У неділю, 28 червня, стартував чемпіонат Європи серед збірних U-19, який цього року відбудеться в Уельсі. Юнацька збірна України зіграє на груповій стадії проти команд Хорватії, Сербії та Італії.
Тренер та склад
Головним тренером української команди є Дмитро Михайленко, який уже тривалий час очолює юнацьку збірну України U-19. Два роки тому він працював із командою 2005-2006 років народження, яка виступала на Євро U-19 у Північній Ірландії. Тоді українська збірна була за крок до фіналу, однак у півфіналі мінімально поступилася Франції з рахунком 0:1. Із того складу в нинішній команді залишилися двоє футболістів – захисник Металіста Кирило Дігтяр та нападник берлінського Уніона Дмитро Богданов.
Після турніру в Уельсі Дмитро Станіславович очолить молодіжну збірну України. Хто як не він найкраще знає покоління футболістів 2005-2007 років народження.
Збірна України зібралася в Польщі, де провела заключний етап підготовки до чемпіонату Європи. Команда Михайленка мала понад тиждень на тренувальний збір. Після відпусток основним завданням тренерського штабу було, насамперед, привести футболістів до оптимальних фізичних кондицій. До заявки на турнір увійшли 20 гравців, хоча на збір викликались 23 футболісти.
Основним воротарем збірної беззаперечно буде новачок празької Славії Назар Домчак. Чеський клуб заплатив Карпатам 5 мільйонів євро за талановитого українського голкіпера. Минулого сезону Домчак став одним із найкращих воротарів УПЛ, тому його статус першого номера збірної є цілком закономірним.
Очікувалося, що конкуренцію Домчаку складе Денис Марченко. Однак минулого сезону він пропустив чимало часу через травму, тому не зміг провести настільки стабільний і якісний сезон, як роком раніше, коли дебютував у дорослому футболі. Влітку Марченко перейшов з Оболоні до Карпат, де фактично став заміною Домчаку після його трансферу у Славію. До заявки на Євро Марченко не потрапив. Це рішення виглядає логічним, адже зараз для нього набагато важливіше успішно пройти передсезонні збори, адаптуватися до нової команди та поборотися за місце в основному складі Карпат. Їхати на турнір у статусі запасного воротаря, який навряд чи отримав би ігровий час, великого сенсу не було.
Роль дублера Домчака виконуватиме Назар Макаренко з Олександрії. Минулого сезону він ділив ігровий час із Віктором Довгим. Олександрія стала одним із головних розчарувань сезону, вилетівши до Першої ліги, тому на цьому чемпіонаті Європи Макаренко, найімовірніше, буде запасним голкіпером збірної.
На позиції правого захисника збірна не має беззаперечного основного виконавця. Найімовірніше, Михайленко використовуватиме ротацію, адже відразу кілька футболістів претендують на місце в стартовому складі. Одним із кандидатів є захисник Карпат U-19 Юрій Кокодиняк. Поки що він виступає лише на рівні юнацької першості й ще не зміг зробити крок до дорослого футболу, однак тренерський штаб розраховує на нього як на одного з претендентів на місце правого флангу оборони.
Серед інших кандидатів на цю позицію – одразу два футболісти із системи Шахтаря: Микита Калюжний та Дмитро Стрільчук. Обидва звикли діяти переважно на лівому фланзі оборони, однак за потреби можуть зіграти і праворуч. Після початку повномасштабної війни Стрільчук опинився в системі Баварії, але закріпитися в німецькому клубі не зміг, після чого повернувся до України, де виступає за юнацьку команду "гірників".
Не варто забувати й про Костянтина Губенка з юнацької команди Динамо. Навесні він регулярно виступав на позиції правого захисника, оскільки саме ця зона була проблемною для команди Павла Чередніченка. Водночас його рідна позиція – вінгер, тому за необхідності Михайленко може використати Губенка як більш атакувальний варіант на правому фланзі оборони. На лівому краю основним кандидатом на місце в стартовому складі є Данило Малов. Права на захисника належать люблянській Олімпії, однак другу частину минулого сезону він провів в оренді у чемпіонаті Вірменії за клуб Гандзасар.
Через травму Малов пропустив значну частину сезону, однак у матчах кваліфікації чемпіонату Європи проявив себе дуже добре. Саме тому зараз його можна вважати фаворитом у боротьбі за місце на лівому фланзі оборони. Для Данила цей турнір має особливе значення. Успішний виступ на Євро може суттєво покращити його клубні перспективи та допомогти зробити наступний крок у кар’єрі. Як варіанти для ротації тренерський штаб також може використати Дмитра Стрільчука та Микиту Калюжного із юнацької команди Шахтаря. Втім, обидва футболісти поки що не мають досвіду виступів на рівні дорослого футболу й грали лише за команду U-19.
