Напередодні завершився 4-й тур Ліги націй УЄФА 2018/19. "Футбол 24" підбиває підсумки та відзначає ключові моменти ігрового дня.
Поки збірна України кувала в матчі з чехами тріумф у своїй групі Ліги націй, цікаві події розгорталися і в інших тріо та квартетах турніру. Національні команди на різних полюсах усе ще нового чемпіонату під егідою УЄФА продовжували дивувати, творити сенсації та розчаровувати експертів і власних шанувальників.
Україна зробить новий стрибок у рейтингу ФІФА, а Бельгія – з історичним лідерством
Англія знову в тренді, Іспанію чекає перебудова
Справжнє свято, в першу чергу, для нейтрального вболівальника в 4-му туру Ліги націй УЄФА подарували збірні Іспанії та Англії. Знекровлені травмами багатьох виконавців (у заявці було лише 20 гравців, троє з яких – воротарі) "Три леви" зайвий раз довели всій планеті, що Луїс Енріке не дарма розпочав перебудову гри іспанської збірної. Контролювати м'яч, звісно, дуже добре, але виходити в руйнівні контратаки та за лічені секунди доставляти м'яч в останню третину поля – безцінно.
Улюблена тактика Шевченка не працює у Прімері – унікальні дані, які здивують багатьох
Три голи в перші 45 хвилин могли б поставити на коліна будь-кого, навіть найвідвертішого фаворита, та іспанці вийшли на другий тайм із чітким наміром відігратись. "Фурію роху" мало цікавило, наскільки це теоретично можливо. Вони спробували й заледве не вирвали хоча б нічию. На думку частини вболівальників, Англія банально відскочила. Проте, це спрощений погляд. Команда під керівництвом Саутгейта дійсно видозмінилась, а те, що багатьом із його ключових підопічних немає і 25-ти (Стерлінг – 23, Решфорд – 20, Стоунз – 24 і т. д.) вселяє надію, що ренесанс англійців – це надовго. Схоже, що півфінал ЧС-2018 не був випадковістю, тому не дивуйтесь, коли збірна Англії виграє Євро-2020 або ж Мундіаль у 2022-му.
Іспанці ж повернулися до того, звідки починали. Тріумф над хорватами у вересні (6:0) був щасливим збігом обставин. У Луїса Енріке ще дуже багато роботи для того, щоб знову налагодити заіржавілий механізм національної команди. Світовий футбол знову перейшов до циклу прагматизму, тому на зміну ефектній грі має прийти ефективна.
Німецький холод
Натомість збірна Німеччини довела, що перебуває у справжній кризі. Керманич Бундестіму лише під тиском преси та гравців виставив в основі на матч із Францією вибухового вінгера Лероя Сане. Та це, як і решта змін після болючої поразки від Нідерландів минулого тижня, виявилися косметичними правками.
Йоахім Льов за час роботи зі збірною став занадто самовпевненим і, грубо кажучи, лінивим. Поки Німеччина регулярно перемагала, то особливої потреби шукати нові тактичні ходи не було. Тому в основі виходили Мюллєр і Озіл, справи яких у своїх клубах давно не фонтан, ігрові хвилини в будь-якому стані отримував Нойєр, продовжував грати нев'янучий ветеран Гомес. Але коли ці та інші улюбленці Льова почали відверто "не тягнути", то тренер виявився неготовим до того, щоб вчасно з ними попрощатися.
Це одна з причин поганих результатів німців. Вони, зокрема, вперше в історії програли 6 матчів за один рік, перебувають на останньому місці в своєму тріо Ліги націй і ще не знала смаку перемог у турнірі, маючи в активі 1 очко після трьох матчів і шокуючу різницю м'ячів – 1:5. Звісно, для Німеччини новий турнір під егідою УЄФА не є надто важливим. Бундестім зобов'язаний виходити на Євро-2020 із будь-якої групи без жодних проблем. Але навряд серця місцевих вболівальників зігріваються, коли вони думають про подальші перспективи збірної. Замість того, щоб використати Лігу націй для перебудови та зробити цей період перехідним, Льов продовжує гнути свою лінію і наближає власну відставку.
Фіни – це не тільки хокей
Абсолютною сенсацією зі знаком "+" у дивізіоні C Ліги націй є виступ збірної Фінляндії. Навряд після жеребкування, де послідовникам легендарного Ярі Літманена в суперники дісталися міцні збірні Греції та Угорщини, а також Естонія, хтось прогнозував для Суомі реальну боротьбу за вихід у дивізіон B. Але дійсність виявилася іншою: 4 перемоги в чотирьох матчах, 0 пропущених м'ячів, 12 очок, і майже гарантоване місце у вищій за рангом лізі.
Підопічні Маркку Канерви не тільки двічі здолали естонців, а й перемогли вдома і угорців, і греків. Здобуткам фінів трохи посприяв календар, але применшувати подвиг збірної не варто. Фінляндія цікаво виглядає на полі, не відсиджується в обороні й реалізовує не якісь спонтанні моменти біля воріт суперника, а продумані до дрібниць комбінаційні ходи. Любителям екзотики та новизни варто придивитись до "пугачів" уважніше: цілком імовірно, що після сенсаційних ісландців на Євро-2016 на нас чекає ще одне сходження команди з європейської Півночі...
Переможний поступ Гібралтара
Не можна оминути й маленькі успіхи карликової піренейської держави. Після того, як минулого тижня Гібралтар здобув історичну перемогу, здолавши Вірменію на виїзді, гібралтарці, вочевидь, відчули запах "крові". У 4-му турі тамтешня збірна взяла й здобула вдома вольову перемогу над Ліхтештейном. На гол Салановіча піренейці відповіли м'ячами Кабрери та Чіполіни. І тепер 211-й член ФІФА, який дебютував на міжнародній арені 2 роки тому, лише не смійтеся, реально претендує на вихід до дивізіону C.
У групі D1 наразі лідирує збірна Македонії (9 очок), а от ліхтенштейнці та гібралтарці мають по 6 очок. В останніх двох турах Ліги націй 2018/19 збірна Гібралтару зустрінеться з Вірменією (вдома) та Македонією (у гостях). Фаворитом підданих британської корони в цих поєдинках, звісно, не назвеш. Але й дві перемоги в офіційних матчах впродовж тижня донедавна їм ніхто не прогнозував.
Антон Федорців, "Футбол 24"