Укр Рус
Усі матчі прогнози статті
україна ЛЧ англія

ЧС-2026: прев’ю групи F – неоднозначні Нідерланди, кривдник України та найсильніше покоління "самураїв"

"Футбол 24" продовжує знайомити з командами-учасницями чемпіонату світу-2026. На черзі представники групи F.

Михайло Юхименко Журналіст, футбольний аналітик

Група F навряд чи претендує на звання найзірковішої, хоча саме в таких квартетах трапляються найгучніші сенсації. Нідерланди вважають беззаперечним фаворитом, але "ораньє" повинна лякати Японія – чотири роки тому "самураї" не пустили у плей-офф Німеччину та Іспанію, впевнено здолавши обох. Для українських фанів особливий інтерес становить Швеція, яка розгромила нашу збірну в плей-офф, однак боротьба з Тунісом за третє місце не буде настільки простою.

До речі
ЧС-2026: прев’ю групи C – камбек Неймара, "чемпіони" Африки, міцні скоти та сенсаційний учасник

Календар матчів

1-й тур

Нідерланди – Японія (14 червня, 23:00)

Швеція – Туніс (15 червня, 05:00)

2-й тур

Нідерланди – Швеція (20 червня, 20:00)

Туніс – Японія (21 червня, 07:00)

3-й тур

Туніс – Нідерланди (26 червня, 02:00)

Японія – Швеція (26 червня, 02:00)

Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри

ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).

Нідерланди

Місце в рейтингу ФІФА: 7

Головний тренер: Рональд Куман

Капітан: Вірджил Ван Дейк

Лідери команди: Мемфіс Депай, Френкі Де Йонг, Дензел Дюмфріс, Доніелл Мален

Найвище досягнення на ЧС: фінал (1974, 1978, 2010)

Нідерланди – одна з найсильніших збірних в історії чемпіонатів світу. "Ораньє" виграли 54,5% матчів на Мундіалях, поступаючись тільки Німеччині та Бразилії. Фундамент сучасної футбольної тактики заклали саме нідерландці зі своїм "тотальним" стилем у 1970-х.

Навіть зараз ця країна надзвичайно успішна – із останніх 19 матчів на чемпіонатах світу "ораньє" лишень раз програли не в серії пенальті, а поразок на груповому етапі не фіксується з 1994 року. Разом з тим, збірна Нідерландів залишається і одним із головних лузерів ЧС, зазнавши трьох поразок у фіналах.

Можливо, їм пощастить у 2026 році? Команда Рональда Кумана не є фаворитом турніру, але німецький математик Йоахім Клемент прогнозує тріумф Нідерландів. Він обрахував шанси через формулу – вона спирається на ВВП країни, кількість населення, позицію в рейтингу ФІФА та елемент випадковості. Науковець просить ставитись до обрахунків з іронією й називає їх ірраціональними, однак модель вгадала трьох попередніх переможців ЧС!

Як Нідерланди грали перед ЧС-2026?

Підопічні Рональда Кумана ураганом пройшлися по груповому етапу відбору, забивши 27 голів і пропустивши чотири. От тільки є нюанс – суперники в "ораньє" були дуже слабкими. У ворота Мальти, Фінляндії та Литви відвантажили 25 м'ячів, а от два поєдинки з поляками завершились без перемог і феєрій. В обох випадках команди розкатали 1:1.

Це – доволі типова історія для нинішніх Нідерландів. У плей-офф Ліги націй вони двічі не змогли здолати Іспанію, а на груповому етапі турніру трапились нічиї з Німеччиною, Угорщиною та Боснією. Товариські матчі перед стартом ЧС-2026 також тривожать, адже колектив поступився Алжиру та зіграв 1:1 з Еквадором.

Тактичні нюанси і лідери Нідерландів

Рональд Куман працює у схемі 4-2-3-1, для якої характерна мобільність і тактична гнучкість. Депай і Гакпо часто організовують перевантаження в ударних зонах, створюючи хаос і комбінуючи з центрхавами.

Особливо небезпечним центрхавом є Де Йонг, роль якого суттєво відрізняється від вимог Барси. У клубі він працює в опорній зоні, тоді як у національній команді Френкі ближчий до "десятки". Вісімнадцять створених моментів у кваліфікації до ЧС-2026 підтверджують надзвичайні креативні здібності.

