‒ У єврокампанії ти став справжньою стіною в захисті Дніпра. Це найкращий сезон у кар’єрі?
‒ Так, професійно – це мій найкращий сезон за весь час.
‒ Розкажи про гру проти Ігуаїна. Який він на полі і як вдалося зупинити нападника Наполі?
‒ Він був одним із найкращих нападників Європи на той час – розумний, із чудовим ударом. Я намагався не дати йому простору, і коли він мав моменти, нас рятував Денис Бойко.
‒ Що відчував, коли у Києві пролунав фінальний свисток, і Дніпро вийшов у фінал?
‒ Це був магічний момент. В голові промайнуло все, через що ми пройшли. Це був пік моєї кар'єри.
‒ Яким запам’ятав фінал у Варшаві?
‒ Важка видалась гра. Севілья була чинним чемпіоном і фаворитом турніру.
‒ Чи не сняться жахіття після фіналу?
‒ Мені знадобилося кілька днів, щоб прийняти поразку.
‒ Поясни, чому вирішив залишитися? У клубі вже рік не платять зарплату, а тебе кличуть Лаціо і Бешикташ. Знаю, що ти ще відновлювався після травми, але, можливо, були й інші причини?
‒ Окрім того, що я лікувався, перемовини з Лаціо не просунулись, бо італійці не могли заплатити суму, яку на той момент вимагав Дніпро. Я прагнув піти з клубу мирно, попри всі наявні проблеми, – заявив Дуглас в інтерв'ю Українському Футболу.