Шахтар не дав виграти ЛЧ – легенда Челсі повторив Мудрика, кинув ворожий клуб і розчарувався в Артеті

Джон Обі Мікел також пограв за Челсі в успішний період і розуміє, як це – ворогувати з Тоттенхемом, вигравати АПЛ та боротися за успіхи на міжнародній арені. У свій подкаст колишній опорник збірної Нігерії запросив гравця, з яким в один день став партнером. Вілліан, однак, долею випадку не взяв головний трофей, який підкорився Мікелу. Бразильцю вже 38 років, а він досі грає за Греміо, інколи навіть влаштовуючи феєрію на полі. Мікел ходив за Вілліана ледь не 2 роки, поки вмовив його прийти на свій уже доволі популярний Ютуб-канал.

Так зростав Шахтар як неприємний перемовник

Легенда УПЛ зізнається, що хотів би пограти до 40 років і потім уже зав'язати. Має такий же вигляд, як у ті часи, коли феєрив за Шахтар. Пишна шевелюра, гарний настрій, впевненість у собі. Коли Вілліан став гравцем сезону в чемпіонаті України, вже мав на своєму рахунку третє золото з донецьким клубом. Бразильський вінгер настільки наситився, що цілих два сезони просився на вихід. Шахтар, втім, як і з Михайлом Мудриком, котрий насамперед дуже хотів перейти в Арсенал, не поспішав на перемовинах, чекаючи найвищої ставки. Вийшло добре для клубу, але гірше для обох гравців.

Взимку 2013 року Вілліан шокував трансфером з донецького Шахтаря до Анжи за 35 мільйонів євро. Самюель Ето'О, Лассана Діарра серед нових партнерів – це все добре, але бульбашка луснула майже миттєво. Вся команда жила та тренувалися в Москві, а в Махачкалу літали на матчі, бо жити там забороняли. Для Вілліана це був шлях втечі, але не він його вибирав, тому протримався лише півроку. Власник почав скаржитися на серйозні проблеми зі здоров'ям, тож дав команду продати всіх дорогих гравців так само блискавично, як купували.

Ось чому він опинився у Челсі. Хоча мав бути там значно раніше. Ще в січні 2012 року Вілліан міг переїхати до Лондона. Після 5 років у Прем'єр-лізі України дуже хотів у топ-клуб. Його все влаштовувало в Шахтарі, але хотілося нового виклику. Тієї зими з пропозицією прийшов Челсі. У контракті були чималенькі тоді відступні – 35 мільйонів євро. Шахтар ще не продавав гравців по 100 мільйонів, тож хотів хоча б 25 млн. Челсі запропонував 20 – керівництво відмовило. Коли з Лондона підвищили ставку до 25 млн, Шахтар почав вимагати вже 30, що стало занадто.

За дещо схожих обставин зірвався трансфер Бражка з Динамо в АПЛ. Вілліан фото з Інстаграм не видаляв, але також відчував лють, бо дуже хотів у суперклуб, за чиїми матчами регулярно стежив по телевізору, як Мудрик за Арсеналом. Ба більше, якби Шахтар відпустив, виграв би з Челсі Лігу чемпіонів у тому сезоні 2011/12. Мікел у фіналі проти Баварії зіграв як основний центрхав, а Вілліан так і не дійшов до цієї вершини. Чи шкодує? Вілліан заперечує, але сміх видає очевидний осад. Фактично він втратив пару років і золотий шанс.

Зате Шахтар знову виграв. У наступному сезоні команда Луческу грала з Челсі в ЛЧ. Вілліан забив два голи на Стемфорд Брідж, але чесно зізнається, що вже не особливо радів цьому – було дуже сумно. Ще недавно дивився фінал Ліги чемпіонів і міркував: "Я ж міг там грати". Анжи прийшов узимку 2013 року та виплатив усю суму відступних – 35 мільйонів. Гравець дав згоду, бо хотів покинути Шахтар – ця картина була домальована вже давно. Ніби й все влаштовувало в Донецьку, але рвався до нової пригоди. Серце Вілліана досі належало Челсі, але тоді з пропозиціями прийшли вже тільки Ліверпуль і Тоттенхем.

