Ніко Росберг ледь не став вигнанцем, але вирвав титул у Хемілтона в останній гонці – чемпіон, який обрав сім'ю

Сезони, коли за перемогу в чемпіонаті борються пілоти однієї команди, траплялися досить часто. Чого варте лише протистояння Алена Проста та Айртона Сенни наприкінці 80-х. У тому ж десятилітті запеклу боротьбу за титул вели пілоти Вільямс Нельсон Піке та Найджел Менселл.

Тепер мова піде про найвідоміше протистояння 21 століття між Льюїсом Хемілтоном і Ніко Росбергом, точніше, про їхню гонку за титулом у 2016 році.

Ніко не міг не стати гонщиком: його батько був чемпіоном світу

Ніко Росберг народився 1985 року у шведсько-фінській родині. Тож німцем він є лише за паспортом. Кеке Росберг був видатним гонщиком, а пік його кар’єри припав на 1982 рік, коли він випередив 4-разового чемпіона світу Алена Проста та 3-разового чемпіона Нікі Лауду, з яким його син встигне перетнутися в Мерседесі.

Цікаво, що для здобуття титулу в тому сезоні Кеке вистачило лише однієї (!) перемоги. Цифра, яка зараз здається немислимою. Після завершення кар’єри він був менеджером своїх земляків, причому обидва пов’язані з Шумахером: Юркі Ярвілехто був напарником Міхаеля у Бенеттоні в 1994-му році, а Міку Хаккінена знають усі: саме він завоював два титули перед ерою "Червоного барона". Хіба після цього є сумніви, що і його синові судилося стати пілотом Формули-1?

Шумахер став наставником Ніко Росберга під час "останнього заїзду"

Наприкінці 2009 року Міхаель Шумахер шокував усіх анонсом про повернення у Формулу-1. Німець обрав команду Мерседес, де другим пілотом уже був підписаний саме Росберг. Німецький дует у рідній команді – що може бути краще?

Втім, сезони 2010–2012 виявилися для "срібних стріл" не найкращими: болід був відверто посереднім і лише зрідка міг боротися з топовими командами на кшталт Ред Булл, Феррарі чи Макларена.

Але Ніко завжди відзначав внесок 7-разового чемпіона світу у свою кар’єру. Особливо Росберг виділяв різні "психологічні хитрощі" Міхаеля, які дозволили йому стати сильнішим.

Перед стартом гонки нам усім потрібно сходити до ванної кімнати. Він знає, що я зовні чекаю своєї черги, і Міхаель спеціально нікуди не поспішав – бо розумів, що це змусить мене нервувати, адже я стою там і чекаю. Ось такі дрібниці. І він довів ці прийоми до досконалості. Але завдяки цьому я ставав сильнішим, – зазначав Росберг уже після завершення кар’єри.

Після відходу Шумахера в Мерседесі розпочалася тиха "срібна війна"

На заміну 7-разовому чемпіону світу німецька команда вирішила підписати Льюїса Хемілтона, який перемагав у чемпіонаті ще у 2008 році. Перший сезон був підготовчим, а ось сезон-2014 став проривним: новий регламент дозволив боліду Мерседес домінувати. Росберг і Хемілтон змагалися між собою фактично.

Причому симпатії команди були на боці більш медійного британця, а не німця. Зрозуміло, що Росбергу не хотілося бути другим пілотом, і це створювало конфлікт інтересів.

Згодом стався вельми цікавий епізод. Після завоювання титулу у 2015 році Льюїс Хемілтон запам’ятався скандальною витівкою: перед святкуванням чемпіонства він демонстративно кинув кепку з номером 2 у бік німця.

Той майже відразу повернув її. Здавалося б, дрібний епізод? Але саме з таких дрібниць і складалися стосунки між двома найкращими пілотами світу. Попереду був 2016 рік, який став одним із найкращих у цьому столітті за напруженістю боротьби за чемпіонство.

Сезон-2016 розпочався сенсаційно: Росберг довів, що саме він – перший пілот у Мерседесі

Повернімося трохи назад до інциденту з кепкою. Завоювавши титул, Льюїс розслабився і дозволив Росбергу перемогти у трьох останніх гонках сезону-2015. Тоді здавалося, що Ніко отримав ці перемоги завдяки "великодушності" британця. Але ця версія не витримує критики.

У новому сезоні Мерседес продовжував залишатися найкращою командою Формули-1, хоча Феррарі скоротила відставання, та й Ред Булл приходив до тями. Однак поул-позиція та друге місце у кваліфікації залишалися за Росбергом і Хемілтоном. Ніко приємно здивував формульну спільноту, здобувши чотири перемоги поспіль!

Причому британець не зміг мінімізувати свої втрати: Льюїс далеко не завжди фінішував другим – давалися взнаки деякі технічні проблеми, особливо з двигуном. У підсумку – мінус 43 очки від свого напарника. Але на Гран-прі Іспанії сталося щось незвичайне: стартувавши з перших двох позицій, обидва представники Мерседеса зійшли з траси вже на третьому повороті!