Хоча Раян Гравенберх і Тіджані Рейндерс теж можуть влаштувати перфоманс. Особливо вражають асисти Раяна в перехідних фазах.

Депай забив за збірну 55 голів у 108 матчах, але у нього також 35 гольових передач – починаючи із 1978 року ніхто у складі "ораньє" не асистував настільки часто. Втім, у Рональда Кумана є і план Б. У разі проблем з подоланням низьких блоків – а вони почасти виникають – тренерський штаб випустить на вістря атаки 197-сантиметрового Вехгорста (сина власників великої нафтової компанії, між іншим).

Однією з головних надій є Мален, який видав фантастичні півроку в Ромі. Джан П'єро перевів його в центр нападу, а той відвантажив 14 голів у 18 матчах в Серії А. Донні побив рекорд Балотеллі за голами футболістів, яких підписали взимку, а Алессандро Костакурта порівняв його перший дотик з технікою Роналдо та Кареки.

Гасперіні вважає Малена схожим на Віаллі, тоді як італійська преса ставить нідерландця в один ряд з Батістутою.

У збірній Мален здебільшого працює з правого флангу, однак і звідти він оформив 4+1 у семи турах. Це неабияк важливо, враховуючи сумнівну форму 32-річного Депая – нападник Корінтіанс через травму пропустив 15 матчів, відновившись аж у середині травня.

Загалом, збірна Нідерландів вкрай агресивна. Навіть у невдалих матчах Ліги націй в очі впадає висока результативність. Іспанії забили п'ять голів (3:3 і 2:2), Німеччині закинули два, Угорщині й Боснії – чотири і п'ять відповідно.

Висока результативність пов'язана не тільки з класом виконавців, а і з моделлю гри – фулбек Дюмфріс підіймається з позиції фулбека й разом з трьома центрхавами часто зависає на чужій третині. От тільки така агресія має свою ціну.

Нідерланди в матчах проти топів або потужних середняків частенько пропускають не менше, ніж забивають. Вони залишаються дуже вразливими до контратак – 34-річний Ван Дейк хоч і зберігає потужну статистику в АПЛ, але помиляється й не встигає все частіше.

Хто не приїхав?

Головною втратою збірної Нідерландів став Хаві Сіммонс. Атакувальний хавбек Тоттенхема яскраво заявив про себе на Євро-2024, ледь не витягнув Тоттенхем в 1/8 фіналу ЛЧ й оформив 6+5 під керівництвом Рональда Кумана – втім, за місяць до ЧС-2026 нідерландець порвав хрести. Його мобільності, дриблінгу й дальніх ударів бракуватиме.

Також варто відзначити втрату Де Лігта – через травму спини центрбек МЮ ліг на операцію у грудні. Загалом, із невикликаних футболістів "ораньє" можна було б зібрати ще одну збірну вартістю в кількасот мільйонів євро.

Оптимальний склад: Вербрюгген – Дюмфріс, Ван Дейк, Ван Де Вен, Аке – Де Йонг, Гравенберх – Мален, Рейндерс, Гакпо – Депай

Японія

Місце в рейтингу ФІФА: 18

Головний тренер: Хадзіме Моріясу

Капітан: Ватару Ендо

Лідери команди: Такефуса Кубо, Ріцу Доан, Такехіро Томіясу, Хірокі Іто

Найвище досягнення на ЧС: 1/8 фіналу (2002, 2010, 2018, 2022)

Розвиток футболу в Японії виявився таким же швидким, як і знамениті місцеві потяги "Сінкансен". У 1990-х країна була відома хіба що через несподіваний вояж Арсена Венгера в Нагою, однак після ЧС-2002 стався справжній бум. У середині нульових з'явились перші сильні легіонери в топ-лігах (Хонда, Наката, Кагава), а наприкінці 2010-х дослідження японського чемпіонату стало правилом хорошого тону для скаутів.

А ще в цій країні забивають голи за методикою Теда Лассо. Ніколя Жовер може взяти на олівець.

Сьогодні Японія є 8-разовим учасником Мундіалю та 4-разовим учасником плей-офф, а в складі збірної виступають представники Баварії й Ліверпуля, екс-футболісти Реала й Арсенала, фіналісти та тріумфатори єврокубків. Майже вся команда грає у топ-чемпіонатах або чемпіонатах-трамплінах (Бельгія, Нідерланди, Шотландія).

