Реал підходив до Ель Класіко в статусі лідера чемпіонату Іспанії, маючи відрив у 10 очок. Мадридці не знали поразок у 24-х домашніх матчах Прімери поспіль, а їхня загальна безпрограшна серія нараховувала 16 поєдинків при 4-х поспіль перемогах в останніх турах. Втім, і Барса провела потужний відрізок у першості – "блаугранас" теж тріумфували у 4-х крайніх зустрічах, а безпрограшна серія у Ла Лізі нараховувала 12 матчів. На виїзді каталонці не поступаються в 10 поєдинках поспіль.
Реал – Барселона – 0:4 – відео голів та огляд матчу
При порівнянні тріумфальних серій Реал мав одну суттєву перевагу – "вершкові" протягом трьох років не давали Барсі взяти гору над Мадридом в Ель Класіко. Востаннє "кулес" перемагали "королівський клуб" аж у березні 2019-го. Звісно ж, команда Хаві бажала перервати цю чорну смугу.
Карло Анчелотті не міг розраховувати на свою головну зброю – Бензема отримав пошкодження. Чистого нападника на заміну в атаку коуч не випустив, кинувши на допомогу Вінісіусу та Родріго центрхава Вальверде, але це був лишень формальний хід. По суті у Реала не було явного третього форварда. Хаві ж зі складом не здивував – відзначити можна було хіба що відсутність Траоре та Алвеса в основі. Відтак на позицію правого захисника вийшов Араухо, а в атаці Усман Дембеле.
Мадридці розпочали зустріч дуже агресивно. Господарі високо накривали каталонців і ефектно розрізали оборону передачами на хід нападникам. Двічі це могло завершитись взяттям воріт Барси. Так, на 5-й хвилині Вальверде перехопив м'яч у центрі поля й вирізав пас на Родріго, а той вистрілив з правого кута штрафного (повз ближню дев'ятку), а на 7-й Вінісіус отримав переведення метрів на 50 за спину Араухо. Бразилець змістився на лівий край карного майданчика й викотив пас на лінію під удар Вальверде – Федеріко ж "щічкою" пробив у дальній нижній кут. Тер Штеген парирував!
Втім, Барселона навіть у цей період активніше працювала з м'ячем і огризалася контрвипадами, а після першої 10-хвилинки гості ще й перехопили ініціативу. Ба більше: вже на 12-й хвилині каталонці могли відкривати рахунок внаслідок розрізного пасу на край штрафного та прострілу на 11 метрів під удар Обамеянгу – Куртуа парирував, а потім ще й відбив добивання з гострого кута від Дембеле.
Ще за 6 хвилин публіка на Сантьяго Бернабеу знову схопилася за серце. Тепер Торрес сам пробивав з лінії карного майданчика, закрутивши м'яч під дальню стійку – сфера розминулася з каркасом у лічених сантиметрах. На 24-й він же отримав черпачок від Педрі й пробив практично з лінії воротарського майданчика, однак в останню мить "вершкових" врятував Каземіро.
Реал нічого цікавого у відповідь організувати не зміг, за що й поплатився. На 29-й хвилині Піке запустив діагональ на Дембеле, а француз, легко обігравши Начо, виконав м'який навіс на Обамеянга – Алаба м'яч не дістав, а П'єр-Емерік спокійно замкнув цей крос головою. 0:1! На 35-й же він міг і дубль оформити, прийнявши скидку від Френкі Де Йонга й вистріливши з лівого краю штрафного, але Куртуа парирував. Добивання габонця пішло на дальню стійку, але його в останню мить винесли з порожніх воріт.
Реал виглядав жахливо, однак всього через хвилину після моменту Обамяенга мадридці могли зрівняти рахунок внаслідок виходу Вінісіуса віч-на-віч. На жаль для господарів, бразилець не зміг обіграти Марка-Андре, а ще за дві хвилини Барселона покарала "бланкос" другим голом. Вийшло дуже просто: Дембеле подав з кутового, а Араухо спокійно замкнув головою – 0:2! Саме з цим рахунком команди й відправились на перерву.
