Без Забарного, але зі старим експериментом від Лучо
ПСЖ не зміг допомогти Жоау Невеш, який отримав червону картку в фіналі Клубного чемпіонату світу. Очікувалось, що його позицію закриє Заїр-Емері – він і закрив, однак його партнером на позиції вісімки став Дуе, а не Фабіан Руїс. Дезіре звикли бачити одним із форвардів, а тут він мав працювати в ролі паризького Судакова.
Промах Теля в серії пенальті у відеоогляді матчу ПСЖ – Тоттенхем – 2:2
Натомість місце Дуе у нападі забрав Барколя (наявність Дембеле й Хвічі в основі зараз не обговорюється). Таким чином, Луїс Енріке випустив аж чотирьох номінальних форвардів. Цей експеримент Луїс Енріке проводив всього два рази – у лютому такий стак розгромив Монако (4:1) й перестріляв Ліон (3:2).
Забарний, на жаль, до заявки потрапити не стиг. Доннарумму теж прокинули. Замість нього у старті з'явився новачок Шевальє, чітко вказавши росіянину Сафонову на його статус у Парижі. На всіх інших позиціях обійшлося без несподіванок.
Тоттенхем не міг розраховувати на травмованих Кулусевскі й Меддісона. Соланке тільки-но відновився й перебував на банці, а Сон вже переїхав у МЛС до команди Смолякова. Новий тренер північних лондонців – Томас Франк – парирував ці втрати несподіваною схемою.
Влітку він награвав 4-2-3-1, але на ПСЖ вийшов у схемі 3-4-3. Два новачки "шпор" (Кудус і Палінья) потрапили в основу.
ПСЖ знову провалив перший тайм проти лондонців. Томас Франк скористався досвідом Челсі
Парижани на Клубному ЧС-2025 переїхали усіх топів, але несподівано зазнали розгрому в фіналі. Тоді Челсі шокував спільноту, наважившись на агресивний високий пресинг p атаками через зони Вітіньї й Нуну Мендеша – здавалося, що ніхто не зможе порвати ПСЖ таким чином, однак "синім" це вдалося. На власній же половині лондонці ставили блок з п'ятьма захисниками.
Томас Франк обрав таку ж модель. Тоттенхем чинив дуже агресивний пресинг, вбиваючи позиційні атаки ПСЖ у зародку. Особливу увагу приділяли щільній грі з Вітіньєю – саме він є ключовим футболістом у питаннях виводу парижан з-під тиску.
Можливо, данець вирішив зіграти настільки сміливо через перевагу в кондиціях. "Шпори" проводили передсезонні тури цілий місяць, тоді як французи вийшли з відпустки всього 10 днів тому. Цікаво, що одним із факторів поразки від Челсі теж називали "фізуху", адже Париж втомився від дуже важкої турнірної сітки.
Переможці ЛЧ при подоланні пресингу пробували вмикати традиційні позиційні ротації, намагаючись плутати тріумфаторів ЛЄ. Дембеле опускався аж до позиції опорника, Дуе опинявся під нападниками, Мендеш грав на одній лінії з ними у напівфланзі – і так далі. Також підопічні Луїса Енріке намагалися розтягувати оборону суперника й зламувати її через фланги.
Ці "родзинки" підняли ПСЖ до небес, однак на стадіоні в Удіне жодна не працювала. Тоттенхем надійно захищався, інтенсивно грав без м'яча на чужій половині й постійно тікав у контратаки – через зони Вітіньї та Нуну (прямо як Челсі). Парижани ж навіть не змогли затиснути північних лондонців пресингом.
Показником провалу Лучо стала статистика Дуе, яка не потребує перекладу – майже всюди стоять нулі, зате було 7 втрат.
Наслідком такого футболу стала катастрофічна статистика першого тайму. 4:9 за ударами, 0:3 у площину, 0,23 очікуваних голи проти 1,22 у британців – і жодної гостроти біля воріт Вікаріо. Ну, майже. Тоттенхем переїхав ПСЖ фізично і тактично.
Тоттенхем конвертував перевагу в голи. Спрацювала магія стандартів Франка
Ніхто не очікував від північних лондонців великої кількості моментів. Колектив працював прагматично, відповідно до статусу суперника й особливостей свого коуча. "Шпори" чинили тиск, прострілювали, подавали, контратакували, але з гри створили небагато.
З усім тим, забивати команда могла вже на 34-й секунді, коли Хакімі потрапив під пресинг і викотив пас у зону перед штрафним – точно під удар Порро. Іспанець пробив над поперечкою.
Наступного моменту з гри довелося чекати до 23-ї хвилини. Рішарлісон відібрав м'яч у Дембеле в опорній зоні й скинув його Кудусу, а сам побіг вперед. Вінгер розігнав контрвипад і віддав передачу на хід бразильцю. Той вгатив з дистанції під поперечку, змусивши Шевальє виконувати сейв.
Це було перше влучання у площину воріт ПСЖ. Наступні три принесли Тоттенхему два голи. Спрацювала особлива магія Томаса Франка – усі його команди круто працюють на стандартах. Вони перетворюють у штрафні не тільки аути, а й навіть удари від воріт. Тоттенхем не став винятком.
Саме з ауту на 3-й хвилині Тоттенхем міг заробити пенальті. М'яч влучив у руку Маркіньйосу, однак рефері вирішив проігнорувати епізод.
