"Знекровлена" Аталанта й дебют Мбаппе
Головною темою Суперкубка-2024 стала інтеграція Мбаппе у склад Реала. Кіліан дебютував за "королівський клуб", прогнозовано потрапивши в основу – разом з Вінісіусом і Родріго в атаці. Існувало безліч варіантів використання цього тріо, причому в теорії жодне не виглядало ідеальним.
Карло Анчелотті використав схему 4-3-3 з Мбаппе у номінальній ролі центрфорварда. Місце Крооса прогнозовано зайняв Беллінгем – враховуючи травму Камавінги, інших варіантів бути не могло. Та й суто функціонально дана позиція знайома Джуду з часів Борусії. Лунін, на жаль, залишився у запасі.
Аталанта підходила до зустрічі без центрбека Скальвіні, центрфорварда Скамакки й правого нападника Дзаньйоло (новачка) – їх скосили травми. Коопмейнерс же відмовився тренуватись, вимагаючи трансфер до Ювентуса. Три виконавці із цього списку мали ключове значення для успіху в попередньому сезоні, а четвертий мав посилити склад у нинішньому.
Джан П'єро Гасперіні назвав розклад у битві за Суперкубок "ще більш очевидним, ніж раніше". Втім, у основі Аталанти залишилось багато лідерів з фіналу ЛЄ – Лукман, Дзаппакоста, Де Кетеларе, Пашаліч, Едерсон, Де Роон, майже вся лінія оборони. Алленаторе бергамасків навіть притримав Ретегі в запасі. Словом, "знекровленість" італійців була перебільшена.
Перший тайм – тріумф системи Гасперіні
До перерви Аталанта атакувала не дуже часто, але симпатично. Основна ідея крутилася навколо ривків Дзаппакости правим флангом, під які здорово підлаштовувався Де Кетеларе. Команда перевантажувала лівий фланг, Шарль витягував на себе захисників праворуч і звільняв простір для свого вінгбека.
Типовим став контрвипад на 6-й хвилині. Створення компактності ліворуч, де Кетеларе тисне на крайнього у оборонній ланці праворуч (тут опинився Вальверде), а Дзаппакоста біжить у вільну зону з глибини. Подальшу діагональ Шарль прийняв, але невдало обробив.
Втім, динамічна перевага все одно залишилась, тож Де Кетеларе запустив розрізну передачу. Наздогнати Дзаппакосту вже було нереально, однак його подальший простріл накрив Рюдігер.
Схожа атака трапилась і на 20-й хвилині. Давіде дав ширину й дочекався передачі від Де Кетеларе, але запоров усе неточним прострілом.
У позиційних атаках Дзаппакоста також тримався високо й широко.
По ходу першого тайму Аталанта почала діяти сміливіше. Зокрема, фірмові ривки на чужу третину почав виконувати центрбек Джимсіті, з яким недогравав Вінісіус. Берат перевантажував оборону Реала, допомагаючи Дзаппакості та Де Кетеларе комбінувати.
І все було б добре, яки гравці Аталанти давали більше якості в завершальній фазі. Попри хороші передумови, гравцям "Богині" бракувало якісного своєчасного пасу в штрафний. Бракувало пропозицій у периметрі. Флангові ж комбінації виглядали затягнутими. Відсутність Скамакки й Коомпейнерса таки далася взнаки, хоча не слід забувати й про дуже хорошу роботу захисників Реала – мадридцям вистачило переваги в класі.
Найбільше ж вразила підготовка Аталанти до білд-апу Реала. Джан П'єро Гасперіні не зрадив ідеї персонального пресингу, але не став чинити аж надто високого тиску. Замість цього італійці блокували варіанти просування через центр і фланги, залишаючи тільки один варіант виходу з оборони – через винос від Куртуа.
Тібо дозволяли проходити до другої третини, адже бельгієць не володіє сильним пасингом. І це працювало. Тібо шарашив лонгболи, які не становили проблем для захисників Аталанти.
Карло Анчелотті швидко помітив проблему й почав "руїнити" персоналки. По-перше, застосовувалась модель із відкриваннями центрбеків у опорній зоні та фулбеками по боках від Куртуа. Це змушувало бергамасків перемикатись і передавати своїх суперників по ходу епізоду
Як ось на 18-й хвилині. За замовчування Де Кетеларе мав би грати в першій лінії пресингу, атакуючи центрбека. Втім, Рюдігер підіймається в високо в район напівфлангу, а Менді навпаки опускається вниз. Шарль вирішує передати німця Дзаппакості, адже Давіде все одно не може підійматись за Ферланом настільки високо.