Барселона провела блискучий перший тайм. "Кулес" володіли м'ячем 60% ігрового часу, видали 9 ключових передач і провели 8 ударів з меж штрафного. Реал ледве нашкрябав 4 загалом. Це явно не сподобалося Карло Анчелотті, тож у роздягальні він провів подвійну заміну – нападник Діас вийшов замість Карвахаля, а Камавінга змінив Крооса.
Втім, план мадридців почав руйнуватись одразу зі свистком про старт другого тайму. Вже на перших його секундах Торрес отримав передачу від Обамеянга й з центру поля втік на побачення з Куртуа, але у ворота Ферран не влучив. Ще за хвилину новачок Барси виправився, розігравши з Обамеянгом контратаку 2-в-1 – П'єр Емерік віддав точну передачу, а Ферран з другої спроби вистрілив повз Тібо. 0:3!
На цьому гості не зупинилися. Вже на 51-й хвилині Обамеянг уникнув офсайду й вискочив сам на сам з голкіпером, спокійно перекинувши його. Спочатку гол не зарахували, але відеоповтор показав, що П'єр-Емерік не заліз у положення поза грою. 0:4.
Після цього всі питання щодо переможця Ель Класіко були зняті. Реалу залишалось тільки боротись за те, щоб не пропустити п'ятий чи шостий гол, однак з цим виникали шалені проблеми. Так, на 58-й хвилині Обамеянг міг оформити маніту для "вершкових", замикаючи простріл Альби на лінію воротарського, але габонець не влучив у площину воріт. На 64-й хвилині Торрес прийняв закидання на правий край карного майданчика, хитнув захисника й пробив у ближній кут – Куртуа виручив. На 73-й забивати метрів з 10 повинен був Дембеле, а на 78-й Куртуа парирував потужний удар Депая з меж штрафного.
Реал також мав кілька можливостей розмочити рахунок, але всі ці спроби виглядали занадто хаотичними. Було кілька ударів з відскоку, які не стали проблемою для Тер Штегена. Був невеличкий кікс після кросу Алаби, після якого м'яч ледь не влетів у ворота, але не було комбінацій та якісних вривань на ударні позиції. Зрештою, фінальний свисток зафіксував суху перемогу Барси з рахунком 0:4.
Реал залишився лідером Ла Ліги з 9-очковим відривом. Барселона ж повернулася на третю сходинку, набравши 54 залікових бали й наблизившись до першої сходинки на дистанцію в 12 пунктів.
Анчелотті – не рівень Реала
До Карло Анчелотті були дуже серйозні питання задовго до приходу в Реал. Італійський наставник, по суті, провалився у всіх клубах після відходу з тріумфального Мадриду в 2015 році – він ніде не затримався хоча б на 2 сезони. У нього не було цілісних проектів, а тактика давно не вражала свіжістю ідей.
Побоювання щодо форми Реала у поточному чемпіонаті виникали навіть тоді, коли команда лідирувала з відривом у 10+ очок – було занадто багато поєдинків, де все вирішував клас зірок, а без Бензема тьмяніли майже всі футболісти (крім Куртуа). "Бланкос" не вистачало сталої ігрової структури, у них не було впізнаваного стилю, а у топ-матчах Мадрид бував дуже різним (однак всюди не без проблем).
Першим серйозним дзвіночком щодо неготовності Анчелотті до великих поєдинків стало протистояння з ПСЖ, коли протягом 150 зі 180 хвилин Реал не продемонстрував взагалі нічого – парижани повинні були влаштовувати розгром в обох іграх, але несподівано розклеїлись після першого ж пропущеного м'яча. Показово, що на Парк де Пренс де-факто залишився відсутнім Бензема (він був слабким після травми й вимкнений тактично), а з готовим Карімом на Бернабеу "вершкові" реалізували кожен напівмомент.
І ось Карім знову випав. Карло Анчелотті інтригував на прес-конференціях, розказуючи про можливу заміну, але в реальності заміни просто не знайшли. На позицію центрфорварда вивалювались усі хавбеки, крім Крооса – втім, це не було систематично, як у Гвардіоли. Ніхто не виконував функції Бензема, ніхто не склеював гру попереду, ніхто не приносив користі. Це були випадкові вривання на позицію.