"Самураїв" поважали ще в 2010-х, однак на ЧС-2022 стався якісний левел-ап. Японія почала вибивати найкращих європейських тренерів у тактичних дуелях – Хансі Флік і Луїс Енріке поступилися Хадзіме Моріясу саме в організації гри. Це й не дивно, адже в Японії є збірники з вищою освітою, а значить з інтелектом тут проблем немає.

Дипломна робота Каору Мітоми з Брайтона. Він завершив університет Цукуби. Вищу освіту також мають Юто Нагатомо і Аясе Уеда, які приїхали на ЧС-2026.

Усе це багатство дозволяє вимагати від збірної нового прориву. Країна хоче прорватись у чвертьфінал ЧС-2026 – серед усіх команд, які виступали на Мундіалі й не дісталися цієї стадії, Японія є рекордсменом за кількістю матчів (25). П'ята зупинка в 1/8 фіналу вже розглядатиметься як провал, причому так вважатиме увесь світ.

Як Японія грала перед ЧС-2026?

"Ніппон" зберігає статус одного з гігантів футболу в Азії. На другому етапі відбору команда Хадзіме Моріясу здобула шість перемог із сумарним рахунком 24:0, хоча суперники були простими (Північна Корея, Сирія та М'янма).

На третьому етапі в групу потрапили потужні Австралія та Саудівська Аравія, однак японці завершили на першій позиції з 30 голами при трьох пропущених. 54:3 за 16 матчів – ніхто й ніколи не демонстрував такої високої результативності в азійському відборі на ЧС. Щоправда, у протистоянні з австралійцями колектив набрав всього одне очко, а саудити розкатали 0:0 на виїзді.

Кубок Азії завершився поразкою в чвертьфіналі від Ірану, зате вдалося виграти короткостроковий чемпіонат Далекого Сходу – там примітною є перемога над традиційно сильною Південною Кореєю. Втім, збірна домінувала не тільки на своєму континенті.

У товариських матчах 2025 року "самураї" програли США, але стримали Мексику, здолали Гану й розбили Бразилію (3:2). У березні 2026-го сталася суперсенсація – Японія винесла Англію на Вемблі (1:0). Цікаво, що за три дні до цього підопічні Хадзіме Моріясу перемогли Шотландію у Глазго (1:0). Словом, колектив на практиці підтвердив свою готовність до виходів у найвищі раунди плей-офф ЧС-2026.

Тактичні нюанси і лідери Японії

Збірна звикла працювати у моделі 3-4-2-1, однак за потреби може перебудуватись і на 4-2-3-1. Тактична підготовка у футболістів перебуває на високому рівні, тож ігрова гнучкість у складі дуже пристойна.

"Родзинкою" команди є надзвичайно якісний пресинг. Чотири роки тому його не витримали навіть Іспанія та Німеччина. Японці тиснуть доволі інтенсивно, але передусім – злагоджено і продумано, намагаючись шукати слабкі ланки в розіграшах суперника.

На м'ячі японці теж підтримують високий темп. Це стосується не тільки перепасовок – "самураї" надзвичайно швидко створюють лінії передач і активно використовують позиційні ротації, що дозволяє легко виходити з-під тиску. Також вони стараються розтягувати оборону опонента й карати у контратаках.

Перехідні фази є чеснотою збірної. Хадзіме Моріясу тренує дуже швидких і вкрай технічних футболістів. Тільки погляньте, що вони витворяли з англійцями на Вемблі!

За відсутності Мітоми найбільшу увагу слід приділити Кубо, Доану, Уеді та Камаді. Останнього вболівальники можуть пам'ятати за матчами проти Шахтаря, коли Даїті фактично зробив результат для Крістал Пелас.

Камада не просто бігає й роздає передачі, а ще й відбирає м'ячі. Тільки капітан Ендо в кваліфікації виконав більше повернень володіння (16), ніж лідер Крістал Пелас (15). Даїті також лідирує за кількістю фолів.

Платою за вічну біганину є втомлюваність, яка швидко зростає як по ходу матчу, так і на турнірі загалом. Показово, що із ЧС-2022 команду вибили пенсіонери з Хорватії, які витримали 120 хвилин. Також японці мають певні проблеми, якщо суперник відмовляється від коротких розіграшів і працює лонгболами.

