УКР РУС

Аталанта вийшла до Ліги чемпіонів, перегравши Рому в битві за топ-4 – Довбик перервав 19-матчеву безпрограшну серіюfire

12 травня 2025 Читати іншою мовою
СПЕЦПРОЕКТ

Аталанта у рамках 36-го туру Серії А 2024/25 перемогла Рому (2:1). Звіт про матч читайте на "Футбол 24"

Довбик потрапив у битву за ЛЧ

Перемога у надзвичайно важливому матчі з Фіорентиною та осічки конкурентів у поточному турі відкрили Ромі шлях до ЛЧ. Перед початком зустрічі "джалороссі" мали всього одне очко відставання від четвертої сходинки. Попереду залишались тільки Юве й Лаціо.

Де Брюйне не завадить переходу Судакова в Наполі – Де Лаурентіс хоче утримати Конте за допомогою українця

На такий важливий поєдинок в основі випустили не тільки Довбика, а й Шомуродова. Саме їхня зв'язка створила єдиний гол у ворота "фіалок" тиждень тому. Ельдор грав під Артемом в парі з Суле.

Аталанта мала 4-очковий відрив від п'ятого місця, тож навіть поразка не створила б особливих проблем для "Богині". От тільки попереду ще два тури – і навряд чи бергамаски бажали нервувати, коли все можна було вирішити прямо зараз.

Щоб відчути справжню футбольну атмосферу, не обов’язково бути на стадіоні. Запроси друзів та влаштуй домашній перегляд топових матчів Ліги чемпіонів з HLIBNY DAR. І незабутній футбольний вечір гарантовано!
HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!

Типовий матч Роми

Попри шалений куш, римляни не поспішали лізти вперед. Точніше, вони не дуже-то й вміли це робити. Вболівальники, які ретельно стежили за 19-матчевою безпрограшною серією "джалороссі", не побачили нічого нового – Рома катала все той же марудний футбол рівня 10-го місця УПЛ, але якимось дивом довго тримала необхідний результат.

Рівень футболу "вовків" цілком передається через статистику. Підопічні Клаудіо Раньєрі провели всього 10 ударів, награвши на 0,81 очікуваного гола (проти 16-ти пострілів і 2,4 xG в Аталанти). За дотиками у штрафному "вовки" поступалися "Богині" більш ніж вдвічі (13:29). Графік очікуваної гостроти демонструє тотальну аморфність атаки Роми.

У тактичному плані жахливий рівень гри теж відчувався. Як завжди, Рома ставила на виноси кудись у напрямку нападників зі спробами виграти підбирання чи прийняти відскок. Як завжди, лишень одна з 5-6 таких передач приносила успіх – нападникам традиційно бракувало підтримки. Тим не менш, Аталанта проти цієї Роми теж рідко створювала моменти.

І все ж бергамаски їх мали. Вже на 9-й хвилині вони відкрили рахунок. Де Кетеларе відкрився між лініями й протягнув м'яч до лінії півкола, звідки запустив пас на лівий край штрафного. Лукман же розвернувся та пробив з-під Ренша у дальній кут – 1:0!

На 12-й же господарі могли подвоїти свою перевагу. Лукман проривався через центр і запустив пас Едерсону, а той прокинув його повз Челіка й пробив з лівого кута штрафного.

М'яч пройшов над поперечкою. Ще через 12 хвилин Де Кетеларе розігнав контратаку з передачею на хід Лукману – його простріл вибили, але Адемола підхопив відскок і скинув під удар Шарлю метрів з 10-ти. Свілар врятував Рому!

Втім, це був останній момент господарів у першому таймі, а Рома традиційно відігралася з нічого на 32-й хвилині. Гості провалили кутовий, але провели атаку другим темпом із подачею Суле, яку замкнув Крістанте. Браян виграв дуель у Де Роона й головою спрямував м'яч під ліву стійку. 1:1!