Найбільше запитань викликає центр оборони. Саме ця позиція виглядає найвразливішою, адже команді дещо бракує виконавців із достатнім досвідом та необхідним рівнем якості. Найімовірніше, основну пару центральних захисників сформують Кирило Дігтяр із Металіста та Ярослав Милокост із Шахтаря. У харківському Металісті Дігтяр на рівні Першої ліги переважно виступає на позиції лівого захисника. Для центрального оборонця йому дещо бракує антропометричних даних і фізичної потужності, тому його використання в центрі захисту збірної є певною мірою вимушеним рішенням.
Щодо Милокоста, то це футболіст 2008 року народження, який поки що виступає лише за юнацьку команду Шахтаря U-19. Він має хороші антропометричні дані та перспективи для розвитку, однак залишається дуже молодим захисником без досвіду гри на дорослому рівні. Саме тому центральна зона оборони може стати однією з найбільш проблемних для збірної України на цьому чемпіонаті Європи.
У ролі запасного центрального захисника до заявки увійшов оборонець Металіста Єгор Шерстюк. Поки що його складно назвати беззаперечним гравцем основного складу харківського клубу на рівні Першої ліги, однак він уже має досвід виступів у дорослому футболі.
У зоні опорного півзахисту основними кандидатами на місце в стартовому складі є Олександр Сорока та Сергій Ігнатков. Сорока – уродженець Тернополя, належить бельгійському Генту. Він уже має досвід дорослого футболу, виступаючи за другу команду бельгійського клубу. Це доволі перспективний опорний півзахисник із хорошим футбольним інтелектом і потенціалом. На мою думку, саме Сорока може стати одним із головних відкриттів юнацького чемпіонату Європи в Уельсі.
Його основним конкурентом є Сергій Ігнатков – футболіст, якого вдалося залучити до збірної завдяки роботі Української асоціації футболу. Він народився в Боснії і Герцеговині та раніше виступав за юнацькі збірні цієї країни. Скориставшись конфліктом футболіста з тренерським штабом боснійської збірної, УАФ переконала Ігнаткова обрати Україну. Сергій вирізняється хорошими фізичними даними, великим обсягом роботи та здатністю якісно діяти в єдиноборствах. Саме тому буде дуже цікаво поспостерігати за його виступами на цьому турнірі.
У центрі півзахисту Михайленко має одразу кілька цікавих варіантів. Одним із них є Богдан Олійченко, який представляє систему мюнхенської Баварії. Уродженець Луцька, який займався в академії Шахтаря, перебрався до системи німецького гранда. Спочатку адаптація складалася непросто, однак зараз Богдан Олійченко є стабільним гравцем команди U-19 одного з найсильніших клубів Німеччини. Цікаво буде простежити за його кар’єрою вже цього літа. Не виключено, що Баварія відправить українця в оренду, аби він отримав регулярну практику в дорослому футболі.
Ще одним претендентом на місце в основному складі є Павло Люсін. Першу частину минулого сезону він провів не надто вдало через травми та тривале відновлення, однак навесні суттєво додав. Особливо яскравим для нього став матч проти Шахтаря на рівні U-19, який можна назвати справжнім бенефісом півзахисника. Серед інших інсайдів варто відзначити Костянтиноса Пліша, який представляє грецький Олімпіакос. Поки що він виступає за юнацьку команду клубу з Пірея, але вже зараз вважається дуже розумним і технічним футболістом.
Окремої уваги заслуговує ще один натуралізований футболіст – Патрік Сікут із Пітерборо Юнайтед, який виступає в Лізі 1 – третьому за силою дивізіоні Англії. Попри юний вік, він уже має досвід дорослого футболу. Українська асоціація провела серйозну роботу, щоб переконати Сікута виступати саме за Україну. З огляду на польське походження батька, ним активно цікавилася Польща, а юнацькі збірні цієї країни навіть викликали футболіста до свого розташування. Проте наразі Сікут зробив вибір на користь України. На мою думку, це один із найперспективніших футболістів нинішньої збірної. Не здивуюся, якщо вже восени він отримає виклик до молодіжної збірної України. Сікут поєднує хороші фізичні дані, грамотне тактичне мислення та високий рівень роботи з м’ячем. Саме тому має всі передумови, щоб стати одним із відкриттів чемпіонату Європи в Уельсі.
На вістрі атаки Михайленко має у своєму розпорядженні лише двох номінальних нападників – Дмитра Богданова з берлінського Уніона та Богдана Попова з Емполі. Обидва футболісти є вихованцями київського Динамо та свого часу виступали разом. Після початку повномасштабної війни вони продовжили кар’єру за кордоном, де змогли успішно адаптуватися й розкрити свій потенціал. І Богданов, і Попов уже встигли дебютувати на рівні дорослого футболу, отримавши шанс зіграти за перші команди своїх клубів.
