Футбол 24 спільно з Nemiroff розповідає про життєву історію Клінта Демпсі: від складного дитинства до статусу футбольної зірки.
Про заможне майбутнє він і не мріяв. Батьки Клінтона ледь давали собі раду з п’ятьма дітьми у трейлері, припаркованому на бабусиній землі. Футбол – це те, що робило його дитинство щасливим. Старший брат Раян був першим і головним суперником Клінтона на полі. Ну як полі? На ґрунтовій землі, узбіччі доріг і всюди, де можна було знайти кілька вільних метрів та поставити зо два предмети, що слугували хлопцям у якості воріт.
Зрештою, умови були останнім, про що турбувалися Раян та Клінт. У них був свій чемпіонат світу, де вони обирали улюблені команди і уявляли себе футбольними зірками. По телевізору на іспаномовних каналах крутили південноамериканські ліги, тож брати Демпсі зростали на Марадоні, Каніджі, Вальдеррамі. Минуть роки і Клінт Демпсі зіграє на чемпіонаті світу. Не вигаданому, а справжньому. Потім будуть все нові і нові турніри – Клінт забиватиме там і стане першим американцем, котрий відзначився на трьох Мундіалях.
У Бразилії 2014-го Демпсі вистачило 29 секунд після стартового свистка, щоб забити у ворота Гани – це п’ятий найшвидший гол в історії чемпіонатів світу. Капітан збірної США бурхливо відсвяткував той гол, а потім здійняв руки до неба. То був особливий жест і данина сестрі Дженніфер, котра відійшла у вічність 16-річною через важку хворобу.
В інтерв’ю Клінт зізнавався, що думка про втрату сестри стала однією з головних мотивацій у його кар’єрі: "Коли ми говорили з сестрою про смерть, вона якось сказала, що, можливо, одного дня допоможе мені забити гол "звідти". М’яч у ворота збірної Англії на ЧС-2010 футболіст пов’язував саме з допомогою небесних сил.
Красивої історії успіху хлопця з нетрів могло й не бути. Якби не раціоналізм батьків. Голова сім’ї Обрі Демпсі та його дружина Деббі помітили, що Клінт має талант, тож почали возити сина на футбольні заняття у Даллас. І байдуже, що дорога в один бік займала три години. Тато продав свій човен і таким чином зміг оплачувати вартість бензину.
"Демпсі є продуктом свого оточення. Йому доводилося битися на кожному кроці", – сказав якось про Клінта один із його партнерів. Він дійсно поступово рухався нагору, але робив це всупереч, а не завдяки. Коли 2007-го Фулхем придбав Демпсі, скептиків вистачало. Ну який американець в АПЛ?
Проте Клінт своєю наполегливою працею змінив стереотип і став легендою "котеджерів". Вісім сезонів, понад 200 матчів та півсотні голів. Демпсі був найкращим бомбардиром Фулхема, визнавався найкращим гравцем команди, а 2010-го пробився з Фулхемом до фіналу Ліги Європи.
Через шість років після того фіналу Клінт знову боровся з обставинами. Лікарі виявили у футболіста нерегулярне серцебиття, тож йому довелося зробити паузу. Демпсі повернувся у гру, але 2018-го тихо пішов з футболу. Як жартували у пресі – пішов ловити рибу.
Так, окрім футболу, Демпсі має ще одну пристрасть – риболовлю. І вона також пов’язана з ріднею та Техасом:
Риболовля – особливе заняття, адже нагадує мені про дитинство. Моя сім’я часто вирушала у похід, ми були разом… Футбол – це великий тиск, він може поглинати. А риболовля – це можливість на деякий час вимкнутися, розслабитися та повернутися до того, що я робив дитиною.
Одна з найяскравіших цитат, яка належить Клінту Демпсі, якраз стосується футболу та його улюбленого хобі: "Я хочу лише забивати голи і рибалити".
Клінт був втіленням загадкового та суперечливого. Він рідко спілкувався з пресою і здавався закритим хлопцем. Та це не завадило йому вразити експресією у своєму реп-альбомі, який Клінт випустив під час футбольної кар’єри. Демпсі наче був уособленням спокою та стриманості, але потім він вибухав і просто посеред матчу розривав записник арбітра через незгоду з його діями.
Історія Клінта Демпсі – ідеальне полотно для голлівудської екранізації. Хлопець з провінції, друзі дитинства якого вже "у в’язниці або на тому світі", став одним із героїв нації. Та у цьому весь шарм Клінта – він ніколи не шукав вигоди і просто залишався собою. Родина, футбол і риболовля – цих трьох речей вистачало Клінту Демпсі для того, щоб почуватися щасливим.
Мандрівка Стіліяна Петрова: історія капітана Астон Вілли, який поборов хворобу