– Твій батько, Олександр Пищур – легенда Волині, відомий футболіст. Наскільки він вплинув на твій розвиток і на твоє становлення, як футболіста? У тебе, мабуть, не було вибору бути не футболістом.
– Я сам захотів піти, але він мене відвів на футбол. Мене батько не змушував ні до чого. Тато у моїй кар'єрі дуже багато чого зробив і продовжує робити. Ми з ним кожен день спілкуємося про футбол, про тренування, про все. Він живе біля мене, тому їздить на кожен мій матч, дивиться, підказує. Батько дуже багато робить для мене.
– Чи часто критикує тебе?
– Такого не буває. Після гри він тільки направляє мою увагу на помилки, щоб я не повторював їх більше. Критики у нас ніколи не було. Іноді може і похвалити, іноді може і сказати, як краще зробити, тому що він сам футболіст. Я стараюсь його слухати, бо батько мені поганого не скаже, я вважаю.
– Яку найголовнішу пораду він тобі дав?
– Найважливіше, що треба плідно працювати кожен день. Доводити в першу чергу собі й вірити в те, що ти можеш. Без праці нічого не буде. Тільки плідна праця, праця, праця і лише завдяки цьому буде результат. Якщо ти хочеш чогось досягти у футболі, то тільки треба працювати.
– Чим зараз займається тато?
– Мною. Іноді тренуємося навіть разом, коли маємо вільний час.
– Маркевич сказав, що ти маєш перевершити свого батька. Як тобі такі висловлювання на твою адресу?
– Дуже приємно, що про мене такі тренери висловлюються. Це тільки додає мотивації, що треба більше працювати, щоб вже не тільки українські спеціалісти за мене говорили.
Щодо того, що я перевершу свого батька, то… Мій тато в 20 років не мав того, що маю я. Він тільки почав на професійному рівні грати у років 22. У мене більше умов. Та й у нього не було чоловіка, який може його спрямувати, як треба, коли треба і що треба. Але мені пощастило, що тато пограв у футбол і може підказати все. Він тільки своєю працею всього досягнув, – сказав Пищур в інтерв'ю Спорт 24.
Нагадаємо, батьком нападника є Олександр Пищур-старший – екс-гравець Волині, Таврії, Зорі та низки інших клубів.