Жером та Кевін-Прінс Боатенги
Країна: Німеччина, Гана
Вік: 27 - 29
Чинні клуби: «Баварія» - «Мілан»
Командні титули: 13 – 3
Хлопці зростали у бідному районі Берліна – поміж циган, арабів, росіян, румунів, албанців та інших шукачів кращої долі. Як розповідав старший із братів – Кевін-Прінс – у нього було два варіанти життєвого шляху: стати злочинцем або ж спробувати сили у футболі.
На щастя, брати, у яких тече ганська кров, обрали другий варіант. Обоє розпочинали у «Герті», а далі їх шляхи розійшлися. Більше того, вони виступають за різні національні збірні. Якщо Жером обрав Бундестім, то Прінс дослухався до голосу предків і опинився у збірній Гани. Жером, який на півтора роки молодший від брата, значно успішніший у плані трофеїв. Більше того, він – чемпіон світу. Кевіну ж із «чорними зірками» цей титул навряд чи світить.
Франк та Рональд де Бури
Країна: Голландія
Вік: 45 - 45
Клуби: «Аякс», «Барселона», «Галатасарай», «Рейнджерс», «Аль-Райян», «Аль-Шамаль» - «Аякс», «Твенте», «Барселона», «Рейнджерс», «Аль-Райян», «Аль-Шамаль»
Командні титули: 16 – 19
Сьогоднішні іменинники здебільшого виступали разом – і в «Аяксі», і в «Барсі», і «Рейнджерс». Навіть на схилі ігрової кар’єри вдвох поїхали підкорювати чемпіонат Катару. На колекцію трофеїв братам гріх скаржитися – тут Кубок чемпіонів, титули королів Ередивізії, шотландської Прем’єр-ліги, іспанської Прімери. Лише із збірної Голландії нічого не вдалося здобути. Найближчими до перемоги «помаранчеві» були на домашньому Євро-2000, але поступилися у драматичному півфіналі збірній Італії.
Після закінчення ігрової кар’єри Франк досягнув вагомих успіхів на тренерському поприщі, привівши рідний «Аякс» до чотирьох чемпіонських титулів. Натомість Рональд зробив несміливу спробу з олімпійською збірною Катару, де працював асистентом головного тренера, але щось пішло не так. Вже п’ятий рік у нього триває творча пауза.
Гарі та Філ Невілли
Країна: Англія
Вік: 41 - 39
Клуби: МЮ – МЮ, «Евертон»
Командні титули: 20 – 14
Одні з головних дійових осіб незабутньої ери Алекса Фергюсона. Гарі зберіг вірність «Ман Юнайтед» до кінця, тоді як Філ, молодший від свого брата на 2 роки, догравав у «Евертоні». Синхронно розпочали тренерську діяльність, одначе головні успіхи ще, вочевидь, попереду. Гарі, починаючи із 2012-го, працює у штабі збірної Англії. Його сольна спроба потренувати закінчилася повним провалом у «Валенсії». Філ робить менш різкі рухи, не форсує подій і спокійно працює асистентом головного тренера – спершу в МЮ, а тепер у «Валенсії».
Мікаель та Браян Лаудрупи
Країна: Данія
Вік: 51 - 47
Клуби: «Копенгаген», «Брондбю», «Ювентус», «Лаціо», «Барселона», «Реал», «Віссел Кобе», «Аякс» - «Брондбю», «Юрдінген», «Баварія», «Фіорентина», «Мілан», «Рейнджерс», «Челсі», «Копенгаген», «Аякс»
Командні титули: 15 – 12
На відміну від Невіллів чи де Бурів, Лаудрупи не грали разом в одному клубі, а їх взаємодію можна було побачити хіба що у збірній Данії. Мікаель, який старший від Браяна на 3,5 роки, назавжди «вляпався» в історію, як відступник, зрадник. Адже після чотирьох чемпіонств у складі «Барселони» перебрався у «Реал». Каталонці такого не пробачають, хоча й не цькували данця, як того ж Луїша Фігу.
Після закінчення кар’єри у 1998-му Міка увійшов до тренерського штабу збірної Данії. Вже багато років він провадить сольну діяльність – очолював «Мальорку», «Суонсі» і навіть московський «Спартак». Проте найбільшого успіху добився із «Брондбю» - шість трофеїв. Натомість Браян у тренерську кухню не втручається. Йому комфортно працювати футбольним коментатором на данському телебаченні.
Мурат та Хакан Якіни
Країна: Швейцарія
Вік: 41 - 39
Клуби: «Грассхоппер», «Штутгарт», «Фенербахче», «Базель», «Кайзерслаутерн» - «Конкордія» (Швейцарія), «Базель», «Грассхоппер», «Санкт-Галлен», «Штутгарт», «Галатасарай», «Янг Бойз», «Аль-Гарафа», «Люцерн», «Беллінцона»
Командні титули: 8 – 6
Етнічні турки знайшли прихисток у Швейцарії, яка дала їм все – починаючи від даху над головою і закінчуючи успішною футбольною кар’єрою. Мурат старший від брата на 2,5 роки. Значно швидше почепив бутси на почесний цвях і облаштував собі наступний життєвий етап – став працювати головним тренером швейцарських команд. Із «Базелем» здобув два чемпіонства, але зараз – безробітний. Провал у московському «Спартаку» (таке враження, що це фатальна команда для усіх без винятку тренерів) дещо похитнув впевненість Мурата у своїх можливостях. Натомість Хакан грав аж до 2013-го року. На тренерській стерні наразі не помічений.