Але Дзаппакоста не став грати щільно. Можливо, переживав за фланг або не бачив доцільності заходити з флангу в в центр. Або втратив орієнтир. Рюдігер же дав ривок у опорну зону, а Де Кетеларе не встиг помітити маневр. Як наслідок, центрбек створює лінію передачі.
Крім того, Антоніо потягнув за собою Шарля, що звільнило простір на фланзі. Звісно, там все одно потім зустрічатиме Дзаппакоста, однак Ферлан міг би набрати швидкість і грав би 1-в-1.
От тільки вся ця краса розбивалась або об повільність, або об хороші перебудови. Таких же епізоів, як на 17-й хвилині, виникало небагато. Наприклад, у вищезгаданому епізоді Менді отримав пас у ноги, Дзаппакоста висунувся, а Де Кетеларе встиг перекрити Тоні – і ось пресинг знову працює.
Також на власну половину поля опускались Родріго та Вінісіус. Очікувалось, що центрбеки Аталанти за ними до чужих воріт не підуть, але бувало й таке. Як ось у епізоді, коли за Вінісіусом до чужої третини пішов Джимсіті. Схема з трійкою центрбеків іноді дозволяє провертати такі штуки.
Структура пресингу знов не сипалась. Реал знову змушений був гальмувати й пасувати Куртуа.
Опускання Карвахаля також не допомагали.
Звісно, в кожному епізоді Аталанта не була успішною, але в більшості випадків пресинг діяв дуже ефективно. Це було неабияк важливо для італійців, адже при входах Реала на другу третину починалися проблеми. Мадрид сильно плутав ротаціями футболістів і просто був занадто сильний в пошуку вільних зон. Беллінгем і Ко так чи інакше створювали лінії пасів.
Пресинг Аталанти був вкрай ризикованим. Якби в опорній зоні опинялись вільними не Вінісіус чи Рюдігер, а Кроос – Аталанту б карали. Жорстоко. Втім, такого ж автомату своєчасних діагоналей та 50-60 пасів вперед (при 98% точності) нині немає.
Як наслідок, у першому таймі Реал міг занести до активу тільки один хаотичний епізод. Вінісіус на 45-й хвилині підхопив відскок перед штрафним і видав проникний пас з рикошетом – він мав піти на Беллінгема в офсайд, але в схожій позиції стояв і Родріго. Джуд показово не грав, а бразилець метрів з десяти зацідив у поперечку!
Аталанта ж могла забивати ще на 15-й хвилині внаслідок вкидання з ауту на правий край штрафного. Де Роон своєчасно увірвався й виконав крос, а м'яч зачепив голову Мілітао – і відправився у дальню дев'ять. У цій ситуації поперечка знову захистила від взяття воріт.
Крім цих епізодів, до перерви пригадується непоганий дальній постріл Едерсона повз праву стійку. У Реала ж була красива закидушка Вінісіуса на Джуда, під рандеву з кіпером – своєчасний вихід Муссо врятував італійців. Зрештою, відпочивати команди відправились за нулів на табло й без влучань у площину воріт.
Здається, Карло Анчелотті знає, як інтегрувати Мбаппе
Тактичні експерти хапались за голову від можливої взаємодії Мбаппе з лідерами атаки Реала. Перш за все, тривожила однаковість улюблених зон Кіліана та Вінісіуса, а також однаковий стиль гри на фланзі. Більшість прогнозів сходились на тому, що Карло Анчелотті буде намагатись "здвоювати" фланг – Мбаппе мав грати центрфорварда й зміщуватись лівіше, або ж навпаки.
Так вже грали Родріго й Вінісіус у плей-офф ЛЧ, однак Родріго в цілому покриває більше простору. Здавалося, що Мбаппе не буде настільки ж активним – але експерти помилились. "Здвоювання" виникали епізодично, а Кіліан видав вражаючу теплову карту. Він опускався в глибину, обмінювався позиціями з Родріго й Беллінгемом, допомагав в обіграшах і не заважав партнерам.