А ще "самураї" не вгадали з базою для підготовки до ЧС-2026. Команда приїхала у мексиканський Монтеррей на територію Тігреса, але була шокована станом тренувального поля. Збірна навіть збиралася покинути країну, але свою базу футболістам надав ФК Монтеррей.

У складі Японії найбільш зірковою фігурою залишається Кубо, який підтвердив свій статус 4 голами й 8 асистами у відборі до ЧС-2026. Лідер Сосьєдада працюватиме під форвардом разом з Дзуньєю Іто, у якого аж 10 асистів у 9 матчах кваліфікації – причому 33-річний представник Генка тільки двічі виходив у основі, загалом відбігавши 395 хвилин. А ще він забив Шотландії й віддав дві гольові передачі в поєдинку проти Бразилії.

Важко обійти увагою і форварда Уеду. У 25 матчах за Фейєнорд в Ередивізі японець відвантажив аж 22 голи, а ще один він провів у єврокубках. У національній команді він має 8+2. Якщо 27-річний нападник підкріпить ці успіхи вдалим ЧС-2026, то топ-клуби вишикуються в чергу.

Хто не приїхав?

Збірну Японії важко уявити без 28-річного Каору Мітоми, але на ЧС-2026 "самураям" доведеться зіграти без нього. Вінгер Брайтона захистив диплом на тему дриблінгу й довгий час був одним із найкращих в АПЛ у цьому аспекті, однак сезон 2025/26 дався важче – а на самому фініші японець ушкодив підколінне сухожилля.

Разом з Каору Мундіаль пропустить Такумі Мінаміно – форвард Монако, який колись виступав за Ліверпуль, порвав хрести в січні.

Оптимальний склад: Ая Судзукі – Ітакура, Йосіда, Томіясу – Доан, Камада, Танака, Накамура – Кубо, Дзунья Іто – Уеда

Туніс

Місце в рейтингу ФІФА: 44

Головний тренер: Сабрі Лямуші

Капітан: Ельє Скірі

Лідери команди: Ганнібал Меджбрі, Алі Абді, Ділан Бронн, Рані Хедіра

Найвище досягнення на ЧС: груповий етап (1978, 1998, 2002, 2006, 2018, 2022)

Збірна Тунісу викликає найменший інтерес уболівальників. "Орлів Карфагену" звикли недооцінювати, адже вони ніколи не виходили у плей-офф і взагалі нічим не запам'ятались. Для українців ця країна важлива тільки у контексті спогадів про ЧС-2006, коли "синьо-жовті" здобули непросту перемогу та вийшли в 1/8 фіналу.

Втім, подібне ставлення є дещо несправедливим. Туніс вже втретє поспіль виходить на Мундіаль, а загалом країна побувала там аж шість разів. У складі нинішньої збірної є три футболісти Бундесліги, три гравці сильних клубів Ліги 1 (ПСЖ, Ніцца, Лор'ян) та представник АПЛ. Низка виконавців ще не так давно бігала в топ-лігах або Чемпіоншипах, а ще п'ятеро приїхали із чемпіонатів-трамплінів на кшталт Швейцарії, Шотландії чи Данії.

На ЧС-2022 збірна Тунісу перемогла Францію й втримала нічию з Данією. У 2026 році навіть статистичні суперкомп'ютери не вважають Туніс приреченим, даючи близько 40-45% ймовірності на вихід у 1/16 фіналу ЧС-2026 – очевидно, що головним конкурентом у цій боротьбі стане Швеція. Якби Україна мала настільки широке представництво у Європі й такі результати, то ми б зараз говорили про діамантове покоління й вимагали чвертьфінал.

Голи арабських країн на чемпіонатах світу

Як Туніс грав перед ЧС-2026?

Кваліфікація на Мундіаль затягнулася аж на три роки. За цей час "орли Карфагену" встигли змінити двох тренерів, провалитись у групі на КАН-2023 й дійти до 1/8 фіналу КАН-2025 – там команду зупинило Малі, яке тріумфувало в серії пенальті. При цьому відбір на ЧС-2026 команда пройшла без поразок, вигравши 9 із 10 поєдинків із сумарним рахунком 22:0 – що й не дивно, коли в суперниках Намібія, Ліберія, Малаві, Екваторіальна Гвінея та Сан-Томе і Прінсіпі.

