Кубок України 2024/25, фінал
Шахтар – Динамо – 1:1 (серія пенальті – 6:5)
Голи: Еліас, 64 – Ярмоленко ,44
Шахтар – Динамо: онлайн-трансляція фіналу Кубка України (ВІДЕО)
Статус тріумфатора цьогорічного Кубка України був важливим для грандів не стільки через трофей, скільки через дотичні "плюшки". Донеччани з великою ймовірністю завершать чемпіонат у зоні Ліги конференцій, однак володар Кубка виходить у Лігу Європи за будь-яких умов – а у "гірників" навіть існує теоретична можливість пройти туди без кваліфікації. Динамо ж могло перервати 8-матчеву безвиграшну серію в Класичному.
Стартові склади грандів не здивували. Усі гравці, які пропускали попередні поєдинки й залишалися під питанням, вийшли у старті. Кияни повернулись до пари Попов-Михавко у центрі оборони, а в основу донеччан камбекнулись Судаков, Матвієнко та Різник. Варто відзначити відмову Маріно Пушіча від експерименту з Матвієнком в ролі опорника – капітан знову працював центрбеком.
Тут і далі всі скріншоти – клікабельні. Натисніть, щоб збільшити.
До перерви було нудно
Перший тайм відверто розчарував. Достатньо подивитись на статистику ударів – 1 у Шахтаря проти 3-х у Динамо. І це саме той випадок, коли цифри відповідають подіям на полі.
У тактичному плані кияни продовжували концепцію другого тайму з попереднього Класичного. Вінгери відкривались у центрі, перевантажуючи опорну зону, а загальна інтенсивність була дуже сильною. "Біло-сині" навіть вмикали високий пресинг. Крім того, у рейди на чужу половину поля ходили центрбеки, позицію яких прикривав Михайленко – Попов проводив цілі рейди, що це теж нагадувало другий тайм львівської зустрічі.
Шахтар теж агресивно пресингував, пам'ятаючи про успіх цієї тактики в першому таймі квітневого Класичного. І це знову виливалось у проблеми Динамо з просуванням. Щоправда, вже не такі серйозні. Крім того, у Житомирі обійшлося без обрізок захисників, чому сприяли часті виноси Нещерета в білд-апі – а у разі помилок Динамо зберігало баланс на власній половині.
Наявність Судакова не вирішила проблем із креативністю та перехідними фазами Шахтаря. Георгій залишався непомітним більшу частину першого тайму. Аж на 40-х хвилинах він став проводити цікаві закидушки з глибини, а команда створювала йому ізоляції на лівому фланзі.
Щоправда, ідея не працювала, адже Судаков не йшов у обіграш на простір (бо він не є природним вінгером), а технічний Педро Енріке залишався в задній трійці. Та і загалом всі ці переведення виглядали повільно й стягували занадто багато сил на власній половині.
Мобільності на лівому краю атаки Шахтарю в принципі бракувало – Тимчик стримував Кевіна – а от праворуч "гірники" частенько отримували ситуації 1-в-1 і створювали напругу. Схожа ситуація спостерігалась і в Динамо, де правий фланг приносив більше користі.
Але всі ці тактичні нюанси проходили на тлі доволі невисокого рівня гри. Низька динаміка, абсолютна відсутність моментів, багато технічного браку – ось що було характерно для першого тайму. Після 30-х хвилин команди ще й пресингувати перестали, обмежуючись роботою в середньому блоці.
Динамо покарало Шахтар за головну проблему 2025 року
Попри такий нудний футбол, вболівальники у Житомирі побачили гол до перерви. Це сталося на 44-й хвилині, коли на лівому фланзі обігрались Кабаєв, Дубінчак і Шапаренко. Це була типова для поточного сезону комбінація киян.
Микола протягнув м'яч з власної третини на чужу й віддав пас Дубінчаку, а той прострілив у зону перед штрафним, де ніхто не грав з Ярмоленком. Андрій покарав точним ударом в дальній кут. 0:1!
Цей гол вкотре продемонстрував страшні проблеми Шахтаря з контролем опорної зони, як з роботою без м'яча загалом. По ходу атаки Бондаренко та Марлон жодного разу не оглянулись навколо, повністю сконцентрувавшись на лівому фланзі.
Марлон у підсумку взагалі покинув зону й висунувся на Кабаєва, за яким біг Бондаренко. Артем не встигав, але "гірники" все одно мали там ситуацію 4-в-3 – і все одно не відібрали м'яч. Висування ж ще більше зламало баланс і залишило Педро Енріке одного проти Ярмоленка й Буяльського. Фулбек не зіграв із жодним, бо теж дивився тільки на м'яч.
Втім, цього епізоду не виникло б, якби назад повернувся Судаков. Георгій зник із кадру ще секунд за 6-7 до взяття воріт. Так, він починав на одній лінії з Егіналду й мав би залишатись вище задля можливої контратаки – але це ж не означає, що треба взагалі вимкнутись!
Зрештою, слід відзначити низький рівень агресії футболістів Шахтаря. Команда була дуже пасивною у спробах відібрати м'яч. Комплекс цих нюансів призвів до пропущеного гола – і він міг вилитись у 0:1 ще в середині першого тайму.
Попов пройшов уперед крізь правий напівфланг, віддав неточний крос, підхопив відскок і віддав ще один пас на лінію штрафного під удар. Дениса так боялись атакувати, ніби це не центрбек Динамо, а Ламін Ямаль.