Хемілтон під час обгону врізався в болід Ніко, що призвело до обопільного сходу. А ту гонку сенсаційно виграв ще 18-річний Макс Ферстаппен, який тільки дебютував за Ред Булл. Але вся боротьба за титул була ще попереду.

Хемілтон переломив хід сезону: усі чекали від нього третього чемпіонства поспіль

Можна сказати, що камбеком Льюїса стала гонка в Монако, де він здобув свою першу перемогу майже за 6 місяців. Звісно, не без долі везіння. Ден Ріккардо з Ред Булл провалив один із піт-стопів, і це коштувало йому першого місця. Хемілтон повторив успіх і в Канаді, а ось Ніко Росберг провалювався раз за разом: сьома та п’ята позиції.

Німець реабілітувався на Гран-прі Європи в Баку, де знову переміг, а Льюїс на тлі проблем з болідом фінішував поза топ-3. Однак далі Льюїс взяв холоднокровний реванш, здобувши чотири перемоги поспіль в Австрії, рідній Британії, Угорщині та Німеччині – батьківщині Мерседеса і Росберга.

Було зрозуміло, що списувати британця з рахунків досить рано, і він ще не раз покаже свій клас. Сам же Росберг чергував другі, треті та четверті місця, що додало додаткової інтриги чемпіонату.

Ба більше, після німецького Гран-прі вже Хемілтон відірвався від напарника в загальному заліку – 217 проти 198 очок. І все ж у Ніко був козир у рукаві – після 6 перемог у 7 гонках у головного суперника настала літня перерва тривалістю майже у місяць.

Росберг і Хемілтон у боротьбі за титул до останньої гонки та сенсаційне рішення

Після невеликої перерви Ніко повернувся на трасу зовсім іншим гонщиком: цілеспрямованим і таким, що не пробачав помилок. У Бельгії йому нарешті вдалося перемогти, а ось Люїсу Хемілтону пробивався з останнього місця – він фінішував другим, можливості боліда це дозволяли.

В Італії та Сінгапурі Росберг закріпив успіх і знову перехопив лідерство в чемпіонаті! Справжні американські гірки привели нас до драматичного Гран-прі з погляду на чемпонські перегони. Хемілтон впевнено забирає поул-позицію в Малайзії, випереджаючи напарника більш ніж на 0,5 секунди – справжня вічність для Формули-1.

Британець продовжив домінувати й у самій гонці, тим паче – Росберг потрапив у аварію з Феттелем і відкотився за межі топ-10, а потім ще й отримав штраф за зіткнення з Райкконеном. Відчуваєте, що наближається підступ? За 15 кіл до кінця переможної гонки двигун на боліді Льюїса виходить з ладу, і він завершує гонку! Росберг фінішує третім і додає до свого відриву ще 15 очок.

За чотири Гран-прі до кінця сезону відрив становив 33 бали. На той момент Мерседес уже гарантував собі третій Кубок конструкторів поспіль, але головна інтрига залишалася – хто ж виграє титул?

У США, Мексиці та Бразилії Льюїс повністю перехопив ініціативу й тричі поспіль переміг, але Росберг на 100% мінімізував ризики для себе, фінішувавши другим. А це означало, що перед заключною гонкою в Абу-Дабі німець випереджав 3-разового чемпіона світу на 12 балів. Таким чином, Ніко влаштовувало навіть третє місце (за умови перемоги Хемілтона).

А ось третє місце Росберга не влаштовувало британця – він навіть уповільнив темп у другій половині гонки, підпустивши напарника до себе. Водночас на хвості у німця сиділи Райкконен і Ферстаппен. Але в підсумку стратегія не виправдала себе. Ніко Росберг знову став другим і все ж здобув довгоочікуваний для себе титул чемпіона світу!

Через кілька днів після тріумфу гонщик ще раз шокував спільноту Формули-1, заявивши, що завершує кар’єру у віці 31 року. Він мотивував це тим, що досяг своєї головної мети – став чемпіоном світу.

Мерседес продовжив домінувати

Ставши чемпіоном світу, Ніко повторив досягнення свого батька. Ба більше, Кеке та Ніко Росберги стали другим дуетом батька й сина, яким це вдалося. Раніше це зробили Грем і Деймон Хілл.

Німецька команда підписала на місце Росберга набагато "слухнянішого" другого пілота, який змирився зі своєю роллю. Щось на кшталт Рубенса Баррікело на максимальних налаштуваннях. Звісно ж, мова йде про фіна Валттері Боттаса. Йому не передався темперамент легендарних земляків Райкконена та Хаккінена, тому він навіть не намагався нав’язувати боротьбу Хемілтону.

А що ж герой цього тексту? Формулу-1 він повністю не покинув і регулярно працює на телебаченні та є аналітиком на Sky Sports. Росберг зробив, здавалося б, неможливе – пішов на піку кар’єри, як чинний чемпіон світу, а це вдавалося небагатьом. Наостанок можемо запевнити: вулиці ніколи не забудуть тебе, Ніко.

Руслан Русанов, спеціально для "Футбол 24+"