Довбик продовжує розривати
Як і очікувалось, Довбик розпочав поєдинок з Алавесом у старті, а от Циганков не потрапив навіть у заявку. Віктора тривожив дискомфорт у нозі, тож його вирішили поберегти. Його позицію закрив Порту. На всіх інших позиціях вийшли звичні лідери.
Довбик оформив дубль на ювілей в чемпіонаті Іспанії – відео голів
Якщо поглянути статистику Довбика у першому таймі, то нічого неймовірного у ній знайдеш. 10 дотиків, 7 пасів (4 точних, усі в глибині), 3 єдиноборства (1 успішне) й 4 втрати. Ну, і два удари по воротах, куди ж без них. Тим не менш, це лишень цифри без контексту.
Насправді ж Артем давав Жироні саме те, що вона і шукала в українцеві – неперервність. Наш форвард непогано працював спиною до воріт, намагався притримувати м'яч для партнерів, шукав і використовував вільний простір, створюючи чисельні й позиційні переваги (позиційні – це коли є пряма загроза воротам). Він ніколи не вимикався.
Проблемою стала загальна млявість Жирони, адже партнери не дуже якісно "годували" Довбика м'ячем. Та і зі скидками, чесно кажучи, справи йшли так собі. Тим не менш, Довбик завжди знаходить моменти – і до перерви він знайшов аж два. На 8-й хвилині наш земляк дочекався подачі від Коуту, класно протиснув Маріна на лінії воротарського й пробив головою. М'яч рикошетом від захисника пішов повз дальню стійку.
На 23-й же Артем відзначився голом. Коуту увійшов на правий край штрафного й вистрілив низом, голкіпер парирував, а Довбик уникнув офсайду та головою зіграв на добиванні. 1:0! До речі, епізод розпочався з того, що Артем зачепився за м'яч у штрафному! Це був його дев'ятий гол у сезоні Ла Ліги.
Ніби й нічого такого, але насправді у цьому епізоді можна помітити, як вся Жирона разом з українцем підтримували принцип неперервності гри. Постійний рух, постійне сканування, постійні спроби читати момент наперед. Круто!
Після цього Артем був не дуже-то й помітний (про статистику першого тайму ми вже говорили). В другому таймі він теж особливо не виділявся, до 60-ї хвилини віддавши всього один пас. Тим не менш, на 59-й хвилині Жирона заробила пенальті, яке довірили пробивати українцю – а той забив свій 10-й гол у Іспанії.
Пенальті ніби й заробив Коуту, виконавши індивідуальний прохід, але двічі в одній атаці Довбик був відкритим під його передачу в ударну зону. Саме тому не слід применшувати дубль Артема. Ймовірно, якби Яна не збили, то він котив би саме на нього.
Таким чином, Довбик наздогнав Борху Майораля за голами (а це другий бомбардир Ла Ліги) й оформив 10+4 у чемпіонаті за результативними діями. Тільки Беллінгем має більше – 13+2. При цьому Довбик забив 10 голів всього за 16 турів Прімери – він став лишень дев'ятим футболістом Прімери у ХХІ столітті, якому вдалося відвантажити стільки за такий короткий термін.
Також Довбик увійшов у список найбільш результативних футболістів із топ-5 ліг за кількістю голів головою. Їх у Артема чотири – більше тільки у Кейна (5). Українець міг і наздогнати Харрі, однак замикання на 63-й хвилині виявилось неточним. Після цього наш козак займався виключно скидками для партнерів (доволі успішно, з огляду на карту пасів), хоча традиційної заміни на 60-х хвилинах не сталося. Він відіграв увесь матч.
Трудова перемога Жирони
Коли команда перемагає з рахунком 3:0, то здається, ніби обговорювати нічого. У першому таймі так і було, адже Алавес завдав всього один удар по воротах. Щоправда, він ледь не вилився у гол – Омородіон на 30-й хвилині звільнився від опіки й замкнув подачу з лівого флангу. Гассаніга парирував.
От тільки Жирона створила не набагато більше. Окрім гола й моменту Довбика, пригадується тільки гол Порту на 42-й хвилині. Каталонці забили просто, але ефектно – Порту відкрився перед карним майданчиком, прийняв пас від Коуту та одразу ж пробив у дальній нижній. 2:0! У другому ж таймі теж нічого не створювали до самого пенальті, а далі ніби й гра завершилась.
Красиво? Так, але господарі не завдали навіть десятку ударів. Три з чотирьох пострілів у площину завершились голами. Стільки ж у Жирони було і моментів. І це не просто вальяжність – каталонцям реально важко давалося загострення проти низького блоку. Такі ж труднощі пригадуються з Сельтою, з Атлетіко, з Валенсією.
Десь взнаки дається і відсутність настільки тонкого футболіста, як Циганков (не грав з Сельтою і Алавесом). Трішки обмежено виглядають центрхави. Все це додатково змушує вважати фаворитом на чемпіонство не Жирону, а Реал.
Після третього гола Алавесу дали пограти. Гості організували декілька небезпечних атак, гостро контратакували й навіть потривожили дальнім ударом у стійку. Тим не менш, розмочити рахунок не вдалося.
З іншого боку, слід відзначити характер підопічних Мічела. Вони раз за разом перемагають у важких нічийних матчах, причому роблять це заслужено – і не тільки за моментами, а й завдяки організації гри. Тактика Жирони прямо впливає на її успіхи, а тому готуємо попкорн. Битва за чемпіонство обіцяє бути веселою.
Каталонці знову на вершині
Жирона завдяки своїй перемозі набрала 44 очки, повернувшись на першу позицію в Прімері. І це неабияке досягнення. Навіть 41 очко за 16 турів вдалося набрати тільки Реалу, Барсі й Атлетіко, а тут вже 17-й тур і 44 бали. Між іншим, три з чотирьох останніх команд, які набирали 44 за 17 турів, ставали чемпіонами.
При цьому підопічні Мічела забили вже 43 м'ячі – більше голів у топ-5 ліг в цьому сезоні клепає тільки Баварія. Що найбільш важливо, Реал залишився у двох очках позаду, Барселона – у дев'яти, а Атлетіко не вистачає аж десять пунктів. Фантастика. Жирона реально рветься до золота.