До цього в активі Роми був епізод із заблокованим ударом Коне з лінії півкола, хоча Ману цілком міг котити на лівий край штрафного під удар Добвику. І це було б справедливо, враховуючи, що епізод розпочався саме з відбирання Артема.

Взагалі, попри всю марудність свого футболу, підопічні Клаудіо Раньєрі організували декілька перспективних епізодів – не в останню чергу завдяки рівній статистиці в єдиноборствах та активності Суле й Коне. Як от перед перервою, коли був варіант прострілу на Довбика чи катбеку для Коне.

Суле обрав другий варіант, але Ману не зміг нормально пробити.

"Джалороссі" так нічого й не створили після забитого гола. Винятком став епізод з пенальті, який на 62-й хвилині заробив Коне – втім, після перегляду відеоповтору рішення скасували. Центрхав явно симулював.

Але й Аталанта до того часу виглядала нудно. Рома зуміла затягнути бергамасків у звичну для себе трясовину, нав'язавши багато боротьби й максимально спрощуючи гру. Важко зрозуміти, як з таким примітивним футболом Рома виграла більшість із останніх 19 матчів Серії А, досі претендуючи на ЛЧ. Це не алленаторе, а римський дід-відун якийсь.

Краща команда перемогла

Аталанта ж на 70-х хвилинах зібралася й провела останній ривок, створивши серію моментів біля воріт Свілара. Прохід Лукмана з лівого флангу в штрафний на 72-й хвилині продовжився ударом повз дальню стійку, а от на 76-й він обійшов Манчіні й прострілив на лінію.

Звідти пішла скидка на свіжого Сулемана, якому вдався шикарний дальній постріл – точно в праву дев'ятку. 2:1!

Цей удар виявився вирішальним, хоча Рома могла відігратись зі штрафного у виконанні Суле. Карнесекі парирував його постріл у ближню дев'ять. У підсумку, Аталанта відсвяткувала не тільки звитягу над Ромою, а й офіційний вихід у ЛЧ на наступний сезон. За два тури до кінця сезону бергамаски мають +7 від п'ятого місця.

Рома ж продовжує боротьбу, залишаючись у зоні ЛЄ. До топ-4 "джалороссі" бракує одного залікового балу, однак випереджати необхідно не тільки Ювентус, а й Лаціо.

Довбик не вразив

Доволі часто статистичні портали викривляють картину щодо успішності контактної боротьби. Вони або дивно їх рахують, або не враховують контексту – втім, у випадку з Довбиком у Бергамо цифри не брешуть. Побачене на полі дійсно корелює зі слабкою статистикою українця. Артем виграв тільки одну дуель на землі з чотирьох і тільки три верхових єдиноборства з семи.

Наш земляк дійсно не був ефективним у цьому аспекті. Хороших скидок теж було дуже мало. По суті, їх було лишень три. Одна у першому таймі під крос Анхеліньйо:

Ще одна трапилась на 51-й хвилині під вривання Коне за спину, але вона виявилась занадто сильною (плюс, дуже своєчасно вийшов голкіпер).

Ще одна скидка трапилась на 54-й хвилині, коли Довбик запускав пас Шомуродову. Ельдор пробив з дистанції, однак вийшло занадто слабко.

Із наведених вище скріншотів помітно, що Довбик декілька разів здорово відкрився у штрафному. У епізоді з непризначеним пенальті українець теоретично теж міг замкнути крос, якби Ману пройшов Коссуну. Наш земляк тримався за спиною Джімшіті й у вирішальну мить зрізав кут, рухаючись в протихід.

Словом, назвати Довбика плугом не вийде, але занести матч в актив теж не можна. Той же Шомуродов хоч і не був гострішим, але на порядок краще вів боротьбу (4/6 на землі, 3/4 у повітрі) і мав удар. Українець же навіть дотиків у штрафному не зробив – звісно, він відкривався, його ігнорували і так далі, але він Артема чекали більшого.

Нова трагедія і понад пів століття ворожнечі – розбірки фанатів Інтера й Аталанти досі призводять до людських жертв