Герой дня: чому плаче Скалоні, або Тренер, який ніколи не програвав Європі

Ліонель Скалоні

Вік: 48 років

Посада: головний тренер

Статистика у збірній Аргентини: 78 перемог, 14 нічиїх, 9 поразок

Хтось може сказати, що тренувати таку команду – легко. Високий клас виконавців, здорова спортивна злість і характер, іноді й допомога суддів (ніде правди діти). Та найважливіша її перевага – присутність Мессі. Це як у дитинстві: коли за команду семикласників заходив пограти випускник – одразу відчувалася різниця.

Ліонелю Скалоні легко і складно водночас. Адже в колективі зірок дуже швидко можна втратити авторитет. Надто, якщо у твоєму розпорядженні є найкращий футболіст світу. Роберто Мартінес завалив чемпіонат світу і став певною мірою посміховиськом, догоджаючи Роналду. Марсело Б’єлса навпаки – хотів прогнути команду під себе, але метод батога не спрацював так само, як і у випадку з пряником. Тож тільки баланс в усьому – від тактики й стратегії до комунікацій у роздягальні. Скалоні це вдається вже багато років.

Важливу роль зіграло те, що обидва Ліонелі ще перетнулися у національній збірній як гравці. Скалоні встиг зіграти за "альбіселесте" сім матчів (1 гол) у середині 2000-х. Мессі тоді тільки розпочинав, тож із великою повагою дивився на досвідченого партнера, за спиною якого було багато сезонів у складі СуперДепора і сенсаційне чемпіонство Ла Ліги-2000, виступи в АПЛ за Вест Хем. Та й починав свою кар’єру цей захисник у Росаріо – рідному місті Лео-молодшого.

Коли Скалоні очолив Аргентину у 2018-му, все стало на свої місця. Багато дрібних деталей склалися в цілісну картину. Після золотої епохи Марадони цій збірній ніяк не вдавалося повторити тріумф 1986-го чи 1978-го. Тренери змінювались один за одним, навіть сам Дієго Армандо провалився на цьому посту. Майже нічого не зміг дати "альбіселесте" і Хорхе Сампаолі, який вилетів з ЧС-2018 в 1/8 фіналу. Майже, бо у його штабі помічником працював Скалоні. Головний тренер пішов, а помічник залишився, вперше в кар’єрі отримавши шанс попрацювати сольно.

Мабуть, ще ніколи очікування від нового призначення не були такими низькими. Але це дало Ліонелю психологічний бонус – здивувати з "чистого аркуша" завжди легше, ніж відповідати високим стандартам. За рік до катарського Мундіалю він виграв з Аргентиною Копа Амеріка – трофей, який не підкорювався команді з далекого 1993-го! Ну а далі була вже світова корона.

Вражає і статистика Скалоні. За вісім років – лише дев’ять поразок. І, до уваги збірної Швейцарії, ще жодного разу цей тренер не програвав європейській команді.

З часом Ліонель став сентиментальним, хоча за тренерськими мірками він ще "молодий і перспективний". Лише в межах цього Мундіалю камери вже двічі фіксували сльози Скалоні. Спершу його до глибини душі зворушив хет-трик Мессі у ворота Алжиру.

Вдруге наставник заплакав після епічного камбеку проти збірної Єгипту. "Мене переповнюють емоції. Що за команда!" – коротко вичавив зі себе під час флеш-коментаря і пішов дякувати підопічним за перемогу.

Збірна Бразилії споконвіків грала за правилом "Ви нам заб’єте, скільки зможете, а ми вам – скільки захочемо". Зараз цю традицію впевнено перехопила Аргентина Ліонеля Скалоні.