"Війна застала на зборах. Ми готувалися до другої частини чемпіонату у Сумській області. Злякався за свою сім'ю, яка перебувала у Харкові. Вже о десятій ранку був на місці. Після обіду рушили у бік Закарпаття. Провели у дорозі 60 годин. Потім відправив дочку, сина, дружину, маму та тещу до Словаччини.
Спочатку не був готовий іти у військкомат, оскільки ще не до кінця відновився після грудневої операції на травмованому коліні. Якийсь час гостював у друга в Чернівцях, займався волонтерською діяльністю. Коли нога трохи загоїлася, і я перестав шкутильгати, повернувся до Харкова і пішов у військкомат.
Мені здається, мало хто має бажання воювати. Це швидше обов'язок. Для себе вирішив, що якщо можу чимось допомогти, то треба йти та допомагати. У будь-якому разі це було свідоме рішення, яке йшло зсередини. Я ніколи не уявляв себе військовим, але коли бачиш, як воюють зовсім молоді хлопці чи такі, як Юрій Миколайович Вернидуб, не можеш залишатися осторонь.
Я ніколи не служив. До того, навіть зброю ніколи в руках не тримав – не було такої тяги. У школі, звісно, були уроки ДПЮ, як у всіх. Але нічого серйозного ми там не робили. Хіба що навчилися надягати протигаз і кілька разів розібрали автомат. Але нічого – на війні швидко вчишся", – розповів Зарубін в інтерв'ю FanDay.
До слова, зараз підрозділу, в якому служить колишній футболіст, потрібна допомога у придбанні автомобіля. Реквізити ви можете знайти на сторінці Руслана Зарубіна в Instagram.