– Ти один із небагатьох футболістів, які справді служили під час повномасштабної війни. Як виглядали перші дні в армії? І коли усвідомив: "Це – не тренування, це – війна"?
– Усвідомлення прийшло одразу. Ми знаходились у Києві і бачили, що відбувається: люди стояли з табличками, аби виїхати в будь-якому напрямку, вокзали забиті, паніка. Все летіло, вибухало. Тому жодних думок, що це "тренування", не було.
– Відомо, що ти ледь не загинув під час обстрілу: ракета впала саме там, де ви щойно були. Що пам’ятаєш про цей епізод? І як це – мати, можна сказати, другий день народження?
– Звичайно, коли "прилітає" поряд – ці емоції не описати. Коли все закінчується, ви сидите, п'єте каву, хтось курить – і розумієте, що з вами все добре, ви вижили... Це такий адреналін, ейфорія, відчуття життя на повну. У повсякденному житті таке важко відчути, – сказав Велетень в інтерв'ю Українському футболу.
Нагадаємо, на початку повномасштабної війни Владислав Велетень вступив до лав ЗСУ. Футболіст проходив службу у Києві та Донецькій області. Восени 2022 року Владислав відновив футбольну кар'єру.