Історичний фінал
Ворскла втретє вийшла до фіналу Кубка. Вперше "зелено-білі" зіграли в ньому у 2009 році, несподівано перегравши Шахтар, а у фіналі-2020 вони поступилися Динамо в серії пенальті. Виграти Кубок двічі, окрім Шахтаря й Динамо, вдавалося тільки Чорноморцю у 1994-му – і ось тепер полтавці могли доєднатись до компанії.
Донеччани, своєю чергою, не тріумфували в цьому турнірі з 2019-го. У разі перемоги в фіналі-2024 "гірники" могли б встановити історичне досягнення, вигравши 39-й титул в Україні. Це – на один більше, ніж у Динамо. Непоганий бонус до золотого дубля.
Маріно Пушіч втратив суперзірку, а Сергій Долганський не здивував
Стартовий склад Шахтаря змусив вболівальників тривожитись, адже до заявки не потрапив Судаков. У офіційному телеграм-каналі клубу натякнули на пошкодження. Згідно з нашою інформацією, Георгій потягнув задню поверхню стегна.
Позицію інсайда замість Жори зайняв Криськів, що звільнило місце для Степаненка в опорній зоні. Всі інші прізвища дублювали склад із Класичного дербі.
Сергій Долганський, як і осіікувалось, перебудувався на схему з трьома центрбеками. Ворскла відмовилась від пресингу, закриваючись у середньому / низькому блоці – команда сідала в 5-4-1.
Шахтар саме цього й очікував, що помітно по кадру з блокнотом Маріно Пушіча. Вочевидь, на ньому вказували схему пресингу.
Шахтарю нічим пишатися у першому таймі
Донеччани в поточному сезоні мають структурні проблеми в атаці. Команда, як для свого класу й можливостей, дуже часто проводить 1-2 моменти за перші 45-60 хвилин. Нюансів у цьому питанні багато – про них краще писати в окремій статті, однак у поєдинку з Ворсклою проявився один із найбільш дивних.
В очі впадала страшна перевантаженість у першій фазі атаки. Донеччани використовували модель 3+1 при розіграшах (Матвієнко, Бондар і Азаров + Степаненко над ними) – по суті, три футболісти залишалися за лінією м'яча. А іноді й чотири, адже Азаров рідко заходив у напівфланги й практично не підтримував Кевіна.
Іноді доходило до комічного. Подібна структура зберігалась і на чужій третині.
Звісно, траплялися і хороші відкривання. Доволі непогано пропонував себе Криськів.
А Сікан вдалим відкриванням з ривком у глибину організував єдиний цікавий момент Шахтаря з гри у перші 40 хвилин. Щоправда, без завершення, але своєчасна передача з центру могла вилитись у колосальні проблеми. Пердута підштовхнув Данила, але Віталій Романов дозволив грати далі – а так міг бути і вихід віч-на-віч.
Передачу віддавав Бондар, який на початку зустрічі виконував проходи з м'ячем на чужу половину або відкривався на правому фланзі – однак тоді його позицію в трійці займав Конопля. Тобто, перевантажена структура розіграшу не зникала, хоча ближче до перерви стало краще.
Також не подобалось використання флангів з боку донеччан. Кевіна ігнорували або не підтримували, тож ізоляції для 15-мільйонного бразильця не мали жодного значення. Зубков / Конопля ж часто давали ширину, але не пропонували себе в глибину. Тільки в другій половині першого тайму ця проблема перестала впадати у вічі.
Як наслідок, у перші 40 хвилин Шахтар мав тільки непогану подачу Кевіна "шведою", яку Конопля замикав головою. Юхим прибіг у центральну зону на лінії воротарського й пробив, однак м'яч пройшов у метрі від дальньої стійки. Ось і вся гострота.
Ворскла мала шанси для сенсації. Кане – "гробар" цих нагод
Атакувальні ідеї Сергія Долганського читались навіть першокласниками. Латералі (Крупський і Кане) відкривались у широких позиціях, приймали пас від центрбеків і запускали лонгбол у напрямі Степанюка. Такий стиль не приносив дивідендів – Руслан погано чіплявся за м'яч, а полтавці не йшли на підбирання.
Втім, Ворскла знайшла інший ключик до оборони Шахтаря. Кане став відкриватись у центральній зоні під закидання за спини "гірникам". Так, на 22-й хвилині він ледь не вирвався віч-на-віч з передачі Павлюка – Різник вибіг з воріт і нейтралізував потенційний вихід сам на сам.
Іронічно, що в цій атаці донеччани звужувались, намагаючись не пускати в центр, але пас пройшов саме із опорної зони – туди на дриблінгу увірвався Павлюк, до чого чемпіони виявились неготовими.
На 27-й же хвилині винос і дві скидки (останню виконав Степанюк) таки вивели Кане на рандеву з Різником. Ібрагім відірвався від захисників і спробував прошити Дмитра, але той спіймав м'яч – точніше, йому пощастило зафіксувати його між рукою й коліном. Так-то голкіпер грав непереконливо.
Шахтар продемонстрував клас, покаравши Ісенка за помилки
На жаль, інших моментів у Ворскли в першому таймі не виникло. Не забиваєш ти – забивають тобі. Підтвердити цю мантру одразу після моментів Кане не вдалося, однак на 40-й хвилині Шахтар таки святкував взяття воріт.
Знову спрацювала магія Сікана у зонах завершення. Кевін виконав навіс, а Данило без спротиву замкнув у дальній кут. На жаль, доводиться говорити про помилку Ісенка на виході. Епізод і природу помилок Павла детально розібрав аналітик ЛНЗ Євген Кузьменко.
Відпочивати команди відправились за рахунку 1:0 на користь Шахтаря, а невдовзі після старту другого тайму чемпіони подвоїли свою перевагу. Після подачі з кутового Матвієнко виконав скидку на дальню стійку, а там спокійно зіграв на замиканні Конопля. Ісенко парирував, однак м'яч перед цим залетів у ворота на метр. Взагалі, питання щодо гри голкіпера існують і тут.
Ворскла завершила гідно
Здавалося, що це кінець. Тепер все завершиться розгромом полтавців, однак так не сталося. Після гола Коноплі в актив Шахтаря можна занести хіба що вривання Кевіна на лівий край штрафного з ударом, який потягнув Кевін. Плюс, Зубков замикав навіс на лінію воротарського, спрямувавши м'яч повз дальню стійку. Ось і всі моменти в останні 40 хвилин фіналу.
Ворскла ж не здавалася. На 72-й хвилині свіжий Ковталюк міг забивати після закидання Хрипчука, однак удар вийшов кволим для Різника. На 83-й же Крупський замикав скидку від Кане, стріляючи з близької відстані над воротами, а на 85-й андердог таки відродив інтригу – це Ковталюк п'яткою переправив м'яч у сітку, завершуючи передачу від Крупського! 1:2!
Полтавці спробували організувати фінальний штурм. Донеччанам було непросто, але дива не сталося. "Гірники" втримали свою перемогу й тріумфували в Кубку – тепер Шахтар є найбільш титулованим клубом України!