Трансферне диво

Зі "шпорами" агенту вдалося таки домовитися. Та одного дня Вілліан прокинувся і сказав собі, що геть не хоче ні в який Тоттенхем. Це було в серпні 2013 року. Перехід з Анжи до Тоттенхема вже був узгоджений: контракт, медобстеження – все, потрібно було тільки поставити підписи в документах. Їхав на базу "шпор" з думками, що наскільки ж хочеться грати в Лондоні, настільки не бажав йти саме в цей клуб, тож благав Бога про перехід до Челсі. Й тут трапилося диво. Коли агент сказав йому на базі Тоттенхема, що виникла проблемка, бразилець перелякався. Невже щось вилізло на медогляді?

Ні, це Челсі в останню мить зробив пропозицію. Вілліан не вагався ані секунди, хоча агент намагався відмовити, мовляв, буде величезний скандал після такого кидка. "Розумію, але це моя мрія, я тобі стільки разів казав, що хочу тільки в Челсі, не можу змарнувати такий шанс. Зроби щось, будь ласка". Все тривало за лаштунками десь дві години. Вілліана з'їдали нерви, але агент якимось чином домовився з Тоттенхемом. Просто пощастило, що не підписав контракт за день до цього, інакше була б ще одна катастрофа.

Вілліан зізнається, що Тоттенхем насправді сам винен. Поки він 2 тижні стирчав у Лондоні та чекав остаточної відповіді, Деніел Леві все ніяк не міг продати Бейла в Реал. Угода зависла у спробах вибити побільше грошенят. Якби не це, навряд чи опинився б в Челсі. "Поважаю їхній клуб, чесно, але кинути Тоттенхем – найкраще рішення в житті". В Україні він щовихідних дивився АПЛ, матчі Челсі, на Мікела, Лемпарда, Террі тощо. Вірив так сильно у свою мрію, що намагався матеріалізувати ці думки, але знову і знову вранці прокидався з порожнечею – Челсі не телефонував аж до певного моменту.

Ще в Шахтарі молився на Челсі

Моурінью дуже хотів його і теж наблизив трансферний переворот. Коли приїхав на базу Челсі, отримав культурний шок. Перший, хто впав у вічі, став Террі. Господи, він ж тільки дивився на Джона по телику, а тут вони стояли поруч. Мікел жартома перериває, що теж там був, але нігерієць не міг тягатися з такими легендами, як Джей Ті. Ще в Шахтарі він зростав, дивлячись на Есьєна, Дрогба, Лемпарда, Калу, Малуда, Чеха. Яка банда – щось з чимось! Плювати на цифри, дайте тільки ручку – готовий був підписати будь-який контракт, лише б потрапити сюди.

Вілліан був тихим і скромним хлопчиною після переходу, але зразу зрозумів, що Челсі – клуб з амбіціями. Тут усі були заточені виключно на перемогу. Навіть на тренуваннях летіли іскри, ніхто не соромився йти в стики, один одного лупили по ногах, як востаннє, а після сесій команда перетворювалася на групу друзів. Бразилець зізнається, що це дуже відрізнялося від тренувального процесу в Шахтарі чи Анжи. Цей залізний переможний менталітет – тренування з понеділка по п'ятницю іноді вимотували сильніше, ніж матчі. Жорсткість, щільність і шалена боротьба за місце в основі. Утім, на цих тренуваннях не було бруду, все по-чесному.

Найкращий тренер у Челсі? "Він трохи з привітом"

Без варіантів, хоча Вілліан застав також Саррі, Конте, Лемпарда – усі видавали максимум. Та Моурінью був поза конкуренцією. Те, як Жозе готував команду до матчів, як проводив теорію перед грою – все робив ідеально. У плані тактики він не мучив зірок годинами лекцій, всі схоплювали базу за 5 хвилин, а не вникали по пів години. Розумієш, що від тебе хочуть, яку роль ти маєш відіграти, який сценарій матчу буде. Короткі нарізки – все, ти готовий. Його розмови в перервах… Моурінью завжди був чесний: якщо відіграв жахливо, скаже про це відверто. Якщо показав клас – завжди похвалить.

