У листопаді 2013-го перший матч на НСК Олімпійський завершився сенсаційною перемогою України 2:0. На другу зустріч Дідьє Дешам повністю змінив центр оборони французів – пара Варан/Сахо замінила Абідаля/Кошельни. "Ле Бльо" на Парк де Пренс взяли впевнений реванш 3:0 і путівку на ЧС-2014, однак Варан заплатив за це велику ціну.
"Я не мав грати той матч проти України. У мене були проблеми з коліном після першого матчу, воно набрякло, боліло, я міг пропустити декілька місяців. Тоді я поставив на карту свою кар'єру, ризикнув усім. Але я не шкодую, що зіграв тоді. Я був потрібен тренеру і своїй збірній. Я без вагань зробив би це ще раз.
Тепер, у 31 рік, моє коліно сказало мені "досить", і я мав до цього прислухатися. З 20 років я грав із Дамокловим мечем, що висів над моїм правим коліном. Як я грав? З величезними зусиллями, жертвами та турботою про нього.
Психологічно я виходив на поле і не міг нікому сказати, що в мене працює лише одне коліно. Я знав, що можу його ще більше травмувати, але ми постійно чимось ризикуємо. Ми звикли все життя грати з болем", – резюмував Варан в інтерв'ю L'Equipe.