Особливо яскраво проявив себе Богдан Попов. Він чудово розпочав виступи в Серії B, регулярно відзначався забитими м’ячами та швидко привернув до себе увагу. Наразі навколо нападника активно ходять чутки про можливий перехід до Аталанти, що лише підтверджує його високий потенціал. Дмитро Богданов поки що переважно виступає за юнацькі команди берлінського Уніона, але регулярно тренується з основним складом клубу. Тому є всі підстави очікувати, що вже в наступному сезоні він зможе повноцінно дебютувати в Бундеслізі.
Суперники
Жеребкування навряд чи можна назвати для збірної України надзвичайно вдалим чи невдалим. Українці отримали цілком конкурентну групу, в якій доведеться зіграти проти Сербії, Хорватії та Італії. Кожен із суперників має свої сильні та слабкі сторони. Водночас варто враховувати, що далеко не всі найсильніші футболісти покоління 2007-2008 років увійшли до заявок цих збірних. Багато з них уже закріпилися на рівні дорослого футболу або перебувають у розташуванні молодіжних команд своїх країн, тому на юнацький чемпіонат Європи не приїхали.
Звісно, з погляду жеребкування хотілося б отримати Уельс, який виглядає найменш грізним суперником серед усіх учасників турніру. Проте й нинішню групу не можна назвати непрохідною. На мою думку, збірна України має реальні шанси успішно зіграти з кожним із трьох суперників. Багато залежатиме від того, наскільки стабільно команда Михайленка зможе реалізувати свій потенціал протягом усього турніру.
Італія – це завжди Італія, навіть якщо ми говоримо про юнацький рівень. Їхня U-19 не має, можливо, таких яскравих "золотих хлопчиків", які вже стабільно грають у Серії А та багато забивають. Але головна сила італійців традиційно полягає не в індивідуальностях, а в системі. У першу чергу – це командний футбол, тактика і організованість. Італійські збірні на будь-якому рівні беруть своє саме завдяки колективним діям, дисципліні та розумінню гри.
Якщо говорити про персоналії, то в цій команді все ж можна виділити кількох гравців: Це воротар Болоньї Массімо Пессіна, який уже встиг отримати певний досвід виступів у Серії А. Лівий захисник Інтера Матео Коччі провів 16 хвилин за першу команду міланців. Лідером середини поля буде Крістіан Комотто. Це вихованець Мілана, який минулого сезону провів повноцінну кампанію в Серії B у складі Спеції, де доволі впевнено проявив себе на рівні дорослого футболу. Комотто виглядав зріло для свого віку, добре читав гру та був одним із ключових гравців команди в центрі поля. Очікується, що влітку він може знову піти в оренду – і не виключено, що навіть до клубу Серії А, де отримає шанс закріпитися на вищому рівні.
Новим лідером атаки збірної Італії є талант Роми Антоніо Арена – гравець 2009 року народження. Це дуже цікавий нападник із великим потенціалом, якого вже зараз розглядають як одного з найперспективніших форвардів свого покоління. Арена народився в Австралії, але згодом переїхав до Італії, де отримав подвійне громадянство. Минулого сезону він уже встиг провести два матчі на рівні Серії А за "вовків". Це фактурний центральний нападник, який уміє боротися в штрафному майданчику, добре грає корпусом, але при цьому має і непогану швидкість та технічний арсенал. Саме поєднання фізики та техніки робить його дуже цікавим профайлом.
Збірна Хорватії не привозить до Уельсу якихось яскраво виражених зірок чи топових талантів у класичному розумінні. Це радше збалансована команда, яка традиційно робить ставку на організовану гру та колективні дії. Якщо переходити до персоналій, то можна виокремити кількох виконавців, які виділяються на загальному фоні. Зокрема, це два футболісти, які виступають у чемпіонаті Німеччини. Один із них – атакувальний півзахисник Вердера Патріс Ковіч, який уже встиг спробувати свої сили на рівні Бундесліги. Ковіч народився в Берліні, але вирішив представляти збірну Хорватії. Минулого сезону він відзначився одним голом у 15 матчах.
Інший цікавий гравець – центральний захисник мюнхенської Баварії U-19 Любко Пулічіч. Поки що він виступає лише на рівні юнацької команди німецького гранда, однак вважається одним із перспективних оборонців свого покоління в системі клубу. Є велика ймовірність, що після чемпіонату Європи піде в оренду, щоб отримати регулярну практику в дорослому футболі та наступний етап розвитку кар’єри.
Є у хорватів навіть представник Барселони – Ловро Чалфіце. Єдине, що привертає увагу в історії Чалфіце, – це сам факт перебування в структурі Барселони. Однак стабільними виступами навіть на рівні юнацьких команд каталонського клубу він похвалитися поки що не може.