Ну а на 39-й хвилині. Лондонці заробивши штрафний у центрі, а Вікаріо пішов виконувати подачу на ліву стійку Там у боротьбі Ван Де Вена з Маркіньйосом стався відскок під удар Паліньї з кількох метрів – Шевальє встиг перевести м'яч у поперечину...
...але Ван Де Вен зіграв на добиванні. 0:1! Після героїчного порятунку в фіналі ЛЄ центрбек ще й відзначився у Суперкубку.
Прямо перед перервою Тоттенхем міг забивати вдруге. І знову після стандарту. Точніше, після ауту й короткої комбінації.
Спенс отримав пас і зарядив з далекої відстані, м'яч зрикошетив на лівий край штрафного, а Дансо звідти виконав скидання в центр карного майданчика. Рішарлісон продовжив на Кудуса, а той з кількох метрів поцілив у штангу! Щоправда, там був офсайд у Рішарлісона, тож взяття воріт не зарахували б.
А вже через хвилину після відновлення гри Рішарлісон міг забивати чисто, скориставшись обрізкою Дуе під пресингом. Форвард вгатив з кута карного майданчика у дальній нижній, однак Шевальє парирував.
Ще через хвилину Тоттенхем оформив 0:2! Звісно ж, внаслідок стандарту. Ромеро сховався за скупченням футболістів і непомітно для парижан змістився на лівий край штрафного. Порро виконав подачу на Крістіана, а той замкнув головою без спротиву – м'яч ще й пролетів під руками Шевальє.
На 52-й хвилині ПСЖ міг пропустити й втретє – в атаці другим темпом після чергового стандарту. Дансо замкнув навіс з лівого флангу, пробивши головою у ближню дев'ятку. М'яч зачепив сітку воріт, але лишень із зовнішнього боку.
На 61-й же хвилині після вкидання з ауту Сарр отримав скидання на дальню й пробив низом. Шевальє врятував героїчним сейвом (а потім зафіксували фол в атаці). Лишень після цього Тоттенхем почав збавляти оберти, зосередившись на захисті результату.
ПСЖ проявив характер
У першу годину зустрічі парижани мали тільки декілька перспективних вривань у штрафний. Найгостріше з них сталося ще на самому початку зустрічі, коли Хвіча пробивав з меж карного майданчика – слабко й повз ближню стійку.
Також пригадується епізод, коли Дембеле дали пробити метрів з 11-ти, але вийшло занадто неточно. Більшість інших підходів завершувались блокуваннями або взагалі без ударів.
Найнебезпечніший епізод стався на 63-й хвилині, коли Хакімі скинув подачу Вітіньї під удар Дуе з центру штрафного. Постріл накрив Ван Де Вен, а лайнсмен зафіксував офсайд.
Луїсу Енріке це не подобалось. Після 60-ї хвилини каталонець почав проводити заміни. До 70-ї на полі з'явились Фабіан Руїс, Кан Ін Лі, Мбає і Гонсалу Рамуш – замість Хвічі, Заїра-Емері, Дуе та травмованого Барколя. Тоттенхем же на цьому відрізку почав збавляти оберти, адже сил на постійний пресинг було витрачено забагато, а результат аж просив сісти в низький блок. Парижу віддали другу третину поля.
Великої кількості моментів французи не створили, але до гола справа йшла. Він стався на 66-й хвилині. Дуе прямо перед заміною змістився на лінію штрафного і пробив у дальній нижній дали – Вікаріо врятував, однак на добиванні опинився Фабіан Руїс. Його змогли заблокувати, але друге добивання (від Барколя) вже ніхто не накрив.
На щастя для "шпор", взяття воріт не зарахували. Фабіан Руїс опинився в офсайді.
На 70-й хвилині Дембеле міг скорочувати відставання в рахунку, завершуючи красиву комбінацію. Хакімі вирізав пас поміж ніг Спенсу в штрафний, Фабіан Руїс звідти прострілив, а Усман замкнув. Сфера пройшла у метрі від ближньої штанги.
Втім, у наступні 15 хвилин ПСЖ не створював гострих епізодів – був лишень тиск, який Тоттенхем більш-менш витримував. Здавалося, що все завершиться перемогою підопічних Томаса Франка, однак із Тоттенхемом стався Тоттенхем. Ну або ж Брентфорд, у якому працював Томас Франк. Всю свою перевагу команда розтринькала за крок до святкування.
На 85-й хвилині ПСЖ розмочив рахунок. Героєм став Лі Кан Ін, який прийняв скидання від Вітіньї та вистрілив метрів з 22-х у дальній нижній кут. Шансів у Вікаріо відверто не було. Сам гол яскраво демонструє, які проблеми з входом у периметр відчували парижани.
А вже на останніх секундах ПСЖ відігрався. Заміни Лучо продовжили працювати – Хакімі запустив у прорив Дембеле, той подав з правого флангу, а свіжий Рамуш замкнув. 2:2! Таким чином, португалець перевів гру в серію пенальті.
Драма в фіналі
Перший удар із "позначки" завдав Соланке, легко перегравши голкіпера, а от Вітінья підвів переможців ЛЧ. Бразилець навіть не влучив у ворота. Одразу після цього Бентанкур довів рахунок у серії до 0:2.
Далі Рамуш скоротив відставання, а Шевальє парирував постріл Ван Де Вена. Дембеле одразу ж вирівняв ситуацію в перестрілці, а потім мав бити Тель. Форвард Тоттенхема підтюпцем підійшов до м'яча й пробив майже без розбігу – і не влучив! Після цього промахів ніхто не робив, тож ПСЖ виграв серію пенальті.