У нинішньому сезоні іспанського першості більшість команд демонструє поки такий собі кризовий футбол. Чи прорве когось із середини та низу таблиці на те, щоб не лише мучитись на полі, а й насолоджуватись - собі і фанатам на втіху?
Фінанси майже всіх команд Прімери програли у нерівній боротьбі з банками, фінансовими кризами та зубожінням власних вболівальників, вагомої сили по накопиченню клубного бюджету. Вони вже навіть замахнулись, бачте, на святе. А саме – на прибутки від телетрансляцій, які половиною йдуть у кишені «барсиків» та «королівських», а рештою осідають в кишені аж 18 клубів. Сума непогана, але коли не ділити її на стільки голодних ротів. Ні, звісно, у них нічого не вийде. Нехай спробують продавати свої права кожен окремо, тоді усілякі «Гранади» та «Расінги» взагалі піднімуть лапки швидше, ніж здалась мадридським агресорам на своєму полі «Малага» Пеллегріні у 9-му турі. Але, якщо відверто і цілком серйозно, то рівень футболу порівняно з минулим сезоном впав катастрофічно, як той рівень життя і зарплат. Як би іспанським футболістам невдовзі не відчути, як живе український вчитель – з мізерними сумами, які і то затримують.
Та від справ соціальних переходимо до «РЕАЛьних». Саме в суботу маємо побачити кульмінацію туру – справжню битву, де не забракне видовища, красивих комбінацій і вирваних ніг суперників. Брутальні валенсійці неодмінно дадуть бій вишуканим «золотобутченкам» та рекордсменам. Унаї Емері харизмою не дотягує до Жозе, але згорає на тренерському містку під час матчу не менше, а то й більше. Ах, що то за пристрасті мають кипіти. Господарі налаштовані нарешті вирвати перемогу у Мадриду, особливо згадуючи рахунок попередньої зустрічі на «Местальї» - 3:6. «Реал» такою тихою сапою одноосібно вибрався на вершину і явно не збирається звідти злазити. «Валенсії», безумовно, до снаги перервати рейдерську ходу мадридського нападу і перемогти, та для цього на полі, крім Емері, мають полетіти і впасти смертю хоробрих всі 14 футболістів, віддати усе до останнього кожен вболівальник. Ну хіба що вистачить вірусу ФІФА після матчів збірних, де легке пошкодження отримав лідер «вершкових» Роналду (він, однак, має зіграти), якого плутають в Кіпрі та Боснії з якимсь Мессі. «Валенсія» - безапеляційний чемпіон у змаганні «решти команд Прімери», тому може собі дозволити перенапруження у матах з грандами. Однак хлопцям Емері ще треба дуже постаратися і в 2 заключних поєдинках ЛЧ ,аби обійти «Байєр».
Матч абсолютно сухих відносно забивання голів команд має завершитись або мінімальною перемогою «Вільяреалу» (принцип «домашності» команд Прімери діє), або нулівкою. Тим більше, що «Бетіс» перервав серію з 6 програних матчів безпросвітними нулями з «Малагою». У «Бетіса» аж 1 забитий гол у 7-ми останніх іграх, а у «Субмарини» - 2 у 5-ти.
«Барселона» в роздумах. Скільки то ж м’ячів відвантажити «Сарагосі» ,аби втамувати голод помсти після невдачі в Більбао. Арагонці зі страхом і трепетом очікують вирішення своєї долі і каталонських кабінетах. Бо навряд чи щось вирішуватиметься безпосередньо на полі. Все залежатиме лише від бажання «гвардіольців» - захочуть, заб’ють п’ятак, а можуть обійтися трієчкою, а якщо кровожерні трибуни поженуть вперед то так ліниво і елегантно покладуть до 8. Гадаю, у «Сарагоси» є шанс не побити рекорд «Осасуни» на «Камп ноу» цього сезону. Хоча, пригадую їх матч з «Реалом» на старті вдома, то стає моторошно, хоч гості відтоді значно додали. Проте перед «товариським», але й принциповим (особливо після недавньої книжки знатного шведського літератора Златана) матчем в ЛЧ з «Міланом», може, каталонці й пошкодують суперника, аби вивалити всю злість на хлопця Ібру та його команду. А може, й ні.
Матчем неділі, безумовно, має стати протистояння «Севільї» та «Атлетіка». Баски, натхненні здобутим пунктом проти «Барси», постараються в атаках забути про втрати в захисті. Так, відсутній травмований Аморебьєта, а через дискваліфікацію не буде хавбека Ітурраспе. Команди, що за грою та потенціалом мають битись за кваліфікацію до ЛЧ. Цікаво буде глянути, хто сильніший. «Севілья» останнім часом не тішить в атаці, а в обороні пропускає «героїчні» 2 голи від таких як «Гранада». Що зовсім не дивує, то це нестабільність команди Марселіно, характерна господарям «Санчес Пісхуана» вже не один сезон. А Марсело Б’єлса здатен витягнути бійців з Більбао на висоти, небачені вже давно. Смугасті вже переросли рівень Ліги Європи і можуть замахнутись таки на турнір, престижніший і грошовитіший в рази.
Одна з головних інтриг туру – постава «Леванте» проти «Атлетіко» на «Вісенте Кальдероні». Дві поспіль безрадісні поразки – це початок очікуваного багатьма кінця, чи необхідний засіб, аби провітрити свої мізки від захмарних мрій? Чи вдасться «Леванте» знову показати свою розбійницьку манеру гри на контрах та дисциплінованість при обороні воріт власних? А ось у стані «матрацників» питання одне і звучить воно – Фалькао! Гравець забив половину голів команди, але отримав травму у стані збірної Колумбії. Радамель, виявляється, якось непомітно забив уже 7 голів у Прімері. Переважно діставалось на страті першості середнякам і аутсайдерам, коли «індіанці» громили опонентів чотирма голами. Минулого року все закінчилось 4:1 на «Кальдероні». Але хочеться продовжувати вірити в щось світле, наприклад, у здатність «Леванте» перемагати й надалі. У будь-якому разі має бути весело.
Завершувати тур випало «Малазі». Ну і «Расінгу», якому приймати шанованих гостей, але кого ж цікавить злиденний Сантандер. От будете веселитись, як той же «Леванте», тоді й поговоримо. Цікаво, чи вдалось Пеллегріні за двотижневу паузу в чемпіонаті щось придумати з нападом команди, який по суті, відсутній вже давненько, але може, якісь тренерські задумки перекриють відсутність гострого атакувальника. Хоча є в мене підозра, що з «Расінгом» можна розжитись трьома пунктами і без натхненних комбінацій, постійних ударів та тиску на ворота. Тут уже залежатиме від «анчоусів». Якщо їм вдасться методично гнути свою лінію хоч би в півзахисті, найсильнішій ланці команди, тоді все можливо. А Сантандер – команда настрою, піде гра, рознесуть ту «Малагу», тільки й буде що пороху і куряви. Подивимось, чи готова «Малага» хоча б до протистояння з «Расінгом». Може, їм варто пуститися берега і вискочити на суперника з криком безстрашних воїнів, які кидаються на кулі, але біжать тільки вперед, стріляють навсібіч. А то другої такої ганьби і нудотини поспіль, як з «Бетісом», не витримають ні очі арабським власників, ні наші з вами, що навіть важливіше.
Підготував Тарас Котів