Для мене збірна Сербії могла бути не лише фаворитом нашої групи, а й одним із головних претендентів на перемогу в усьому турнірі. Однак серби не везуть до Уельсу свій найсильніший склад – "золоте покоління" 2007 року, частина якого вже зараз залучається до національної збірної. У першу чергу йдеться про атакувального півзахисника Лейпцига Андрея Максімовіча, який є одним із ключових талантів цієї генерації.
Також варто відзначити лівого захисника Црвени Звєзди Адема Авдіча – одного з найперспективніших оборонців у сербській системі цього покоління. Михайло Цветковіч уже виступає за першу команду бельгійського Андерлехта і вважається одним із найцікавіших молодих нападників у структурі клубу. Він є серйозним конкурентом у лінії атаки для нашого Данила Сікана. Велько Мілославлєвіч виступає за англійський Борнмут і, за оцінками, його ринкова вартість перевищує 20 мільйонів євро. Це вже футболіст рівня дорослого футболу, який розглядається як один із найперспективніших виконавців свого покоління.
З тих, хто їде до Уельсу – центральний захисник Партизана Нікола Шиміч. Це дуже якісний оборонець із хорошими фізичними даними: високий, жорсткий у єдиноборствах, добре грає на другому поверсі. Він виглядає як гравець, який навряд чи надовго затримається в чемпіонаті Сербії. Найближчим часом можна очікувати його перехід до одного з провідних європейських чемпіонатів.
Найближча "зірочка" сербської збірної – атакувальний півзахисник Црвени Звєзди Василій Костов, гравець 2008 року народження. Це технічний і розумний футболіст, який вирізняється хорошим баченням поля та роботою з м’ячем у фінальній третині. Очікується, що він надовго не затримається в чемпіонаті Сербії, і вже найближчим часом, зокрема цього літа, може перейти до клубу сильнішої ліги, де отримає новий рівень викликів і розвитку.
Прогнози та очікування
Якщо говорити про збірну України на цьому чемпіонаті Європи, то єдиного чіткого враження від команди наразі немає. Раніше я був більш скептичним щодо перспектив нашої команди, але ситуація дещо змінилася після того, як частина суперників не привезла своїх найсильніших гравців.
Саме тому зараз я схиляюся до більш оптимістичного погляду: цій збірній цілком під силу вийти з групи. Багато залежатиме від очних матчів проти Італії та Сербії. Саме ці ігри, на мою думку, визначатимуть розподіл путівок у плей-офф. Хорватію я б радше назвав аутсайдером групи, тоді як Україна, Італія та Сербія виглядають як три команди, що розіграють між собою дві путівки далі.
У збірної України є непогані виконавці. Зокрема, воротар Назар Домчак, нападник Богдан Попов. Очікується, що з найкращого боку себе проявить і Патрік Сікут, однак лише цього буде недостатньо. Проблема полягає в тому, що не так багато гравців 18-19 років уже стабільно грають на дорослому рівні та готові витримувати інтенсивність великого турніру. Натомість значна частина складу досі виступає лише на рівні U-19, і це може стати ключовим викликом.
Є й позиційні проблеми. Передусім – центр захисту, де немає глибини складу та повноцінної альтернативи основним виконавцям. Також є питання до флангів атаки, де бракує індивідуально сильних гравців, здатних вирішувати епізоди самостійно. Тому від цієї збірної не варто очікувати яскравого атакувального футболу чи великих рахунків. Це радше буде прагматична команда, яка спиратиметься на дисципліну, тактику та пошук слабких місць суперника.
Найскладнішим суперником виглядає Італія – тактично дуже грамотна та структурна команда, яка також не женеться за видовищністю, але вміє максимально ефективно використовувати свої сильні сторони. Сербія – менш збалансована через відсутність частини ключових гравців, але все одно небезпечна завдяки індивідуальному таланту. Хорватія виглядає найбільш "сірою" за іменами, проте залишається дуже організованою і дисциплінованою командою, з якою легко не буде нікому.
Окремим плюсом для України є тренерський досвід Дмитра Михайленка та його штабу, які вже працювали на топ-рівні юнацьких турнірів і добре розуміють специфіку таких змагань. Якщо говорити про індивідуальні очікування, то справжнім відкриттям може стати Патрік Сікут. Високі сподівання пов’язані з Богданом Поповим, який потенційно може забити 3-5 м’ячів, що суттєво підвищить його шанси на подальший перехід у сильніший клуб.
Цікаво буде спостерігати і за Плішем, а також за Олександром Сорокою, який має стати одним із лідерів середини поля. Данило Малов повинен показати свої лідерські якості та велику працездатність. У підсумку головне для України – стабільність у захисті та відсутність грубих помилок. Якщо команда збереже баланс, вона здатна нав’язати боротьбу кожному супернику. Для мене вихід із групи буде успіхом. Усе, що станеться далі, вже можна буде вважати приємним бонусом.