Головна сенсація ЧС-2026 повторила Україну – аномалія, якої не бачили 100 років, магія друга Луніна

Національна команда, лідерами якої є подвійний фіналіст Ліги чемпіонів Хакан Чалханоглу та переможець ЛЧ-2024 Арда Гюлер, вилетіла вже після двох турів. Туреччина нагадала Україну на Євро-2016. Позолочене покоління Ярмоленка, Коноплянки, Степаненка, Зозулі, Федецького, Пятова, Селезньова. Зінченко тоді ще й не мріяв, що гратиме у фіналі Ліги чемпіонів за Манчестер Сіті. А глухий резервіст Тимощук уже вигравав ЛЧ та двічі поступався у фіналі з Баварією, ще не осоромившись перед Україною. Складно було повірити, що на чемпіонаті Європи, де також можна було вийти до плей-офф з третього місця, можна вилетіти отак після 2 турів.

Статистика xG та всі удари збірної України на Євро-2016

Підопічні Фоменка тоді "вразили" антирекордом континентальних першостей. Збірна України стала першою в історії, що не забила у 5 поспіль матчах Євро (враховуючи ще домашній чемпіонат 2012 року). А при тому, якщо заглибитися в архівні показники очікуваних голів та поглянути на карту пострілів, не все так безпросвітно буде. І на гол у ворота Німеччини награли, і Північній Ірландії мали забивати. А Польщу так взагалі статистично заслужили перемогти 1:0, а не завершити з дзеркально протилежним рахунком.

Туреччина може нарікати на нефарт навіть в рази більше. Цілих 62 удари, 3,6 xG і нуль влучань проти Австралії та Парагваю, тоді як у суперника залетіло по суті все. Таке буває у футболі, але щоб двічі поспіль? Вінченцо Монтелла навіть заявив, що подібні аномалії трапляються хіба що раз на 100 років. Однак Туреччина, де футбол без перебільшення є другою релігією, не може пробачити своїм вчорашнім героям такої зради. Особливо, звісно, дістається досвідченому Чалханоглу, який двічі підходив дуже близько до перемоги в ЛЧ з Інтером, а зараз не проявив лідерських якостей. Втручатися змушена була навіть друга половинка Хакана, завжди готова стати на захист чоловіка.

Команда Монтелли, зрештою, дійсно довела проти лідера групи, що має в собі безліч майстерності. Так, США виставили другий склад, але Почеттіно дуже не хотів програвати й бачити кислі обличчя журналістів, які посміли навіть не привітати одного з господарів з виграшем групи та виходом до плей-офф на Боснію і Герцеговину. В цій грі особливо засяяв один із найближчих приятелів Андрія Луніна в мадридському Реалі – український голкіпер навіть позував з Ардою Гюлером після тріумфу в ЛЧ.

Відео, як лівоногий маг збірної Туреччини знищує Крістіана Пулішіча перед десятками тисяч його фанатів на батьківщині розірвало мережу та набрало мільйони переглядів. Гюлер прокинув поміж ніг екс-вінгеру Челсі, зробивши це настільки знущально, що фанати "яничарів" могли вкотре експресивно здійняти руки до неба: "Де ж ви були, хлопці, раніше". Кенан Їлдиз, якого не припиняють порівнювати з Алессандро Дель П'єро, не мав такого моменту слави. Арда проти США зробив усі голи, ніби доводячи, що це фіаско було наслідком розхитаної психології або взагалі чогось незбагненного. І змусив шкодувати, що ми більше не відчуємо чистої насолоди від його розумної технічної гри на цьому Мундіалі.

Комічності ситуації додає те, що ганський чаклун, обіцянка якого зупинити Харрі Кейна проти його рідної команди втілилася в реальність, попросив пробачення в Туреччини за те, як саме вона вилетіла з ЧС-2026: "Чесно кажучи, сталася величезна помилка. Я приготував амулет, щоб послабити суперника Гани, але під час ритуалу мій учень посковзнувся з картою, тож енергія перемістилася на Туреччину. Коли я подивився їхні останні матчі та втрачені моменти, я зрозумів, що щось пішло не так. Прошу вибачення в турецького народу – ви ніколи не були моєю метою".

Монтелла перед Мундіалем запевняв, що його команда не матиме права на відмазки. Мовляв, нам не буде пробачення, якщо ми зазнаємо фіаско. На цьому чемпіонаті світу симпатичні збірні несподівано провалювалися, і це також викликало справжню бурю на батьківщині. Президент Південної Кореї (ще одна країна, яка може похвалитися фіналістами та переможцями ЛЧ) та навіть парламентарі закликають проводити розслідування, хто призначив їхнього тренера, поки в магазинах і ресторанах країни вішають таблички: "Хон Мьон Бо, вхід заборонений". Це особливо боляче для всієї нації, коли у твоїй збірній культові футболісти грають у казна-що та вилітають настільки рано.