Динамо знову вистачило тільки на тайм
В цілому, кияни справили цілісніше враження у стартовій 45-хвилинці. Ідеї, які вони бажали реалізувати, в основному спрацювали, та і в плані бажання підопічні Олександра Шовковського виглядали краще. Тим більш неочікуваним став спад у другому таймі.
Якщо до перерви "біло-сині" вели за ударами з рахунком 3:1, то після неї було 7:2 на користь "гірників" І це при тому, що Шахтар у тактичному плані нічого не змінив – Маріно Пушіч лишень зняв Егіналду, в якого була підозра на пошкодження. Замість нього з'явився молодий Еліас, що можна занести в актив тренеру "помаранчево-чорних". У попередньому Класичному він випускав провального Траоре.
Шахтар просто став рухливішим. Нарешті почав нормально відкриватись Судаков, а ще цікаво виглядали зміщення Вінісіуса та ривки Еліаса. Щоправда, до 60-х хвилин команда нічого небезпечного не створила, здебільшого працюючи через довгі закидання кудись уперед.
І все одно в Динамо щось змінилося. Футболісти стали частіше реагувати на провокації, провокували самі й витрачали сили на балачки з фолами. Ванат навіть отримав жовту, спровокувавши бійку. Спочатку він схопив Марлона за петельки після рядового зіткнення, а бразилець підвівся й відштовхнув Владислава – той картинно впав і понеслось.
Ванату й Марлону дали по жовтій, але нападнику було мало. Одразу після відновлення гри той знову штовхнув Марлона в спину. Микола Балакін стримався, а міг давати червону.
На 62-й хвилині Маріно Пушіч провів потрійну заміну. Замість Марлона, Педріньйо та Бондаренка з'явились Назарина, Криськів і Аліссон. Цей хід переломив хід зустрічі – Динамо остаточно втратило контроль, надаючи велику кількість простору, не встигаючи та помиляючись під тиском "гірників". Хоча хто знає, як би пішли справи без помилки Шапаренка на 64-й хвилині.
Микола протягнув м'яч правим напівфлангом і спробував віддати пас вперед на Дубінчака, але Аліссон дуже просто перехопив сферу. Розпочалася контратака через відкритий фланг.
Бразилець змістився в центр і помітив Судакова в зоні перед штрафним, а Георгій прийняв пас і запустив передачу на правий край штрафного, де опинився Аліссон. Вінгер переклав м'яч під ліву й виконав подачу на дальню стійку – Еліас був вже там, випередивши Попова та замкнувши. 1:1!
Великі питання виникають до Михавка й Попова. Перший погано працював з орієнтирами, не побачивши проблем у Попова й до кінця спостерігаючи за подачею. Денис же банально не встигав за Еліасом, а потім програв єдиноборство.
Ще через дві хвилини Судаков міг виводити Шахтар уперед, пробивши із лінії півкола під поперечку. Нещерет парирував. Епізод не був випадковим – Георгій спочатку зачепився за винос Різника, а потім протягнув м'яч під тиском з лівого флангу в центр. Спроба проникної передачі не пройшла, однак Судаков тут же виграв підбирання й обігрався з Кевіном.
Дані атаки продемонстрували, наскільки Шахтар став мобільнішим і агресивнішим. Під цим тиском занервував навіть Нещерет. На 72-й хвилині він віддав пас Михайленку, хоча той перебував під пресингом Криськіва. Микола оступився й втратив м'яч, але дограв до кінця. Удару не сталося.
Олександр Шовковський спробував освіжити гру Динамо, випустивши Бражка, Піхальонка та Волошина замість Шапаренка, Буяльського та Ярмоленка – і кияни дійсно зарухались, хоча радикально нічого не змінилось.
У компенсований час кияни могли й програти фінал. "Гірники" створили момент, майже ідентичній гольовій атаці – але Еліас не дотягнувся до навісу Аліссона.
Зрештою, Микола Балакін відправив команди в овертайми, однак Судаков до них не дотягнув. Маріно Пушіч на 90-й хвилині несподівано замінив Георгія на Цуканова.
Овертайми не вразили
Слава Богу, що ці овертайми стануть останнім в історії Кубка України. 30-хвилинка перед серією пенальті у Класичному майже нічого не принесла вболівальникам. Згадати слід тільки заміни: у Динамо замість Кабаєва, Дубінчака й Михавка вийшли Караваєв, Вівчаренко та Біловар, а у Шахтаря замість Вінісіуса з'явився Грам.
Тим не менш, на 120-й хвилині донеччани могли вирвати перемогу. Спочатку Еліас пробивав з 11 метрів після кросу Грама й відскоку від Бражка (Володимир заблокував), а потім Аліссон вгатив з гострого кута з правого краю штрафного. Нещерет не спав.
У серії пенальті перші шість ударів виявились точними. За Шахтар забивали Назарина, Аліссон і Кевін. За Динамо відзначились Ванат, Бражко і Піхальонок.
А потім до м'яча підійшов Еліас, який довго стрибав, кілька разів зупинявся і зрештою пробив. Пробив бездарно, дозволивши Нещерету парирувати – втім, він отримав другу спробу, адже Руслан вийшов з лінії воріт метра на півтора.
Друга спроба теж була піжонською, та ще й у той самий кут, однак Еліас забив. Вівчаренко відповів своїм голом, а потім влучними пострілами обмінялись Грам і Михайленко (Микола взагалі у дев'ятку зарядив). 5:5.
Далі Криськів вивів Шахтар уперед пострілом з рикошетом від стійки, а от Караваєв забити не зміг – Різник парирував, чим приніс Шахтарю перемогу в Кубку України 2024/25!