Пресинг Реала розривався між персональними орієнтуваннями та зонною опікою в схемі 4-5-1. Це – нормально, коли загорнуто в чітку й зрозумілу систему, однак тактика "бланкос" була занадто складною для розуміння навіть самими футболістами. Гравці допускали величезну кількість помилок в простих ситуаціях.
Зробити щось по перерві Карло Анчелотті не зміг. Про його перестановки дуже відверто розказав Куртуа: "Тренер намагався внести зміни у перерві. Ми їх не зрозуміли, а вже через 40 секунд після виходу на другий тайм Ферран тікав віч-на-віч зі мною". Одразу згадується матч проти ПСЖ у Парижі, коли Реал так і не зміг вирішити проблему високого пресингу суперника й нічого не запропонував у атаці.
Навіть Хаві не очікував, що Барселоні буде так легко у Мадриді. Барселона домінувала в структурному плані, легко відрізаючи оборону Реала, створивши 7 явних гольових моментів і награвши аж на 4,43 очікуваних голи – важко навіть згадати, коли востаннє хтось демонстрував подібний xG. У одного Піке й Альби передач і ривків на просування більше, ніж у всього Мадриду.
Ель Класіко на Сантьяго Бернабеу показало суть нинішнього Карло Анчелотті. Він – прекрасний психолог. Італієць знає, як поводитись у суперзірковій команді, його усі поважають, в його командах здорова атмосфера. Карло вміє розкривати або ефективно використовувати окремих виконавців, однак створити цілісну й оригінальну ігрову систему йому вже давно не вдається. Якісно й швидко вносити корективи по ходу матчу – це також не до нього. Вибудувати те, що вибудував Хаві за півроку в Барселоні, Анчелотті не до снаги.
Карло – непоганий тимчасовий варіант на перехідний період, але для вирішення серйозних завдань Реалу потрібен сучасний наставник з хорошим тактичним бекграундом. Бути психологом і тімбілдером в топ-клубах не менш важливо, але для великих матчів та великих трофеїв цього замало.
Хаві – крутий
Навіть не хочеться особливо говорити про тактику, адже всі все бачили самі. Барса просто знищила Реал – і хоча Мадрид в цьому активно допомагав, першопричиною бід "бланкос" стала потужна гра каталонців. Вони тримали ініціативу, повністю контролювали рух м'яча на полі, вчасно забігали за спину під довгі передачі від захисників і круто пресингували. "Блаугранас" працювали злагоджено й системно, без жодного збою, награвши навіть на більший розгром.
Показовою є теплова карта гостроти передач. Барселона була небезпечною на всій площині поля й набила шалену перевагу над Реалом.
Втім, крутість Хаві полягає не в розгромі на Сантьяго Бернабеу, а у системності. У Класіко ми побачили ті ж принципи гри, які Барса демонстрували в усіх попередніх матчах – Обамеянг в ролі фальшивої дев'ятки, широкі позиції вінгерів, трикутники на флангах, вкрай смілива гра Альби, гра на третього, готовність накривати одразу перед штрафним, тощо. При цьому "кулес" працюють у схемі 4-3-3 й тримають м'яч протягом 60-70 відсотків ігрового часу.
Кіке Сетьєн свого чаcу повертав Барселоні зовнішні атрибути фірмового стилю (володіння плюс агресія у схемі 4-3-3), але Хаві вдалося наповнити цей стиль сенсом. Його схеми працюють не тому, що це "відхід до традицій", а тому що це ефективно в рамках його концепції футболу. Коли було ефективніше вибудовувати атаку в схемі 3-2-5 – Хаві не цурався цього.
Хаві вибудував ту Барсу, якої довго не бачили фанати і про яку мріяли. І ця Барса робить результат на довгій дистанції й у топ-матчах, хоча проект досі сирий. Є проблеми з високим пресингом, є великі проблеми в обороні, є купа нюансів щодо використання Обамеянга в якості фальшивої дев'ятки. Іноді це виливається в безапеляційні поразки Атлетіку, але загалом проект зростає надзвичайно швидко. Осіння Барса й Барса зразка початку 2022 року – це земля й космос.
Браво, Хаві!