Фанати Туреччини, яку населяють 87 мільйонів людей, були жорсткого обдурені своїми хлопцями, з якими напередодні турніру відчували той особливий зв'язок, ніби щось прекрасне от-от має статися. Зараз всім начхати, що ця збірна фінішувала як найкраща остання команда, яка цілком могла б поборотися за місце у плей-офф з володарями третіх місць. Аналітик The Athletic Майкл Кокс навіть висунув ідею, щоб ті, хто фінішує четвертими, могли боротися за ці додаткові путівки до 1/16 фіналу, якщо їхні показники були б кращими, ніж у команд, які опинилися б вище в інших групах.

Це дало б туркам та іншим подібним невдахам змогу до останнього вірити у свій шанс, а не втрачати все після двох раундів. Було б більше інтриги на фінальний тур групового етапу. За такого розкладу Україна на Євро-2024 пробилася б у топ-4 тих, хто не посів перші 2 місця у квартетах, і зіграла б в 1/8 навіть з останнього місця! Ну, а наразі нам залишається лише забути про те, щоб найближчим часом ще раз називати подібні команди темними конячками, здатними здивувати світ на великому форумі.

Всі удари Туреччини за 2 тури ЧС-2026 – збірну прорвало тільки в матчі без значення

Усі ці зірки ЛЧ та інших єврокубків одними своїми іменами могли продати багато квитків і надій. А на полі не підтвердити це результатом і близько. Після бронзи на ЧС-2002 Туреччина пролетіла повз Євро-2004, вилетівши від.. Латвії. Це був пік слави екс-форварда київського Динамо Маріса Верпаковскіса. Перед нинішнім чемпіонатом світу Глейкер Мендоса, який перебрався в донецький Шахтар заради гри в ЛЧ, поклав шалений супергол у ворота Туреччини в матчі за свою значно скромнішу Венесуелу, а ми й тут не помітили знаків.

Чалханоглу, Гюлер та Їлдиз об'єднали націю, роз'єднану ворожнечею на клубному рівні. Стали для всіх "нашими хлопцями". Турецькі фанати змалечку виростали з футбольною пристрастю. Гра збірної впливала на почуття і настрій цілої нації. Ось чому саме такий блискавичний виліт Туреччини став більшою несподіванкою, ніж будь-який інший результат до плей-офф. Монтелла подарував цю надію, хоч до нього і мали претензії через надто пізні заміни та інші нюанси ще до цього всього. Італійця полюбили за те, що він був інший, ніж турецькі тренери – ті начебто упереджено відбирали гравців через клубні симпатії. Принаймні в цьому багато хто переконаний.

Цих гравців полюбили настільки, що оплачували їхні покупки в магазинах та безкоштовно годували в ресторанах: "Не хвилюйтеся ні про що, просто забивайте ці голи за Туреччину знову і знову!" Ближче до початку матчів турки з надіями заспівували "Мехтер Марш" – старовинну османську маршову пісню. А після поразок їхній стан значно погіршувався, адже так часто буває. що провали тамтешньої збірної негативно позначаються на здоров'ї. Дивовижний факт: рівно на 2 години більше за геть не настільки футбольне Гаїті протрималася Туреччина на ЧС-2026.

Такого справді не було з 1966 року, коли почали вести всю цю статистику, щоб за 62 удари протягом двох матчів команда не змогла забити хоча б 1 гол. Математичні моделі кажуть, що "яничари" мали більше шансів наколотити 8 м'ячів проти Парагваю та Австралії, ніж 0. Насправді фішкою цього чемпіонату світу стало те, що команди, які тотально домінують з м'ячем (контроль у 60-75%), часто провалюються. Навіть перший матч 1/16 фіналу продемонстрував цю закономірність. Як тільки ПАР довів свою перевагу в другій половині до 61 відсотка володіння, пропустив і вилетів від Канади.

Коли США вирішили переконтролювати Туреччину, отримали болючого ляпаса і 3 голи. Було доволі незручно спостерігати цю радість Гюлера і компанії після перемоги, що нічого не вирішувала. Водночас дуже легко з героїв нації перетворитися на безвідповідальних знаменитостей, які переймаються тільки своїми привілеями та солодким життям. Повертати довіру фанатів уже значно важче. Тож краще було почати вже і зараз. Здається, 21-річний Гюлер засвоїв цей урок швидше за колег по збірній.