Сучасний футбол – прагматичний та безжальний. Красива гра без бажаного результату вже не має жодного значення. Власники європейських клубів розівчились довіряти тренерам, яких прибирають за першої-ліпшої нагоди. Сезон 2018/19 також не став винятком з правил гри: перемагаєш – працюєш, програєш – на вихід. У яких першостях Європи найбільш небезпечно очолювати команду, з'ясував "Футбол 24".
Топ-5 найочікуваніших тренерських відставок: черговий шанс для Коноплянки та кінець ери Моурінью?
Божевільна Італія
Апенніни завжди відзначались "особливим" ставленням до тренерської діяльності. Варто пригадати лише одіозного президента Палермо Мауріціо Дзампаріні, який у 2016 році звільнив 8-х наставників за 8 місяців. Цього сезону Італія також очолює "рейтинг нетерплячості", якщо брати до уваги п'ять провідних асоціацій УЄФА.
У Серії А свою роботу втратили п'ятеро фахівців. Найбільше постарався К'єво, який призначив вже третього наставника за три місяці. Після звільнень Лоренцо Д'Анни та Джамп'єро Вентури підіймати з дна головного аутсайдера Європи (0 очок) покликаний Доменіко Ді Карло. Цікаво, чи довго він зможе всидіти на "електричному стільці", який перебуває під пильним наглядом президента веронського клубу Луки Кампеделлі?
На фото: Скільки протримається Ді Карло?
Іспанець Хуліо Веласкес зовсім ненадовго затримався в Удінезе, Давіде Баллардіні покинув Дженоа, а Ауреліо Андреаццолі вказали на двері власники Емполі.
Натомість Серія Б вдвічі перевершує число тренерських відставок еліти. У другому за рангом італійському дивізіоні роботу втратили 8 фахівців. Не оминула лиха доля й екс-нападника донецького Шахтаря Крістіано Лукареллі, який був звільнений керівництвом рідного Ліворно після поразки від Перуджі.
13 відставок у двох дивізіонах – Італія продовжує виправдовувати реноме пожирача трененів №1 у всій Європі.
На фото: Лукареллі покинув Ліворно
Жахіття у дивізіоні Романа Зозулі
Зовсім недалеко втекла від емоційних макаронників Іспанія. У Прімері та Сегунді посади втратили одразу 12 фахівців. Елітний дивізіон попрощався з Хуленом Лопетегі (Реал Мадрид), Антоніо Мохамедом (Сельта) та Лео Франко (Уеска). Найбільш резонансною, звісно ж, стала відставка Лопетегі, який лише влітку зі скандалом покинув збірну Іспанії заради можливості очолити мадридський гранд. Що ж, доля сповна повернула боржок баскському фахівцеві...
А ось тренерські пертурбації у Сегунді – справжній треш. Зі старту сезону тут було звільнено 9 тренерів, що є найбільшим показником серед усіх першостей Європи. Останньою "полетіла голова" Маноло Хіменеса, наставника під керівництвом якого Дмитро Чигринський вигравав грецьку Суперлігу. 54-річному ентренадору не пробачили на Канарах серії із чотирьох нічиїх поспіль.
На фото: Маноло Хіменес покинув Канари
Майже зразкові Англія та Німеччина
В АПЛ лише один наставник передчасно втратив свою роботу... і це не Жозе Моурінью. Безпросвітний аутсайдер еліти англійського футболу Фулхем звільнив Славішу Йокановіча, замінивши його Клаудіо Раньєрі. Сербський фахівець набрав всього 5 пунктів після 12-ти турів. Погодьтесь, жалюгідний результат, враховуючи літні інвестиції "дачників".
У Чемпіошипі найбільш знаковою стала тренерська рокіровка біля керма Астон Вілли. Бірмінгемці, які прагнуть повернутись в еліту, прибрали Стіва Брюса та призначили Діна Сміта. Крім цього, другий дивізіон Англії, де виступають аж 24 команди, запам'ятався ще двома відставками.
Бундесліга також попрощалась з одним фахівцем. Керівництво Штутгарта, який плентається на дні турнірної таблиці, звільнило Тайфуна Коркута, довіривши його місце Маркусу Вайнцирлю.
Натомість у другій німецькій лізі Гамбург вказав на двері Крістіану Тітцу. Результат прийшов майже миттєво. Зараз "динозаври" очолюють таблицю.
На фото: Гамбург довірили Маркусу Вайнцирлю
Франція женеться за Італією
Четверо наставників були звільнені по ходу сезону в Лізі 1. Кризовий Монако вирішив попрощатись з Леонарду Жардімом, який привів команду до чемпіонства у сезоні 2016/17. Місце португальця посів зірковий Тьєрі Анрі.
Нант позбувся екс-тренера Шахтаря Мігела Кардосо, який вже встиг підшукати собі роботу в Іспанії, Бордо прибрав Поєта, а Генгам – Комбуаре.