Саррі? Він трохи з привітом, але з добрим серцем. Крутий тренер, вистачає ідей, вміє будувати атаку від оборони, здібний, гарна людина, але дуже забобонний, з чудасіями. Постійно одне й те саме, розмови, збори, тренування – все завжди однаково, жодних змін. "Пам'ятаю, як ми грали у півфіналі Ліги Європи проти Франкфурта, забув назву команди (Айнтрахт). Перший матч у Німеччині, другий удома – їдемо на гру автобусом. Водій завжди вибирав один і той самий маршрут, але того дня фанати німців опинилися на нашому шляху, тож треба було їхати іншим шляхом. Саррі побачив, що ми поїхали не так, і як же він розлютився, почав кричати: "Що ти робиш? Ми їдемо не туди, так не можна!" Ми, звісно, ​​не могли розвернутися. Таких ситуацій із Саррі було чимало".

Ще один тренер – Френк Лемпард. Мікел згадує його як набагато тихішого, ніж той же Террі. Не кричав у роздягальні. Вілліан спершу грав з легендою збірної Англії в одній команді, а потім той став його тренером. Ведучі здивувалися, але особисто для бразильця Лемпард був найкращими після Моурінью: "Він буквально дав мені ключі, свободу. Іноді я був капітаном. Чудові тренування, дуже інтенсивні. Короткі матчі, володіння – блискуче. Ми посіли четверте місце з молодими хлопцями та без трансферів у тому сезоні, гарний результат. Я не з тих, хто кричатиме, спокійний, знаєте. Проте Френк сказав, що бачить у мені лідера для молоді".

Як Артета продав Вілліану порожню мрію

Арсенал був ще одним дуже принциповим опонентом для Челсі, але Вілліана це не стримало. "Як ти міг піти до нашого головного суперника?" – запитує Мікел. Це велика помилка, визнає Вілліан. Контракт був на 3 роки, але все завершилося на одному сезоні. Це сталося влітку 2020 року. Челсі пропонував ще 2 роки контракту, а Вілліан хотів три. Не через гроші, а суто термін угоди, переконує бразилець. Арсенал дав те, що той хотів. Кілька зустрічей з Артетою, Еду. Так, ти нам потрібен. Маєш стати головним, зробимо тебе зіркою №1. Мікель обіцяв зробити вінгера тим, навколо якого будуватиметься команда. Дати ключі від клубу.

Йому було тоді 32 роки. Залишитися в Лондоні з родиною, він любить це місто. Гарне рішення? Зрештою, Вілліан, як бачимо з його історії, ніколи не вирізнявся клубним патріотизмом і здебільшого керувався своїми мотивами. Там було недобре. Коли тільки-но прийшов до Арсенала, був дуже задоволений, але вже через якихось три місяці, в листопаді, сказав агенту, що хоче піти, а цей трансфер – велика помилка. Він відчув велике розчарування. Не звинувачує клуб, але стільки наслухався про цю команду, а в реальності цього не побачив. Усе було не так, як казали.

Бачив у тому Арсеналі деякі ситуації та подумав, що таке вже не зміниться. Через те, що почувався нещасливим, не міг грати на високому рівні. За гроші щастя не купиш – це був найкращий контракт у кар'єрі Вілліана, але йому було не до вподоби. Навіть близькі казали, що це божевілля – відмовлятися від таких грошей. Піти було проявом поваги до "гармашів". Не триматися за шалені фінанси. Менталітет неймовірно відрізнявся від того, що було в Челсі. Зовсім інший рівень, настрій не той. У Челсі боролися за трофеї завжди, а в Арсеналі цього не було. Коли в Челсі молоді тренувалися і втрачали м'яч, помилялися, досвідчені футболісти кричали на них і мотивували виправлятися.

А в Арсеналі на це не звертали уваги. Всі втрачали м'яч, молоді гравців, й це не було проблемою. Ніхто нічого не казав. І Вілліан теж, але всередині думав: "Та як же так? Як таке можливо, що ніхто нічого не скаже. Ніхто не натисне? Я поважаю Арсенал, це відомий клуб, але це просто мій особистий досвід. Деякі не знають, що сталося. Чому Вілліан покинув Арсенал. Не такі стандарти були, як у Челсі. Відносини з Артетою? "Не дуже, але нічого проти нього не маю. Думаю, на полі це чудовий тренер. У нього вистачало крутих ідей. Однак Артеті забракло підходу до гравців. Людського спілкування мало, а це ж важливо".