Прямо зараз збірну Тунісу тренує 54-річний Сабрі Лямуші. У 2010-х він виводив Кот-д'Івуар у чвертьфінал КАН-2013 та на ЧС-2014, виводив Ренн у єврокубки, працював з Ноттінгемом і Кардіффом у Чемпіоншипі, але останнім часом заробляв гроші на Близькому Сході. Очоливши "орлів Карфагену" у січні 2026-го, Сабрі Лямуші встиг провести чотири товариських матчі – проти Гаїті (перемога 1:0), Канади (0:0), Австрії (0:1) та Бельгії (0:5).

Якщо говорити за останні півтора року, то колектив працював на рівні середняка. До активу можна занести перемоги над Буркіна-Фасо (2:0), а також над міцними Катаром (3:0) та Угандою (3:1). Примітною є і нічия з Бразилією у товарняку (1:1), однак при цьому Туніс поступався Єгипту (0:3), Марокко (по 0:2) й Нігерії (2:3). Тобто, команда не є рівною африканським топам, але й не опускається нижче своїх можливостей.

Тактичні нюанси і лідери Тунісу

Головною особливістю цієї збірної є компактна й дуже ефективна оборона в схемі 4-4-2. У останніх 15 матчах цей колектив лишень три рази пропускав більше одного гола – навіть Бразилія розписала з Тунісом 1:1. Навіть часта зміна тренерів не впливає на якість захисту. Не в останню чергу так сталося через дуже високу зіграність.

Туніс – вкрай впертий і незручний суперник, який вміє нав'язувати зручний для себе малюнок гри. Підопічні Сабрі Лямуші сильні в єдиноборствах, що у поєднанні з хорошою обороною дозволяє тікати в контратаки. На перехідних фазах даний колектив може спіймати будь-якого суперника, однак африканці потужні ще й при стандартах.

Лідером збірної вважається 31-річний Ельє Скірі. Американський Мундіаль стане для капітана "орлів Карфагену" вже третім у кар'єрі. Опорник Айнтрахта у сезоні 2025/26 увійшов у топ-5 франкфуртців за кількістю відбирань, блокувань і виграшних верхових дуелей, хоча загалом його статистика посередня. На клубному рівні Скірі важко назвати лідером, однак колосальний досвід і звичка працювати на високій інтенсивності дуже важливі для Тунісу.

Набагато помітнішим по сезону став Ганнібал Меджбрі. Так, його Бернлі безславно вилетів із АПЛ, але 23-річний атакувальний хавбек навряд чи залишиться без роботи в топ-лігах. За його плечами – академія МЮ та виступи в Севільї, а в складі "бордових" тунісець став лідером за кількістю розрізних передач (6) та асистів (3).

Головною проблемою "орлів Карфагену" на ЧС-2026 стане завершення атак. Команда чимало забивала на КАН-2025, але прямо зараз у неї немає основного й результативного нападника. Як наслідок, у останніх п'яти матчах Туніс забив всього чотири голи.

Хто не приїхав?

Передусім, варто відзначити відсутність центрбека Шахтаря – Алаа Грам був присутнім на березневому зборі Тунісу, але до фінальної заявки не потрапив. Це й не дивно, враховуючи статус глухого резервіста у клубі, хоча наприкінці сезону центрбек розігрався й навіть забив гол Оболоні.

Втім, значно цікавішою стала історія Луе Бен Фархата з Карлсруе. 19-річний нападник отримав виклик на ЧС-2026, але тренерський штаб несподівано почув відмову! Їхати на ЧС заборонив батько футболіста – він сам подзвонив Сабрі Лямуші й повідомив, що сину зарано виступати на такому рівні. Шокований коуч спробував передзвонити, однак Бен Фархат і його татко не брали слухавку.

Оптимальний склад: Шамах – Валері, Тальбі, Рекік, Абді – Хедіра, Скірі – Меджбрі, Бен Сліман, Гарбі – Шауат

Швеція

Місце в рейтингу ФІФА: 38

Головний тренер: Грем Поттер

Капітан: Віктор Ліндельоф

Лідери команди: Віктор Дьокереш, Александр Ісак, Ентоні Еланга, Ісак Гін

Найвище досягнення на ЧС: фінал (1958)

Швеція цікава не тільки через перемогу над Україною в плей-офф. "Тре Крунур" стали найяскравішим свідченням падіння конкуренції у європейському відборі – скандинави пройшли кваліфікацію з трьома коучами, набравши всього два очки у групі з Косово, Словенією та Швейцарією. Вони забили лишень чотири голи, пропустивши дванадцять, але все одно прорвались на Мундіаль!