Яя та Коло Туре
Країна: Кот-д’Івуар
Вік: 33 - 35
Чинні клуби: «Ман Сіті» - «Ліверпуль»
Командні титули: 17 – 12
Коло, потрапивши на Туманний Альбіон на початку 2000-х, нікуди звідси не виїжджав, заробивши собі ім’я в «Арсеналі», а потім у «Ман Сіті». Натомість Яя скуштував української екзотики, зігравши два сезони у донецькому «Металурзі», а потім транзитом через «Олімпіакос» і «Монако» пробився у самісіньку «Барсу». Зараз сили братів вже не безмежні. Коло ще має шанс здобути із «Ліверпулем» Лігу Європи, а далі ветерану вже не по дорозі із Мерсисайдом, який братиме курс на зміцнення ігрових ланок. Яя також, вочевидь, не входить у плани Пепа Гвардіоли, тож влітку покине «Ман Сіті».
Еден, Торган і Кіліан Азари
Країна: Бельгія
Вік: 25 – 23 – 20
Чинні клуби: «Челсі» - «Борусія» М – «Уйпешт»
Командні титули: 5 – 0 – 0
Сімейство Азарів – унікальне у світі футболу. Адже тут одразу тріо братів заявили про себе, а на підході – четвертий – Ітан, якому ще належить трохи підрости. Титули поки що підкорилися лише Едену, який не може занести собі до активу сезон 2015/16, позаяк повністю провалив його, як і вся команда «Челсі». Однак аванси, виписані Азару-старшому від Жозе Моурінью, дають надію, що футболіст виблискуватиме на Євро-2016, а у новому сезоні ми побачимо звичного Едена – прудкого короля лівого краю атаки. Від успіхів хавбека «Челсі» певною мірою залежатиме кар’єра його молодших братів. Їм потрібен високий орієнтир, до якого можна тягтися.
Фабіо та Паоло Каннаваро
Країна: Італія
Вік: 42 – 34
Клуби: «Наполі», «Парма», «Інтер», «Ювентус», «Реал», «Аль-Ахлі» - «Наполі», «Парма», «Верона», «Сассуоло»
Командні титули: 13 – 1
Очевидний дисбаланс між старшим та молодшим братом у кількості трофеїв. Паоло ніколи зірок з неба не хапав, залишаючись скромним і працьовитим центрбеком. Єдиний у своєму житті серйозний трофей він здобув із «Наполі» у 2012-му – Кубок Італії. Інша справа – Фабіо, володар «Золотого м’яча-2006», чемпіон світу, а також Серії А і Ла Ліги. Донедавна Каннаваро-старший очолював «Гуанчжоу Евергранд» та «Аль-Наср». А ось Паоло продовжує виступати у кальчо – зараз він гравець сенсаційного «Сассуоло».
Філіппо та Сімоне Індзагі
Країна: Італія
Вік: 42 – 40
Клуби: «П’яченца», «Леффе», «Верона», «Парма», «Аталанта», «Ювентус», «Мілан» - «П’яченца», «Карпі», «Новара», «Лумеццане», «Брешело», «Лаціо», «Сампдорія», «Аталанта»
Командні титули: 16 – 8
Піппо – легенда «Ювентуса» і особливо «Мілана». Сімоне – форвард, що залишив певний слід в історії «Лаціо», але не більше. Їх бомбардирські здобутки немає сенсу порівнювати: старший Індзагі забив у кілька разів більше.
Проте цікава річ. Сімоне може взяти у брата реванш за допомогою успіхів на тренерському поприщі. Попрацювавши із прімаверою «Лаціо», він наприкінці сезону очолив першу команду і вдало завершив чемпіонат двома перемогами над «Інтером» та «Карпі». Натомість Піппо так і не зумів реалізувати свої тренерські задуми, коли очолив «Мілан». На «Сан-Сіро» йому відміряли лише один сезон, і коли справи стали кепські – безжально звільнили з посади.
Автанділ і Таріел Капанадзе
Країна: Грузія
Вік: 53 – 53
Клуби: «Локомотив» (Тбілісі), «Гурія», «Торпедо» (Кутаїсі), «Металург» (Руставі), «Горда», «Темп», «Нива» (Тернопіль), «Локомотив» (Нижній Новгород) – «Локомотив» (Тбілісі), «Гурія», «Торпедо» (Кутаїсі), «Металург» (Руставі), «Горда», «Темп», «Нива» (Тернопіль), «Тернопіль», «Динамо-ДАІ», «Локомотив» (Нижній Новгород)
Закінчуємо імпровізований хіт-парад добре знайомими українському вболівальнику зі стажем братами-грузинами. Автанділ і Таріел були і залишаються справжніми легендами у Тернополі, при них місцева команда досягала найбільших успіхів у чемпіонаті України, а Капанадзе забивали голи «пачками» - вже даруйте за шаблон. Автанділ зазвичай діяв на самому вістрі атаки, тоді як Таріел розташовувався глибше, отримуючи задоволення не тільки від голів, а й вишуканих передач.
Команди вони змінювали гуртом. Тому, запрошуючи Автанділа, ви отримували у комплекті ще й Таріела. Кар’єру закінчили у Нижньому Новгороді, де й осіли та мешкають досі.
*******
Халіл та Хаміт Алтинтопи, Джузеппе і Франко Барезі, Рафаель і Фабіо, Габі і Дієго Міліто, Боббі та Джек Чарльтони, Ларс і Свен Бендери, Мбо та Еміль Мпенза... Список може розтягтися не на один десяток. Продовжимо в одному з наступних матеріалів.
Кілери у бутсах. Шевченко-Ребров і ще 15 найкращих бомбардирських дуетів світу