Протистояння Інтера й Атлетіко – найбільш цікава історія в 1/8 фіналу цьогорічної Ліги чемпіонів. Тут можна було знайти безліч цікавих чи зворушливих моментів. Для любителів лірики, наприклад, приготували факт зустрічі Дієго Сімеоне з колишнім клубом, який очолює колишній одноклубник Ель Чоло.
Для любителів хіп-хопу на трибуни підвезли Каньє Веста. Звісно ж, у фірмовому образі останніх місяців. Каньє не міг бути іншим.
Тактичні гіки, своєю чергою, готувались смакувати битву команд зі спорідненими ігровими принципами – мадридці й міланці працюють у схемі 3-5-2, ставлять на позиційну ротацію та страждають від розривів між лініями. І при цьому Дієго Сімеоне та Сімоне Індзагі по-різному реалізовують схоже бачення футболу.
У першій зустрічі букмекери ставили на Інтер, який за увесь сезон програв лишень два рази й пропустив всього 12 голів у чемпіонаті. Атлетіко ж не зумів виграти у половині виїзних поєдинків в Ла Лізі – а тут ще й Мората зазнав пошкодження коліна...
Дієго Сімеоне поставив на перестраховки. У першому таймі його план спрацював
Альваро потрапив у заявку, але провести більше тайму не міг. Ель Чоло вирішив його поберегти, притримавши у запасі й виставивши замість нього Льоренте. По цій зміні стало зрозуміло, що гості ставлять на обережність – Маркос здатний покривати великий простір, він сильний у пресингу й міг допомогти на фланзі. Плеймейкер Депай сидів на банці.
Середні позиції гравців Атлетіко
На всіх інших позиціях обійшлося без несподіванок. Хід матчу показав, що Атлетіко дійсно не збирався ризикувати – команда непогано комбінувала в центральній частині поля й тримала м'яч 54% часу, однак не йшла вперед великими силами. Та і великого бажання атакувати не було. За весь перший тайм мадридці завдали лишень два удари по воротах, і ще стільки ж було проведено до 75-ї хвилини.
Підопічні Чоло Сімеоне грамотно перемикались між високим пресингом та падінням у середній / низький блок. У першому таймі їхня тактика працювала, адже Інтер не створив серйозної небезпеки. Особливо це стосується відрізку до 35-ї хвилини.
Найгострішим епізодом довгий час залишалося влучання м'яча в руку Моліні. Господарі вимагали пенальті, однак кінцівка була притиснута до тіла.
Лишень наприкінці першого тайму "змії" почали створювати щось перспективне, але підводило завершення. Так, на 37-й хвилині Лаутаро замикав подачу Барелли, пробивши головою метрів з 9-ти – вийшло точно в руки Облаку. На 39-й же Тюрам скористався обрізкою Де Пауля, втік від Вітселя й скинув м'яч на лінію півкола, звідки мав пробивати Лаутаро – втім, нападник завозився.
Перед перервою помилка Вітселя при передачі вилилась у ще одну контратаку. Тюрам і Барелла завершили її обіграшем з дальнім пострілом Маркуса. По центру, без проблем для голкіпера. Зрештою, відпочивати команди відправились за нулів на табло.
Інтер поставив на контргру й кроси – і ледь не знищив Атлетіко. Арнаутовіч не дав розгромити Мадрид
У роздягальні Сімоне Індзагі замінив Тюрама на Арнаутовіча. Маркус отримав пошкодження. Дієго Сімеоне, своєю чергою, зняв з пробігу центрбека Хіменеса – на полі з'явився Савіч. Не можна сказати, що ці перестановки серйозно вплинули на тактичний малюнок.
Інтер і до перерви ставив на гру від пресингу й контратак, однак міланцям бракувало конкретики. Тим не менш, поява такого таргетмена, як Арнаутовіч, могла конкретизувати гру господарів на чужій третині. Так і сталося, от тільки Мірко вперто не хотів забивати.
Вже на 49-й хвилині австрієць запоров момент, замкнувши простріл Дімарко. Та що там момент – уся атака Інтера була геніальною, однак удар Мірко метрів з 9-ти пролетів над воротами.
Через три хвилини Арнаутовіч виграв дуель у Савіча й пробив головою з центру штрафного – неточно. На 63-й же хвилині Мірко обігрався з Лаутаро та отримав шанс відзначитись з лінії воротарського. Втім, і тут він пробив по горобцях!
Ще за кілька хвилин Барелла подавав на лінію воротарського, однак Арнаутовіч не розрахував політ м'яча! Лаутаро теж міг замкнути, але й він розминувся зі сферою.
Атлетіко міг покарати за таке марнотратство. Конкретним карателем мав стати Де Пауль, який на 56-й хвилині обігрався з Ліно й вивів його на кут воротарського, а на 57-й організував Льоренте рандеву з голкіпером. Самуель кволо бахнув повз ближню стійку, а Маркоса встиг наздогнати Де Врей.
Ці моменти на довгий час стали єдиними для Атлетіко в другому таймі. Ситуацію не врятувала навіть поява Морати. Ба більше – Інтер з кожною хвилиною нарощував тиск, змушуючи мадридців помилятись на власній половині поля. "Нерадзуррі" бракувало тільки результативного завершення.
Інтер таки добився свого, але Атлетіко втримався стратегічно
Зрештою, на 78-й хвилині підопічні Дієго Сімеоне добилися свого. Ліно помилився під пресингом, Лаутаро підхопив м'яч та влетів у карний майданчик, після чого потужно пробив – Облак парирував, однак на добиванні опинився Арнаутовіч. 1:0!
Атлетіко вже на 81-й хвилині міг зрівняти зусиллями все того ж Ліно, однак його постріл метрів з 17-ти пройшов поруч з лівою штангою. На 88-й же сам Мората був близьким до порятунку гостей, замикаючи подачу з лівого флангу на дальню стійку – м'яч пролетів у сантиметрах від неї!
На жаль для мадридців, це був їхній останній шанс на нічию. Втім, не все так погано – спроби Інтера добити "матрацників" теж не принесли гострих нагод. У підсумку, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу "змій". Тепер все вирішиться в Іспанії.