Це – унікальний, але навряд чи останній випадок у сучасному футболі збірних. Шведів врятувала Ліга націй. "Вікінги" протиснулись у квоту чотирьох найкращих команд турніру, яким не вдалося вийти на ЧС-2026 через класичний відбір – і це при тому, що скандинави грали аж у Лізі С. Далі залишилось переграти Україну та Польщу в стиках.

Обом відвантажили по три голи, тож експерти й суперкомп'ютери очікують на прорив у 1/16 фіналу. Тим паче, що у цієї збірної є купа представників топ-чемпіонатів, склад вартістю у 432 млн євро і крутий Грем Поттер, який хоче реабілітуватись за провал на тренерському містку Челсі. А ще Швеція привчила до успішних стартів чемпіонату світу – "Тре Крунур" на останніх дванадцяти Мундіалях програли тільки два перших матчі.

Як Швеція грала перед ЧС-2026?

Перші чотири матчі у кваліфікації пройшли під керівництвом Йона-Даля Томассона. На нього покладали надії через два поспіль чемпіонства Мальме та виграш групи в Лізі націй, однак потім все пішло шкереберть – нічия зі Словаччиною й три поспіль поразки (двічі від Косово). Старого тренера звинувачували у неправильному використанні футболістів – наприклад, латераля Свенссона перед матчем з Косово поставили опорником. Гравець потім зізнався, що ця ідея навіть на тренуваннях не відпрацьовувалась.

Сам Томассон заявляв, що керівництво вимагає від нього швидкого й технічного футболу, хоча він тягнувся до схеми з трійкою центрбеків і прагматизму. Скандинави ще й страждали від купи індивідуальних помилок і марнотратства нападників. Йон-Даль швидко втратив контроль над ситуацією, а його невдалі спроби пресингувати прозвали Депресингом.

Данець став першим тренером збірної Швеції, якого звільнили по ходу кваліфікації на чемпіонат світу. Замість нього прийшов Грем Поттер, який зазнав розгрому від Швейцарії, але стримав Словенію. Перед матчами плей-офф коуч зрозумів, що на рівні збірних багато не натренуєш, тож англієць сконцентрувався на оздоровленні атмосфери в роздягальні, а гра спростилася до примітиву.

Такого футболу вистачило для перемог над Україною (3:1) та Польщею (3:2), однак червневі товарняки з Норвегією і Грецією тривожать. В Осло сталася поразка 1:3, а з еллінами розкатали 2:2. Помітно, що "Тре Крунур" досі забагато пропускають.

Тактичні нюанси і лідери Швеції

Ігрова модель шведів проста й доступна, як меблі з IKEA. У позиційному наступі підопічні Грема Поттера використовують схему 5-3-2, відмовившись від володіння й хитромудрих розіграшів у білд-апі – центрбеки одразу запускають довгі передачі на Дьокереша, а той бореться, роздає скидки партнерам і біжить у зону завершення під простріли. Саме так скандинави забили Україні перші два голи.

Благо, зона підбирання у Швеції завжди насичена, Ліндельоф віддає класні лонгболи, а Дьокереш потужний і дуже результативний на рівні збірної. Віктор оформив хет-трик у ворота України й забив вирішальний гол у важкій битві з поляками.

З ним у парі може діяти Ісак, який забив Норвегії у товариській зустрічі. Та і в кваліфікації Александр закинув декілька крутих банок.

Втім, форвард Ліверпуля занадто довго лікувався – за цей час встигла спалахнути зірка Нюгрена. 24-річний нападник Селтіка завершив клубний сезон з 21 голом і 10 асистами на клубному рівні. Бенжамін за останній рік оформив 4+2 за збірну, зокрема асистувавши у матчі з Україною. Нюгрен є дуже настирним і швидко розпізнає діри в обороні.

