 роки розчаровував у своєму таланті керівників «Севільї»,а зараз заводить атаку «Леванте».

«Валенсія» має легко реабілітуватись за ганебний виліт з ЛЧ у Лондоні. Суперник – кризовий, трагічно невезучий «Бетіс», який вже не перемагає стільки матчів, що годі порахувати. Але команда Пепе Меля не така й проста. Якщо брати гру в останніх матчах проти басків, то і вдома, і в гостях після дивних перших таймів команда демонструвала супер атакувальну гру в других половинах. Просто необхідно одразу ввійти у гру і вгадати з гравцями та тактикою, тоді у «Валенсії» буде купа проблем. Гра або виявиться дуже напруженою і видовищною з боротьбою до кінця, або легкою, лінивою і нудною, переможною для «кажанів» в їх стилі з мінімальними зусиллями. Все залежить від того, на що спроможеться суперник «Валенсії».

Завершуватиме тур після кількох невиразних матчів, які цілком можуть на практиці потішити гарною грою, ще одна зустріч Мадриду з Барселоною – «Еспаньйол» прийматиме «Атлетіко». Команда Мансано нарешті показує шоу, а Фалькао відпрацьовує надії, дивіденди і щонайголовніше трансферну вартість. Колектив Почеттіно вже 5 матчів без перемог, що досить несподівано, адже до того команда йшла без зривів і демонструвала змістовну гру. Має вийти запекла битва з цікавою і непередбачливою розв’язкою.

В очікуванні Тарас Котів