Структура просувань Реала не страждала. Крім того, Мбаппе завжди був готовий до атаки простору за спинами, однак захисники діяли уважно – та і якість лонгболів Куртуа була не найкращою. Втім, Кіліан дуже пасивно працював без м'яча – а в атаці до другого тайму взагалі не виділявся. Родріго, Джуд і Віні були помітнішими.
До перерви в актив Мбаппе можна занести хіба що епізод на 16-й хвилині, коли Мбаппе замикав простріл Вальверде. Удар француза заблокували.
Аталанта мала проблеми, але могла виходити вперед
Попори хороший перший тайм, Джан П'єро Гасперіні мав декілька тактичних проблем. По-перше, Реал явно не вмикав повних обертів, але все одно знаходив діри в блоці Аталанти. При цьому довго витримувати темп мадридців, граючи без м'яча, було нереально.
По-друге, якщо "вершкові" таки проходили на другу й фінальну третини поля, то починала даватись взнаки перевага в класі. Ця перевага проявлялась не тільки в створенні ліній і каналів передач, а й у важкості контролю переміщень. Ключові гравці Реала відпрацювали ледь не у всіх зонах.
По-третє, італійці мали суттєві труднощі при пресингу з боку самого Реала. Зрештою, по ходу гри вільних зон мало стати більше, однак тягатись з Мадридом на зустрічних курсах здатна лічена кількість команд. Аталанта в першій 15-хвилинці по перерві спробувала ризикнути, за що ледь не отримала винагороду.
Де Роон вже на 47-й хвилині виконав подачу з правого кута штрафного, а Пашаліч замкнув головою з лінії воротарського. Маріо спрямував м'яч у дальню дев'ятку, однак Куртуа виконав карколомний сейв. Цей момент став останнім для Аталанти.
Реал виносить Аталанту
Ще до перерви в очі впадала низька позиція Беллінгема, яка не так вже й допомагала у просуваннях. Зате Джуд вкрай небезпечно діяв на чужій третині, ефектно комбінуючи й вриваючись на ударні позиції. Карло Анчелотті у другому таймі вирішив надати англійцю більше свободи, хоча це дещо розкрило центр поля. Аталанта отримала простір і спробувала ним скористатись – не вийшло.
А Джуд разом з партнерами намітив слабкість правого флангу бергамасків. Всього за хвилину до моменту Пашаліча забивати мав Мбаппе – Кіліан обігрався на фланзі й увірвався на лівий рай штрафного. Подальший постріл у ближню дев'ять виявився неточним, однак це був тільки початок. Протягом другого тайму мадридці лише набирали оберти, створивши низку гострих епізодів. Зрештою, вони забили два голи.
Відкрити рахунок вдалося на 59-й хвилині. Менді головою скинув м'яч Беллінгему, а той запустив передачу Вінісіусу на хід лівим флангом. Той переграв Джимсіті й виконав простріл вздовж воротарського – на замиканні ж опинився блискучий Вальверде. 0:1.
Ще за дві хвилини Вінісіус вирвався віч-на-віч з Муссо, однак голкіпер втримав Аталанту в грі. Подальший кутовий завершився заблокованим ударом Беллінгема метрів з 14-ти – м'яч все одно полетів у ворота, але Муссо витягнув його з лінії. На 66-й же Джуд вривався на лівий край штрафного та пробивав під ближню стійку. Муссо знову виручив.
Але скільки ниточці не витись...На 68-й хвилині Родріго відібрав м'яч у Гіна й віддав Вінісіусу, а той прострілив на ліву стійку в ноги Беллінгему. Джуд витримав паузу й запустив пас на 11 метрів, куди вривався Мбаппе. Кіліан звідти розстріляв ворота, забивши дебютний гол за Реал. Він виявився переможним!
Реал міг і розгром влаштувати, однак відчайдушна гра Муссо зберегла Аталанту від незаслуженої ганьби. У підсумку, фінальний свисток зафіксував перемогу мадридців з рахунком 2:0. Мадрид завоював шостий Суперкубок Європи, що є рекордом "турніру".
Уже 18 серпня команда Анчелотті стартує у Ла Лізі матчем проти Мальорки. FAVBET бачить Реал очевидним претендентом на перемогу – 1,59. Нічию розцінили балом 4,40. Перемога Мальорки – 8,35.