Він може стати одним із відкриттів ЧС-2026. Показово, що Грем Поттер взяв на турнір саме Нюгрена, а не молодшого Сведберга, у якого 10+7 за Сельту з трьома результативними діями проти Реала – хоча це рішення критикували.

Тіньовим лідером можуть стати центрхав Аярі з Брайтона, який виконує великий обсяг роботи в центрі поля й має 3+3 в АПЛ. Непогано, як для 22-річного виконавця. Він дуже корисний у перехідних фазах – до речі, Ясін у матчі з Тунісом зіграє проти батьківщини свого татка. Таким же корисним у контратаках може стати і вінгер-десятка Еланга з Ньюкасла.

Проблемою шведів є відсутність альтернативної моделі в атаці. Позиційний наступ зводиться суто до лонгболів і підбирань, але цього може не вистачити у матчі проти дійсно хорошої оборони – як у того ж Тунісу, наприклад. Цю слабкість намагаються маскувати в стилі Арсенала, намагаючись добирати голи зі стандартів, пресингу і контратак. У даних аспектах кремезні й витривалі шведи дуже сильні.

Захищаються "Тре Крунур" у гібридній схемі, балансуючи між 4-4-2 та 5-3-2. Основна ідея – поставити дуже компактний блок і закрити центральні вертикалі для просування. Знайти простір у цьому "автобусі" дуже важко, що й згубило збірну Сергія Реброва.

Втім, шведам бракує мобільності в обороні. Якщо комбінувати у високому темпі, то в захисних редутах обов'язково виникатимуть розриви. Створювати їх вдавалося навіть кризовій Україні – а Нідерланди та Японія явно сильніші за нашу збірну.

Хто не приїхав?

Оборона збірної Швеції втратила Еміля Гольма з Ювентуса – травматичний фулбек у травні зазнав третьої м'язової травми за сезон, випавши на 3-4 тижні. Грем Поттер не став чекати. Гольм все одно не був основним у клубі та національній команді, хоча інших профільних правих захисників у заявці немає.

Турнір пропустить і Деян Кулусевскі, однак до життя без лідера Тоттенхема вже якось звикли. Швед травмував коліно ще в січні 2025 року – з того часу він не з'являвся на полі. Відсутність виклику для Руні Бардагджі теж не здивувала, адже 20-річний вінгер зовсім рідко виходить у складі Барселони.

Шведська преса також рознюхала, що після березневого збору юнак став вимагати від тренера пояснень – чому йому не надали часу? Крім того, на командній вечері після виходу на ЧС-2026 Бардагджі відсторонився від партнерів і демонстрував ознаки роздратування, що обурило футболістів і Грема Поттера.

А от рішення відмовитись від Уго Ларссона (Айнтрахт), Вілліота Сведберга (Сельта), Самуеля Даля (Бенфіка) та Себастьяна Нанасі (Страсбур) викликало дискусію в шведській пресі. Грем Поттер заявив, що усі ці гравці ще занадто молоді – їм не більше 21 року. Також коуч зазначив, що у заявці вже достатньо флангових футболістів атакувального спрямування.

Оптимальний склад: Нордфельдт – Свенссон, Гін, Ліндельоф, Гудмундссон – Еланга, Аярі, Бергвалль, Нюгрен – Дьокереш, Ісак

Прогноз фінальної таблиці

На папері Нідерланди повинні забирати перше місце. Команда Рональда Кумана має найбільший кадровий ресурс у квартеті, а агресивна модель повинна створити достатньо проблем усім суперникам.

Другим фаворитом виглядає Японія, що підтверджують і прогнози Opta. Її організований пресинг, гнучка структура та вміння карати у перехідних фазах прибивали не одного гранда. "Самураї" здатні поборотись за лідерство, а їхня висока швидкість і технічна обдарованість становлять особливу небезпеку для статичного шведського блоку.

Боротьба за третє місце має стати найзапеклішою. Opta віддає невелику перевагу "Тре Крунур", однак команда сильно залежить від лонгболів на Дьокереша та виграних підбирань – а фізично потужний Туніс з компактною обороною здатний стримати такий футбол. Втім, відсутність хорошої атаки одразу вимальовує паралелі зі збірною України, тож ставимо на виліт "орлів Карфагену".

До речі
ЧС-2026: прев'ю групи B – Джака проти Джеко, друга поспіль спроба Катару і "темні конячки" з Канади