Лінивий геній, який заворожував

Після виходу з Арсенала його періодично запитували ті, хто туди переходили, чому покинув клуб ще й так швидко. Завжди жартував у відповідь, що йому продали мрію. Погану мрію, як виявилося для нього. Не таку, як грати разом з Еденом Азаром. Він виступав на зовсім іншому рівні. Вілліан виділяє саме бельгійця з-поміж тих, з ким довелося ділити роздягальню. Іноді результат матчу був у нього в кишені. Азар казав пасувати йому, коли мав натхнення. І тоді гравці Челсі мали впевненість у перемозі.

Однак на тренуваннях... Він мені як старший брат, обожнюю його. Еден так стояв, руки в боки, не бігав, руки засунув. Та його рівень... Щодня на тренуваннях він робив щось нове, вау. Неймар для мене – найкращий. Барселона, ПСЖ, уфф. "Феноменальний. Я грав з Неймаром у збірній. Іноді вже щось бачив і по телевізору помітно. Азар же в Челсі щодня робив щось божевільне. Для мене Еден на тому ж рівні. Не можу сказати, хто з них кращий. Для мене вони на одному рівні. Азар, Неймар, всі – феноменальні. Еден був особливим..."

Чи поставив би Коула Палмера на рівень з Азаром

Бразилець без сумнівів хитає головою. Еден казав віддати йому м'яч, і Вілліан гуляв полем на розслабончику. З бельгійцем ніхто не зрівняється, хоча в Палмера є всі задатки, щоб стати топ-гравцем. Важлива стабільність. За ким у Челсі стежить з найбільшим задоволенням, хто – найцікавіший гравець? Відразу на думку спадає Ріс Джеймс. Мойзес Кайседо. Звісно, Коул Палмер. Вілліан також з реготом згадує, що Естевао багато хто називає його сином. Екс-зірка Шахтаря сміливо прогнозує, що вінгер, який зараз майже не грає, через 2-3 роки стане одним із найкращих в АПЛ.

Один із найболючіших спогадів – дивовижний півфінал ЧС-2014, коли Бразилія влетіла Німеччині 1:7

Вілліан вийшов на останні 20 хвилин: "Ми не могли повірити своїм очам. Знаєте, на початку матчу ми так раділи. Півфінал, треба перемогти. Та водночас ми розуміли, що противник – Німеччина. Озіл, Швайнштайгер, Кроос, Лам, Хедіра. Ми знали, що треба бути обережнішими, бо вони разом грали багато років. Пас дають Озілу, всі знали, де він, навіть дивитися не треба. І вже через 20 хвилин рахунок був 0:4, до перерви 0:5. Ми не плакали в роздягальні, але не могли повірити. Ніби нічне жахіття. Сон, як у кіно. Ми прокинемося, і все налагодиться. Це був найгірший день у моїй кар'єрі".

Мессі чи Роналду? Топ-5 партнерів

Вони обидва як інопланетяни, але за стилем своєї гри Вілліан віддає перевагу Лео. Хоча Роналду в Манчестер Юнайтед – це було те, що треба. Швидкість і майстерність. Він постійно всіх зносив своїми маневрами. Тож бразилець запропонував компроміс. Як тренер Вілліан поставив би Роналду форвардом, №9, а Мессі – десяткою. Та якщо вибирати, то аргентинця. Топ-5 найкращих футболістів, з якими грав, кого б взяв у свою команду? Азар, Неймар, Чех або Куртуа. Террі, Давід Луїс, Тьяго Сілва. Важко вибирати. Як лідера і легенду Челсі Вілліан бере Террі, але земляки тепер перестануть йому писати, сміється бразилець. І, звісно, Сеск у центрі поля. Важко вибрати й форварда між Дієго Костою та Дідьє Дрогба. Івуарієць виграв цей конкурс мінімально. "Дрогба – найсмішніший хлопець у моєму житті. Він прибацаний, але смішний. У гарному сенсі. Ні слова не знав англійською мовою. Іноді Дідьє просто кричав. Гарна людина".