Майкл Оуен: Золотий м'яч? Рібері на видноті в усіх, проте Мессі і Роналду - найкращі

Майкл Оуен розпочав кар'єру у "Ліверпулі", перш ніж зійти із 16-річної дистанції у футболі у "Сток Сіті". Він володар "Золотого м'яча" 2001 року та учасник світових першостей 1998, 2002 та 2006 років у складі збірної Англії.

Екс-форвард, який тепер опановує фах журналіста, розповідає про адаптацію до безфутбольнго життя та про шанси "трьох левів" на світову корону у Бразилії.

- У якому стані сучасна збірна Англії? Які у неї сильні та слабкі сторони?

- Не думаю, що ми переживаємо золоту еру англійського футболу,  у нас не найкраща команда в історії. Все ж теперішній склад, як і попередні, здатен на боротьбу. Я все ще переконаний, що Англія далеко позаду таких команд як Бразилія, Аргентина, Іспанія, Німеччина та Нідерланди. Ці суперники тепер переважають нас. Незваючи на це, ми здатні боротись. Думаю, що жоден суперник не дуже рветься отримати нас у суперники.  

- "Ліверуль" востаннє став чемпіоном Англії у 1990 році. Які шанси у команди на титул цього сезону?

- Цей сезон повинен бути дуже цікавий. Три претенденти "МЮ", "Ман Сіті" та "Челсі", про яких йшлося на початку сезону, під питанням. Всі троє змінили тренерів. У "Ман Сіті" багато змін серед гравців, "Челсі" у пошуках стабільного бомбардира, а "МЮ" кволо стартував. "Ліверпуль", найпевніше, не виграє першість. Потрапляння у зону Ліги чемпіонів було б вдалим результатом для нього, хоча й стартував вдало.

- На Вашу думку, що змінилось в "МЮ" після відходу Алекса Ферґюсона?

- Драматичний момент має таки настати, якщо тренер з командою працює понад 25 років. Будь-якому наступникові буде непереливки. Така зміна вплинула і на керівництво клубу, і на гравців, яким слід звикати до нових методів роботи. Змін просто неможливо було уникнути. Думаю, що "МЮ" не прогадав з Девідом Мойєсом, у якого великий досвід і він фантастично тренував "Евертон". З часом Мойєс доведе правильність свого вибору. "МЮ" переборе стартове гальмування і в кінці сезону буде змагатися за чемпіонський титул.

- Як Вам виступати під керівництвом Ферґюсона?

- Дуже пишаюся, що я три роки виступав під таким тренером.  Збоку, коли виступаєш за іншу команду, завжди закрадається думка: "Цікаво, хто такий той Ферґюсон, який досягнув стільки успіху?" Класно, що він мене запросив в "МЮ". Я з цікавістю спостерігав за його розмовами з командою, його манерою керувати людьми та роздавати завдання. "МЮ" - величезна структура, у якій Ферґюсон доносив свою думку багатьом - не лише футболістам. Для мене все це було дивиною.

- Ферґюсон коли-небудь Вас ображав?

- Коли я прийшов у "МЮ", то запитав кількох хлопців у роздягальні: "Хіба він не забагато кричить і втрачає рівновагу?" Вони похиталили головами і сказали: "Ні. Ти не бачив його п'ять чи десять років тому. Зараз він дуже спокійний". Боюсь і уявляти, яким тоді був Ферґюсон. Він вимагає багато поваги, гравцям слід бути дисциплінованими. Все ж я погоджуюся з тим, що передумова успіху - наявність поваги до тренера.  

- Яке відчуття у Вас, перебуваючи осторонь футболу, під час перегляду ігор АПЛ, наприклад манчестерського дербі?

- Зовсім інший ракурс, коли ти вже не футболіст. У футболі довго не тримаєшся, мені лише 33 і я вже не граю. Це зрештою трохи дивно, адже у багатьох інших сферах так скоро не "йдуть на пенсію". Упродовж перших місяців після завершення кар'єри доволі важко, проте кожному гравцеві доводиться проходити через цей етап.  

- Не приваблює Вас тренерська кар'єра?

- Іноді думки про це з'являються, проте я відганяю їх (сміється). Після завершення кар'єри можна займатися будь-чим. Я вже пройшов перші два етапи тренерської науки. Іноді я прокидаюсь і мені здається, що я таки хочу працювати тренером. Все ж це така громіздка робота упродовж кожного дня року. Щойно завершивши кар'єру, мені таки хочеться взяти паузу. Не знаю, які сюрпризи принесе майбутнє, проте я не думаю, що врешті-решт стану тренером.

- Уболівальники іноді не можуть зрозуміти, чому наважитися на кар'єру у футболі дуже важко. Можете навести приклади зі свого життя?

- У будь-якій галузі, просуваючись по щаблях, стає щораз важче, адже кожен хоче перевершити тебе і стати найкращим.

Не можна розслаблятися ні на мить, незважаючи на пожертви, які іноді доводиться принести: вдосталь поспати, нормально поїсти тощо. Наявність таланту - не гарантія успіху. Потрібне відповідне ставлення, відданість, готовність до пожертв. Зате нагорода також за це велика. Не думаю, що гравці скаржаться на своє життя, хоча воно таки складне.  

- Наближається "Золотий м'яч". Хто на вашу думку стане його володарем?

- Завершується ще один класний рік у світовому футболі, у якому проявило себе багато гравців. Однак два футболісти завжди потрапляють на вершину списку претендентів. Це Мессі і Роналду. На мою думку, ці два гравці значно переважають інших у світі. Хоча є й інші хороші гравці. Спадає на думку мюнхенська "Баварія" як одна з найуспішніших команд минулого сезону: переможець Ліги чемпіонів, внутрішньої першості та Кубку. Тож гравці на кшталт Франка Рібері на видноті в усіх. Проте Мессі і Роналду найкращі завдяки своїй стабільності і приз отримає хтось з них двох.

Інтерв'ю ФІФА переклав та адаптував Андрій Холявка